Ухвала

від 29.09.2014 по справі 801/6016/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2014 р. м. Київ К/800/51104/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський-2»

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року

у справі № 801/6016/13-а

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський-2»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання відмови незаконною та спонукання до виконання певних дій,

встановив:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Чонгарський-2» звернувся до суду з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - АРК) про визнання відмови незаконною та спонукання до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК Державної податкової служби щодо відмови Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Чонгарський-2» в наданні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік, оформленої письмовим повідомленням від 12.03.2012 року, зобов'язано Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію в АРК Державної податкової служби надати Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Чонгарський-2» довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.07.13 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку як платник податків у Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції в АРК Державної податкової служби з 27.03.2009 року.

01.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання довідки-підтвердження платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік та на 2013 рік.

Листом від 12.03.2013 року Джанкойською ОДПІ в АР Крим ДПС позивача повідомлено про те, що СВК «Чонгарський -2» не має підстав на отримання довідки, підтверджуючої статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з тим, що у 2012 році ним не надано звітну декларацію по фіксованому сільськогосподарському податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, під час прийняття податкової декларації позивача не виконав передбаченого п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України обов'язку щодо перевірки наявності та достовірності всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови про відмову у задоволенні позову прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів звернення до Джанкойської ОДПІ АРК ДПС про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на таке.

Пунктом 308. 1 ст. 308 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно із п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В силу п. 309.2 ст. 309 Податкового кодексу України платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20.02.12 року позивачем до Джанкойської ОДПІ АРК ДПС в електронній формі надану звітну податкову декларацію за 2011 рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2010 рік та відомості про наявність земельних ділянок.

Позивачем не заперечувався факт, що у встановлений законодавством строк, декларація за 2012 рік ним не подана, оскільки у наданій декларації ним допущено технічну помилку звітного періоду, а саме замість 2012 року вказано 2011рік.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до квитанцій № 1, 2 позивачу було відомо, що 20.02.12 року ним поданий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 рік, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до листа податкового органу від 06.08.2012 року на запит позивача від 25.06.2012 року його повідомлено про можливість виправлення помилки, що міститься у раніше поданій декларації, у відповідності до ст. 50 Податкового кодексу України, однак дану помилку СВК «Чонгарський-2» не виправлено.

З урахуванням викладеного, підстави вважати, що відповідач не дотримався процедури прийняття податкової декларації та не перевірив достовірності заповнення її обов'язкових реквізитів відсутні.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції ухвалене обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський-2» залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі № 801/6016/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Є.Маринчак

Н.Г.Пилипчук