Рішення

від 16.10.2014 по справі 612/395/14-ц

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №612/395/14-ц

2/612/210/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (надалі - Фонд) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

02.04.2007 року між ними та ОСОБА_1 був укладений договір № 1005/0307п від 02.04.2007 року про надання довгострокового кредиту на придбання готового або незавершеного будівництвом житлового будинку на суму 25 тис. грн., строком до 5 квітня 2016 року (надалі - Договір).

Згідно вказаного Договору та відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, Фонд зобов'язався надати ОСОБА_1 пільговий Державний довгостроковий кредит для придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. В свою чергу Позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням та сплачувати відсотки, проводити повернення кредиту згідно до умов Договору.

Свої зобов'язання Фонд виконав повністю. Відповідач же, порушив умови Договору.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 06.09.2013 року №612/638/13-к 1-кп/612/61/13 ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності, за злочин, передбачений ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, внаслідок чого Фонду було завдано матеріальні збитки в розмірі 37792, 84 грн., які складаються із кредиту наданого за рахунок коштів Державного бюджету в сумі 25000 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі 4125 грн., та пені за прострочення повернення кредиту з відсотками в розмірі 8667,84 грн.

Станом на день подання позову до суду, ОСОБА_1 має заборгованість перед Фондом на загальну суму 65900,24 гривень, яку і просять стягнути на їх користь із відповідача, а крім того, розірвати кредитний договір № 1005/0307п від 02.04.2007 року.

Сторони про дату, час та місце судових засідань повідомлялися судовими повістками про виклик.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце слухання справи, надав до суду клопотання про розгляд цивільної справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У судовому засіданні були вивчені їх письмові пояснення.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Справа розглядається за відсутності представника Фонду.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю, вказавши на наступне.

Між нею та Фондом був дійсно укладений кредитний договір для придбання житлового будинку у ОСОБА_2 Особисто кошти за цим договором вона не отримувала. Фондом ОСОБА_2, як плата за будинок, було перераховано 25000 гривень. Договір купівлі-продажу будинку між нею та ОСОБА_2 було укладено. У будинок вона не вселилася оскільки, як виявилося, там ще проживала дружина ОСОБА_2, його дочка та внучка. З цього приводу вона зверталася до ОСОБА_2 але питання не вирішене до цих пір. Заборгованість перед Фондом вона часткова погашала у розмірі 700 гривень.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, приходить до висновку про необхідність задовольнити позов повністю, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини. Судом встановлено, що 02.04. 2007 року між КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1005/0307п від 02.04.2007 року про надання довгострокового кредиту на придбання готового або незавершеного будівництвом житлового будинку на суму 25 тис. грн., на умовах як викладено вище (а.с.7-8).

За Договором ОСОБА_1 зобов'язувалася до 05.10.2016 року повернути Фонду кредит з відсотками в сумі 29125,00 грв.(а.с.7-8).

Крім іншого Договором передбачено:

- п.2.2.6 - право Фонду дострокового припинення дії Договору з вимогою про повернення кредиту, відсотків за його використання та сум штрафних санкцій при порушені позичальником термінів повернення кредиту чи інших зобов'язань;

- п. 3.4 - за прострочення позичальником повернення кредиту і відсотків по ньому згідно графіку, стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми не внесеного чи несвоєчасно внесеного платежу за кожний день прострочення після дати щорічного розрахунку і дати кінцевого повернення коштів;

- п. 2.4.1. - обов'язок позичальника здійснювати повернення кредиту та відсотків по ньому згідно таблиці, викладеній в цьому пункті. З таблиці вбачається, що кошти Фонду (кредит та відсотки) мають бути повернені в період з 05.11. 2007 року до 05.10. 2016 року;

- п.2.4.2 - обов'язок позичальника щорічно сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 3% від виданої суми з одночасним погашенням кредиту згідно п.2.4.1.;

- п.51. - набуття Договором чинності з моменту його підписання сторонами і до повного повернення кредиту та виконання позичальником усіх інших обов'язків згідно з цим Договором.

Договір відповідає вимогам ст.ст.626-627, 1054,1055 ЦК України і відповідно до ст.629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.

Свої зобов'язання згідно Договору Фонд виконав. Фонд, як було передбачено Договором, перерахував кошти в сумі 25000 грн. продавцю ОСОБА_2 для придбання ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Платіжне доручення №7(а.с. 9).

В порушення умов Договору відповідач, станом на день подання позову, має загальну заборгованість перед Фондом на загальну суму 65900,24 гривен, яка складається з:

- 25000,00 грн. - заборгованість по кредиту.;

- 4125,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом,

- 11775,24 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту з відсотками;

- 25000,00 грн. - штраф за нецільове використання кредиту.

Розмір заборгованості підтверджується належним розрахунком (а.с.18-19).

Станом на 16.05. 2014 року ОСОБА_1 сплатила пеню Фонду у розмірі 700,00 грн. що не заперечується Фондом та підтверджено у судовому засіданні ОСОБА_1

Фонд із письмовим попередженнями-вимогою звертався до боржника ОСОБА_1 в якому інформував про неналежне виконання зобов'язань за Договором, суми заборгованості, можливі для неї негативні наслідки нецільового використання державних коштів. Це попередження вона отримала 26.03. 2014 року, що також підтвердила у судовому засіданні (а.с.17). Розмір заборгованості вона у судовому засіданні не оспорювала.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 06.09.2013 року у кримінальному провадженні №612/638/13-к 1-кп/612/61/13, ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрите. Цивільний позов Фонду був залишений без розгляду.

При цьому судом було встановлено, що на початку 2007 року ОСОБА_1, будучи обізнаною про те, що для отримання пільгового грошового кредиту в сумі 25 тис. грн. у Фонді будуть звертати увагу на її платоспроможність та платоспроможність її поручителів, зібравши пакет необхідних документів, в тому числі підроблені довідки про свої доходи та доходи своїх поручителів, із завищеними даними про доходи, завідомо подала їх до Фонду.

02.04.2007 року ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, на заволодіння чужим майном, шляхом обману, при укладанні договору з Фондом, завідомо надала останньому фіктивну довідку про свої доходи з приватного сільськогосподарського підприємства «МТМ» за 2006-2007 роки, в якому ніколи не працювала. В зазначеній довідці містилися завідомо неправдиві дані про працевлаштування ОСОБА_1 та розміри її заробітної плати у вказаному підприємстві за 2006 рік та січень-лютий 2007 року. Аналогічні фіктивні довідки про доходи ОСОБА_1 надала на своїх поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Внаслідок цього з ОСОБА_1 був укладений договір № 1005/0307п від 02.04.2007 року про надання довгострокового кредиту на придбання жилого будинку, на підставі якого незаконно було отримано державний пільговий кредит в сумі 25 тис. грн. Таким чином, своїми навмисними протиправними діями, які виразилися в надані фіктивних довідок про свої доходи за 2006-2007 роки, ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Крім того, на початку 2007 року ОСОБА_1, діючи з умислом на незаконне заволодіння грошовим коштами Фонду, шляхом обману, з корисливих мотивів, вступила у попередню змову з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4, розповів ОСОБА_1 про свій злочинний план незаконного, шляхом обману, отримання державного грошового кредиту у фонді в сумі 25 тисяч гривень, шляхом надання Фонду підробленої довідки про доходи з будь-якого підприємства з фактично завищеним розміром заробітної плати, проти того розміру, який міг би отримувати працівник цього підприємства. ОСОБА_1 погодилася на спільну реалізацію злочинного наміру щодо незаконного заволодіння

державними грошовими коштами в сумі 25 тис. грн. та дала свою добровільну згоду, при цьому співучасники попередньо домовилися між собою, що незаконно отриманні кошти вони витратять на придбання житла в смт. Близнюки, Харківської області. Після цього співучасники приступили до реалізації свого злочинного наміру.

На протязі січня - квітня 2007 року ОСОБА_1 зібрала пакет документів, в тому числі підроблену довідку про свої доходи, необхідну для оформлення довгострокового кредиту на придбання жилого будинку у селі, не маючи, однак, дійсного наміру проживати у ньому, оскільки зазначена угода виступала необхідною умовою для отримання державного пільгового кредиту. Тоді ж, ОСОБА_1, будучи обізнаною про те, що для отримання грошового кредиту в сумі 25 тис. грн. у Фонді будуть звертати увагу на її платоспроможність, ОСОБА_1 02.04.2007, реалізуючи свій злочинний намір, на заволодіння чужим майном, шляхом обману, при укладанні договору з Фондом, надала останньому фіктивні довідки про свої доходи з приватного сільськогосподарського підприємства «МТМ» ЄДРПОУ 30829044 за 2006-2007 роки, в якому ніколи не працював, внаслідок чого з ОСОБА_1 був укладений договір № 1005/0307п від 02.04.2007 про надання довгострокового кредиту на придбання жилого будинку в с. Алісівка, Близнюківського району, Харківської області. На підставі укладеного фіктивного договору на банківській рахунок продавця будинку, яким у даному договорі виступав ОСОБА_2 було перераховано 25 тис. грн. Вказаними грошима ОСОБА_1 розпорядилася не за цільовим призначенням, придбавши домоволодіння у смт. Близнюки, Харківської області.

В результаті зазначених навмисних протиправних дій ОСОБА_1, а саме надання фіктивних довідок про свої доходи та незаконне отримання пільгового кредиту для особистих потреб, гр. ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, скоєне за попередньою змовою групою осіб.

Зазначені обставини ОСОБА_1 . не заперечувалися, кваліфікація скоєних злочинів нею не оспорювалася (а.с.5,6).

Вимоги Фонду щодо стягнення штрафу за нецільове використання кредиту в розмірі 100% наданої допомоги передбачені в п. 3.1 Договору. У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила що у будинку, придбаному для неї за кошти Фонду, вона не проживає.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію - сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Щодо вимоги позивача про розірвання Договору суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 цього з Закону передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оспорюваним Договором передбачено в :

- п.2.2.6 право Фонду дострокового припинення дії Договору з вимогою про повернення кредиту, відсотків за його використання та сум штрафних санкцій при порушені позичальником термінів повернення кредиту чи інших зобов'язань;

- в п.5.4 вирішення спорів по Договору згідно чинного законодавства України;

- в п.5.5. вирішення питань, що не передбачені Договором на підставі законодавства України.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки вимоги Фонду грунтуються як на Договорі так і законі, належними і допустимими доказами позивач довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд і прийшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Доводи відповідача, які фактично ґрунтуються тільки на її заяві, що вона не вселилася в придбаний нею за кошти Фонду будинок з вини ОСОБА_2, цих висновків суду не спростовують. Фонд за Договором свої зобов'язання виконав повністю. 27.03. 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку, як це і було передбачено Договором (а.с.67). Договір був складений у двох примірниках, посвідчений нотаріусом. При цьому один примірник цього договору залишився у справах нотаріальної контори а інший - виданий ОСОБА_1 ОСОБА_1, на час звернення з позовом до суду, Фонду кошти, за виключенням 700 гривень не повернула.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати в дохід держави: судовий збір - 243,60 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 626, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 1005/0307п від 02.04.2007 року про надання довгострокового кредиту на придбання готового або незавершеного будівництвом житлового будинку між Комунальним підприємством «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та ОСОБА_1 та стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Уплатне Близнюківського району Харківської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 27 липня 2001 року Близнюківським РВ УМВС України в Харківській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, на користь

Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5 Держпром, 1 під, 5 пов., Код ЄДРПОУ 30234289, МФО 351629, на рахунок №260092357 в ВАТ «Мегабанк» м. Харків заборгованість за кредитним договором від 02.04 2007 року №1005/0307п, станом на 16.05. 2014 року, у сумі: 25000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 4125,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 11775,24 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту з відсотками, 25000,00 грн. - штраф за нецільове використання кредиту, а всього - 65900(шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот) гривен 24 коп..

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Уплатне Близнюківського району Харківської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 27 липня 2001 року Близнюківським РВ УМВС України в Харківській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір в дохід держави в сумі 243 (двісті сорок три) гривни 60 коп.

Судовий збір має бути перераховано: Близнюківський районний суд Харківської області. Код ЄДРПОУ суду - 02893781. Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі Харківської області. Код отримувача коштів -38029801.

Банк отримувача - ГУДКУ у Харківській області. МФО 851011. Код класифікації доходів бюджету - 22030001. Номер доходного рахунку щодо сплати судового збору - 31219206700060.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз