Постанова

від 19.11.2014 по справі 826/12990/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12990/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Скайлюкс" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" (код за ЄДРПОУ 38870241) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014";

- визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів позивача, які здійснено на підставі акту;

- зобов'язання відповідача поновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (далі - автоматизована система) показники податкової звітності позивача, які виключені відповідачем з автоматизованої системи на підставі акту;

- зобов'язання відповідача відновити в АІС "Податковий блок" дані податкової звітності позивача шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2014 року та додатку № 5 до нього;

- заборону відповідачу та іншим податковим органам вносити до електронних баз даних Міндоходів України, передавати та враховувати результати зустрічної звірки позивача, оформлені актом, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем складено акт від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СКАЙЛЮКС" (код за ЄДРПОУ 38870241) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014", у якому зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , ним здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах із контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період із 01 по 31 липня 2014 року.

В акті також зазначено, що зустрічну звірку позивача неможливо провести у зв'язку з тим, що, відповідно до інформації, яка міститься в АІС "Податковий блок", на дату проведення зустрічної звірки стан позивача: 9 - "направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Заходи, направлені на проведення зустрічної звірки, тобто, на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями, здійсненими з метою проведення зустрічної звірки.

Звірку позивача відповідачем не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить факт складання акту.

Зі змісту акта вбачається, що фактично відповідачем проведено не передбачену у плані роботи документальну перевірку позивача, оскільки у тексті акту зазначено: про проведення перевірки; факти, встановлені за результатами саме перевірки, зокрема, надано характеристику господарської діяльності позивача; про порушення позивачем вимог ПК України.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Таким чином, документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу та проводиться у його приміщенні.

Відповідно до ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З вищевикладеного вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись тільки на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки визначено п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування будь-якої підстави для проведення документальної перевірки позивача, а також оформлення відповідного наказу.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно та з порушенням норм ПК України проведено документальну невиїзну перевірку позивача.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року у справі № 826/17286/13-а (К/800/16973/14) зазначено про відсутність у контролюючого органу повноважень по здійсненню у рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час як функція контролюючого органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному ПК України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає встановленій формі та змісту, оскільки містить інформацію (висновки) про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації) .

Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідно до додатку 3 до Методичних рекомендацій, яким є зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в такому акті не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Інформація про відсутність позивача за податковою адресою є недостовірною, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) зазначено, що місцезнаходженням позивача є: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 17-А, тобто адреса, за якою відповідачем здійснювався виїзд.

У ЄДР не міститься запису про відсутність позивача за юридичною адресою.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням вище викладених норм та обставин суд зазначає, що факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах контролюючого органу про відсутність платника податків за юридичною адресою не може бути підставою для висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань, якщо така адреса відповідає даним, які містяться у ЄДР.

Відповідачем не спростовано факт здійснення коригування показників податкової звітності позивача у відповідних автоматизованих системах/інформаційних базах даних.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно з Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 N 765 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 р. за N 217/24994, контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень.

Використання в інформаційній системі спеціального кодування всіх операцій з обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску забезпечує на робочих місцях посадових осіб територіальних органів Міндоходів автоматизоване ведення інтегрованої картки платника та підтримання в актуальному стані інформаційної системи, яка дає змогу формувати звітність, довідкову інформацію тощо.

При введенні первинних документів до інформаційних систем / інтегрованих підсистем за кожною операцією фіксуються особистий номер працівника, дата та час уведення інформації.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом від 14 червня 2012 року N 516, обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Положення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України зобов'язують платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Податкова декларація, згідно приписів п. 46.1 ст. 46 ПК України - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків. При цьому, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Самостійна зміна відповідачем в Автоматизованих системах показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо коригування показників податкової звітності позивача у відповідних автоматизованих системах/інформаційних базах даних на підставі акту.

Оскільки висновки акта не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності позивача, відповідач зобов'язаний вилучити з діючих електронних автоматизованих систем інформацію внесену на підставі акту.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності в автоматизованих системах та про зобов'язання відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем інформацію внесену на підставі акту.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", оформлених актом від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язати відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", суд зазначає, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень утримуватись від вчинення певних дій у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду, на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності чи протиправності таких дій.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", оформлених актом від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг) - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення до електронних баз даних Державної фіскальної служби України, передачі та врахування результатів зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлюкс", оформлених актом від 18 серпня 2014 року № 1906/26-59-22-08/38870241, при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг) - відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 24.11.2014 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.