Постанова

від 08.09.2014 по справі 910/3338/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа№ 910/3338/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - Невмержицька Г.В. (довіреність №10/00-142 від 11.08.2014 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»

на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р.

у справі №910/3338/14 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного підприємства «Будсантех»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна»

2. Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будсантех» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» та Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про визнання недійсним договору банківського рахунку №1-52800/262826 від 14.10.2013 р. із додатковим договором №1 про розрахункове обслуговування поточних рахунків з використанням системи дистанційного банківського обслуговування «IFORBS Клієнт-банк» до договору банківського рахунку №1-52800/262826 від 14.10.2013 р., укладені між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна».

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2014 р. позов задоволено. Визнано недійсними договір банківського рахунку № 1-52800/262826 від 14 жовтня 2013 р., додатковий договір № 1 про розрахункове обслуговування поточних рахунків з використанням системи дистанційного банківського обслуговування «IFOBS Клієнт-банк» від 14 жовтня 2013 р. до договору № 1-52800/262826, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» та Публічним акціонерним товариством «Банк форум».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк форум» на користь Приватного підприємства «Будсантех» 1218,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при винесенні рішення судом не було враховано всі обставини справи, рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача 1.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 13.08.2014 р. та від 26.08.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, 26.08.2014 р. розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача 1.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача 1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України без участі представників позивача та відповідача 1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача 2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 жовтня 2013 року між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Торговий дім «Сокар» в особі директора Одеського безбалансового відділення ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності № 1020 від 08 жовтня 2013 року, було укладено договір банківського рахунку № 1-52800/262826.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач просить визнати зазначений договір банківського рахунку недійсним на підставі ст. 215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України, так як відповідач 1 договір банківського рахунку не підписував, а зміст правочину не відповідає його вільному волевиявленню та внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як на доказ недійсності договору банківського рахунку, укладеного між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна», позивач посилається на лист ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» № 40/10 від 24 жовтня 2013 року «Щодо відмови у поверненні передплати», у якому відповідач 1 повідомляє про відсутність договірних відносин між ним та позивачем та укладення договорів з невідомими особами, які діяли на підставі підроблених документів; відкриття ініційованого позивачем кримінального провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120060005316 за попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК Україна. Також позивач посилається і на витяг з Єдиного реєстру довіреностей за № 25956020 від 13 грудня 2013 року, наданий Кіровоградською філією державного підприємства «Інформаційний центр» МЮУ, відповідно до якого за серією та номером бланка довіреності БТК №608989 в реєстрі міститься документ з іншими реквізитами.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені вище обставини не є доказами того, що договір банківського рахунку був підписаний неуповноваженою особою на підставі підроблених документів.

Позивач вказує на факт підписання договору банківського рахунку неуповноваженою особою на підставі підроблених документів, тобто на обставини справи, які повинні бути встановлені обвинувальним вироком у кримінальному провадженні. Проте, колегія суддів не погоджується з вищезазначеними твердженнями та вважає, що позивач не надав доказів, що не підлягають доказуванню, як це передбачено ч. 3 ст. 35 ГПК України.

Однією з підстав для задоволення позову судом першої інстанції, а також доказом відкриття рахунку на підставі підроблених документів є наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру довіреностей за № 25956020 від 13 грудня 2013 року.

Нотаріально посвідчена копія довіреності, яка була надана ПАТ «БАНК ФОРУМ» ОСОБА_3 при відкритті рахунку, на час розгляду справи господарським судом, - вилучена у ПАТ «БАНК ФОРУМ» в межах кримінального провадження.

За змістом п. 1.1 договору банківського рахунку №1-52800/262826, його предметом є надання банківських послуг, а саме: здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 207 ГК України визначено, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Таким чином, у випадку визнання договору недійсним, предметом якого є надання послуг, такий договір може припинятись лише на майбутнє.

Відповідач 2 зазначає, що при укладенні договору з ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» та відкритті банківського рахунку відповідачем 2 було ідентифіковано ТОВ «Торговий дім «Сокар-Україна» та його представника у відповідності до вимог чинного законодаства та отримано документи, які станом на дату отримання, жодних сумнівів не викликали.

Відповідно до вимог ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк зобов'язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України клієнтів, що відкривають рахунки в банку, осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

При відкритті рахунку для ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» ПАТ «БАНК ФОРУМ» було виконано всі вимоги чинного законодавства, які спрямовані на ідентифікацію юридичної особи резидента, яка відкриває рахунок в банківській установі, та особи, яка уповноважена діяти від імені такої особи, а також отримано всі необхідні для цього документи (копії документів знаходяться в матеріалах справи).

ПАТ «БАНК ФОРУМ» було отримано передбачені чинним законодавством документи, які необхідні для відкриття банківського рахунку, нелегітимність яких сумнівів не викликала.

Відповідно до п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

У силу припису ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, обставин на які він посилається в обґрунтування позовних вимог щодо укладення між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору банківського рахунку та надання відповідачем 2 відповідачу 1 послуг на підставі вказаної угоди, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача 2, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. у справі №910/3338/14 підлягає скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» звільнене від сплати судового збору, апеляційний господарський суд вважає, що згідно приписів ст. 49 ГПК України, з Приватного підприємства «Будсантех» підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. у справі №910/3338/14 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Будсантех» (25002, м. Кіровоград, вул. Медведєва, 1-А, код ЄДРПОУ 31919793) в доход Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

Справу №910/3338/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун