Ухвала

від 06.10.2014 по справі 2а-5544/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5544/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський Я.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан» до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.11.2011 року №000136301,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.11.2011 року №000136301.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року та ухвалити в нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року; за результатами перевірки складено акт від 04.11.2011 року №4187/23-01/31434314.

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 195562,00 грн.

22 листопада 2011 року Бердичівською ОДПІ Житомирської області винесено податкове повідомлення - рішення №0001362301, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244453,00 грн., у тому числі за основним платежем 195562,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкція 48891,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пункту 3.1.2 «Валові витрати» акту перевірки в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством в ІІІ кварталі 2010 року завищено витрати по контрагенту ПАТ «Забір'я» внаслідок отриманих послуг оренди на загальну суму 100000,00 грн. згідно договору від 05.11.2008 року №ДГ-0000578, придбання сільськогосподарської продукції - риби, на загальну суму 600025,00 грн. згідно договору купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 29.09.2010 року №Р-09, та завищено витрати внаслідок придбання сільськогосподарської продукції - риби у IV кварталі 2010 року на загальну суму 881555,00 грн. згідно договору купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 29.09.2010 року №Р-09.

В обґрунтування вказаного порушення орган державної податкової служби посилається на те, що договір оренди не підтверджено первинними документами з використанням у господарській діяльності та в актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) не зазначено найменування об'єкту оренди. Стосовно придбаної сільськогосподарської продукції (риби) відповідач посилається на те, що наданими первинними документами не підтверджено використання вказаної продукції у господарській діяльності підприємства з подальшим отриманням доходу, в розумінні визначення господарської діяльності. Також відповідач зазначає, що в періоді, що перевірявся, фактичного відлову зазначеної кількості риби не було здійснено, тому, на його думку, операції із придбання не мали реальний товарний характер, товар не перевозився, перевіркою не виявлено розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товару.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПАТ «Забір'я» (продавець) укладено договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 29.09.2010 року №Р-09, відповідно до якого позивач купує наступну продукцію: бестер у кількості 5002 кг, вугор - 2597 кг, вислонос - 11581 кг, стерлядь - 3144 кг. Місцезнаходження продукції на момент укладення договору - виробничі гідроспоруди - стави нагульні, що належать продавцю. Перехід права власності на продукцію здійснюється засобами та за рахунок продавця.

Згідно акту перевірки між сторонами були складені видаткові накладні:

- від 29.09.2010 року №РН-0000079, згідно якої позивач отримав рибу «вислонос» у кількості 4778 кг на загальну суму 238900,00 грн, у тому числі ПДВ 39816,67 грн;

- від 30.09.2010 року №РН-0000079, згідно якої позивач отримав рибу «вугор» у кількості 1550 кг на загальну суму 144150,00 грн, в тому числі ПД 24025,00 грн;

- від 30.09.2010 року №РН-0000081, згідно якої позивач отримав рибу «бестер» у кількості 2750 кг на загальну суму 216975 грн, в тому числі ПДВ 36162,50 грн;

- від 29.11.2010 року №РН-0000128, згідно якої позивач отримав рибу «вугор» у кількості 1047 кг на загальну суму 97371,00 грн, в тому числі ПДВ 16228,50 грн;

- від 29.11.2010 року №РН-0000129, згідно якої позивач отримав рибу «вислонос» у кількості 2602 кг на загальну суму 130100,00 грн, в тому числі ПДВ 21683,34 грн;

- від 30.11.2010 року №РН-0000130, згідно якої позивач отримав рибу «бестер» у кількості 4201 кг на загальну суму 355404,00 грн, в тому числі ПДВ 59234,01 грн;

- від 02.12.2010 року №РН-0000133, згідно якої позивач отримав рибу «стерлядь» у кількості 3144 кг на загальну суму 298680,00 грн, в тому числі ПДВ 49780,00 грн.

Також на виконання вимог вищенаведеного договору, між позивачем (орендар) та ПАТ «Забір'я» (орендодавець) укладено договір оренди майнових прав від 29.09.2010 року, згідно якого останній приймає в строкове платне користування права на зберігання та реалізацію споживачам товарної рибної продукції. Орендодавець передав в оренду майнові права, пов'язані з виробничим об'єктом - ставком №6. Виробничий об'єкт використовується орендарем для зберігання та подальшої реалізації наступної товарної рибної продукції: бестер у кількості 5002 кг, вугор - 2597 кг, вислонос - 11581 кг, стерлядь - 3144 кг. Зазначена товарна рибна продукція придбавається орендарем у орендодавця на підставі окремого договору.

На виконання умов договору оренди майнових прав між сторонами було укладено акти приймання - передачі майна на зберігання, в яких дата, найменування, кількість та вартість продукції співпадає даним, що зазначені в видаткових накладних, які були складені сторонами на виконання умов договору купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 29.09.2010 року №Р-09.

Що стосується договору від 05.11.2008 року №ДГ-0000578, то згідно акту перевірки на виконання вказаного договору між позивачем та ПАТ «Забір'я» укладені акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2010 року №ОУ-0000101 на загальну суму 50000,00 грн, у тому числі ПДВ 8333,33 грн. та від 31.08.2010 року №ОУ-0000118 на загальну суму 50000,00 грн, у тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Як вбачається з пункту 3.2.2 «Податковий кредит» відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у період вересня, листопада, грудня 2010 року на загальну суму 246930,00 грн, яка відповідає сумі податку на додану вартість по зазначеним вище господарським операціям.

В обґрунтування вказаного порушення орган державної податкової служби також посилається на неправомірне формування податкового кредиту по господарських операціях з контрагентом ПАТ «Забір'я» по послугам оренди (договір від 05.11.2008 року №ДГ-0000578) та по придбанню сільськогосподарської продукції - риби (договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 29.09.2010 року №Р-09).

Згідно пункту 4 «Висновок» акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3. ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 224310,00 грн. та зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 01.11.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 65635,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що на підставі зазначених вище висновків податковим органом прийнято два податкових повідомлення-рішення, які ґрунтуються на одних і тих же висновках ДПІ щодо перевірки здійснення одних і тих же операцій, а саме: податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000162301 щодо визначення позивачу грошових зобов'язань (з урахуванням рішення ДПА у Житомирській області від 17.01.2012 року №947/Б-С/25-009 щодо розгляду скарги позивача) у розмірі 223977,00 грн за основним платежем та у розмірі 50297,00 грн штрафних санкцій, та податкове повідомлення рішення від 22.11.2011 року №0001382301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 65635,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року у справі №2а-5550/12/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.11.2011 року №0001382301.

Також, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року у справі №2а-5545/12/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.01.2012 року №0000162301.

Згідно вказаних рішень, судами встановлено, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій, що зроблені з огляду на відсутність відлову риби і відсутність оприбутковування риби, зроблені відповідачем без дослідження змісту первинних документів, що були надані позивачем під час перевірки. Також, судом у зазначеній постанові зазначено, що висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому висновки акту перевірки від 04.11.2011 №4187/23-01/31434314 щодо заниження позивачем податку на додану вартість зроблені Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією на припущеннях та без дослідження первинних документів, що надавались позивачем під час перевірки.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 195562,00 грн. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому є необґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з наступних підстав.

Згідно пункту 3.1.1 акта перевірки (аркуш акта 6), перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року встановлено його заниження всього у сумі 495227,00 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 495227,00 грн.

В обґрунтування вказаного порушення відповідач посилається на акт планової виїзної документальної перевірки від 30.11.2010 року №3660/23-01/31434314, яким встановлено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємством невірно визначено приріст балансової вартості запасів за півріччя 2010 року та невірно відображено в додатку К1/1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів», тому вартість запасів на кінець звітного періоду на суму 495227,00 грн. необхідно було відобразити в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік. Далі відповідач посилається на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2011 року у справі №2а-9657/11/2670, якою залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «Метан» до Бердичівської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 року №0001822301/0, складеного на підставі акта №3660/23-01/31434314 від 30.11.2010 року за порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року у справі №2а-1216/12/2670, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 року №0001822301/0.

Згідно вказаних рішень, судами встановлено необґрунтованість висновку акту перевірки від 30.11.2010 року №3660/23-01/31434314 в частині порушень, на підставі яких позивачу податковим - повідомленням - рішенням від 31.12.2010 року №0001822301/0 були збільшені грошові зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано здійснено посилання на порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке зафіксоване в акті перевірки від 30.11.2010 року №3660/23-01/31434314.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 931221,00 грн. (товариством не враховані результати попередньої виїзної планової перевірки, що оформлені актом від 30.11.2010 року №3660/23-01/31434314) та порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, оскільки вказані порушення не є предметом оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення - рішення від 22.11.2011 року №000136301.

Крім цього в акті перевірки від 04.11.2011 року №4187/23-01/31434314 в пункті 4 «Висновок» зазначено, що позивачем порушено пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 6719387,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що за вказане порушення позивачу податковим повідомленням - рішенням від 22.11.2011 року №0001372301 було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6719387,00 грн.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2013 року у справі №2а-2985/12/2670, що залишена без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.11.2011 року №0001372301. Під час розгляду справи суди дійшли висновку про неправомірне зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6719387,00 грн.

Окрім цього, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року у справі №2а-17372/11/2670, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного сулу від 10 травня 2012 року, визнано протиправними дії Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області по реєстрації та врученню товариству з обмеженою відповідальністю «Метан» акту перевірки від 04.11.2011 №4187/23-01/31434314 без підпису посадової особи, яка здійснювала перевірку. У зазначеній постанові суд зазначив, що нормативна процедура оформлення результатів перевірки передбачає певну послідовність дій суб'єкта владних повноважень, яка полягає у: підписанні акту перевірки посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку; його реєстрації протягом встановленого терміну; і лише після цього вручення посадовим особам платника податків або його законним представникам. Проте відповідна процедура відповідачем була порушена і акт перевірки без підпису посадової особи, що здійснювала перевірку, зареєстровано та вручено позивачеві.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 13.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.