Постанова

від 14.10.2014 по справі 813/5364/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року Справа № 813/5364/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача Синявська-Чаус О.О.,

представник відповідача Кухта В.З.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Медодент», -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Львівське ОВ ФСЗІ) з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Медодент» (далі - відповідач, ПП «Медодент») в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 7257,00 грн. та пеню в сумі 1030,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно зі ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно зі ст. 19 вищевказаного Закону, відповідачем не виконаний, у зв'язку з чим ПП «Медодент» повинно сплатити на користь позивача адміністративно-господарські санкції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи у попередньому судовому засіданні 13.08.2014 року /а.с.31-32/. Зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки у ПП «Медодент» з 20.08.2012 року на посаді кур'єра працював громадянин ОСОБА_4, який згідно довідки Психіатричної МСЕК Серії ЛВА-1 № 290784, є інвалідом третьої групи з дитинства, а інвалідність встановлена безтермінова.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Територіальної державною інспекцією з питань праці у Львівській області у червні 2014 року проведено перевірку додержання ПП «Медодент» вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, про що складено акт № 13-01-006/0657 від 18.06.2014 року /а.с.9-22/.

Про виявлені порушення Територіальна державна інспекція з питань праці у Львівській області листом № 02-3070/04 від 27.06.2014 року повідомила ЛОВ ФСЗІ та скерувала до Фонду матеріали перевірки для прийняття відповідного рішення /а.с.7-8/.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно зі ст. 18 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 18 згаданого Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

За правилами передбаченими ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Предметом доказування згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом з матеріалів справи встановлено, що під час перевірки виявлено порушення: середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2012 році становила 14 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 1 особа. Отже, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особа. ОСОБА_4 якому відповідно до довідки МСЕК №290784 від 23.05.2006 року встановлено інвалідність ІІІ групи з дитинства на строк «безтерміново» та який прийнятий у ПП «Медодент» на посаду кур'єра лише з 20.08.2012 року. Також в ході проведення перевірки адміністрацією ПП «Медодент» надано довідку та звіт «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2012 рік за формою №10-ПІ, згідно яких середньооблікова кількість штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа. Таким чином між зазначеними у довідці за 2012 рік, звіті за 2012 рік та наданими у ході перевірки первинними документами мають місце розбіжності щодо середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність /а. с. 23, 38/.

Відповідно до п. 3.2.5 Інструкції із статистики кількості працівників, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Згідно до Рекомендацій президії ВАСУ від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування, показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються в цілих одиницях. Тому роботодавцям слід визначати середньооблікову чисельність працівників та чисельність працівників за встановленим Законом нормативом у цілих числах, округлюючи дробові числа відповідно до встановлених правил математики.

Крім того, встановлено, що відповідачем не інформовано центр зайнятості про наявність вільних вакансій для працевлаштування інвалідів, чим порушено «Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.1.2007 року № 70, на підтвердження чого позивачем надано відповідь Львівського обласного центру зайнятості на лист Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 05-2789/0-14 від 01.08.2014 року, зі змісту якого встановлено, що у звітах за формою №3-ПН упродовж 2012-2013 років роботодавцем вакансії для осіб з інвалідністю не зазначалися /а.с.46,47/.

Згідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ПП «Медодент» не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Щодо посилань відповідача на постанову Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 р. №463/736/14, якою ОСОБА_5 директора ПП «Медодент», звільнено від адміністративної відповідальності, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є директором ПП «Медодент» і за характером виконуваної роботи є посадовою особою.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення суду прийняте щодо ОСОБА_5, як до посадової особи, а не щодо самого ПП «Медодент», а відтак дане рішення прав та інтересів відповідача не визначає.

Відповідно до ст. 70 КАС України, належними є докази які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідачем не надано доказів працевлаштування інвалідів в період з 01.01.2012 року по 20.08.2012 року.

Позивачем до матеріалів справи подано розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно з яким сума коштів за 1 незайняте робоче місце інвалідом становить 7257,00 грн. (основний борг), сума пені, що необхідно сплатити 1030,50 грн., а загальна сума позовних вимог склала 8287,50 грн.

Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів встановлюється "Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 (надалі - Порядок).

Відповідно до зазначеного Порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства. Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Відповідачем не подано суду доказів сплати вказаної суми чи інших належних доказів, які б спростовували позовні вимоги, відтак вказана сума вважається заборгованістю та підлягає стягненню з ПП «Медодент».

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки у діях ПП «Медодент» наявний склад правопорушення у сфері господарювання, останнім не було вжито всіх залежних від нього заходів, передбачених чинним законодавством України, з метою недопущення господарського правопорушення, а отже позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-20, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Медодент» (79005, Львівська область, м. Львів, вул. Богомольця, 3/2; ЄДРПОУ 22343249) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування інвалідів (79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; ЄДРПОУ 38008294) борг в сумі 8287 (вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 50 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.