Ухвала

від 17.09.2014 по справі 2а-1548/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року м. Київ К/9991/67791/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М ., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012

у справі № 2а-1548/12/2670

за позовом Приватного підприємства «Тартесс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012, задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Тартесс» (надалі - позивач, ПП «Тартесс») до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення № 1491 від 30.12.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Тартесс».

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Тартесс» зареєстровано платником ПДВ з 25.05.2010 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100285051 від 25.05.2010, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий № 370636226582.

Рішенням № 1491 від 30.12.2011 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Тартесс» з підстав, зазначених у пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України , у зв`язку з тим, що позивач протягом 12-ти податкових місяців подавав органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12-ти послідовних податкових місяців, зокрема, за період з листопада 2010 року по жовтень 2011 року.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, протягом спірного періоду, з листопада 2010 року по жовтень 2011 року, відповідно до поданих податкових декларацій позивачем здійснювались оподатковувані операції, за наслідками яких у нього в певних місяцях виникали податкові зобов'язання (у листопаді 2010 року - 62 114,00 грн.; у січні 2011 року - 97 771,00 грн.; у квітні 2011 року - 20 800,00 грн.; у липні 2011 року - 590 933,00 грн.; у жовтні 2011 року - 66 367,00 грн.), а також право на податковий кредит (грудень 2010 року - 101 827,00 грн.; лютий 2011 року - 19 310,00 грн.; березень 2011 року - 577 694,00 грн.; травень 2011 року - 28 315,00 грн.; червень 2011 року - 35 090,00 грн.; серпень 2011 року - 18 023,00 грн.; вересень 2011 року - 38 879,00 грн.).

Крім того, судом встановлено, що протягом березня-квітня 2011 року позивач здійснював господарські операції з придбання товарів, що є об'єктом оподаткування ПДВ, з урахуванням наступного.

Так, 01.06.2010 між позивачем, як покупцем, та ПП «Сарагоса», як постачальником, укладено договір поставки № 46, на виконання якого контрагентом позивача складено податкові накладні № 286 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 311 731,09 грн., № 285 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 330 535,54 грн., № 283 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 114 824,40 грн., № 261 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 40 665,86 грн., № 259 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 51 331,80 грн., № 191 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 48 047,77 грн., № 186 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 95 737,40 грн., № 193 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 54 775,21 грн., № 206 від 02.03.2011 на суму разом з ПДВ - 137 221,74 грн.

Судами попередніх інстанцій було досліджено також матеріали (видаткові накладні, податкові накладні, договори), що засвідчують реальне проведення господарських операцій позивачем із контрагентами ТОВ «РЕАЛІС», ТОВ «Прем'єр Фуд», ПП «Делікатесстаргруп», ТОВ «Амарант-3», ТОВ «ВІНС-АГРО», ПП «Фудпласт Груп».

Згідно банківських виписок позивач здійснив оплату придбаної у березні-квітні 2011 року продукції у ПП «Фудпласт Груп», ТОВ «Амарант-3», ПП «Делікатесстаргруп», ТОВ «Прем'єр Фуд», ПП «Сарагоса», ТОВ «РЕАЛІС».

Судом першої інстанції також встановлено, що протягом 12-ти послідовних податкових місяців з листопада 2010 року по жовтень 2011 року позивачем вчасно подано до податкового органу податкові декларації з ПДВ , які підтверджують наявність у позивача господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України , що вступив в дію з 01.01.2011, реєстрація в якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12-ти послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно пп. 184.2 ст. 184 цього Кодексу свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення набуло чинності Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 (надалі - Положення № 1394), яке регулює порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5.6.1 Положення № 1394 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно п. 5.6.2 Положення № 1394 у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

З урахуванням викладених норм законодавства та встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав у відповідача для анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Тартесс» та про обґрунтованість задоволення позовних вимог, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 2а-1548/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна