Постанова

від 06.10.2014 по справі 826/12990/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 жовтня 2014 року 11 год. 54 хв. № 826/12990/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 06 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" (код за ЄДРПОУ 38870241) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014" (далі - акт) ;

- визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розрізі контрагентів позивача, які здійснено на підставі акту;

- зобов'язання відповідача поновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (далі - автоматизована система) показники податкової звітності позивача, які виключені відповідачем з автоматизованої системи на підставі акту;

- зобов'язання відповідача відновити в АІС "Податковий блок" дані податкової звітності позивача шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2014 року та додатку № 5 до нього;

- заборону відповідачу та іншим податковим органам вносити до електронних баз даних Міндоходів України, передавати та враховувати результати зустрічної звірки позивача, оформлені актом, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача та оформлені ним документи, зокрема акт, суперечать нормам податкового законодавства та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача як платника податків.

Ухвалою суду від 08 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання законного представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 22 вересня 2014 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 18 серпня 2014 року складено акт, у якому зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , ним здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах із контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період із 01 по 31 липня 2014 року.

В акті також зазначено, що зустрічну звірку позивача неможливо провести у зв'язку з тим, що, відповідно до інформації, яка міститься в АІС "Податковий блок", на дату проведення зустрічної звірки стан позивача: 9 - "направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Тобто, як вбачається з викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим, заходи, направлені на проведення зустрічної звірки, тобто, на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями, здійсненими з метою проведення зустрічної звірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що зустрічну звірку позивача відповідачем не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить факт складання акту.

При цьому, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача відповідачем фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Зокрема, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Тобто, як вбачається з вище викладених норм, документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу та проводиться у його приміщенні.

Під час ознайомлення зі змістом акту судом з'ясовано, що фактично відповідачем проведено не передбачену у плані роботи документальну перевірку позивача, оскільки у тексті акту зазначено:

- про проведення перевірки;

- факти, встановлені за результатами саме перевірки, зокрема, надано характеристику господарської діяльності позивача;

- про порушення позивачем вимог ПК України.

Відповідно до ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, з вище викладеної норми вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись тільки на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки визначено п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Поряд з цим, у ході розгляду справи судом не виявлено, а представником відповідача не надано доказів на підтвердження існування будь-якої підстави для проведення документальної перевірки позивача, а також оформлення відповідного наказу.

Отже, суд прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно та з порушенням норм ПК України проведено документальну невиїзну перевірку позивача.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року у справі № 826/17286/13-а (К/800/16973/14) зазначено про відсутність у контролюючого органу повноважень по здійсненню у рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час як функція контролюючого органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному ПК України.

За переконанням суду, акт не відповідає встановленій формі та змісту, оскільки містить інформацію про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій.

Зокрема, з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації) .

Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідно до додатку 3 до Методичних рекомендацій, яким є зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в такому акті не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Інформація про відсутність позивача за податковою адресою, за переконанням суду, є недостовірною, оскільки у матеріалах справи міститься копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) від 05 серпня 2014 року, у якій зазначено, що місцезнаходженням позивача є: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 17-А, тобто адреса, за якою відповідачем здійснювався виїзд.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія витягу з ЄДР від 03 вересня 2014 року № 19233293, з якого вбачається, що у ЄДР не міститься запису про відсутність позивача за юридичною адресою.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням вище викладених норм та обставин суд зазначає, що факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах контролюючого органу про відсутність платника податків за юридичною адресою не може бути підставою для висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань, якщо така адреса відповідає даним, які містяться у ЄДР.

Стосовно коригування відповідачем показників податкової звітності позивача суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи представник відповідача не спростувала факт здійснення відповідачем коригування показників податкової звітності позивача у відповідних автоматизованих системах/інформаційних базах даних. При цьому, зазначила, що відображена в інформаційних системах податкова інформація використовується відповідачем виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності позивача, правомірності формування ним податкового зобов'язання та податкового кредиту за операціями з його контрагентами.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який розроблено з метою реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (далі - Порядок № 266) .

Порядок № 266 втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з п. 7 Методичних рекомендацій, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор: у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки; у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Отже, результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання враховуються у результатах перевірки платника податків контролюючим органом - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Поряд з цим, такі результати не можуть бути підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а тому внесення відповідачем на підставі актів інформації стосовно позивача до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та інших інформаційних баз даних органів доходів і зборів, за переконанням суду, є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, необхідність їх задоволення у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що заявлена позивачем вимога про заборону відповідачу вчиняти певні дії підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки позивача, оформлених актом, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг), оскільки саме такий спосіб, за переконанням суду, є належним захистом порушених прав та законних інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", за результатами якої складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" (код за ЄДРПОУ 38870241) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014".

3. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", які здійснено на підставі акту від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241.

4. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві поновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", які виключені нею із вказаної системи на підставі акту від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241.

5. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в інформаційній системі "Податковий блок" дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс" шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року та додатку № 5 до нього.

6. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", оформлених актом від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 13 жовтня 2014 року