Постанова

від 20.03.2018 по справі 826/12990/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №826/12990/14

адміністративне провадження №К/9901/4478/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2014 року (суддя Данилишин В.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року (судді: Бєлова Л.В. (головуючий), Гром Л.М., Міщук М.С.) у справі №826/12990/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки Товариства, за результатами якої складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014";

- визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ) в розрізі контрагентів позивача, які здійснено на підставі акту;

- зобов'язання контролюючого органу поновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (далі - автоматизована система) показники податкової звітності позивача, які виключені відповідачем з автоматизованої системи на підставі акту;

- зобов'язання контролюючого органу відновити в АІС "Податковий блок" дані податкової звітності позивача шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2014 року та додатку № 5 до нього;

- заборону відповідачу та іншим податковим органам вносити до електронних баз даних Міндоходів України, передавати та враховувати результати зустрічної звірки позивача, оформлені актом, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, рішення в суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки ТОВ "Скайлюкс", оформлених актом від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг) та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог вмотивовано тим, що фактично фахівцями контролюючого органу безпідставно та з порушенням норм Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку позивача, а не зустрічну звірку, оскільки в акті від 18 серпня 2014 року зазначено про проведення саме перевірки, вказано факти, встановлені за результатами проведення перевірки, в тому числі, надано характеристику господарської діяльності позивача. Судові рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 та необхідності в їх відновленні, обґрунтовано тим, що самостійна зміна відповідачем в Автоматизованих системах показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу де, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2014 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства в повному обсязі .

В доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права та посилається на їх невірне тлумачення, вказує на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, зокрема, зазначає про намір провести зустрічну звірку та здійснення відповідних заходів на її проведення, а не на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки. Також зазначає і про помилковість висновків стосовно внесення контролюючим органом в автоматизовану систему податкової інформації, оскільки така інформація використовується виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу діяльності платника податку та не породжує для такого платника податків будь - яких обов'язків.

Товариство відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надало.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 частини першої ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014", у якому зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, ним здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах із контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період із 1 по 31 липня 2014 року.

В акті також вказано, що зустрічну звірку Товариства неможливо провести у зв'язку з тим, що відповідно до інформації, яка міститься в АІС "Податковий блок", на дату проведення зустрічної звірки стан позивача визначено як "направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

На підставі вказаного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зустрічна звірка позивача контролюючим органом не проводилась, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснювалось, відповідної довідки не складено, натомість зі змісту складеного акту вбачається фактичне проведення не передбаченої у плані роботи документальної перевірки позивача, оскільки у вказаному акті зазначено: про проведення перевірки; про факти, встановлені за результатами саме перевірки, зокрема, надано характеристику господарської діяльності позивача; про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Пунктами 4-7 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації), затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Відповідно до п. 4.6. Методичних рекомендацій за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій.

Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість проведення зустрічної звірки окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки. Зокрема п. 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація, що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Таким чином, з аналізу вказаних правових норм колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган має право вчиняти дії щодо проведення зустрічних звірок та оформляти їх результати відповідними довідками (у разі проведення зустрічної звірки) чи актами (у разі неможливість проведення зустрічної звірки), викладення в таких довідках чи актах окремих відомостей (проведення аналізу господарської діяльності та аналізу укладених правочинів суб'єкта господарювання), навіть якщо зазначення такої інформації прямо не передбачено формою довідки чи акта, не є підставою стверджувати, що фактично контролюючим органом було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку.

Отже, контролюючий органом було вчинені дії з метою проведення зустрічної звірки Товариства, за наслідками яких складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014".

Також колегія суддів зазначає, що дії, які мали наслідком оформлення акту про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків, вчинення контролюючим органом дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації контролюючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з пп. 78.1.1 пп. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Таким чином, при розгляді даного спору, судам слід було виходити з того, що дії відповідача щодо оформлення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок з відповідним їх оформленням, то дії контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки та оформлення (складення) відповідного акту, не можуть вважатись протиправними.

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України), а також перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (пп. 62.1.3 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Фахівцями контролюючого органу вчинено дії щодо проведення зустрічної звірки Товариства, за результатами якої було складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014", проте податкові повідомлення - рішення за результатами такої звірки контролюючим органом не приймались.

Таким чином, враховуючи, що висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то відповідно, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки та складення акту про неможливість її проведення, а також щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача, які здійснено на підставі вказаного вище акту задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог (заборона відповідачу та іншим податковим органам вносити до електронних баз даних Міндоходів України, передавати та враховувати результати зустрічної звірки позивача, оформлені актом, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів), рішення про відмову у задоволенні яких прийнято судами першої та апеляційної інстанції, то в цій частині рішення судів відповідачем не оскаржується, а тому з урахуванням частини першої ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду не переглядаються.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи ст. 61, 62, 71 - 74 колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), у результаті чого безпідставно дійшли висновку про порушення контролюючим органом порядку проведення зустрічної звірки, оформлення акту за її результатами та про коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі такого акту, а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі №826/12990/14 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", в решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду