Постанова

від 16.10.2014 по справі 826/14709/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 16 жовтня 2014 року                            15 год. 45 хв.                                    № 826/14709/14 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грейс Плюс" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 25 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грейс Плюс" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про: - визнання протиправними дій відповідача, що виразились у проведенні зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 01 вересня 2014 року № 2630/26-55-22-07/38980843 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ГРЕЙС ПЛЮС" (податковий номер 38980843) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р." (далі - акт); - зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту; - зобов'язання відповідача відновити в інформаційний системі "Податковий блок" дані податкової звітності позивача шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період із 01 липня по 31 серпня 2014 року. В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача та оформлені ним документи, зокрема акт, суперечать нормам податкового законодавства та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача як платника податків. Ухвалою суду від 29 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні. У судовому засіданні 13 жовтня 2014 року представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року. Представник позивача у судове засідання 13 жовтня 2014 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. При цьому, 13 жовтня 2014 року до суду через канцелярію від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що позивача повідомлено письмово. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Відповідачем 01 вересня 2014 року складено акт, у якому зазначено, що відповідно до  п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ним здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача за період із 01 липня по 31 серпня 2014 року. З метою вручення позивачу запиту від 01 вересня 2014 року № 42716/10/26-55-22-07-10 здійснено вихід за податковою адресою: 01004, місто Київ, Печерський район, вулиця Дарвіна, 4, однак за вказаною адресою позивач не знаходиться, у зв'язку з чим складено акт з питань юридичного та фактичного місцезнаходження позивача, який передано до оперативного управління відповідача запитом від 01 вересня 2014 року № 1523/9/26552207 про встановлення місцезнаходження платника податків. Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин. Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 7-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора). Тобто, як вбачається з вище викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Право на проведення зустрічної звірки у контролюючого органу виникає виключно у тому випадку, коли під час перевірки платника податків виникають сумніви стосовно факту здійснення операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. До того ж, такі сумніви або розбіжності повинні виникати у контролюючого органу виключно у ході перевірки певного суб'єкта господарювання. Слід зазначити, що у ході розгляду справи відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень та їх документального підтвердження щодо підстав для здійснення заходів, направлених на проведення зустрічної звірки позивача. Як вбачається зі змісту письмового запиту від 01 вересня 2014 року № 42716/10/26-55-22-07-10 про надання інформації та її документального підтвердження, вказаний запит складено у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка може свідчити про порушення позивачем податкового законодавства. Однак, яку саме інформацію та відносно яких суб'єктів господарювання відповідачем отримано, у вказаному запиті не зазначено. Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі - Методичні рекомендації), необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, за результатами здійснення відповідних заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача відповідачем складено акт. Однак, акт, за переконанням суду, не відповідає зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, оскільки містить висновки щодо господарської діяльності позивача. Зокрема, висновки контролюючого органу щодо правильності справляння платником податків сум податків і зборів за відображеними у податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Відображення таких висновків в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де повинні зазначатись тільки обставини, які спричинили таку неможливість, не передбачено чинним законодавством. В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується тільки факт неможливості її проведення без відображення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин із платником податків, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, які здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року у справі       № 826/17286/13-а (К/800/16973/14) зазначено про відсутність у контролюючого органу повноважень по здійсненню у рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час як функція контролюючого органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному ПК України. До того ж, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, наданих представником позивача на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів, такі операції дійсно є реальними та такими, що підтверджуються належними первинними документами. Інформація про відсутність позивача за податковою адресою, за переконанням суду, є недостовірною, оскільки у матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) від 02 жовтня 2014 року № 19385327, у якому зазначено, що місцезнаходженням позивача є: 01004, місто Київ, Печерський район, вулиця Дарвіна, 4, тобто адреса, за якою відповідачем здійснювався виїзд. Крім того, у ЄДР не міститься запису про відсутність позивача за юридичною адресою. Поряд з цим, у ЄДР міститься інформація про підтвердження відомостей про юридичну особу - позивача. Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних    осіб - підприємців. Згідно з ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. З урахуванням вище викладених норм та обставин суд зазначає, що факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах контролюючого органу про відсутність платників податків за юридичними адресами не може бути підставою для висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань, якщо така адреса відповідає даним, які містяться у ЄДР. Стосовно коригування відповідачем показників податкової звітності позивача суд зазначає наступне. Ухвалою суду від 16 вересня 2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі у відповідача витребувано, зокрема, засвідчені копії документів, на підставі яких внесено та якими підтверджується внесення відповідних змін (коригувань) до відповідних баз даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача. Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, витребуваної інформації та документів відповідачем суду не надано, хоча, відповідно до норм КАС України, а саме     ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 71, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який розроблено з метою реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від          18 квітня 2008 року № 266 (далі - Порядок № 266). Порядок № 266 втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165. Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Згідно з п. 7 Методичних рекомендацій, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки. При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор: у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки; у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу. Отже, результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання враховуються у результатах перевірки платника податків контролюючим органом - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки. При цьому, такі результати не можуть бути підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а тому внесення відповідачем на підставі актів інформації стосовно позивача до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та інших інформаційних баз даних органів доходів і зборів, за переконанням суду, є протиправним. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грейс Плюс" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представником позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 267 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, що виразились у проведенні зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Грейс Плюс", результати якої оформлені актом від 01 вересня 2014 року № 2630/26-55-22-07/38980843 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ГРЕЙС ПЛЮС" (податковий номер 38980843) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.". 3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту від 01 вересня 2014 року                 № 2630/26-55-22-07/38980843 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ГРЕЙС ПЛЮС" (податковий номер 38980843) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.". 4. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Грейс Плюс" (ідентифікаційний код 38980843) шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період із 01 липня по 31 серпня   2014 року. Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин