Постанова

від 13.10.2014 по справі 908/2002/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. Справа № 908/2002/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Горобець О.В.,

відповідача - Ніколенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2582 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі

за позовом Приватного підприємства "АГРО СВІТАНОК, ЛТД", с. Михайло-Лукашеве

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя", м. Запоріжжя,

про стягнення 288825,56 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство „АГРО СВІТАНОК, ЛТД" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЖК-Запоріжжя" заборгованості за поставлений товар по договору № 1/2014 від 03.01.2014 року в сумі 285400,76 грн. та пені в сумі 3424, 80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи пунктів 5.1, 7.1 та 7.2 Договору, статті 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України, статтю 193 ГК України та статті 54, 55, 56, 57 ГПК України. При цьому вказує, що відповідачу на виконання умов Договору №1/2014 від 03.01.2014 року було поставлено товар, зобов'язання щодо оплати якого відповідачем належним чином не виконане, станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним Договором в розмірі 285400,76 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Кагітіна Л.П.) від 07.08.2014 року позовні вимоги Приватного підприємства „АГРО СВІТАНОК, ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЖК-Запоріжжя" про стягнення заборгованості за поставлений товар по договору № 1/2014 від 03.01.2014 року в сумі 285400,76 грн. та пені в сумі 3424, 80 грн. задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" на користь Приватного підприємства "АГРО СВІТАНОК, ЛТД" заборгованість за поставлений товар по договору № 1/2014 від 03.01.2014 року в сумі 285400,76 грн., пеня в сумі 2862,56 грн. та 1823,44 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частини у позові відмовлено.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на вищенаведене рішення, в якій останній просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що строк оплати за договором укладеним між сторонами у справі не настав, оскільки позивачем не було надано повного пакету документів, зазначених в п. 6.4 Договору, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

03.01.2014 року Приватним підприємством „АГРО СВІТАНОК, ЛТД" (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПЖК-Запоріжжя" (Покупець, відповідач у справі) було укладено Договір № 1/2014 (далі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити сировину: Худобу та свиней (далі «Ресурси») на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 2.1 Договору поставки, кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в специфікаціях до цього Договору, що є його невід'ємною частиною (далі - Специфікації).

За змістом пунктів 4.1, 4.3 Договору поставки, поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначені в Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою Ресурсів. Загальна орієнтовна сума цього Договору складає 480000,00 грн. з ПДВ. Остаточна сума Договору визначається шляхом сумування вартості продукції, зазначеної в накладних.

Оплата за поставлені Ресурси буде проводитись протягом строку, зазначеного в специфікації, який вираховується з моменту поставки Ресурсів і надання документів, зазначених в п. 6.4 цього Договору (п. 5.2 Договору поставки).

Відповідно до положень пунктів 6.1 та 6.2 Договору поставки, приймання Ресурсів за фактичної кількістю здійснюється у відповідності до вимог Наказу № 385 «Про затвердження Єдиної інструкції про порядок проведення державних закупівель (здачі та приймання) худоби, птиці та кролів» Державного Агропромислового Комітету СРСР від 13.06.1988 р. Приймання Ресурсів за якістю здійснюється одним із наступних способів: - у відповідності до вимог Наказу № 385 «Про затвердження Єдиної інструкції про порядок проведення державних закупівель (здачі та приймання) худоби, птиці та кролів» Державного Агропромислового Комітету СРСР від 13.06.1988 р.; - за участю незалежної експертної організації, залученої Покупцем.

Згідно до положень пункту 6.4 Договору поставки, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи (відомості на переміщення тварин);

- ветеринарне свідоцтво Ф № 1;

- накладна;

- податкова накладна.

Договір набирає чинності18 грудня 2013 року, але не раніше виконання вимог засновницьких документів Сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління Сторін, які мають відповідні повноваження (за наявністю таких вимог) та діє до « 31» грудня 2014 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання взятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором (п. п. 10.4, 10.5 Договору).

На виконання умов Договору поставки, у відповідності до специфікацій № 1 від 03.01.2014 р., № 2 від 12.02.2014 р. № 3 від 10.03.2014 р., які є невід'ємною частиною Договору, Приватним підприємством „АГРО СВІТАНОК, ЛТД" за видатковою накладною № РН-0000020 від 07.04.2014 р., накладними № 21 від 17.04.2014 р., № 22 від 24.04.2014 р. та № 23 від 28.04.2014 р. було здійснено поставку Ресурсів відповідачу на загальну суму 295400,76 грн.

Пунктом 4 зазначених специфікацій визначено, що строк оплати поставлених Ресурсів складає 7 (сім) банківських днів з моменту поставки Ресурсів.

В порушення умов Договору поставки відповідачем взяте на себе зобов'язання щодо своєчасного здійснення оплати не виконано належним чином: 5000,00 грн. сплачено платіжним дорученням № 1624 від 30.04.2014 р. та 5000,00 грн. - платіжним дорученням № 1800 від 13.05.2014 р. за рахунком № 20 від 07.04.2014 р. Станом на дату подання позовної заяви до місцевого господарського суду, за відповідачем існує заборгованість за Договором поставки у розмірі 285400,76 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЖК-Запоріжжя" заборгованості за поставлений товар по договору № 1/2014 від 03.01.2014 року в сумі 285400,76 грн. та пені в сумі 3424,80 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову та апеляційної скарги, колегія суддів враховую наступне.

Так, відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долучених до справи копій видаткової накладної № РН-0000020 від 07.04.2014 р. на суму 73011,30 грн., накладних № 21 від 17.04.2014 р. на суму 53502,42 грн., № 22 від 24.04.2014 р. на суму 111209,04 грн. та № 23 від 28.04.2014 р. на суму 57678,00 грн., позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 295400,76 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму за зазначеними накладними підтверджується підписом покупця на цих накладних та довіреностями на отримання цінностей № 223 від 07.04.2014 р., № 270 від 23.04.2014 р.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Умови здійснення розрахунків між Сторонами, узгоджено в розділі 5 Договору поставки.

Так, за змістом п. 5.2 Договору поставки, оплата за поставлені Ресурси буде проводитись протягом строку, зазначеного в специфікації, який вираховується з моменту поставки Ресурсів і надання документів, зазначених в п. 6.4 цього Договору.

Пунктом 4 специфікацій № 1 від 03.01.2014 р., № 2 від 12.02.2014 р. № 3 від 10.03.2014 р., які є невід'ємною частиною Договору, визначено, що строк оплати поставлених Ресурсів складає 7 (сім) банківських днів з моменту поставки Ресурсів.

Згідно до положень пункту 6.4 Договору поставки, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи (відомості на переміщення тварин);

- ветеринарне свідоцтво Ф № 1;

- накладна;

- податкова накладна.

В даному випадку граничними строками повного та остаточного розрахунку за Товар є: за видатковою накладною № РН-0000020 від 07.04.2014 р. - 16.04.2014 р.; за накладною № 21 від 17.04.2014 р. - 28.04.2014 р.; за накладною № 22 від 24.04.2014 р. - 07.05.2014 р.; за накладною № 23 від 28.04.2014 р. - 12.05.2014 р.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, всупереч умов Договору та вимог закону належним чином не виконав, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 5000,00 грн. платіжним дорученням № 1624 від 30.04.2014 р. та 5000,00 грн. - платіжним дорученням № 1800 від 13.05.2014 р. за рахунком № 20 від 07.04.2014 р., внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором поставки в сумі 285400,76 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманого товару суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Також, як вірно звертає увагу місцевий господарський суд - згідно з підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 295400,76 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

При цьому, слід зазначити, що відповідач не заперечує проти факту здійснення поставки та отримання ним товару в повному обсязі.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, колегія суддів вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 285400,76 грн. основного боргу за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо доводів відповідача про те, що строк оплати за договором не настав, оскільки позивачем не було надано повного пакету документів до поставленої продукції, колегія суддів зазначає наступне.

До відносин поставки, не врегульованих нормами ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Також, в пункті 6.5 Договору поставки сторони погодили, що Покупець вправі відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, зазначених в п. 6.4 цього Договору.

Зі змісту пункту 4.15 Єдиної інструкції про порядок проведення державних закупівель (здачі та приймання) худоби, птиці та кролів вбачається, що худоба, птиця і кролі, поставлені без супровідних документів (товарно-транспортної накладної та ветеринарного свідоцтва), прийманню не підлягають.

Таким чином, отримавши товар, як то стверджує відповідач, без товаросупровідних документів, він не скористався своїм, передбаченим ст. 666 Цивільного кодексу України, п. 4.15 Єдиної інструкції про порядок проведення державних закупівель (здачі та приймання) худоби, птиці та кролів та пунктом 6.5 Договору поставки, правом щодо витребування у продавця необхідних документів або повернення товару, а тому зобов'язаний оплатити поставлений товар. Зазначена позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду від 13.05.2014 р. № 904/8333/13.

Таким чином, факт належного прийняття (отримання без будь-яких претензій та зауважень) поставлених Ресурсів відповідачем підтверджується накладними, які підписані з боку ТОВ «ПЖК-Запоріжжя», та здійсненням часткової оплати за поставлений товар, відтак у відповідача виник обов'язок щодо оплати поставлених ресурсів.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3424,80 грн. пені, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем на підставі п. 7.2 Договору поставки, яким визначено, що у випадку прострочення строку оплати ресурсів більше ніж на 30 днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,04% від суму заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Частиною 4 ст. 179 ГК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Аналогічні положення закріплені і ст. 3 ЦК України (щодо принципу свободи договору), ст. 627 ЦК України (щодо вільного укладання договору та визначення його умов), ст. 628 ЦК України (щодо визначення умов договору на розсуд сторін), ч.ч. 2-3 ст. 6 ЦК України (щодо відступлення від положень актів цивільного законодавства та врегулювання відносин на власний розсуд сторін).

Отже, в даному випадку, користуючись можливістю та правами наданими вказаними нормами, Сторони за взаємною згодою в п. 7.2 Договору поставки передбачили нарахування пені у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочки. Зазначена умова повністю відповідає вимогам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, місцевий господарський суд правомірно вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені заявлені позивачем обґрунтовано.

Судова колегія погоджується із доводами місцевого господарського суду про невірний розрахунок пені за заявлений позивачем період (з 01.05.2014 р. по 30.05.2014 р.), оскільки позивачем при його складенні не визначені та не враховані строки настання оплати (7 банківських днів з моменту поставки товару) за кожною накладною окремо, а також здійснення оплат за видатковою накладною № РН-0000020 від 07.04.2014 р., стягненню підлягає пеня у загальній сумі 2862,56 грн.:

- за видатковою накладною № РН-0000020 від 07.04.2014 р. строк оплати сплинув 16.04.2014 р., пеня в межах заявленого в позові періоду становить: з 01.05.2014 р. по 13.05.2014 р. - 353,66 грн., з 14.05.2014 р. по 30.05.2014 р. - 428,48 грн. (з урахуванням здійснених відповідачем оплат платіжним дорученням № 1624 від 30.04.2014 р. на суму 5000,00 грн. та 5000,00 грн. - платіжним дорученням № 1800 від 13.05.2014 р.). Загальна сума пені становить 782,14 грн.;

- за накладною № 21 від 17.04.2014 р. строк оплати сплинув 28.04.2014 р., пеня в межах заявленого в позові періоду становить 642,02 грн.;

- за накладною № 22 від 24.04.2014 р. строк оплати сплинув 07.05.2014 р., пеня в межах заявленого в позові періоду (з 08.05.2014 р. по 30.05.2014 р.) становить 1023,12 грн.;

- за накладною № 23 від 28.04.2014 р. строк оплати сплинув 12.05.2014 р., пеня в межах заявленого в позові періоду (з 13.05.2014 р. по 30.05.2014 р.) становить 415,28 грн.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про стягнення заборгованості за поставлений товар по договору № 1/2014 від 03.01.2014 року в сумі 285400,76 грн. та пені в сумі 2862,56 грн.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, як не вбачається і підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.