ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2015 року м. Київ К/800/39410/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Колія» (далі - ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія») звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006112201 від 17 липня 2014 року, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року апеляційну скаргу Дніпропетровської ОДПІ залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та прийнято нову постанову в цій частині, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ №0006142201 від 17 липня 2014 року та №0006122201 від 17 липня 2014 року.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Дніпропетровською ОДПІ була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Науково-виробнича фірма Колія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2013 року та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №356/22-01/37029685 від 13 червня 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року всього у сумі - 735808,00 грн., у тому числі: у 3 кварталі 2011 року - 49762,00 грн., у 2 кварталі 2012 року - 125230,00 грн., у 3 кварталі 2012 року - 346486,00 грн., у 4 кварталі 2012 року - 112072,00 грн., у 2013 році - 102258, 00грн., п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ у сумі - 8193,00 грн., в тому числі: у серпні 2013 року - 7473, 00грн., у вересні 2013 року - 720,00 грн., п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України, а саме не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівки в касі підприємства у сумі - 1233,18 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0006142201 від 17 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 907319,15 грн., №0006122201 від 17 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10241,25 грн., №0006112201 від 17 липня 2014 року форми "С", яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6 165,90 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з акту перевірки було виявлено факт не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівкових коштів в касі підприємства позивача на загальну суму - 1233,18 грн., а саме: згідно видаткового касового ордеру №142 від 23 жовтня 2013 року працівнику підприємства ОСОБА_4 видано готівкові кошти у сумі 1233,18 грн., які фактично було оприбутковано до каси підприємства 25 жовтня 2013 року (згідно даних касової книги за 23 жовтня 2013 року відсутній рух готівкових коштів).
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "Бонд-Сервіс", ПП "Модиф", ТОВ "Торгівельний будинок "Іріда", ПП "Капавтостар", ПТВП "Будтранс", ТОВ "Фірма Хотей", ТОВ "Промстайл Бізнес", ТОВ "БК "Євробуд", ДП "УПП УЗ", ВСП "Новомосковський шпалопросочувальний завод", ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", ТОВ "Нова-Метал", ПАТ "Дніпронафтопродукт" згідно з договорами з постачання шпал дерев'яних не просочених. Реальність, товарність та виконання договорів підтверджується матеріалами справи.
Щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення №0006112201 від 17 липня 2014 року та застосування санкцій за порушення п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України, а саме не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівки в касі підприємства, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.
Згідно видаткового касового ордеру №142 готівкові кошти у сумі 1233,18 грн. були видані працівнику ОСОБА_4 саме 25 жовтня 2013 року, тобто оприбуткування готівки відбулося в день фактичної видачі такої готівки. Зазначене підтверджується виписками банку за 25 жовтня 2013 року та даними касової книги за 25 жовтня 2013 року, а отже до матеріалів справи приєднані копії виписки банку за 25 жовтня 2013 року, лист касової книги за 25 жовтня 2013 року, прибутковий касовий ордер №40 від 25 жовтня 2013 року, видатковий касовий ордер від 25 жовтня 2013 року, якими спростовуються обставини порушення, на які посилається відповідач.
Щодо прийнятих податкових повідомлень-рішень №0006142201 від 17 липня 2014 року та №0006122201 від 17 липня 2014 рок, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.
Відповідно до ч.11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку, в податкових накладних, наданих платником податку, перелік яких відображено і в акті перевірки, суми податку на додану вартість не перевищують 10000, 00 грн., товар, що постачався та придбавався не є підакцизним. Тобто, посилання податкового органу на необхідність реєстрації виданих та отриманих податкових накладних, суперечать вимогам ч.11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України.
Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що зв'язок понесених витрат на придбання ТМЦ з власною господарською діяльністю є очевидним. Отже, формування витрат на підставі первинних документів по операціями в перевіряємий період з вказаними вище контрагентами є правомірним, відсутність у даному випадку товарно-транспортних накладних не може бути безумовним свідченням безтоварності вказаних вище операцій. Позивач приймав участь в конкурсних торгах на поставку до ДП «Управління промислових підприємств Укрзалізниці» шпал дерев'яних не просочених. Докази укладення відповідних договорів містяться в матеріалах справи.
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України , ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.
Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів, а отже зазначене повністю спростовує доводи відповідача, що здійснені позивачем і його контрагентами господарські операції не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача, не має документального підтвердження.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Науково-виробнича фірма Колія» та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2015 |
Оприлюднено | 28.12.2015 |
Номер документу | 54552589 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Баранник Н.П.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні