Постанова

від 14.10.2014 по справі 922/3429/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 922/3429/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2, м. Київ (далі - ОСОБА_2.),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2014

зі справи № 922/3429/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іт-Інвест", м. Харків (далі - ТОВ "Іт-Інвест"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків (далі - ТОВ "Прес-Центр"),

компанії з обмеженою відповідальністю "Ейс Холдінгз Лімітед" (Ace Holdings Limited), м. Лімассол, о. Кіпр (далі - компанія "Ейс Холдінгз Лімітед"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна служба інтелектуальної власності України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2,

про визнання договору недійсним та визнання права власності на об'єкт інтелектуальної власності.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Іт-Інвест" - не з'яв.,

ТОВ "Прес-Центр"- Куштими О.М.,

компанії "Ейс Холдінгз Лімітед" - Сокіран А.В.,

Державної служби інтелектуальної власності України - Запорожець Л.Т.,

ОСОБА_2 - ОСОБА_2 (особисто).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Іт-Інвест" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про:

- визнання недійсним укладеного ТОВ "Прес-Центр" та компанією "Ейс Холдінгз Лімітед" договору від 27.05.2013 № 1 про передання виключних майнових прав на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1 (далі - Договір від 27.05.2013 № 1);

- визнання права інтелектуальної власності ТОВ "Іт-Інвест" на цей знак для товарів і послуг;

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо: визнання Договору від 27.05.2013 № 1 недійсним; спростування інформації про передачу права власності на знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" компанії "Ейс Холдінгз Лімітед"; передачу ТОВ "Іт-Інвест" права власності на знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" стосовно всіх визначених свідоцтвом України НОМЕР_1 товарів і послуг Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2014 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним Договір від 27.05.2013 № 1; Державну службу інтелектуальної власності України зобов'язано у встановленому порядку вирішити питання про опублікування в офіційному бюлетені та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про визнання Договору від 27.05.2013 № 1 недійсним та спростування інформації про передачу компанії "Ейс Холдінгз Лімітед" права власності на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1"; в решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 (колегія суддів у складі: суддя Істоміна О.А. - головуючий, судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позову; прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін внаслідок невірного застосування судом апеляційної інстанції положень статей 16, 629 Цивільного кодексу України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що, всупереч висновку апеляційного господарського суду, Договір безпосередньо стосується прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Іт-Інвест", зокрема, порушує право позивача на торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_1".

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Іт-Інвест", ТОВ "Прес-Центр", компанії "Ейс Холдінгз Лімітед" просят залишити скаргу без задоволення з наведених у відзивах мотивів. ТОВ "Іт-Інвест" у своєму відзиві також просило розглянути справу без участі представника цього товариства.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- 26.01.2009 ТОВ "Прес-Центр" за заявкою від 11.09.2007 було видано свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" для послуг 38 класу МКТП;

- 06.07.2009 ТОВ "Прес-центр" та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6.) підписали попередній договір про укладення названими сторонами у строк до 10.07.2009 договору про передання ФОП ОСОБА_6 за плату в сумі 650 грн. виключних майнових прав на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1;

- 10.07.2009 на встановлених згаданим попереднім договором умовах було укладено основний договір №005-мл (далі - Договір від 10.07.2009 № 005-мл);

- 17.09.2010 Державний департамент інтелектуальної власності МОН України опублікував у офіційному бюлетені "Промислова власність" та вніс до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу ФОП ОСОБА_6 права власності на знак для послуг класу 38 МКТП за свідоцтвом України НОМЕР_1;

- 05.10.2010 ТОВ "Прес-центр" та ТОВ "Іт-Інвест" підписали договір №1/05-10 про передання останньому виключних майнових та немайнові права на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1 (далі - Договір від 05.10.2010 №1/05-10);

- у пункті 2.1.2 Договору від 05.10.2010 №1/05-10 було зазначено, що ТОВ "Прес-центр" зобов'язане в строк до 31.12.2010 підготувати документи, передбачені розділом 2 Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака, затвердженої наказом Міносвіти і науки України від 03.08.2001 № 576, та передати їх до Державної служби інтелектуальної власності України для публікації та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу ТОВ "Іт-Інвест" прав власності на згаданий знак;

- у лютому 2011 року ТОВ "Іт-Інвест" звернулося до ТОВ "Прес-центр" з вимогою передати оригінали Договору від 05.10.2010 №1/05-10 та відповідні рішення Державної служби інтелектуальної власності України;

- наприкінці березня 2011 року ТОВ "Прес-центр" надало ТОВ "Іт-Інвест" оригінали договору Договору від 05.10.2010 №1/05-10 та повідомило, що не може виконати умови цього правочину, оскільки без відома директора ТОВ "Прес-центр" знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1 було відчужено ФОП ОСОБА_6;

- 01.03.2011 за договором б/н ФОП ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 виключні майнові права на знак для товарів і послуг, що охороняється свідоцтвом України НОМЕР_1; 26.01.2011 Державний департамент інтелектуальної власності вніс відповідні зміни до названого свідоцтва;

- рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2012 у справі № 5023/3372/12 (5023/8861/11) відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Іт-Інвест" про визнання недійсним Договору від 10.07.2009 №005-мл, за яким виключні майнові права на спірну торговельну марку було відчужено ФОП ОСОБА_6;

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у справі №5023/3372/12 (5023/8861/11) рішення місцевого господарського суду скасовано; та прийнято нове рішення про задоволення позову;

- 11.04.2013 окружний адміністративний суд м. Києва у справі № 826/3836/13-а з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у справі №5023/3372/12 (5023/8861/11) виніс постанову про скасування згаданих рішень Державного департаменту інтелектуальної власності від 17.09.2010 (реєстраційний номер 10066, дата публікації 11.10.2010) від 26.09.2011 (реєстраційний номер 11661, дата публікації та реєстрації 26.09.2011р.) про передачу права власності на знак для послуг класу 38 МКТП за свідоцтвом України НОМЕР_1 відповідно ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2; зобов'язано володільцем свідоцтва України НОМЕР_1 зазначити ТОВ "Прес-центр";

- 23.04.2013 постановою Вищого господарського суду України у справі № 5023/3372/12 (5023/8861/11) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 залишено без змін;

- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2013 у справі №826/3836/13-а залишено без задоволення;

- 19.05.2014 постановою апеляційного суду Харківської області у цивільній справі № 619/1379/13-ц скасовано заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2013 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Прес-центр" про визнання недійсним укладеного ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 договору від 01.03.2011 б/н про передання виключні майнових права на спірну торговельну марку, зобов'язання ОСОБА_2 повернути отримане за цим договором та про визнання позивача володільцем свідоцтва України НОМЕР_1;

- 27.05.2013 ТОВ "Прес-Центр" та компанія "Ейс Холдінгз Лімітед" уклали оспорюваний у даній справі Договір від 27.05.2013 № 1 про передачу компанії "Ейс Холдінгз Лімітед" виключних майнових прав на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1 (а.с. 59-61).

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 1113 Цивільного кодексу України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

За змістом частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав інтелектуальної власності на торгівельну марку здійснюється в порядку, передбаченому частиною першою статті 494 Цивільного кодексу України, а саме засвідчується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг (з видачею якого закон і пов'язує момент набуття відповідних прав).

У пункті 67 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що: державна реєстрація прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку) засвідчується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг, з видачею якого закон і пов'язує набуття відповідних прав. Отже, оскільки право інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку) набувається з моменту відповідної реєстрації, то й договір про передання виключних майнових прав на такий об'єкт хоча й має виконуватися сторонами з моменту його підписання, але безпосередньо не надає новому власникові виключних майнових прав на знак для товарів і послуг (торговельну марку), які переходять до нього лише з моменту здійснення державної реєстрації. Якщо така реєстрація не відбулася, особа, якій за договором передавалося право власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку), не набуває права власника за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У підпункті 2.10 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" йдеться про те, що якщо чинне законодавство прямо не визначає коло осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Місцевий господарський суд, враховуючи фактичні обставини, які свідчать, що Договір від 10.07.2009 №005-мл та Договір від 01.03.2011 б/н про відчуження виключних майнових прав на знак для товарів і послуг, що охороняється свідоцтвом України НОМЕР_1, відповідно ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 недійсними не визнавалися, дійшов висновку, що на момент укладення оспорюваного Договору від 27.05.2013 № 1 ТОВ "Прес-Центр" не володіло виключними майновими правами на зазначену торговельну марку, тому не мало права відчужувати ці майнові права.

Водночас даною судовою інстанцією зазначено, що Договір від 27.05.2013 № 1 не відповідає вимогам статті 1113 Цивільного кодексу України, отже, є недійсним за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

У постанові апеляційного господарського суду з'ясовано, що позовні вимоги у справі мотивовано тим, що оспорюваний Договір від 27.05.2013 № 1 порушує майнові права позивача на відповідну торговельну марку, яке, на його думку, виникло 05.10.2010 - на час укладання Договору від 05.10.2010 №1/05-10.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду у справі, обґрунтовано вказав, що позивач у справі - ТОВ "Іт-Інвест" не є стороною оспорюваного Договору від 27.05.2013 № 1 та не набував права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1 у зв'язку з відсутністю його державної реєстрації, що підтверджено дослідженими матеріалами справи.

Відтак апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Договір від 27.05.2013 № 1 не порушує прав та/або охоронюваних законом інтересів ТОВ "Іт-Інвест", тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

У той же час апеляційний господарський суд, дослідивши умови Договору від 27.05.2013 № 1, встановив, що умови даного правочину та порядок його укладення не суперечать вимогам чинного законодавства, а місцевий господарський суд з посиланням на статтю 1113 Цивільного кодексу України визнав даний договір недійсним.

Разом з тим, у місцевого та апеляційного господарських судів не було підстав для оцінки даного договору у межах розгляду даної справи з урахуванням того, що він не порушує права позивача у справі, а заінтересовані особи даний правочин не оспорюють.

Таким чином, рішення апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позову має бути залишене без змін з підстав, зазначених у даній постанові.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 зі справи № 922/3429/13 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко