Постанова

від 18.08.2015 по справі 804/11787/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2015 рокусправа № 804/11787/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі №804/11787/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (далі позивач) задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідач) від 17.07.2014 року №0006112201, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасне, неповне оприбуткування готівки в касі. В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій, що полягають у складанні акту перевірки, та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.07.2014року №0006142201 та № 0006122201 суд відмовив.

З постановою суду не погодились як позивач, так і відповідач.

Позивач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014року №0006142201 та № 0006122201.

Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, позивач просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення в оскарженій частині, про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014року №0006142201 та № 0006122201. Позивач вважає, що ним як під час перевірки, так і суду було надано достатньо доказів на спростування висновків податкового органу про нереальність господарських операцій з постачання шпал контрагентами та допущення порушень податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат.

Відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Вважаючи постанову суду такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, відповідач просить її скасувати в оскарженій частині, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги позивача, наполягав на її задоволенні. Щодо вимог скарги відповідача прохав залишити скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача. Вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог і підстави для його скасування в цій частині відсутні. Вимоги апеляційної скарги відповідача представник підтримав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а скаргу відповідача слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Колегія суддів не надає оцінку законності прийнятого судом рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, що полягали у складанні акту перевірки та формуванні певних висновків, оскільки постанова суду першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями податкового органу була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2014 року по 31.12.2013 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

Результати перевірки відображені в акті від 13.06.2014 року №356/22-01/37029685.

Податковим органом зроблені висновки про наступні порушення:

- пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року всього у сумі - 735808,00грн., у тому числі: у 3 кварталі 2011 року - 49762,00грн., у 2 кварталі 2012 року - 125230,00грн., у 3 кварталі 2012 року - 346486,00грн., у 4 кварталі 2012 року - 112072,00грн., у 2013 році - 102258,00грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результат чого занижено ПДВ у сумі - 8193,00грн., в тому числі: у серпні 2013 року - 7473,00грн., у вересні 2013 року - 720,00грн.;

- п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України, а саме не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівки в касі підприємства у сумі - 1233,18грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.07.2014 року:

- №0006142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 907 319,15грн. (т.1 а.с.25);

- № 0006122201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 241,25грн. (т.1 а.с.26);

- №0006112201 форми "С", яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6 165,90грн. (т.1 а.с.27).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення №0006112201 та застосування санкцій за порушення п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України, а саме не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівки в касі підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який визнав оскаржене позивачем рішення протиправним та скасував його.

Так, в акті перевірки йдеться про виявлення факту не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівкових коштів в касі підприємства позивача на загальну суму - 1233,18грн., а саме: згідно видаткового касового ордеру №142 від 23.10.2013 року працівнику підприємства ОСОБА_1 видано готівкові кошти у сумі 1233,18грн., які фактично було оприбутковано до каси підприємства 25.10.2013 року (згідно даних касової книги за 23.10.2013 року відсутній рух готівкових коштів). Вказане є порушенням п.2.2, п.2.6 гл.6 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не надав належних доказів на підтвердження відображених в акті перевірки висновків щодо виявленого порушення.

Судом було встановлено, що згідно видаткового касового ордеру №142 готівкові кошти у сумі 1233,18грн. були видані працівнику ОСОБА_1 саме 25.10.2013 року, тобто оприбуткування готівки відбулося в день фактичної видачі такої готівки. Зазначене підтверджується виписками банку за 25.10.2013 року та даними касової книги за 25.10.2013 року.

До матеріалів справи приєднані копії виписки банку за 25.10.2013 року, лист касової книги за 25.10.2013 року, прибутковий касовий ордер №40 від 25.10.2013 року, видатковий касовий ордер від 25.10.2013 року, якими спростовуються обставини порушення, на які посилається відповідач.

Оскільки відповідачем належним чином не доведено правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу, суд обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позовних вимог позивача та скасування оскарженого податкового повідомлення рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції в цій частині оскарженого рішення не спростовують.

Щодо оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень №0006142201 та №0006122201.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про їх скасування вказав, що навіть за наявності формально складених первинних документів, проте за відсутності доказів реально здійснених господарських операцій з контрагентами, переліченими в акті перевірки, позивач не мав права на формування податкового кредиту та віднесення сум до складу витрат за документами, виписаними такими контрагентами. За висновками суду, позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Бонд-Сервіс", ПП "Модиф", ТОВ "ТБ Іріда", ТОВ "Промстайлбізнес", ПП "Капавтостар", ТОВ БК "Євробуд", ТОВ Фірма "Хотей", ПТВП "Будтранс".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В ході проведення перевірки щодо взаємовідносин із ТОВ "Бонд-Сервіс", ПП "Модиф", ТОВ "ТБ Іріда", ТОВ "Промстайлбізнес", ПП "Капавтостар", ТОВ БК "Євробуд", ТОВ Фірма "Хотей", ПТВП "Будтранс" податковим органом було зроблено висновки щодо юридичної дефектності первинних документів та відсутності всіх необхідних документів на підтвердження реальності проведених господарських операцій.

Так, за твердженнями податкового органу, за договором між ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія" та ТОВ "Бонд-Сервіс" не було зареєстровано податкових накладних на продаж шпал дерев'яних не просочених на адресу ТОВ "Бонд-Сервіс" від постачальників, та ТОВ "Бонд-Сервіс" на адресу своїх покупців не реєструвало у ЄДРПН. Згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" заборгованість за придбаний товар складає: на 01.04.2012 року сальдо Кт-ове, становить - 0грн., на 01.08.2012 року сальдо Кт-ове, становить - 238894,40грн., на 01.12.2012 року сальдо Кт-ове, становить - 0грн. До перевірки не було надано ТТН на перевезення, сертифікати якості, паспорти, висновки на придбані шпали та інформацію про походження не просочених шпал типу 1, типу 2, сертифікатів (висновків) відповідності на отримані шпали. Також позивачем до перевірки не було надано журнал реєстрації довіреностей на придбання ТМЦ від постачальників та продаж ТМЦ.

В ході проведення перевірки відповідач встановив, що придбаний у ТОВ "Бонд-Сервіс" товар (шпали) було реалізовано ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія" до ДП "УПП УЗ" на підставі договору від 03.04.2012 року №ЦУПП-04/0023/12. Проте, на підтвердження проведення вказаної господарської операції позивачем не було надано заявки на замовлення шпал від ДП "УПП УЗ", ТТН, накладні на перевезення, сертифікати якості, паспорти, висновки на придбані шпали та інформацію про походження не просочених шпал типу 1, типу 2.

Також, що стосується взаємовідносин ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія" з ПП "Модиф", ТОВ "ТБ Іріда", ТОВ "Промстайлбізнес", ПП "Капавтостар", ТОВ БК "Євробуд", ТОВ Фірма "Хотей", ПТВП "Будтранс". Не підтверджено реальність проведених господарських операцій, з огляду на юридичну дефектність юридичних документів та відсутність належних первинних документів, а саме: зареєстрованих податкових накладних, отриманих та виданих за період липень-серпень 2012 року, ТТН (або інших транспортних документів), які б підтверджували поставку товару, акт прийому-передачі товару, який передбачений договором, технічного паспорту, сертифікату, посвідчення про якість і т.п., ТТН на перевезення, сертифікати відповідності, паспорти, висновки на придбані шпали та інформацію про походження не просочених шпал типу 1, типу 2, брусу, матеріалів, журнал реєстрації довіреностей на придбання ТМЦ від постачальників та продаж ТМЦ.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "Бонд-Сервіс", ПП "Модиф", ТОВ "Торгівельний будинок "Іріда", ПП "Капавтостар", ПТВП "Будтранс", ТОВ "Фірма Хотей", ТОВ "Промстайл Бізнес", ТОВ "БК "Євробуд", ДП "УПП УЗ", ВСП "Новомосковський шпалопросочувальний завод", ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", ТОВ "Нова-Метал", ПАТ "Дніпронафтопродукт". Позивачем із зазначеними підприємствами укладалися договори з постачання шпал дерев'яних не просочених.

За вищевказаними договорами між сторонами було визначено такі умови постачання: СРТ пункт призначення - склад Новомосковський ШПЗ, Рава-Руський ШПЗ, згідно вимог Інкотермс (редакція 2000 року). За поясненнями позивача, ним було укладено угоди з ДП Новомосковський ШПЗ та з Рава-Руський ШПЗ, за якими було здійснено постачання шпал. Приймання товару по кількості та якості проводилось комісійно, у зв'язку із чим складався двосторонній акт для Новомосковського заводу та трьохсторонній для Рава-Руського заводу, який підтверджував факт отримання замовником товару.

На підтвердження реальності проведених господарських операцій за укладеними договорами позивачем було надано копії відповідних договорів, копії актів приймання-передачі товару, копії платіжних доручень, копії видаткових накладних від постачальника, копії договорів про надання послуг, виписки банку, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, оголошення про запланову закупівлю шпал, оголошення про результати торгів на закупівлю шпал, оголошення про запланову закупівлю шпал, протокол про розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій), акцепт ціни за одиницю товару, звіт про результати проведення процедури відкритих двоступеневих торгів, лист відгук Новомосковського ШПЗ про співробітництво з ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія", лист відгук ДП "Рава-Руський ШПЗ" про співробітництво з ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія", довідка ДП "Рава-Руський ШПЗ" про постачання шпал, лист Новомосковського ШПЗ та оборотно-сальдова відомість.

Щодо посилань податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, на відсутність реєстрації податкових накладних, отриманих та виданих за період липня-серпня 2012року.

Відповідно до ч.11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

В даному випадку, в податкових накладних, наданих платником податку, перелік яких відображено і в акті перевірки, суми податку на додану вартість не перевищують 10 000 грн., товар, що постачався та придбавався не є підакцизним. Тобто, посилання податкового органу на необхідність реєстрації виданих та отриманих податкових накладних, суперечать вимогам ч.11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, суд не врахував специфіки діяльності позивача. Як встановлено, позивач приймає участь в конкурсних торгах на поставку до ДП «Управління промислових підприємств Укрзалізниці» шпал дерев'яних не просочених. Матеріали справи містять докази укладення відповідних договорів.

За умовами укладеного договору визначено місце поставки товару - склад Новомосковського ШПЗ та склад Рава-Руський ШПЗ. Під час перевірки відповідачу надавалися відповідно складені двосторонні та тристоронні акти приймання-передачі товару.

Після укладання договору поставки з ДП «Управління промислових підприємств Укрзалізниці», позивач уклав договори з постачальниками-контрагентами, переліченими в акті перевірки, на поставку не просочених шпал. Товар від постачальників приймався безпосередньо на території Новомосковського ШПЗ та склад Рава-Руський ШПЗ.

Надаючи оцінку первинним документам, наданим на підтвердження господарських операцій, слід зазначити, що зауважень, щодо їх оформлення під час перевірки податковим органом висловлено не було.

Колегія суддів вважає, що придбання позивачем товару (шпал) у зазначених вище постачальників підтверджено належним чином оформленими документами, і це не спростовується актом перевірки.

Зв'язок понесених витрат на придбання ТМЦ з власною господарською діяльністю є очевидним. Отже, формування витрат на підставі первинних документів по операціями в перевіряємий період з вказаними вище контрагентами є правомірним.

Відсутність у даному випадку товарно-транспортних накладних не може бути безумовним свідченням безтоварності вказаних вище операцій.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та витрат за вказаними вище операціями, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

З наданих первинних документів вбачається, що зобов'язання за договорами були виконані у повному обсязі, було надано та отримано послуги згідно актів прийняття виконаних робіт в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з вказаними правочинами. Протягом дії угод сторонами (позивачем та його контрагентами) було підписано ряд видаткових та податкових накладних, в яких визначались вид, ціна та кількість (об'єм), поставлених товарів. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із вказаними вище контрагентами.

Слід зазначити, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків.

Оскільки факти порушень позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період не знайшли свого підтвердження, є підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, з прийняттям нового рішення в цій частині.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» - задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі № 804/11787/14 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та прийняти нову постанову в цій частині.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.07. 2014р № 0006142201 та №0006122201.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі № 804/11787/14 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (код ЄДРПОУ 37029685) судові витрати у розмірі 730,80 грн. (сімсот тридцять гривень 80 коп.).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 26.08.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак