Ухвала
від 25.09.2014 по справі 826/5579/14
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/45098/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Юрченко В.П. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року

у справі № 826/5579/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона Плюс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькона Плюс» (надалі також - позивач, ТОВ «Алькона Плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій по внесенню змін в систему «Податковий блок» в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Алькона плюс» за грудень 2012 року, квітень-вересень (включно) 2013 року, які здійсненні на підставі актів від 20 вересня 2013 року №1220/26-55-22-07/38149463, від 5 вересня 2013 року №1017/26-55-22-07/38149463, від 23 вересня 2013 року №1325/2655-22-01/38149463, від 4 листопада 2013 року №2109/26-55-22-01/38149463, від 6 грудня 2013 року №2828/26-55-22-01/38149463; зобов'язання відновити в системі «Податковий блок» даних податкової звітності в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Алькона плюс» за грудень 2012 року, квітень-вересень (включно) 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Алькона Плюс» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року - без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду віл 13 лютого 2014 року і прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ДПІ складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки від 20 вересня 2013 року №1220/26-55-22-07/38149463, від 5 вересня 2013 року №1017/26-55-22-07/38149463, від 23 вересня 2013 року №1325/2655-22-01/38149463, від 4 листопада 2013 року № 2109/26-55-22-01/38149463, від 6 грудня 2013 року №2828/26-55-22-01/38149463 та на підставі цих актів внесено зміни в систему «Податковий блок» в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Алькона плюс» за грудень 2012 року, квітень-вересень (включно) 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позову попередні судові інстанції виходили із того, що наявність відповідної інформації в систему «Податковий блок» безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

Однак, такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним та таким, що зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України . Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З матеріалів справи слідує, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання узгодження податкових зобов'язань.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України .

Керуючись статтями 220, 222, 223, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасувати.

Справу № 826/5579/14 направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

В.П. Юрченко

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення25.09.2014
Оприлюднено14.10.2014
Номер документу40870183
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/5579/14

Ухвала від 18.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 30.10.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

Ухвала від 02.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 12.02.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Сорочко Є.О.

Ухвала від 23.01.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Сорочко Є.О.

Постанова від 24.11.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

Ухвала від 25.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 19.08.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 29.07.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мамчур Я.С

Ухвала від 29.07.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мамчур Я.С

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні