Постанова

від 07.10.2014 по справі 813/5916/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Львів № 813/5916/14

10 год. 04 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Самсонюк Т.Я.;

відповідача: представник Гордон Е.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп» до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімп» (далі - ТОВ «Ексімп») звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ГУМ у Львівській області) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2014 року №70/2100/23948233.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що на підставі Акта №13/36/2100/23948233 від 27.03.2014 року, в якому відповідачем зазначено, що на зберіганні в магазині встановлено двадцять пляшок горілки «Українська лінія» по 0,5 л, 40 % об., виробленої ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», візуальним оглядом марок акцизного податку якої виявлено ознаки фальсифікації, а саме - нечіткий мікродрук, було прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних фінансових санкцій.

Однак, представник позивача з висновками податкового органу не погоджується і вказує на те, що ТОВ «Ексімп» вживалися усі заходи для недопущення господарського правопорушення, зокрема, було перевірено наявність документів у постачальника ТОВ «Комерційний центр «Зевс», що регламентують його діяльність на право здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва, в тому числі і документів, які містили інформацію про належну якість та кількість товару. Крім цього, встановлення факту підроблення марок акцизного податку можливо лише після отримання результатів експертних досліджень, оскільки візуально марки не відрізнялись від аналогічних видів поліграфічної продукції, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Відтак, вважає, що вина у правопорушенні із зберігання алкогольної продукції з підробленими марками акцизного податку відсутня, а тому прийняте на основі таких висновків рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що перевіркою встановлено факт зберігання в магазині ТОВ «Ексімп» двадцяти пляшок горілки «Українська лінія» по 0,5 л, 40 % об., виробленої ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», візуальним оглядом марок акцизного податку якої виявлено ознаки фальсифікації, а саме - нечіткий мікродрук. Листом від 28.03.2014 року №7369/7/13-01-21-02-11/628 ГУМ у Львівській області зроблено запит до ГУМ у Чернігівській області про надання інформації щодо марок акцизного податку на горілці, які виявлені під час проведення перевірки позивача. 26.06.2014 року №5028/10/25-01-21-14 надійшла відповідь ГУМ у Чернігівській області, в якій зазначено, що вказані марки акцизного податку не отримувались і не видавались.

За результатами перевірки та з урахуванням вказаної відповіді від ГУМ у Чернігівській області, відповідачем було прийнято рішення №70/2100/23948233 від 22.07.2014 року про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Ексімп» в розмірі 8500,00 грн., оскільки було встановлено факт порушення позивачем вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку. На думку представника відповідача, підстав для скасування рішення про застосування фінансових санкцій немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Ексімп» зареєстроване, як юридична особа, 08.09.1997 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №601708 та копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №591649. Позивач має право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджується Ліцензією серії АЕ №313202, а також здійснює підприємницьку діяльність у сферах торгівельної діяльності, що підтверджується Торговим патентом серії ТПБ №770330 від 28.03.2011 року.

27.03.2014 року посадовими особами ГУМ у Львівській області на підставі направлень на перевірку від 19.03.2014 року №73 та №74 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт (довідку) №13/36/2100/23948233 від 27.03.2014 року.

Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_3, про що зазначено в Акті перевірки.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ексімп» абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, а саме: зберігання в магазині двадцяти пляшок горілки «Українська лінія» по 0,5 л, 40 % об., виробництва (згідно етикетки) ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», візуальним оглядом якої виявлено ознаки фальсифікації, а саме - нечіткий мікродрук марок акцизного податку.

У висновку Акту перевірки від 27.03.2014 року зазначено, що висновки щодо марок акцизного податку будуть зроблені після отримання результатів експертного дослідження.

28.03.2014 року ГУМ у Львівській області скеровано запит №7369/7/13-01-21-02-11/628 до ГУМ в Чернігівській області про надання інформації щодо марок акцизного податку, якими були марковані виявлені алкогольні напої у ТОВ «Ексімп».

26.06.2014 року на адресу ГУМ у Львівській області надійшов лист-відповідь №5028/10/25-01-21-14 із зазначенням про те, що ГУМ в Чернігівській області не отримувало і не видавало вищевказаних марок акцизного податку.

На підставі Акту перевірки №13/36/2100/23948233 від 27.03.2014 року та з урахуванням відповіді ГУМ у Чернігівській області, ГУМ у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №70/2100/23948233 від 22.07.2014 року, яким до відповідача на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за «зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку».

Представник позивача вважає дане рішення протиправним, відтак звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд керується наступним.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Згідно ч. 1 ст. 16 цього Закону, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення №1251 від 27.12.2010 р.).

За правилами ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Механізм застосування названих фінансових санкцій закріплено у Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон №481/95-ВР), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790.

Так, у відповідності з п. 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

За визначенням у пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі - ПК України), марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно п. 8 Положення №1251 від 27.12.2010 р., марки продаються суб'єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, абз. 2 п. 20 Положення №1251 від 27.12.2010 р. визначено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Системний аналіз зазначених вище правових положень дає підстави вважати, що на позивача не покладено обов'язку забезпечення належного маркування алкогольних напоїв, що виробляються на митній території України або ввозяться до неї, оскільки він лише придбаває уже готову продукцію, а не виробляє її, тому нести відповідальність за порушення вимог щодо маркування алкогольних напоїв не може.

Як встановлено судом, позивачем придбавалася продукція згідно договору поставки №145 від 17.04.2008 року, укладеного між ТОВ «Комерційний центр «Зевс» (Постачальник) та ТОВ «Ексімп» (Покупець). У п. 3.1. вищевказаного договору зазначено: «якість товару, що підлягає поставці за цим Договором, повинна відповідати стандартам, технічним умовам та підтверджуватись сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання відповідності».

Позивачем також перевірено наявність документів у Постачальника, що регламентують його діяльність, а саме: Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Комерційний центр «Зевс» серії А00 №760352, Ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) серії АВ №565346, а також Сертифікат відповідності №UA1.020.X03119-12 із Додатком.

Відтак, лист-відповідь ГУМ у Чернігівській області №5028/10/25-01-21-14 від 26.06.2014 року не може слугувати достатньою підставою для прийняття спірного рішення, оскільки такі марки акцизного податку видаються виробнику, а саме - ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», як це зазначено у запиті №7369/7/13-01-21-02-11/628 від 28.03.2014 року.

В той же час, у висновку Акта від 27.03.2014 року вказано, що висновки щодо марок акцизного податку будуть зроблені після отримання результатів експертного дослідження, проте, як встановлено судом, такого дослідження проведено не було.

З огляду на це, суд зазначає, що податковий орган не може підміняти інші компетентні державні спеціалізовані установи, а також інших фахівців з відповідних галузей знань, уповноважених на здійснення певного виду діяльності.

Представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що експертне дослідження не проводилось у зв'язку з відсутністю коштів.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №5463-17, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява N 63134/00, справа від 08.11.2005 року) було зазначено, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань.

Представник відповідача у своїх запереченнях на адміністративний позов також покликається на п. 226.9. ст. 226 ПК України, в якому зазначено, що вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач не заперечує факт наявності марок акцизного податку та, в той же час, доказів того, що вони підроблені - ним не надано.

З урахуванням вказаного, суд не погоджується з доводами відповідача щодо порушення позивачем вимоги абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог щодо покладання обов'язку маркування алкогольних напоїв на суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво чи ввезення таких товарів на митну територію України, а також про протиправність рішення, оскільки таке прийняте без проведення експертного дослідження, як цього вимагав Акт перевірки №13/36/2100/23948233 від 27.03.2014 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду достатніх, беззаперечних доказів в існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не доведено правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи наведені норми закону, суд приходить до висновку, що твердження, якими відповідач доводить правомірність прийняття спірного рішення у відповідності до норм ПК України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є помилковими та безпідставними, а тому прийняте на основі таких висновків рішення №70/2100/23948233 від 22.07.2014 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Беручи до уваги наведені обставини, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і, відповідно, задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області про застосування фінансових санкцій від 22.07.2014 року №70/2100/23948233.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп» (вул. Нова, 8, м. Перемишляни, Львівська область, 81200, код ЄДРПОУ 23948233) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2014 року.

Суддя Клименко О.М.