cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 жовтня 2014 р. Справа № 802/3153/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Сала П.І.,
за участю
секретаря судового засідання: Старожилової Д.О.,
представників позивача: Благуна Б.М., Данилевича О.С., Іскри А.П.,
представників відповідача: Прокопюк О.В., Козачка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод"
до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,
ВСТАНОВИВ:
26.08.2014 року приватне акціонерне товариство "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" (далі - ПрАТ "Корделівський ОМКЗ") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Козятинська ОДПІ) від 15.08.2014 року № 0000622200 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 3616,70 грн. та № 0000632200 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 232 170,60 грн.
Під час судового розгляду справи на підставі ст.ст. 51, 137 КАС України позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог та остаточно просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ № 0000622200 від 15.08.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 1371,84 грн., в тому числі на суму 1097,47 грн. за основним платежем та на суму 274,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000632200 від 15.08.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 88 065,58 грн., в тому числі на суму 70 452,47 грн. за основним платежем та на суму 17 613,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 163-165).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року відповідачем було складено акт № 74/22/00721780 від 11.07.2014 року, яким встановлено порушення підприємством пп. 14.1.136 та пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 14.1 ст. 14 ПК України, п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено земельний податок на загальну суму 214 650 грн. На підставі вказаного акту перевірки 15.08.2014 року Козятинською ОДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, на думку платника податків, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зокрема позивач вважає, що контролюючий орган невірно застосував положення п. 274.1 ст. 274 та пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, оскільки надані позивачу в оренду земельні ділянки належать до земель промисловості, а відтак сплата орендної плати за період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року мала здійснюватися підприємством виходячи з розміру земельного податку, визначеного п. 278.1 ст. 278 ПК України, а не трикратного розміру земельного податку, що встановлений п. 274.1 ст. 274 ПК України, як помилково вважає відповідач. Також позивач стверджує, що ним не допущено заниження земельного податку у вищевказаний період, а навпаки орендну плату сплачено у розмірі, що перевищує належних до сплати підприємством 5 % від нормативної грошової одиниці площі ріллі по Вінницькій області. Отже, відповідач неправомірно застосував штрафні (фінансові) санкції та визначив їх розмір виходячи з неіснуючого податкового боргу.
У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлений адміністративний позов та надали пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог. Не погоджуються із збільшенням контролюючим органом грошового зобов'язання з орендної плати за період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року та просять суд скасувати оскаржувані рішення в частині визначення грошових зобов'язань і штрафних санкцій за даний період.
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позивача заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 137-140). Наполягають на тому, що при проведенні перевірки ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" і прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Козятинська ОДПІ діяла відповідно до вимог податкового законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов не може бути задоволений.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
Позивач ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" (код ЄДРПОУ 00721780) як юридична особа зареєстрований 03.03.1997 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області (далі - Калинівська РДА), перебуває на податковому обліку у Козятинській ОДПІ та в спірний період був платником орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності.
Зокрема судом встановлено, що 23.03.2010 року між Калинівською РДА (далі - орендодавець) та ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" (далі - орендар) було укладено Договір оренди землі № 107/10, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходяться на території Корделівської сільської ради за межами населеного пункту с. Корделівка (а.с. 73-77).
Відповідно до п. 2, 5 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,2845 га, нормативна грошова оцінка якої становить 3 842 864 грн.
При цьому в силу положень п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" у грошовій формі в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 38 428,64 грн. на рік.
Крім того, 23.03.2010 року між Калинівською РДА (далі - орендодавець) та ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" (далі - орендар) було укладено Договір оренди землі № 108/10, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходяться на території Комунарівської сільської ради за межами населеного пункту с. Комунарівка (а.с. 89-93).
Відповідно до п. 2, 5 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1761 га, нормативна грошова оцінка якої становить 59 863,15 грн.
При цьому в силу положень п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" у грошовій формі в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 598,63 грн. на рік.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень № 116 від 22.05.2014 року та № 127 від 29.05.2014 року, виданих на виконання наказу № 236 від 12.05.2014 року, посадовими особами Козятинської ОДПІ в період з 22.05.2014 року по 04.07.2014 року була проведена планова виїзна документальна перевірка ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 74/22/00721780 від 11.07.2014 року (а.с. 8-63), яким зроблено висновки про порушення підприємством вимог пп. 14.1.136 та пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 14.1 ст. 14 ПК України, п. 288.1, п. 288.4 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено земельного податку на загальну суму 214 650 грн., в тому числі:
- за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на суму 58 540,88 грн.;
- за 2012 рік на суму 78 054,54 грн.;
- за 2013 рік на суму 78 054,54 грн.
Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки, ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" у встановленому законом порядку подав заперечення на акт за вих. № 102 від 05.08.2014 року (а.с. 64-65). За наслідками розгляду цих заперечень Козятинська ОДПІ листом № 2372/7/22-009 від 12.08.2014 року повідомила товариство про залишення без змін висновків акту перевірки № 74/22/00721780 від 11.07.2014 року в частині вищезазначених висновків ревізорів-інспекторів про порушення вимог податкового законодавства під час сплати земельного податку (а.с. 66-70).
15.08.2014 року Козятинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000622200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 3616,70 грн. та № 0000632200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 232 170,60 грн.. (а.с. 71-72).
Надаючи правову оцінку таким рішенням суб'єкта владних повноважень в частині збільшення ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" грошового зобов'язання з орендної плати за період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року, тобто в частині, що оскаржується позивачем відповідно до заявлених позовних вимог, суд керується наступними мотивами.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Питання сплати орендної плати за землю врегульоване статтею 288 ПК України.
Так, згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).
Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України (в редакції, що була чинною у спірний період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Отже, вищевказана норма закону за своїм змістом є бланкетною і для визначення розміру орендної плати, в тому числі щодо земель несільськогосподарського призначення, відсилає до тих положень Розділу XII Податкового кодексу України, якими регулюються питання сплати земельного податку.
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України (в редакції, що була чинною у спірний період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
При цьому необхідно зазначити, що у вказаній редакції пункт 274 статті 274 ПК України діяв до 01.07.2012 року, оскільки з цієї дати на підставі п. 81 Закону України № 4834-VI від 24.05.2012 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" в пункті 274.1 статті 274 слово та цифри "і 278" було виключено.
В свою чергу пунктом 278.1 статті 278 ПК України, на яку міститься посилання у п. 274.1 ст. 274 ПК України, було передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Таким чином, змістовний аналіз вищевказаних положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що у спірний період, тобто з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року, розмір орендної плати за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, встановлювався у договорі оренди, але річна сума платежу не могла бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлювався у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Судом встановлено, що у спірний період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року позивач здійснював сплату орендної плати відповідно до п. 9 Договорів оренди землі № 107/10 та № 108/10 від 23.03.2010 року у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становило відповідно 38 428,64 грн. та 598,63 грн. на рік.
Однак, з часу набрання чинності Податковим кодексом України, тобто починаючи з 1 січня 2011 року розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, як одного із видів загальнодержавного податку - плати за землю, не міг бути меншим вищевказаних законодавчо визначених розмірів.
Водночас суд вважає необхідним наголосити на тому, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками правочину і не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засобів диспозитивності.
Таким чином, починаючи з 01.01.2011 року ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" було зобов'язане сплачувати орендну плату у розмірі, що визначався виходячи з приписів п. 274.1 ст. 274, п. 278.1 ст. 278 ПК України, а не згідно умов пунктів 9 Договорів оренди землі № 107/10 та № 108/10 від 23.03.2010 року, що позивачем і не заперечується.
Проте, як стверджує податковий орган, річну суму орендної плати, що підлягала перерахуванню підприємством до бюджету за орендовані землі комунальної (державної) власності у період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року, слід визначати на рівні трикратного розміру земельного податку, який встановлювався у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відтак, розмір орендної плати для позивача мав становити 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як фактично він сплачував лише 1 %, у зв'язку з чим відбулося заниження грошових зобов'язань з цього виду податків.
Перевіряючи вищевказані доводи відповідача, суд зазначає наступне.
Дійсно, пунктом 274.1 статті 274 ПК України у редакції до 01.07.2012 року було передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Отже, визначена вказаним пунктом ставка земельного податку через призму положень п. 288. 5 ст. 288 ПК України підлягала застосуванню для визначення розміру орендної плати щодо усіх земельних ділянок несільськогосподарського призначення, нормативну грошову оцінку яких проведено, за винятком земельних ділянок, стосовно яких було встановлено особливості ставок земельного податку, а саме земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 ПК України.
Пунктом 278.1 статті 278 ПК України було передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
У ході судового розгляду справи безспірно встановлено, що за Договорами оренди землі № 107/10 та № 108/10 від 23.03.2010 року позивачу ПрАТ "Корделівський ОМКЗ" було надано в оренду земельні ділянки державної (комунальної) власності за межами населених пунктів для обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.
Як слідує з експлікацій земельних угідь, що є додатками до договорів оренди (а.с. 81, 96), земельні ділянки, надані в оренду ПрАТ "Корделівський ОМКЗ", належать до земель промисловості та за кодами Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого Держкомземом України 24.04.1998 року за № 14-1-7/1205 (а.с. 168-170), відносяться до земель промисловості з цільовим призначенням "для підприємств іншої промисловості" (код 3.1.5).
Отже, орендовані позивачем земельні ділянки є тими земельними ділянками, про які йдеться у п. 278.1 ст. 278 ПК України. Відтак, за період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року ставка земельного податку для нього повинна була визначатись у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Вінницькій області, а не у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як помилково стверджує відповідач.
Аналогічна позиція щодо ставок земельного податку міститься у Єдиній базі податкових знань ДПС України (а.с. 176-180), яка, однак, безпідставно не була врахована Козятинською ОДПІ під час проведення перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на звернення позивача № 107 від 22.08.2014 року Головне управління Держземагенства у Вінницькій області листом № 28-2-0.4-7646/2-14 від 29.08.2014 року повідомило, що нормативна грошова оцінка 1 га ріллі з врахуванням коефіцієнту індексації по Вінницькій області у 2011-2012 рр. складала 22 066,60 грн. (а.с. 167, 175).
Відповідно ставка земельного податку для позивача у спірний період мала становити 1103,30 грн. за 1 га (5 % від 22 066,60).
Таким чином, в силу вимог п. 274.1 ст. 274, п. 278.1 ст. 278, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України сукупна річна сума орендної плати щодо обох земельних ділянок, які у спірний період перебували в оренді у ПрАТ "Корделівський ОМКЗ", мала бути не меншою ніж 31 313,63 грн. (1103,30 х 3 х 9,4606 га).
Натомість згідно з податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2011 та 2012 роки по Корделівській та Комунарівській сільських радах позивач визначив та фактично сплатив до бюджету річну орендну плату у розмірі 39 027,27 грн. (а.с. 101-133).
З огляду на викладене суд доходить висновку, що за період з 01.08.2011 року по 01.07.2012 року підприємство не занизило розміру орендної плати, а відтак висновки податкового органу про порушення ним вимог пп. 14.1.136 та пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 14.1 ст. 14 ПК України, п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 ПК України за вказаний період є помилковими.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено іншого.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, враховуючи наданий ревізором-інспектором детальний розрахунок нарахованої позивачу орендної плати та фінансових санкцій (штрафів) (а.с. 156-159), суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Козятинської ОДПІ від 15.08.2014 року № 0000632200 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 88 065,58 грн., в тому числі на суму 70 452,47 грн. за основним платежем та на суму 17 613,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000622200 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 1371,84 грн., в тому числі на суму 1097,47 грн. за основним платежем та на суму 274,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області за № 0000632200 від 15.08.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 88 065,58 грн., в тому числі на суму 70 452,47 грн. за основним платежем та на суму 17 613,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області за № 0000622200 від 15.08.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 1371,84 грн., в тому числі на суму 1097,47 грн. за основним платежем та на суму 274,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 00721780) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Сало Павло Ігорович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 16.10.2014 |
Номер документу | 40873004 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Сало Павло Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні