Постанова

від 10.09.2014 по справі 804/11787/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р. Справа № 804/11787/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Тоноян А.К., за участю: представників позивача - представника відповідача - Григораш П.М., Сарма Л.І., Лісниченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014 року за №№0006142201, 0006122201 форми «Р», 0006112201 форми «С», -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014 року за №№0006142201, 0006122201 форми «Р», 0006112201 форми «С».

Ухвалою суду від 07.08.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.07.2014 року за №№0006142201, 0006122201 форми «Р», 0006112201 форми «С» на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 13.06.2014 року №356/22-01/37029685. За твердженнями позивача, відповідачем було неуважно та неналежно виконані його обов'язки за нормами чинного законодавства України та при проведенні перевірки підприємства здійснені протиправні дії перевіряючими, що полягають у виході останніх за межі наданих їм повноважень. Вся необхідна первинна документація була надана перевіряючим у повному обсязі та це в свою чергу спростовує твердження відповідача про те, що була відсутня поставка товарів від постачальників за укладеними правочинами. Тому, всі проведені господарські операції ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» є реальними.

Просить суд:

1) визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у складанні акту від 13.06.2014 року №356/22-01/37029685 «Про результати планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року»;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006142201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685);

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006122201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685);

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006112201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685).

Під час судового засідання представники позивача пояснили обставини справи таким чином, як вони викладені вище та просили суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та пояснив, що в ході проведення перевірки ним була встановлена нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» та такими суб'єктами господарювання як ТОВ «Бонд-Сервіс», ПП «Модиф», ТОВ «ТБ Іріда», ТОВ «Промстайлбізнес», ПП «Капавтостар», ТОВ БК «Євробуд», ТОВ Фірма «Хотей», ПТВП «Будтранс». При цьому податковий орган наголошує на тому, що позивачем не було надано до перевірки обов'язкових документів, що підтверджують навантаження, розвантаження та транспортування товару (товарно-транспортні накладні, сертифікати якості або інші документи, які б свідчили про походження товару та якість товару). Відповідно до наданих первинних документів відповідачем було встановлено, що на кінець перевіряємого періоду існують залишки товарів на складі (Рава-Руський ШПЗ) та відсутність факту придбання товарів чи послуг. У разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. За посиланнями відповідача це свідчить про юридичну дефектність первинних документів. З огляду на що, винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши думки осіб, що брали участь у розгляді справи, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 19.05.2014 року по 06.06.2014 року відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2014 року по 31.12.2013 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року. Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані відповідачем в акті перевірки від 13.06.2014 року №356/22-01/37029685.

Перевірку було проведено на підставі направлень, виданих Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу №332 від 07.05.2014 року, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія».

Щодо порядку проведення перевірки, то в акті перевірки відповідач зазначив про те, що направлення на проведення перевірки було пред'явлено під розписку головному бухгалтеру підприємства. Також ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» було проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням №111 від 08.05.2014 року та копією наказу №332 від 07.05.2014 року, які було вручено особисто директору товариства. Перевірку проведено з відома директора позивача та у його присутності, а у журналі реєстрації перевірок вчинено записи №1. У своєму позові ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» не заперечує дотримання порядку проведення даного виду перевірки.

Згідно додатку 4 до акту перевірки під час проведення такої податковим органом було використано наступні документи: установчі документи, договори купівлі-продажу товарів (послуг), банківські виписки, журнали-ордери та аналітичний облік по рахункам, оборотно-сальдові відомості, первинні документи, реєстри обліку продажу товарів (робіт, послуг), податкові накладні, ВМД, відомості по заробітній платі, первинні касові документи, авансові звіти.

За результатами проведеної перевірки відповідач прийшов до таких висновків: перевіркою встановлено порушення ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія»:

- пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року всього у сумі - 735808,00грн., у тому числі: у 3 кварталі 2011 року - 49762,00грн., у 2 кварталі 2012 року - 125230,00грн., у 3 кварталі 2012 року - 346486,00грн., у 4 кварталі 2012 року - 112072,00грн., у 2013 році - 102258,00грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» занижено ПДВ у сумі - 8193,00грн., в тому числі: у серпні 2013 року - 7473,00грн., у вересні 2013 року - 720,00грн.;

- абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України саме подання податкового розрахунку за формою №1-ДФ за ІІІ квартал 2013 року не у повному обсязі;

- п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівки в касі підприємства у сумі - 1233,18грн.

Такі висновки призвели до винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014 року №№0006142201, 0006122201 форми «Р», 0006112201 форми «С».

У відповідності до вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Позивач заперечує правомірність складення контролюючим органом акту перевірки, адже на його думку, останній в порушення вимог чинного законодавства України надав оцінку укладеним договорам та проведеним господарським операціям в акті перевірки, натомість це визначається законом.

З приводу позовної вимоги ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» щодо визнання протиправними дій Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у складанні акту від 13.06.2014 року №356/22-01/37029685 «Про результати планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з положеннями п. 3 розділу І Наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що акти перевірок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують юридичних наслідків, мають інформативний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства. Хоча при цьому виступають підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки і мало обов'язковий характер. А дії відповідача, проведені під час перевірки є такими, що направлені на виконання службовими особами покладених на них посадових обов'язків.

Тому, вищезазначена позовна вимога є такою, що задоволенню не підлягає.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з такими контрагентами за укладеними правочинами: ТОВ «Бонд-Сервіс», ПП «Модиф», ТОВ «Торгівельний будинок «Іріда», ПП «Капавтостар», ПТВП «Будтранс», ТОВ «Фірма Хотей», ТОВ «Промстайл Бізнес», ТОВ «БК «Євробуд», ДП «УПП УЗ», ВСП «Новомосковський шпалопросочувальний завод», ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ТОВ «Нова-Метал», ПАТ «Дніпронафтопродукт».

За вищевказаними договорами між сторонами було визначено такі умови постачання: СРТ пункт призначення - склад Новомосковський ШПЗ, Рава-Руський ШПЗ, згідно вимог Інкотермс (редакція 2000 року). За поясненнями позивача, ним було укладено угоди з ДП Новомосковський ШПЗ та з Рава-Руський ШПЗ, за якими було здійснено постачання шпал. Приймання товару по кількості та якості проводилось комісійно, у зв'язку із чим складався двосторонній акт для Новомосковського заводу та трьохсторонній для Рава-Руського заводу, який підтверджував факт отримання замовником товару.

На підтвердження реальності проведених господарських операцій за укладеними договорами позивачем було надано суду копії відповідних договорів, копії актів приймання-передачі товару, копії платіжних доручень, копії видаткових накладних від постачальника, копії договорів про надання послуг, виписка банку, лист касової книги, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, оголошення про запланову закупівлю шпал, оголошення про результати торгів на закупівлю шпал, оголошення про запланову закупівлю шпал, протокол про розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій), акцепт ціни за одиницю товару, звіт про результати проведення процедури відкритих двоступеневих торгів, лист відгук Новомосковського ШПЗ про співробітництво з ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія», лист відгук ДП «Рава-Руський ШПЗ» про співробітництво з ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія», довідка ДП «Рава-Руський ШПЗ» про постачання шпал, лист Новомосковського ШПЗ та оборотно-сальдова відомість.

Однак, в ході проведення перевірки відповідач прийшов до висновків щодо відсутності певних первинних документів, що було зафіксовано в акті, та стало підставою для наступних висновків щодо нереальності господарських операцій, щодо встановленого порушення норм податкового законодавства.

Так, щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006142201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685), визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006122201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685), то суд зазначає таке.

Відповідно до вказаних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із порушенням ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» гл.3, пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - у розмірі 735808,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції - у розмірі 171511,50грн. та у зв'язку із порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основаним платежем на 8193,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 2048,25грн.

Згідно пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України визначено, що інші доходи включають: в тому числі вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

За нормою пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

В ході проведення перевірки щодо взаємовідносин із ТОВ «Бонд-Сервіс», ПП «Модиф», ТОВ «ТБ Іріда», ТОВ «Промстайлбізнес», ПП «Капавтостар», ТОВ БК «Євробуд», ТОВ Фірма «Хотей», ПТВП «Будтранс» податковим органом було зроблено висновки щодо юридичної дефектності первинних документів та відсутності всіх необхідних документів на підтвердження реальності проведених господарських операцій на противагу твердженням позивача.

Так, за твердженнями податкового органу, за договором між ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» та ТОВ «Бонд-Сервіс» не було зареєстровано податкових накладних на продаж шпал дерев'яних не просочених на адресу ТОВ «Бонд-Сервіс» від постачальників, та ТОВ «Бонд-Сервіс» на адресу своїх покупців не реєструвало у ЄДРПН. Згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» заборгованість за придбаний товар складає: на 01.04.2012 року сальдо Кт-ове, становить - 0грн., на 01.08.2012 року сальдо Кт-ове, становить - 238894,40грн., на 01.12.2012 року сальдо Кт-ове, становить - 0грн. До перевірки не було надано ТТН на перевезення, сертифікати якості, паспорти, висновки на придбані шпали та інформацію про походження не просочених шпал типу 1, типу 2, сертифікатів (висновків) відповідності на отримані шпали. Також позивачем до перевірки не було надано журнал реєстрації довіреностей на придбання ТМЦ від постачальників та продаж ТМЦ.

В ході проведення перевірки відповідач встановив, що придбаний у ТОВ «Бонд-Сервіс» товар (шпали) було реалізовано ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» до ДП «УПП УЗ» на підставі договору від 03.04.2012 року №ЦУПП-04/0023/12. Проте, на підтвердження проведення вказаної господарської операції позивачем не було надано заявки на замовлення шпал від ДП «УПП УЗ», ТТН, накладні на перевезення, сертифікати якості, паспорти, висновки на придбані шпали та інформацію про походження не просочених шпал типу 1, типу 2.

Відсутність документального підтвердження господарських операцій між ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» та ТОВ «Бонд-Сервіс», з урахування наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, призводить до того, що відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість. Тому, в ході судового засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд прийшов до висновку щодо правомірності тверджень податкового органу з приводу нереальності вказаної господарської операції.

Також, що стосується взаємовідносин ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» з ПП «Модиф», ТОВ «ТБ Іріда», ТОВ «Промстайлбізнес», ПП «Капавтостар», ТОВ БК «Євробуд», ТОВ Фірма «Хотей», ПТВП «Будтранс», то позивачем не було належним чином підтверджена суду реальність проведених господарських операцій із вказаними контрагентами, з огляду на юридичну дефектність юридичних документів та відсутність належних первинних документів, як про це зазначено в акті перевірки, та за поясненнями відповідача під час судового засідання, а саме: зареєстрованих податкових накладних, отриманих та виданих за період липень - серпень 2012 року, ТТН (або інших транспортних документів), які б підтверджували поставку товару, акт прийому-передачі товару, який передбачений договором, технічного паспорту, сертифікату, посвідчення про якість і т.п., ТТН на перевезення, сертифікати відповідності, паспорти, висновки на придбані шпали та інформацію про походження не просочених шпал типу 1, типу 2, брусу, матеріалів, журнал реєстрації довіреностей на придбання ТМЦ від постачальників та продаж ТМЦ.

Під час судового розгляду справи позивач надав суду копії оголошення про запланову закупівлю шпал на 2011 рік від 08.11.2010 року №42924, оголошення про результати торгів на закупівлю шпал на 2011 рік, оголошення про запланову закупівлю шпал на 2012 рік, протокол про розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій) від 29.02.2012 року №25/12, акцепт ціни за одиницю товару, звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів №25/12 від 12.04.2012 року; лист-відгук Новомосковського ШПЗ про співробітництво з ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія», лист-відгук ДП «Рава-Руський ШПЗ» про співробітництво з ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія», довідки ДП «Рава-Руський ШПЗ» про постачання шпал, лист Новомосковського ШПЗ та оборотно-сальдова відомість, як підтвердження постачання якісної продукції, виконання поставок шпал дерев'яних не просочених, поставка шпало продукції на просочення для ДП «Управління промислових підприємств Укрзалізниці». За посиланнями контролюючого органу, під час перевірки позивач надав лише акти приймання-передачі шпал від ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» до ДП «УПП УЗ», в яких вказані номерні знаки машини, місце складання акту (м. Новомосковськ, м. Рава-Руська), іншої інформації в акті не зазначено. Це стало підставою для висновків щодо неможливості підтвердити фактичний продаж та транспортування товару. Однак, в ході судового розгляду даного спору, вищевказані документи не повною мірою підтверджують факт поставки товару за призначенням відповідно до умову укладених договорів.

Так, за ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За умовами пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, на думку суду позивачем не було доведено правомірність своїх тверджень щодо реальності проведених господарських операцій, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є винесеними відповідачем правомірно та скасуванню не підлягають. Тому, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006142201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685), визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006122201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) - необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006112201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685), то суд зазначає наступне.

Даним податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2014 року за №0006112201 податковим органом були нараховані позивачу штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 6165,90грн., у зв'язку із порушенням п.1, абз.3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 року, пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України. Відповідно до доданого розрахунку фінансових санкцій штрафна санкція у розмірі - 6165,90грн. нарахована позивачу за несвоєчасне, неповне оприбуткування готівки в касі.

В акті перевірки у розділі 3.7 щодо дотримання вимог іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності зазначено про те, що не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівкових коштів в касі підприємства на загальну суму - 1233,18грн., а саме: згідно видаткового касового ордеру №142 23.10.2013 року, виданого працівнику підприємства - Малюку Я.С. готівкові кошти у сумі - 1233,18грн., які фактично було оприбутковано до каси підприємства 25.10.2013 року (згідно даних касової книги за 23.10.2013 року відсутній рух готівкових коштів). А це є порушенням п.2.2, п.2.6 гл.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Відповідно до п.2.2, п.2.6 вищевказаного Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З цього приводу суд зазначає, що під час перевірки відповідач жодним чином не підтвердив правомірність таких тверджень окрім як в акті, не надав суду належних доказів. Натомість за поясненнями позивача згідно видаткового касового ордеру №142 23.10.2013 року готівкові кошти у сумі 1233,18грн. видані працівнику Малюку Я.С. саме 25.10.2013 року, які фактично було оприбутковано до каси підприємства також 25.10.2013 року, що підтверджується виписками банку за 25.10.2013 року та даними касової книги за 25.10.2013 року. При цьому в матеріалах справи містять копії виписки банку за 25.10.2013 року, лист касової книги за 25.10.2013 року, прибутковий касовий ордер №40 від 25.10.2013 року, видатковий касовий ордер від 25.10.2013 року, відповідно до яких вбачається вірність тверджень позивача щодо фактичного оприбуткування до каси підприємства готівкових коштів у сумі - 1233,18грн. також 25.10.2013 року.

З огляду на що, суд вважає, відповідачем протиправно без належних на те підстав були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 6165,90грн. Тому, відповідна позовна вимога є такою, що задоволенню підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, а саме: в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у складанні акту від 13.06.2014 року №356/22-01/37029685 «Про результати планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року», визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006142201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685), визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006122201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) - підлягає відмові, а в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006112201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) - задоволенню.

Також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія», суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Так, відповідно даних платіжного доручення №477 від 04.08.2014 року ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» сплатило 487,20грн. судового збору (при цьому ставка судового збору - 4872,00грн.). Отже, у зв'язку зі сплатою 10% ставки судового збору (487,20грн.) та задоволенням судом одного пункту позовних вимог з чотирьох заявлених, з ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» необхідно стягнути 65% несплаченої суми судового збору у розмірі - 3166,80грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014 року за №№0006142201, 0006122201 форми «Р», 0006112201 форми «С» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0006112201 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ - 37029685) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі - 3166,80грн. (три тисячі сто шістдесят шість гривень вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 16.09.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко