Постанова

від 07.04.2015 по справі 813/5364/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 876/10055/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Запотічного І. І.

за участю секретаря Гнатик А. З.

представника відповідача Кухти В. З.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Медодент" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 813/5364/14 за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Медодент" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

В липні 2014 року позивач звернулася з позовом до Приватного підприємства "Медодент" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно зі статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно зі статтею 19 вищевказаного Закону, відповідачем не виконаний, у зв'язку з чим ПП "Медодент" повинно сплатити на користь позивача адміністративно-господарські санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 813/5364/14 позов задоволено.

Вказане рішення оскаржив відповідач та вважає, що оскаржуване рішення належить скасуванню у зв'язку, з тим що судом порушено норми матеріального і процесуального права. Просить відмовити в задоволенні позову.

Зокрема апелянт вказує на те, що ПП «Медодент» у 2012 році не допускав порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки у ПП «Медодент» з 20 серпня 2012 року на посаді кур'єра працював громадянин ОСОБА_2, який згідно довідки Серії ЛВА-1 № 290784 Психіатричної МСЕК, є інвалідом третьої групи з дитинства, а інвалідність встановлено безтермінова.

Окрім цього під час судового розгляду до матеріалів справи долучено постанову апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2014 року, відповідно до якої провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 (керівника ПП «Медодент») до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито за відсутністю в її діях складу правопорушення. Вказаним рішенням визнано відсутність порушень статей 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в діях керівника ПП «Медодент» (ОСОБА_3.), що було предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду у вищезазначеній справі.

Прете суд безпідставно відкинув вказаний доказ пославшись на те, що рішення суду прийнято щодо ОСОБА_3 як до посадової особи, а не щодо самого ПП «Медодент».

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив таку задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга належить до задоволення.

Задовільняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки у діях ПП «Медодент» наявний склад правопорушення у сфері господарювання, останнім не було вжито всіх залежних від нього заходів, передбачених чинним законодавством України, з метою недопущення господарського правопорушення, а отже позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З таким рішенням суду колегія суддів не погоджується.

Так з аналізу матеріалів справи зрозуміло, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області у червні 2014 року проведено перевірку додержання ПП "Медодент" вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, про що складено акт № 13-01-006/0657 від 18 червня 2014 року.

Про виявлені порушення Територіальна державна інспекція з питань праці у Львівській області листом № 02-3070/04 від 27 червня 2014 року повідомила ЛОВ ФСЗІ та скерувала до Фонду матеріали перевірки для прийняття відповідного рішення.

Згідно зі статтею 18 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до акту перевірки, в ході проведення такої було виявлено порушення: середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2012 році становила 14 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 1 особа. Отже, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особа.

Поряд з цим матеріалами справи підтверджується, що у відповідача з 20 серпня 2012 року на посаді кур'єра був працевлаштований ОСОБА_2, якому, відповідно до довідки МСЕК №290784 від 23 травня 2006 року, встановлено інвалідність ІІІ групи з дитинства на строк "безтерміново" та який прийнятий у ПП "Медодент".

В ході проведення перевірки адміністрацією ПП "Медодент" надано довідку та звіт "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік за формою №10-ПІ, згідно яких середньооблікова кількість штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа.

Суд першої інстанції виявив розбіжності між зазначеними у довідці за 2012 рік, звіті за 2012 рік та наданими у ході перевірки первинними документами щодо середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком, оскільки відповідно до довідок за 2012 рік (а. с. 23, 38) середньооблікова кількість штатних працівників зазначено 14, з яких встановлена інвалідність по одному.

Відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції із статистики кількості працівників, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Окрім того судом першої інстанції проігноровано рішення апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2014 року, яким провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 (керівника ПП «Медодент») до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито за відсутністю в її діях складу правопорушення. Вказаним рішенням визнано відсутність порушень статті 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в діях керівника ПП «Медодент» (ОСОБА_3).

Вказаним рішенням суду встановлено: як вбачається з долучених до апеляційної скарги документів, а саме наказу № 14 від 20 серпня 2012 року, з 20 серпня 2012 року по даний час в ПП «Медодент» на посаді кур'єра на 0,5 ставки працює ОСОБА_2, який є інвалідом 3 групи з дитинства (інвалідність встановлено безтерміново, відповідно до копії медичної довідки психіатричної МСЕК).

Проведеною територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області перевіркою від 18 червня 2014 року на предмет додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування було встановлено, що за період січень-грудень 2012 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 14 осіб, а з них працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, оскільки ОСОБА_2, який є інвалідом 3 групи з дитинства, прийнятий на роботу у ПП «Медодент» відповідно до наказу № 14 від 20 серпня 2013 року. Такий висновок суперечить фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_2 працював в ПП «Медодент» з 20 серпня 2012 року, а не з 20 серпня 2013 року, як зазначено в акті перевірки та в протоколі про адміністративне правопорушення.

Це підтверджується також і актом про наслідки перевірки виконання статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ТзОВ «Медодент» від 30 жовтня 2012 року, проведеної Львівським обласним відділенням Державної служби з питань інвалідів та ветеранів Фонду соціального захисту інвалідів.

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про вчинення ОСОБА_3 -директором ПП «Медодент» адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-1 КУпАП. Такий висновок зроблений внаслідок неповного з'ясування та дослідження обставин справи.

Також судом залишено поза увагою і те, що відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а тому на роботодавця не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування. При цьому даних про те, що ОСОБА_3 умисно не приймала на роботу інвалідів не встановлено.

З аналізу зазначеної вище постанови суду зрозуміло, що предметом були ці ж правовідносини в порядку КУпАП.

Згідно з вимогами статті 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За правилами статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інвалідів здійснює Державна служба зайнятості відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, законодавством визначено, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не зобов'язує його займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, а покладає такий обов'язок на суб'єкта владних повноважень - Державну службу зайнятості, а відтак ПП «Медодент» порушень чинного законодавства не допущено.

Викладені вище доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову із викладених мотивів.

Керуючись статті 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Медодент" задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 813/5364/14 скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Кузьмич С. М.

Судді: Гулид Р. М.

Запотічний І. І.

Повний текст постанови складений 10 квітня 2015 року