Постанова

від 30.09.2014 по справі 820/5846/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 820/5846/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників позивача Резнікової Т.П., Бугай Л.В.

представників відповідача Полежаки О.А., Безверхої І.В., Мельник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. по справі № 820/5846/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО АЛ'ЯНС ХАРКІВ"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Ал'янс Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000702201 та № 0000712201 від 13.03.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО АЛ'ЯНС ХАРКІВ" - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 13.03.2014 р. № 0000702201 та № 0000712201.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.4 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період з 07.02.2014 року по 20.02.2014 року фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі ст. 20, ст. 77 Податкового кодексу України у відповідності з національним планом-графіком проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ал'янс Харків" з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014р., яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями та п.п.139.1.9 п.139.1 ст139 п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) безпідставно віднесено суми послуг посередника до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в Деклараціях з податку на прибуток в сумі 304100 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 1667 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 10000 грн., за 2-3 квартал 2011 року у сумі 3333 грн., за 2-4 квартал 2011 року у сумі 5000 грн. за 1 квартал 2012 року у сумі 32083 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 97500 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 117850грн. за 4 квартал 2012 року у сумі 36667 грн.

- п. п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями та п.п.139.1.9 п.139.1 ст139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) завищено валові витрати на загальну суму 285738 грн., у т. ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 30368 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 30368 грн., за 2-3 квартал 2011 року у сумі 30368 грн., за 2-4 квартал 2011 року у сумі 30368 грн. за 1 квартал 2012 року у сумі 30368 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 30368 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 51765 грн. за 4 квартал 2012 року у сумі 51765 грн.

- п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, ТОВ "Авто Ал'янс Харків" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту на загальну суму 123 096 грн., у т. ч. за січень 2011 року на суму 2025 грн., за лютий на суму 2025 за березень 2011 року на суму 4049 грн., за квітень 2011 року на суму 2024грн., липень 2011 року на суму 2024 грн., за серпень 2011 року на суму 2025 грн., за жовтень 2011 року 3025 грн., за листопад 2011 року на суму 3525 грн., за березень 2012 року на суму 2025грн., за квітень 2012 року на суму 5024грн., за травень 2012 року на суму 12024грн., за червень 2012 року на суму 7024 грн., за липень 2012 року на суму 11451 грн.., за серпень 2012 року на суму 14021 грн., за вересень 2012 року на суму 16951 грн., за жовтень 2012 року на суму 14618грн., за листопад 2012 року на суму 10118грн. за грудень 2012 року на суму 9118 грн.по взаємовідносинам з ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс" , ТОВ "Дом ЛТД" ТОВ "Тетро".

На підставі висновків акту № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 року, керівником ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000702201 від 13.03.2014 року, (форма "Р") про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (127 337 грн. за основним платежем та 23 540,25 грн. за штрафними санкціями);

- № 0000712201 від 13.03.2014 року, (форма "Р") про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (123 096 грн. за основним платежем та 27 993,75 грн. за штрафними санкціями).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р. судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків, ТОВ "Авто Ал'янс Харків", зокрема, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями. В результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено суму податку на прибуток всього в сумі 127 337 грн., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2011 року у сумі 8009 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 9285 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 7751 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 8135 грн. за 1 квартал 2012 року у сумі 13115 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 26852 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 35619 грн. за 4 квартал 2012 року у сумі 18571 грн., а також занижено суму податку на додану вартість у сумі 123 096грн., у т. ч. за січень 2011 року на суму 2025 грн., за лютий 2011 року на суму 2025 грн., за березень 2011 року на суму 4049 грн., за квітень 2011 року на суму 2024грн., липень 2011 року на суму 2024 грн., за серпень 2011 року на суму 2025 грн., за жовтень 2011 року 3025 грн., за листопад 2011 року на суму 3525 грн., за березень 2012 року на суму 2025грн., за квітень 2012 року на суму 5024грн., за травень 2012 року на суму 12024грн., за червень 2012 року на суму 7024 грн., за липень 2012 року на суму 11451 грн., за серпень 2012 року на суму 14021 грн., за вересень 2012 року на суму 16951 грн., за жовтень 2012 року на суму 14618грн., за листопад 2012 року на суму 10118 грн. за грудень 2012 року на суму 9118 грн.

Відповідач у акті перевірки зазначає, що перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ал'янс Харків" встановлено безпідставне віднесення суми послуг до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток в сумі 589838 грн. та зайво віднесла до складу податкового кредиту на загальну суму 123096 грн. згідно договорів про надання послуг, укладених між позивачем та ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс", ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "ДОМ ЛТД".

При цьому, фактичною підставою для відображення суб'єктом владних повноважень в акті перевірки порушень вимог податкового законодавства і прийнятих за ним податкових повідомлень - рішень, є висновок про неправомірність віднесення позивачем суми послуг до складу витрат та податкового кредиту, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: на послуги згідно договорів про надання послуг, укладених між ТОВ "Авто Ал'янс Харків" та ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс", ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "ДОМ ЛТД", з причини, що згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт, які свідчать про послуги по реалізації автомобілів та Акти здачі прийняття робіт не відповідають умовам викладеним у вищевикладених угодах, що свідчить про дефектність первинних документів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємому періоді, та, як наслідок, дотримання позивачем передбачених законом умов для формування податкового кредиту.

З приводу висновку податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем суми послуг до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток в сумі 589838 грн., суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "Авто Ал'янс Харків" в податковому обліку взагалі не відносило зазначені витрати до валових витрат, тобто, вищевказані витрати не враховувалися позивачем при визначенні об'єкту оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, необґрунтовано, без урахування усіх обставин.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій та/або рішень прийнятих суб'єктом владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р. суджень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегією суддів встановлено наступне.

Оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем валових витрат за 1 квартал 2011 року виникли до 01.04.2011 року (дата набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України, застосуванню при наданні оцінки правомірності формування таких показників податкового обліку підлягають положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, формування валових витрат за 1 квартал, 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року, липень-листопад 2011 року, березень-грудень 2012 року, регламентовано Податковим кодексом України.

Відносно висновків податкового органу з приводу заниження позивачем суми податку на прибуток у розмірі 127 337 грн. за наслідками здійснення господарських операцій з придбання послуг із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "Дом ЛТД", ТОВ "Тетро" у перевіряємому періоді, а саме: 1-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Положеннями пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як вбачається з акту перевірки № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р., до складу витрат за 1 квартал, 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року позивачем віднесено витрати в розмірі 589838 грн., які не підтверджені документально, оскільки надані до перевірки акти виконаних робіт не мають юридичної сили та доказовості з огляду на те, що останні видані на виконання послуг з реалізації автомобілів, що не відповідає умовам викладеним у договорах про надання послуг.

Натомість, під час судового розгляду справи позивач наполягав на тому, що ТОВ "Авто Ал'янс Харків" не відносило придбані у вищезазначених контрагентів послуги до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року. Вказує, що до складу витрат в деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року ТОВ "Авто Ал'янс Харків" віднесено витрати за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ "Мегатранс".

При цьому, на виконання приписів ст. 11 КАС України, судом апеляційної інстанції витребувано у позивача додаткові докази на підтвердження вищенаведених обставин.

Як вбачається з поданих на вимогу суду апеляційної інстанції первинних документів на підставі яких було сформовано валові витрати за спірний період (копії договорів, актів приймання-передачі за дилерськими угодами укладеними з ТОВ "Мегатранс", видаткових накладних), а також наявних в матеріалах справи копій оборотно-сальдових відомостей по рахунку "Валові витрати" (податковий облік) за перевіряємий період; розшифрування рядків декларацій за 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року, видаткових накладних за 2011-2012 роки, валові витрати відображені в деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року позивачем сформовано за рахунок витрат по господарським відносинам з ТОВ "Мегатранс" ( т. 1 а.с. 106-171, т. 10 а.с. 2-190) .

Доказів того, що вищевказані витрати враховувалися позивачем при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток за наслідками здійснення господарських операцій з придбання послуг із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "Дом ЛТД", ТОВ " Тетро" у перевіряємому періоді, відповідачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Під час судового розгляду справи відповідач зазначив, що розшифровка рядків витрат відповідно до наданих позивачем податкових декларацій з податку на прибуток не є можливою оскільки у податкового органу немає первинних документів бухгалтерського обліку для здійснення набору валових витрат з їх урахуванням.

Судом апеляційної інстанції було надано можливість представникам відповідача ознайомитись з матеріалами справи та додатково поданими позивачем доказами та надати обґрунтування своєї правової позиції щодо формування валових витрат позивачем на підставі первинних документів, які знаходяться в матеріалах справи.

Проте після ознайомлення з матеріалами справи відповідачем будь-яких ґрунтовних пояснень з приводу формування позивачем валових витрат за рахунок правовідносин з ТОВ "Мегатранс" або ґрунтовних пояснень, з посиланням на відповідні докази, по факту формування валових витрат за рахунок правовідносин із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "Дом ЛТД", ТОВ " Тетро", не надано.

При цьому, в акті перевірки № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р. також відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ "Авто Ал'янс Харків" (розрахункові, платіжні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку) на підставі яких підприємством понесено задекларовані витрати у перевіряємому періоді.

Акт перевірки містить лише посилання на невідповідність актів виконаних робіт вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Наказу ДПА України № 984 від 22.12.2010 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновки про заниження позивачем суми податку на прибуток у розмірі 127 337 грн. за наслідками здійснення господарських операцій з придбання послуг із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "Дом ЛТД", ТОВ "Тетро" у перевіряємому періоді, а саме: 1-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій та без посилання на первинні документи, на підставі яких позивачем вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (розрахункові, платіжні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку), у зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог цього Порядку.

Таким чином, акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідає вимогам вказаного Порядку, оскільки в ньому не відображено суті та змісту виявленого порушення, не наведено перелік первинних документів, на підставі яких позивачем вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, а саме: платіжних документів наданих до перевірки, на підставі яких позивачем задекларовано валові витрати, у зв'язку з чим Акт № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р. не може слугувати носієм доказової інформації у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу щодо заниження ТОВ "Авто Ал'янс Харків" суми податку на прибуток у загальному розмірі 127 337 грн., у періоді, що перевірявся, внаслідок порушення позивачем вимог пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000702201 від 13.03.2014 року, (форма "Р") про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (127 337 грн. за основним платежем та 23 540,25 грн. за штрафними санкціями).

Надаючи оцінку висновкам податкового органу з приводу заниження позивачем суми податку на додану вартість у загальному розмірі 123 096 грн. за наслідками здійснення господарських операцій із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "Дом ЛТД", ТОВ "Тетро" у перевіряємому періоді, а саме: січень-квітень 2011 року, липень-листопад 2011 року, березень-грудень 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у перевіряємий період мав наступний основний вид діяльності за КВЕД - відповідно до Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: - АВ № 722507: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

У перевіряємому період позивач мав господарські відносини з ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", ТОВ "Дом ЛТД", ТОВ "Тетро".

Так, між ТОВ "Авто Ал'янс Харків" (у якості замовника) було укладено аналогічні Договори про надання послуг з ТОВ "За рулем авто" договір № 2 від 01.02.2011 року та № 2 від 10.01.2012 року, ТОВ "Білатіс" договір № 1 від 02.03.2011 року, ПП "Укрпромхимресурс" договір № 6 від 14.10.2011 року, ТОВ "Авторитет плюс" договір № 3 від 24.03.2011року, (у якості виконавців).

Пунктом 1 вказаних договорів встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов'язання про надання демонстративних послуг та послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника.

Для виконання Договору Замовник надає Виконавцю автомобілі (надалі іменується "майно") для демонстрації у кількості, асортименті та за заставною вартістю, зазначеної в актах приймання-передачі та інших додатках до Договору.

Майно передається в приміщення Виконавця (склад, автосалон) за адресою: ТОВ "Авторитет плюс" - м. Луганськ, Оборонна, 109; ТОВ "За рулем" - м. Луганськ, Оборонна, 109; ПП "Укрпромхимресурс" - 93402, м. Сєвєродонецьке, вул. Вілєсова, 2; ТОВ "Білатіс" - м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, кв. 44/1.

Факт передачі майна для демонстрації, із зазначенням кількісно-якісних характеристик, фіксується актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін.

Згідно п. 2 договорів про надання послуг, Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання Замовникові таких послуг: організація демонстрації автомобілів та здійснення маркетингової роботи, знаходження Покупця на майно, надане Замовником.

Відповідно до п. 4 договорів, розмір оплати за послуги, визначені у розділі 2 цього Договору, а також порядок оплати за послуги, визначені у розділі 2 цього Договору, а також порядок оплати сторони визначають у додаткових угодах чи протоколах погодження ціни.

Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця оплату за послуги на підставі наданих та підписаних актів виконаних робіт.

За погодженням сторін Замовник може здійснити оплату послуг по факту їх надання шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок Виконавця.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Укрпромхимресурс" за договором про надання послуг № 6 від 17.08.2012 року, позивачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 10,000 грн., а саме: № 38 від 30.08.2012 року на суму ПДВ 1000 грн.,, № 20 від 24.09.2012 року на суму ПДВ 2,500 грн. № 17 від 16.10.2012 року на суму ПДВ у розмірі 2666,67 грн., № 39 від 29.10.2012 року на суму ПДВ у розмірі 500 грн., від 16.11.2012 року на суму ПДВ 666,67 грн., № 40 від 28.11.2012 року на суму ПДВ у розмірі 666,67 грн., № 47 від 26.11.2012 року на суму ПДВ у розмірі 833,33 грн., № 20 від 20.12.2012 року на суму ПДВ у розмірі 666,67 грн., № 21 від 25.12.2012 року на суму ПДВ у розмірі 500,00 грн., копії платіжних доручень та актів здачі прийняття робіт ( т. 2 а.с. 87-112).

На підтвердження реального виконання господарських операцій з ТОВ "Авторитет плюс" за договором про надання послуг № 3 від 24.11.2011 року, позивачем надано до матеріалів справи копію податкової накладної від 30.06.2011 року на суму ПДВ 333,34 грн. (т. 2 а.с. 84), та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 1 від 29.04.2011 року - послуги по знаходженню покупця в квітні 2011 року; № 2 від 31.05.2011 року - послуги по знаходженню покупця у травні 2011 року; № 3 від 30.06.2011 року - послуги по знаходженню покупця у червні 2011 року; № 5 від 31.07.2011 року - послуги по знаходженню покупця у липні 2011 року; № 7 від 31.08.2011 року - послуги по знаходженню покупця у серпні 2011 року.

Як вбачається з наданого ДПІ у Московському районі м. Харкова розрахунку штрафних санкцій по ТОВ "Авто Ал'янс Харків" в розрізі контрагентів ( т. 9 а.с. 8-11), позивачем, на думку податкового органу, занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Авторитет плюс" за період квітень-серпень 2012 року у загальному розмірі 2000 грн.

Однак, з поданих на вимогу суду апеляційної інстанції розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( Додаток 5 до декларації з податку на додану вартість) розділ ІІ "Податковий кредит" за квітень-серпень 2012 року, колегією суддів встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за вказаний період не було включено суми ПДВ за податковими накладними отриманими від ТОВ "Авторитет плюс". ( т. 9 а.с. 94-103).

Крім того, акт перевірки № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р. взагалі не містить посилань на податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Авторитет плюс", на підставі яких ТОВ "Авто Ал'янс Харків", на думку податкового органу, було сформовано податковий кредит у квітні-серпні 2012 року ( стор. 36-39 Акту).

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим та недоведеним висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Авторитет плюс" за період квітень-серпень 2012 року у загальному розмірі 2000 грн.

З приводу господарських відносин з ТОВ "Білатіс", колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Білатіс" за договором про надання послуг № 1 від 02.03.2011 року, позивачем надано до матеріалів справи копії:

- податкових накладних - від 21.10.2011 року № 46 на суму ПДВ 500 грн.; від 08.11.2011 року № 36 на суму ПДВ 500 грн.; від 30.11.2011 року № 52 на суму ПДВ 500 грн.; від 20.07.2012 року № 25 на суму ПДВ 500 грн.; від 31.10.2012 року № 15 на суму ПДВ 1500; акти здачі-прийняття робіт від 31.03.2011 року; 30.04.2011 року; 21.10.2011 року; від 12.03.2012 року, 28.03.2012 року, 02.04.2012 року з яких вбачається, що ТОВ "Білатіс" було надано послуги ТОВ "Авто Ал'янс Харків" з реалізації автомобілів; та платіжні доручення від 08.11.2011 року; 30.11.2011 року; 20.07.2012 року; від 29.10.2012 року, 31.10.2012 року (т. 2 а.с. 115-131).

Оглянувши долучені до матеріалів справи документи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно розрахунку штрафних санкцій відповідача, позивачем, на думку податкового органу, занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Білатіс" за період січень, квітень, жовтень 2011 року, березень-квітень 2012 року у загальному розмірі 5967 грн. ( т. 9 а.с. 8-11)

Разом з тим, в акті перевірки (т. 1 а.с. 28-31, 50-53) податковий орган посилається на податкові накладні, які видані ТОВ "Білатіс" за інший період, а саме: період жовтень-листопад 2011 року та липень, жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ у розмірі 3,500 грн. та акти здачі-прийняття робіт за період січень, квітень, жовтень 2011 року та березень-квітень 2012 року загальна вартість робіт по яким становить 18000 грн., в т.ч. ПДВ 2999,9 грн.

Під час судового розгляду справи представники відповідача не змогли надати пояснення за рахунок яких первинних документів позивачем сформовано податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Білатіс" за період січень, квітень, жовтень 2011 року, березень-квітень 2012 року на суму 5967 грн. та яким чином позивачеві здійснено донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі.

З приводу господарських відносин з ТОВ "За рулем авто", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з наданого ДПІ у Московському районі м. Харкова розрахунку штрафних санкцій по ТОВ "Авто Ал'янс Харків" в розрізі контрагентів ( т. 9 а.с. 8-11), позивачем, на думку податкового органу, занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "За рулем авто" за період жовтень 2011 року, грудень 2011 р., березень-вересень 2012 року, грудень 2012 року у загальному розмірі 58334,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "За рулем авто" за договорами про надання послуг № 2 від 01.02.2011 року та № 2 від 10.01.2012 року, позивачем надано до матеріалів справи копії документів первинного та бухгалтерського обліку (т. 2 а.с. 136-196):

- податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 61, 333 грн., а саме: від 17.10.2011 року № 21 на суму ПДВ у розмірі 500 грн.; від 30.11.2011 року № 29 на суму ПДВ у розмірі 500 грн., від 10.04.2012 року № 14 на суму ПДВ у розмірі 2500 грн.; від 27.04.2012 року № 17 на суму ПДВ у розмірі 2000 грн.; від 17.05.2012 року № 19 на суму ПДВ у розмірі 4000 грн.; 23.05.2012 року № 20 на суму ПДВ у розмірі 2000 грн.; від 28.05.2012 року № 21 на суму ПДВ у розмірі 4000 грн.; від 15.06.2012 року № 22 на суму ПДВ у розмірі 3500 грн.; від 27.06.2012 року № 23 на суму ПДВ у розмірі 1500 грн.; від 12.07.2012 року № 24 на суму ПДВ у розмірі 2000 грн.; 20.07.2012 року № 25 на суму ПДВ у розмірі 6000 грн.; від 17.08.2012 року № 27 на суму ПДВ у розмірі 4500 грн.; від 31.08.2012 року № 28 на суму ПДВ у розмірі 2000 грн.; від 11.09.2012 року № 29 на суму ПДВ у розмірі 5000 грн., від 28.09.2012 року № 30 на суму ПДВ у розмірі 6000 грн.; від 16.10.2012 року № 32 на суму ПДВ у розмірі 4000 грн.; від 29.10.2012 року № 33 на суму ПДВ у розмірі 2500 грн.; від 22.11.2012 року № 37 на суму ПДВ у розмірі 3166,67 грн., від 29.11.2012 року № 39 на суму ПДВ у розмірі 666,67 грн.; від 30.11.2012 року № 40 на суму ПДВ у розмірі 666, 67 грн., від 20.12.2012 року № 43 на суму ПДВ у розмірі 3333,33 грн., від 25.12.2012 року № 45 на суму ПДВ у розмірі 333,33 грн., від 27.12.2012 року № 47 від 666,67 грн.

- акти здачі прийняття робіт з реалізації автомобілів на суму ПДВ у загальному розмірі 30,000 грн.: від 14.02.2011 р. № 3, від 17.02.2011 року № 4, від 11.01.2012 р. № ОУ-0000001, від 17.01.2012 року № ОУ-0000002, від 24.01.2012 року № ОУ-0000003, від 31.01.2012 року № ОУ-0000004, від 23.03.2012 року № ОУ-0000008, від 29.03.2012 року № ОУ-00000010, від 13.04.2012 року № ОУ-00000012, від 19.04.2012 року № ОУ-0000014, від 27.04.2012 року № ОУ-0000015, від 15.06.2012 року № ОУ-000020, від 27.06.2012 року № ОУ-000020, від 12.07.2012 року № ОУ-000022, від 17.08.2012 року № ОУ-000027, від 11.09.2012 року № ОУ-000030, від 27.12.2012 року № ОУ-000039, від 28.12.2011 року № № ОУ-0000038.

- платіжні доручення на загальну суму ПДВ у розмірі 58 666,67 грн.

Колегія суддів зазначає, що долучені до матеріалів справи податкові накладні жовтень-листопад 2011 року, квітень-грудень 2012 року на загальну суму ПДВ у розмірі 61,333 грн. видані на виконання договорів про надання послуг від 01.09.2011 року № ДГ-001 та від 14.09.2011 року № 9, акти здачі-прийняття робіт за період лютий, грудень 2011 року та січень-квітень 2012 року червень-вересень 2012 року та грудень 2012 року на загальну суму ПДВ у розмірі 30,000 грн. видані на виконання договорів про надання послуг від 10.03.2010 року № ДГ-б/н та договору про надання послуг № 9 від 14.09.2011 року; платіжні доручення - за надання послуг по знаходженню покупця згідно договору № 9 від 14.09.2010 року.

При цьому, предметом перевірки податковим органом, а в подальшому і предметом судового розгляду, є господарські відносини між позивачем - ТОВ "Авто Ал'янс Харків" та ТОВ "За рулем авто" за договорами про надання демонстративних послуг № 2 від 01.02.2011 року та № 2 від 10.01.2012 року.

Разом з тим, в акті перевірки № 360/20-34-22-01-05/35699730 від 27.02.2014 р. податковий орган посилається саме на ті первинні документи (податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт), що долучено позивачем до матеріалів справи. Разом з цим зазначає, що розрахунки між позивачем та ТОВ "За рулем авто" за вказаними договорами проведено в повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду справи представники відповідача не змогли надати пояснення за рахунок яких первинних документів позивачем сформовано податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "За рулем авто" за період жовтень 2011 року, грудень 2011 р., березень-вересень 2012 року, грудень 2012 року у загальному розмірі 58334,00 грн. та яким чином позивачеві здійснено донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі.

В акті перевірки податковий орган посилається виключно на невідповідність актів виконаних робіт вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Інших первинних документів податкового та бухгалтерського обліку матеріали справи не містять та на вимогу колегії суддів позивачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що долучені позивачем до матеріалів справи документи підтверджують реальність господарських операцій із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", враховуючи, окрім зазначеного, те, що надані згідно актів здачі-прийняття робіт послуги не відповідають умовам вищезазначених договорів, а також позивачем не надано акти приймання-передачі автомобілів на склад виконавця згідно п. п. 1.2, 1.3 договорів про надання послуг.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачеві донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки податковим органом не доведено факт заниження позивачем у перевіряємому періоді суми податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із контрагентами - ТОВ "За рулем авто", ТОВ "Білатіс" , ПП "Укрпромхимресурс", ТОВ "Авторитет плюс", за вказаними у акті перевірки договорами та у зазначеному в акті перевірки розмірі.

З акту перевірки та матеріалів справи взагалі неможливо встановити яким чином відповідач визначав формування позивачем задекларованих показників податкової звітності, за рахунок яких первинних документів та за результатами яких господарських операцій.

З приводу господарських відносин з ТОВ "ДОМ ЛТД", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з наданого ДПІ у Московському районі м. Харкова розрахунку штрафних санкцій по ТОВ "Авто Ал'янс Харків" в розрізі контрагентів ( т. 9 а.с. 8-11), позивачем, на думку податкового органу, занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "ДОМ ЛТД" за договором № 3 від 01.08.2012 року про надання демонстративних послуг з проведення маркетингових досліджень, за період серпень 2012 року у розмірі 2708,00 грн.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, договір про надання послуг від №3 від 01.08.2012 року між ТОВ "Авто Ал'янс Харків" та ТОВ "ДОМ ЛТД" не укладався.

Між позивачем та ТОВ "ДОМ ЛТД" були наступні взаємовідносини.

Згідно доказів, наданих позивачем до матеріалів справи, а саме платіжного доручення № 574 від 14.08.2012 року ТОВ "Авто Ал'янс Харків" придбало комп'ютер іМас21.5 та програмне забезпечення Windows на загальну суму 15 420,00 з ПДВ, які було отримано ТОВ "Авто Ал'янс Харків" 17.08.2012 року, що підтверджується податковою накладною № 224 від 14.08.2012 року на суму ПДВ 2570,00 грн., видатковою накладною № ДМ-0000210 від 17.08.2012р. та рахунком-фактурою від 13.08.2012 року. Вказані ТМЦ було занесено на баланс позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 1521 за 2012 рік, та використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

При цьому, в акті перевірки ( тор. 37 акту) відповідач посилається на податкову накладну № 224 від 14.08.2012 року на суму ПДВ 2570,00 грн., отриману позивачем від ТОВ "ДОМ ЛТД" за надання демонстраційних послуг автомобіля, що не відповідає дійсним обставинам справи та дає підстави вважати, що податковим органом не було досліджено документи первинного та бухгалтерського обліку, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у серпні 2012 року за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ "ДОМ ЛТД".

За таких обставин, висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "ДОМ ЛТД" за договором № 3 від 01.08.2012 року про надання демонстративних послуг з проведення маркетингових досліджень, за період серпень 2012 року у розмірі 2708,00 грн. є неправомірним.

З приводу господарських відносин з ТОВ "ТЕТРО", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з наданого ДПІ у Московському районі м. Харкова розрахунку штрафних санкцій по ТОВ "Авто Ал'янс Харків" в розрізі контрагентів ( т. 9 а.с. 8-11), позивачем, на думку податкового органу, занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "ТЕТРО" за період січень-квітень 2011 року, липень-серпень 2011 року, жовтень-листопад 2011 року, березень-грудень 2012 року у загальному розмірі 45000,24 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Авто Ал'янс Харків" (орендар) та ТОВ "ТЕТРО" (орендодавець) були укладені договори оренди нежитлового приміщення, за адресою: м. Харків, пр. Московський 130/1. А саме:

- Договір № 1 від 04.01.11 р. про надання в оренду нежитлового приміщення загальною площею 247,9 м. кв.

- Договір № 3 від 03.01.12 р. про надання в оренду нежитлового приміщення загальною площею 247,9 м. кв.

- Договір № 5 від 01.07.12 р. про надання в оренду нежитлового приміщення загальною площею 246,5 м. кв.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що автомобілі, отримані ТОВ "Авто Ал'янс Харків" від ТОВ "МЕГАТРАНС", реалізуються позивачем кінцевому споживачу в день отримання. Тобто автомобілі в автосалоні не зберігаються. Виходячи з вище наведеного підприємством жодним чином не доведено економічну обґрунтованість вище зазначеної операції. Внаслідок чого підприємством було порушено п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями.

Як встановлено в судовому засіданні, потреба в укладенні згаданих правочинів була обумовлена необхідністю розміщення, зберігання, демонстрації та подальшого продажу автомобілів кінцевому споживачу.

В доведення економічної обґрунтованості операції по укладеним договорам позивачем надано до матеріалів справи копії наступних документів: акти прийому передачі приміщення в оренду, податкові накладні, акти про надання послуг, платіжні доручення, (т. 2 а.с. 1-78), видаткові накладні постачальника та документи щодо реалізації товару кінцевому споживачу, витяги з журналів обліку реалізованих транспортних засобів і номерних агрегатів за період з 2011 року по 2012 рік (зареєстровані в Департаменті ДАІ МВС України), із зазначенням дати реалізації, марки, моделі та номеру кузова автомобіля, даних кінцевого споживача та його підпис, номер ВМД.

При цьому, згідно наданих представником позивача в судовому засіданні пояснень, не заперечувалось фактичне використання цих приміщень під час здійснення перевірки та перебування в них автомобілів для подальшого продажу.

Колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами спірних правочинів первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, а податкові накладні - вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між ТОВ "Авто Ал'янс Харків" та ТОВ "ТЕТРО" за договорами оренди, повністю підтверджені відповідними первинними документами, є таким, що мають реальний характер та пов'язані з господарською діяльністю позивача, а отже висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "ТЕТРО" за період січень-квітень 2011 року, липень-серпень 2011 року, жовтень-листопад 2011 року, березень-грудень 2012 року у загальному розмірі 45000,24 грн. є неправомірним.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2014 р. № 0000702201 та № 0000712201, прийнято відповідачем без дотримання вимог визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів звертає увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем, під час розгляду адміністративної справи, не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача порушень вимог податкового та іншого законодавства, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх скасування.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року по справі № 820/5846/14 підлягає зміні з підстав та мотивів задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. по справі № 820/5846/14 змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року по справі № 820/5846/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 06.10.2014 р.