Постанова

від 06.10.2014 по справі 910/9279/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа№ 910/9279/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Цурка Н.О., дов. б/н від 07.05.2013р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Спільного українсько-італійського

товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі

Україна ЛТД" та Товариства з обмеженою

відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.07.2014 р.

у справі 910/9279/14 (судді Бондаренко Г.П.)

за позовом Спільного українсько-італійського товариства з

обмеженою відповідальністю "Манулі Україна

ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальності

"Ренесанс Капітал Інвест"

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю

"Ренессанс Кепітал Інвест"

про стягнення 1 178 702, 58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-італійське товариство з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" про стягнення 1 178 702, 58 грн., з яких основний борг складає 1119 694,30 грн., пеня - 30 042,54 грн., збитки внаслідок інфляції -177826,98 грн., 3% річних - 11 238,76 грн., а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2014р. у справі № 910/9279/14 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 042,54 грн. пені, збитків внаслідок інфляції в розмірі 17 726,98 грн. та 3% річних в розмірі 11 238,76 грн. залишено без розгляду. Інші позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" на користь Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" 1 119 694 (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 30 коп. основної заборгованості та 22 393, 88 (двадцять дві тисячі триста дев'яносто три) грн. 88 коп. витрат по оплаті судового збору. Стягнуто зі Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" до Державного бюджету України 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. штрафу на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" до Державного бюджету України 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. штрафу на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014р. у справі № 910/9279/14 про стягнення грошових коштів в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 119 694,30 грн. та в частині стягнення штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Також, Спільне українсько-італійське товариство з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014р. у справі № 910/9279/14 в частині відмови та накладення на позивача штрафу у сумі 1 700,00 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. у справі № 911/1644/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Приватного підприємства "АГРО АрБіг" прийнято до провадження та призначено на 15.09.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. у справі № 911/9279/14 було відкладено розгляд справи на 06.10.2014р., в зв'язку з неявкою представника відповідача та третьої особи.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 01 січня 2013 року між позивачем, в якості постачальника за умовами договору, та третьою особою, в якості покупця за умовами договору, було укладено договір поставки № 06-11 (далі за текстом - договір) та підписано протокол розбіжностей до нього.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити на умовах визначених договором, пакувальні матеріали (плівку стретч, плівку ПВХ, плівку ПОФ, стрічку скотч).

Кількість та асортиментний перелік партій товару, що постачаються за цим договором, визначаються за домовленістю сторін і зазначаються у рахунках, накладних постачальника (п.2.1. договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що поставка здійснюється на підставі письмової заявки покупця, узгодженої з постачальником, з зазначенням строків поставки, кількості, параметрів пакувальних матеріалів.

В п. 3.2 договору замовлення вважається прийнятим до виконання, якщо протягом 3-х робочих днів постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження замовлення.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що разом з товаром постачальник надає покупцеві відповідну документацію: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

В розділі 4 договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування 100% вартості партії товару згідно рахунку-фактури протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.5.1. договору, ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін, погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію товару та відображається в рахунках-фактури та накладних, згідно яких проводиться оплата за товар.

У разі порушення строків оплати більше ніж на 5 банківських днів пунктом 7.1. договору передбачена сплата покупцем пені в розмірі 0,1% від простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п.12.1. договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2013, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами обов'язків за договором. У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить письмово про закінчення дії договору, або між сторонами не буде підписано новий договір, цей договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік на тих же умовах, але не більше ніж на три роки поспіль (п.12.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2013 між третьою особою, в якості покупця, відповідачем, в якості нового покупця та позивачем, в якості постачальника, було укладено додаткову угоду №1 до договору (далі - додаткова угода).

Згідно п.1 додаткової угоди за погодженням з постачальником покупець передає, а новий покупець приймає на себе права та обов'язки сторони у договорі. Права та обов'язки покупця новий покупець набуває 30.06.2013 (п. 2 додаткової угоди № 1 до договору).

Позивачем, на виконання зобов'язання за договором в період з 01.11.2013 по 25.04.2014 було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 1 223 138,38 грн. відповідно до видаткових накладних № 3796 від 29.11.2013 на суму 103 444, 08 грн., № 3855 від 04.12.2013 на суму 178 624, 62 грн., № 4025 від 18.12.2013 на суму 170 886,71 грн., № 4115 від 25.12.2013 на суму 150 263,30 грн., № 162 від 24.01.2014 на суму 15 071,70 грн., № 199 від 28.01.2014 на суму 14 939,59 грн., № 226 від 30.01.2014 на суму 16 199,59 грн., № 262 від 03.02.2014 на суму 44 402,59 грн., № 304 від 07.02.2014 на суму 157 605,19 грн., № 349 від 14.02.2014 на суму 145 863,41 грн., № 466 від 26.02.2014 на суму 190 254,14 грн., № 660 від 14.03.2014 на суму 15 066,00 грн., № 775 від 26.03.2014 на суму 20 517,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частинами 1-3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було сплачено заборгованість та станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи заборгованість складає 1 119 694,30 грн.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 1 119 694,30 грн. та заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору було поставлено товар відповідачу на загальну суму 1 223 138,38 грн., згідно накладних копії яких містяться в матеріалах справи.

Разом з цим, позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують накладні, підписані уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 1 223 138,38 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, сторони погодили оплату поставленої партії товару протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару на суму 1 119 694, 30 грн. доказів проведення розрахунків суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає вимоги про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 30 042,54 грн. пені в розмірі 0,1% від простроченого платежу за кожен день прострочення, збитків внаслідок інфляції в розмірі 17 726,98 грн. та 3% річних в розмірі 11 238,76 грн. згідно п. 7.1. договору та ст. 625 ЦК України, які судом першої інстанції залишені без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Обгрунтовуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що позивач без поважних причин не надав суду оригінали документів необхідних для розгляду справи, а саме рахунки-фактури на оплату поставленого товару, докази їх виставлення та обґрунтований розрахунок позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій (з зазначенням періоду та суми заборгованості по видаткових накладних з врахуванням часткової оплати поставленого товару) позивачем суду надані не були, враховуючи, що в наданих розрахунках позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних збитків позивач посилається на замовлення покупця, платіжні доручення та "реалізацію товарів та послуг", які ВІДСУТНІ в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його не з'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.п. 4.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції та вважає, що приймаючи рішення в частині залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не з'ясував причини неявки позивача в судове засідання, та в чому неявка позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті та унеможливлює з'ясування тих обставин справи, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України", якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Крім того, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що позивачем разом з позовною заявою було подано докази на які робилося посилання у позові згідно вимог ст. 54 ГПК України, а саме до матеріалів справи долучено розгорнутий розрахунок ціни позову, де саме зазначено № та дату замовлення покупця (видаткова накладна), суму поставленого товару, кінцеву дату оплати з урахуванням порядку оплати передбаченого договором, заборгованість, кількість днів прострочення, індекс інфляції за період (розрахований за допомогою ресурсу «Ліга»), відсотки річних та неустойка у вигляді пені.

Також позивачем, на вимогу ухвали Господарського суду м. Києва від 19.05 2014 про порушення провадження у справі, позивачем через канцелярію суду було надано всі документи (окрім оригіналів), які вимагалися зазначеною ухвалою, серед яких повторно надано розрахунок ціни позову та інші витребувані судом копії документів та докази відповідно до ст. 33 ГПК України з метою доведення тих обставин, на які позивач посилається як підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом не наведено достатньо обґрунтованих підстав, що перешкоджало розгляду справи по суті та які конкретно обставини мав довести позивач, а тому колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014 року у справі № 910/9279/14 в частині залишення позову без розгляду, в цій частині справу передати до Господарського суду м. Києва для розгляду.

З врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для накладення штрафу, оскільки невиконання вимог суду не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" задовольнити, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" задовольнити частково, а рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014р. у справі № 910/9279/14 слід скасувати в частині залишення позову без розгляду, в цій частині справу передати до Господарського суду м. Києва для розгляду, скасувати в частині стягнення з позивача та відповідача штрафу на підставі п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014р. у справі № 910/9279/14 скасувати в частині залишення позову без розгляду, в цій частині справу передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.

4. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014р. у справі № 910/9279/14 скасувати в частині стягнення з позивача та відповідача штрафу, на підставі п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

5. В іншій рішення залишити без змін.

6. Стягнути з Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" (03164, м. Київ, вул. Малинська, буд. 18, код ЄДРПОУ 24929232) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2 А, код ЄДРПОУ 34047146) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1700,00 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Ренесанс Капітал Інвест" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2 А, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю "Манулі Україна ЛТД" (03164, м. Київ, вул. Малинська, буд. 18, код ЄДРПОУ 24929232) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн.

8. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

9. Матеріали справи № 910/9279/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

10. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.М. Новіков

Л.П. Зубець