Постанова

від 07.10.2014 по справі 816/3179/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3179/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик- Куличок О.Л.,

представників позивача - Топко О.В., Данилейка О.В.,

представника відповідача - Горулька О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанови від 01.08.2014 № К11/2014 про накладення штрафу в розмірі 112500 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що штраф за розробку проектної документації без отримання у встановленому порядку містобудівних умов та обмежень застосовано безпідставно, оскільки проектна документація по реконструкції вбудовано-прибудованого приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення по АДРЕСА_1 не передбачала змін зовнішньої конфігурації приміщення, а відтак згідно пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, не потребувала отримання містобудівних умов та обмежень.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Правомірність спірної постанови обґрунтовував тим, що проведеною позаплановою перевіркою достовірності даних, наведених у декларації про початок будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція вбудовано-прибудованого приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення по АДРЕСА_1», встановлено, що проектну документацію розроблено ТОВ «Архітектурна майстерня» без отримання містобудівних умов та обмежень, тоді як проектом будівництва було передбачено зміну зовнішньої конфігурації приміщення, що підлягає реконструкції, про що свідчить влаштування додаткового приміщення вхідної групи (літ. 4 відповідно до проекту), внаслідок чого загальна площа приміщення збільшилася на 4,1 кв. м. Факт зміни зовнішньої конфігурації приміщення підтверджено також листом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 01.07.2014 № 01-22/2202. За таких обставин перевіркою констатовано порушення ТОВ «Архітектурна майстерня» законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме, розроблення проектної документації без отримання містобудівних умов та обмежень, тому застосовано штраф відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставин та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурна майстерня» (ідентифікаційний код 37665881) зареєстроване як юридична особа 13.04.2011, основним видом діяльності якого є, зокрема, діяльність у сфері архітектури /а.с. 39-41/.

Директор товариства Топко О.В. має кваліфікаційний сертифікат архітектора на виконання робіт з архітектурного об'ємного проектування /а.с. 108/.

ТОВ «Архітектурна майстерня» на замовлення гр. ОСОБА_4 розроблено проектну документацію «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1» /а.с. 80 - 107/.

Зазначена проектна документація затверджена наказом замовника від 23.05.2014 /а.с. 55/.

02.06.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області зареєстровано подану замовником будівництва ОСОБА_4 декларацію про початок будівельних робіт «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення» згідно проектної документації, розробленої ТОВ «Архітектурна майстерня» /а.с 10 - 13/.

18.07.2014 на підставі наказу Інспекції ДАБК у Полтавській області № 11 від 11.01.2014, направлення на проведення позапланової перевірки від 07.07.2014 № 257, головним державним інспектором південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області Савченком Д.П. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1», за результатами чого складено відповідний акт від 18.07.2014 /а.с. 19 - 21, 112 - 113/.

Перевірку проведено у присутності замовника ОСОБА_4, директора ТОВ «Архітектурна майстерня» Топко О.В.

Перевіркою встановлено, що проектна документація, розроблена ТОВ «Архітектурна майстерня», передана замовнику для виконання будівельних робіт без отримання в обов'язковому порядку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено частину 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 9 наказу № 45 від 16.05.2011 «Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів», пункт 4.3. ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

На підставі акту перевірку інспектором складено відносно ТОВ «Архітектурна майстерня» протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.07.2014, який вручено директору товариства Топко О.В. /а.с. 23-24/. Протокол підписано директором товариства із зауваженнями, згідно з якими зазначено, що містобудівні умови не отримано на підставі пункту 25 Переліку, затвердженого наказом № 109.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 18.07.2014, протоколу від 21.07.2014, Інспекцією ДАБК у Полтавській області винесено постанову № К11/2014 від 01.08.2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «Архітектурна майстерня» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 112 500 грн.

Примірник постанови отримано директором ТОВ «Архітектурна майстерня» Топко О.В. 01.08.2014.

Позивач не згоден із вказаною постановою, у зв'язку з чим оскаржив її до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність спірної постанови та обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1, 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (пункт 1 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт , декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно приписів пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В силу положень пункту 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

На виконання наведеного положення наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 затверджено форму акту перевірки та інших документів державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 20 Порядку № 553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно пункту 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як встановлено судом, позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1», здійснено головним державним інспектором південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області Савченком Д.П. на підставі пункту 7 Порядку № 553, а саме, у зв'язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених декларації про початок виконання будівельних робіт, із дотриманням тримісячного строку з дня подання зазначеного документа.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014 згідно форми, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240.

Перевірку проведено у присутності замовника ОСОБА_4, директора ТОВ «Архітектурна майстерня» Топко О.В., якими акт підписано із зауваженнями.

На підставі акту перевірки інспектором складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.07.2014, адресований замовнику ОСОБА_4, а відносно ТОВ «Архітектурна майстерня» - протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.07.2014, який вручено директору товариства Топко О.В. /а.с. 14 - 16, 23-24/.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 18.07.2014, протоколу від 21.07.2014, Інспекцією ДАБК у Полтавській області винесено постанову № К11/2014 від 01.08.2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «Архітектурна майстерня» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 112 500 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову № К11/2014 від 01.08.2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено із дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством.

Суд відхиляє доводи представників позивача про те, що виходячи із змісту пункту 1 Порядку № 553, цей Порядок стосується лише перевірок об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV і V категорії складності і не може застосовуватися до об'єктів архітектури ІІІ категорії складності, яким є об'єкт будівництва «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1».

Із аналізу положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 1 Порядку № 553, системного аналізу норм вказаного Порядку, враховуючи положення Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 N 1396, якими встановлено загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, суд приходить до висновку, що Порядок № 553 визначає процедуру перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно усіх об'єктів будівництва, а також перевірок ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності

Відповідна позиція викладена також у листі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.04.2013 № 40-19-1785 "Щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Оцінюючи обґрунтованість спірної постанови, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (надалі - Порядок № 45)

Відповідно до пункту 9 Порядку № 45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Згідно пункту 4 Порядку № 45 основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

В силу положень пункту 4.3. ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 № 98, чинних на час спірних правовідносин, проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень, зокрема, архітектурним та містобудівним вимогам, визначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки.

Пунктом 1.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (надалі - Порядок № 109), визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

В силу положень пункту 2.1. Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як встановлено судом, позивачем розроблено проектну документацію «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1» без отримання містобудівних умов та обмежень.

При цьому у декларації про початок будівельних робіт, поданій замовником та зареєстрованій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 02.06.2014, зазначено, що містобудівні умови та обмеження не потрібні згідно пункту 25 Переліку до наказу Мінрегіонбуду № 109 від 07.07.2011.

Пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (надалі - Перелік № 109), до об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, віднесено реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації , улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Із проектної документації «Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1» (робочий проект) /а.с. 80 - 107/ суд вбачає, що загальна площа приміщення до реконструкції складала 81,8 кв. м., після реконструкції - 85,9 кв. м. /а.с. 98/. Відповідне збільшення площі було обумовлено, зокрема, добудовою вітрини, внаслідок чого змінилася зовнішня конфігурація приміщення.

Згідно роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 12.09.2014 № 7/14-10928, наданого на запит суду, зовнішня конфігурація приміщень є геометричним обрисом зовнішньої поверхні будівельних конструкцій (елементів), що обмежують наявний внутрішній простір об'єкта будівництва або його окремої частини відповідно до параметрів, зафіксованих у технічній документації (технічному паспорті) та документі, що засвідчує право власності або користування нерухомістю.

Відповідним чином норма пункту 25 наказу, згідно якої містобудівні умови не надаються у разі реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, розповсюджується на такі види реконструкції, при яких проектні рішення та відповідні будівельні перетворення не виходять за межі зазначеного обрису /а.с. 122/.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що згідно проектної документації ТОВ "Архітектурна майстерня" геометричний обрис зовнішньої поверхні будівельних конструкцій (елементів), що обмежують внутрішній простір приміщення, змінився, внаслідок зміни загальної площі і добудови вітрини, суд приходить до висновку, що пункт 25 Переліку № 109 не поширювався на проектну документацію позивача.

Таким чином, висновок відповідача про те, що позивач розробив проектну документацію всупереч вимогам статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 9 Порядку № 45 та п.4.3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» без отримання містобудівних умов та обмежень є законним та обґрунтованим.

Доводи позивача, викладені у листі-поясненні № 1 від 01.09.2014, /а.с.63-65/, про те, що вітрина не збільшує площу торгівельного залу та інших приміщень, бо влаштована як оздоблення фасаду - його елемент екстер'єру, як засіб вуличної реклами, суд оцінює критично, оскільки згідно проектної документації добудова вітрини мала наслідком збільшення загальної площі приміщення та зміну зовнішньої конфігурації об'єкта будівництва, тому не може бути розцінена як оздоблення фасаду або засіб вуличної реклами.

Посилання позивача на те, що згідно технічного паспорту об'єкта будівництва, складеного після реконструкції /а.с. 124 - 125/, площа приміщення не змінилася, суд відхиляє, оскільки дані приміщень по техпаспорту не відповідають даним проектної документації, декларація про готовність об'єкта до експлуатації із зазначенням відповідних даних до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області не подавалася, про що зазначено представником відповідача та не спростовано представниками відповідача в ході розгляду справи, тому дані вказаного технічного паспорту не можуть свідчити про відсутність порушень у розробці проектної документації.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994, № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва:

проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат ;

експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Згідно пунктів 2, 3, 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.

Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.

Пунктом 19 Порядку визначено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, відповідачем за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності правомірно, з урахуванням усіх фактичних обставин, визнано позивача винним у порушенні, за яке передбачена відповідальність згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та прийнято постанову від 01.08.2014 № К11/2014 про накладення штрафу.

Разом з тим, розрахунок штрафу здійснено відповідачем із помилковим застосуванням розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1250 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-VІІ, в редакції, чинній на дату застосування штрафу, у 2014 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі склала 1218 гривень.

За таких обставин штраф згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" підлягав визначенню у розмірі 109 620 грн. (1218 х 90).

Враховуючи вищенаведене, постанова від 01.08.2014 № К11/2014 про накладення штрафу, є безпідставною в частині визначення штрафу у розмірі 2880 грн. (112500 - 109620), тому в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірна постанова є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування постанови та визнати протиправною та скасувати постанову від 01.08.2014 № К11/2014 в частині накладення штрафу в розмірі 2880 грн.

В іншій частині постанова від 01.08.2014 № К11/2014 є законною та обґрунтованою, тому позовні вимоги про її скасування в цій частині не підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Зважаючи на те, що розмір судового збору за подання вказаного позову складає 2250 грн (2 відсотки розміру позовних вимог), при цьому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на суму 109 620 грн із загальної суми позовних вимог 112 500 грн., тому сума судового збору відповідно до відхиленої частини вимог складає 2 192,40 грн.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 225 грн, решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача у сумі 1967,40 грн. (2 192,40 - 225).

В силу пункту 24 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів, тому сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № К11/2014 від 01.08.2014 в частині накладення штрафу в розмірі 2 880 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" (ідентифікаційний код 37665881) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судовий збір в розмірі 1967 грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол