Ухвала

від 23.12.2014 по справі 816/3179/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р.Справа № 816/3179/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014р. по справі № 816/3179/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2014 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня", звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, в якому просив скасувати постанову від 01.08.2014 року № К11/2014 про накладення штрафу в розмірі 112500 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.14 року по справі № 816/3179/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанови задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № К11/2014 від 01.08.2014 року в частині накладення штрафу в розмірі 2880 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.14 року, постановлену за результатами розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної. Прийняти постанову про задоволення у повному обсязі адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова є необґрунтована, винесена без повного дослідження обставин справи, що призвело до неправильного та необґрунтованого рішення.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" (ідентифікаційний код 37665881) зареєстроване як юридична особа 13.04.2011 року, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері архітектури.

Директор товариства ОСОБА_1 має кваліфікаційний сертифікат архітектора на виконання робіт з архітектурного об'ємного проектування.

ТОВ "Архітектурна майстерня" на замовлення гр. ОСОБА_2 розроблено проектну документацію "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: вул. Першотравнева, 63/16, в м. Кременчуці Полтавської області".

Зазначена проектна документація затверджена наказом замовника від 23.05.2014 року.

02.06.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області зареєстровано подану замовником будівництва ОСОБА_2 декларацію про початок будівельних робіт "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення" згідно проектної документації, розробленої ТОВ "Архітектурна майстерня".

18.07.2014 року на підставі наказу Інспекції ДАБК у Полтавській області № 11 від 11.01.2014 року (направлення на проведення позапланової перевірки від 07.07.2014 року № 257) головним державним інспектором південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області Савченком Д.П. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: вул. Першотравнева, 63/16, в м. Кременчуці Полтавської області", за результатами чого складено відповідний акт від 18.07.2014 року.

Перевірку проведено у присутності замовника ОСОБА_2, директора ТОВ "Архітектурна майстерня" ОСОБА_1

Перевіркою встановлено, що проектна документація, розроблена ТОВ "Архітектурна майстерня", передана замовнику для виконання будівельних робіт без отримання в обов'язковому порядку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено частину 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 9 наказу № 45 від 16.05.2011 року "Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів", пункт 4.3. ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

На підставі акту перевірку інспектором складено відносно ТОВ "Архітектурна майстерня" протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.07.2014 року, який вручено директору товариства ОСОБА_1 Протокол підписано директором товариства із зауваженнями, згідно з якими зазначено, що містобудівні умови не отримано на підставі пункту 25 Переліку, затвердженого наказом № 109.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 18.07.2014 року, протоколу від 21.07.2014 року, Інспекцією ДАБК у Полтавській області винесено постанову № К11/2014 від 01.08.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ "Архітектурна майстерня" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 112500 грн.

Не погодившись із вищезазначеною постановою відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності правомірно, з урахуванням усіх фактичних обставин, визнано позивача винним у порушенні, за яке передбачена відповідальність згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та прийнято постанову від 01.08.2014 року № К11/2014 про накладення штрафу. Разом з тим розрахунок штрафу здійснено відповідачем з помилковим застосуванням розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1250 грн.

Відповідно до Закону України " Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2014 року складає 1218 грн. 00 коп., а тому постанова від 01.08.2014 К 11/2014 про накладення штрафу є безпідставною в частині визначення штрафу у розмірі 2880 грн.(112500-109620), тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частини 1, 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (пункт 1 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно приписів пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В силу положень пункту 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

На виконання наведеного положення наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 затверджено форму акту перевірки та інших документів державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 20 Порядку № 553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно пункту 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: вул. Першотравнева, 63/16, в м. Кременчуці Полтавської області", здійснено головним державним інспектором південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області Савченком Д.П. на підставі пункту 7 Порядку № 553, а саме у зв'язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених декларації про початок виконання будівельних робіт, із дотриманням тримісячного строку з дня подання зазначеного документа.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014 року згідно форми, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240.

Перевірку проведено у присутності замовника ОСОБА_2, директора ТОВ "Архітектурна майстерня" ОСОБА_1, якими акт підписано із зауваженнями.

На підставі акту перевірки інспектором складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.07.2014, адресований замовнику ОСОБА_2, а відносно ТОВ "Архітектурна майстерня" - протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.07.2014 року, який вручено директору товариства ОСОБА_1

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 18.07.2014 року, протоколу від 21.07.2014 року, Інспекцією ДАБК у Полтавській області винесено постанову № К11/2014 від 01.08.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ "Архітектурна майстерня" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 112500 грн.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанову № К11/2014 від 01.08.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено із дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що виходячи із змісту пункту 1 Порядку № 553 цей Порядок стосується лише перевірок об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV і V категорії складності і не може застосовуватися до об'єктів архітектури ІІІ категорії складності, яким є об'єкт будівництва "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: вул. Першотравнева, 63/16, в м. Кременчуці Полтавської області", виходячи із наступного.

Виходячи з аналізу положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 1 Порядку № 553, системного аналізу норм вказаного Порядку, враховуючи положення Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року N 1396, якими встановлено загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Порядок № 553 визначає процедуру перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно усіх об'єктів будівництва, а також перевірок ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності

Колегія суддів також зазначає, що відповідна позиція викладена також у листі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.04.2013 року № 40-19-1785 "Щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Згідно пункту 4 Порядку № 45 основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

В силу положень пункту 4.3. ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 року № 98, чинних на час спірних правовідносин, проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень, зокрема, архітектурним та містобудівним вимогам, визначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки.

Пунктом 1.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (надалі - Порядок № 109), визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

В силу положень пункту 2.1. Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем розроблено проектну документацію "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: вул. Першотравнева, 63/16, в м. Кременчуці Полтавської області" без отримання містобудівних умов та обмежень.

При цьому у декларації про початок будівельних робіт, поданій замовником та зареєстрованій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 02.06.2014 року зазначено, що містобудівні умови та обмеження не потрібні згідно пункту 25 Переліку до наказу Мінрегіонбуду № 109 від 07.07.2011 року.

Пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (надалі - Перелік № 109), до об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, віднесено реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Із проектної документації "Реконструкція вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного призначення за адресою: вул. Першотравнева, 63/16, в м. Кременчуці Полтавської області" (робочий проект) вбачається, що загальна площа приміщення до реконструкції складала 81,8 кв. м., після реконструкції - 85,9 кв. м. Відповідне збільшення площі було обумовлено, зокрема, добудовою вітрини, внаслідок чого змінилася зовнішня конфігурація приміщення.

Згідно роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 12.09.2014 року № 7/14-10928 вбачається, що зовнішня конфігурація приміщень є геометричним обрисом зовнішньої поверхні будівельних конструкцій (елементів), що обмежують наявний внутрішній простір об'єкта будівництва або його окремої частини відповідно до параметрів, зафіксованих у технічній документації (технічному паспорті) та документі, що засвідчує право власності або користування нерухомістю.

Відповідним чином норма пункту 25 наказу, згідно якої містобудівні умови не надаються у разі реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, розповсюджується на такі види реконструкції, при яких проектні рішення та відповідні будівельні перетворення не виходять за межі зазначеного обрису.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що згідно проектної документації ТОВ "Архітектурна майстерня" геометричний обрис зовнішньої поверхні будівельних конструкцій (елементів), що обмежують внутрішній простір приміщення змінився внаслідок зміни загальної площі і добудови вітрини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 25 Переліку № 109 не поширювався на проектну документацію позивача, а тому висновок відповідача про те, що позивач розробив проектну документацію всупереч вимогам статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 9 Порядку № 45 та п.4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" без отримання містобудівних умов та обмежень є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вітрина не збільшує площу торгівельного залу та інших приміщень, бо влаштована як оздоблення фасаду - його елемент екстер'єру, як засіб вуличної реклами, колегія суддів спростовує, оскільки згідно проектної документації добудова вітрини мала наслідком збільшення загальної площі приміщення та зміну зовнішньої конфігурації об'єкта будівництва, тому не може бути розцінена як оздоблення фасаду або засіб вуличної реклами.

Стосовно доводів того, що згідно технічного паспорту об'єкта будівництва, складеного після реконструкції, площа приміщення не змінилася, колегія суддів також спростовує, оскільки дані приміщень по техпаспорту не відповідають даним проектної документації, декларація про готовність об'єкта до експлуатації із зазначенням відповідних даних до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області не подавалася, про що зазначено представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому дані вказаного технічного паспорту не можуть свідчити про відсутність порушень у розробці проектної документації.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва:

- проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

- експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Згідно пунктів 2, 3, 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.

Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.

Пунктом 19 Порядку визначено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності правомірно, з урахуванням усіх фактичних обставин, визнано позивача винним у порушенні, за яке передбачена відповідальність згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та прийнято постанову від 01.08.2014 року № К11/2014 про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.14 року по справі № 816/3179/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014р. по справі № 816/3179/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П’янова Я.В. Чалий І.С.