Постанова

від 08.10.2014 по справі 910/1753/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. Справа№ 910/1753/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

за участю представників:

прокурор: Давиденко О.В. - посвідчення;

від позивача: Лисенко Л.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Макаренко С.В. - представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014,

у справі № 910/1753/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Удалова О.Г., судді: Любченко М.О., Пукшин Л.Г.),

за позовом прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14, повний текст якого складено 15.07.2014, позов прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - задоволено, а саме, розірвано договір оренди земельної ділянки від 16.07.2007, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал", відносно земельної ділянки площею 0,3727 га, що розташована в районі вул. Булгакова, 9 у м. Києві, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.07.2007 за № 75-6-00352 у книзі записів державної реєстрації договорів. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3727 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1 316 399,09 грн., що розташована в районі вул. Булгакова, 9 у м. Києві, у стані, придатному для використання за цільовим призначенням. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" до Державного бюджету України 2 436,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до умов Договору оренди, відповідач зобов'язувався завершити будівництво до 17.07.2010. Проте, в порушення п. 8.4 Договору оренди, відповідач не розпочав будівництво, а дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11412100137 отримав лише 18.06.2012, тобто через два роки після того, як будівництво мало бути завершено. При цьому відповідач не звертався до позивача з пропозиціями щодо внесення зміни до Договору оренди та відкладення терміну завершення будівництва. Відповідач не вказав, які саме обставини перешкоджали початку будівництва до 2012 року. Нормативно суд в оскаржуваному рішенні як на підставу задоволення позовних вимог послався на норми ч. 1 ст. 25, ч. 3 ст. 31 ,ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову - відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про його намір розпочати будівництво на спірній земельній ділянці. З цією метою відповідачем було замовлено Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 09-0066, яке було затверджено 10.04.2009 р.; проведено громадські слухання щодо містобудівного обґрунтування розміщення об'єктів містобудування; розроблено та затверджено містобудівне обґрунтування; отримано дозвіл на виконання будівельних робіт; в 2010 році розроблено проект будівництва житлового будинку та отримано позитивний висновок експертизи (експертний звіт від 19.04.2012 р.); виконано геолого-розвідувальні роботи, отримано технічні умови для приєднання до мереж теплопостачання, водопостачання, електропостачання та каналізації. Крім того, відповідач вказував на те, що починаючи з 2012 року не може розпочати будівельні роботи у зв'язку з конфліктною ситуацією, що склалась навколо будівництва на спірній земельній ділянці та полягає у створенні місцевими мешканцями перешкод початку будівництва.

Крім того, відповідач наголошував на тому, що підставами для розірвання договору оренди землі є сам факт використання землі не за цільовим призначенням, а не невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років з моменту державно реєстрації договору. Крім того, незавершення відповідачем забудови земельної ділянки протягом 3 років з моменту державної реєстрації Договору оренди, на думку відповідача, не є підставою для розірвання договору з підстав істотного порушення умов договору.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" на рішення господарського міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи № 910/1753/14 призначено на 17.09.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

29.09.2014 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача з'явитись в призначене на 30.09.2014 судове засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 08.10.2014.

В судовому засіданні 08.10.2014 представник апелянта (відповідача) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу - задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор та представник Київської міської ради в судовому засіданні 08.10.2014 проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування в апеляційному порядку - відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Київської міської ради (далі - позивач або орендодавець) від 24.05.2007 № 537/1198 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва" був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" (далі - відповідач або орендар) для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва. Крім того, було прийнято рішення про передання відповідачу земельної ділянки площею 0,40 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, в тому числі:

- площею 0,37 га - у довгострокову оренду на 10 років для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом;

- площею 0,03 га, в межах червоних ліній, - у короткострокову оренду на 5 років для організації будівельних робіт.

На виконання вищевказаного рішення, 16.07.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.07.2007 р. за № 75-6-00352 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди).

Згідно з п. 1.1 Договору оренди, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2007 р. № 537/1198, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Пунктом 2.1 Договору оренди передбачено, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Булгакова, 9 (дев'ять) у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 3727 (три тисячі сімсот двадцять сім) кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом;

- кадастровий номер - 8 000 000 000:75:319:0069.

16.07.2007 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, площею 3727 кв. м., розташовану за адресою вул. Булгакова, 9 (дев'ять) у Святошинському районі м. Києва (далі - земельна ділянка), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено на 10 (десять) років.

Згідно з п. 8.4 Договору оренди, орендар, зокрема, зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 11.5 Договору оренди, договір може бути достроково розірваний у раз невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

16.07.2007 р. Договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.07.2007 р. за № 75-6-00352 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, враховуючи положення п. 8.4 Договору оренди, відповідач зобов'язувався завершити будівництво до 17.07.2010.

Згідно з твердженнями представника прокуратури, відповідач обов'язку, передбаченого п. 8.4 Договору оренди, щодо завершення будівництва на орендованій земельній ділянці не виконав.

У зв'язку з цим, зважаючи на порушення інтересів держави, прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду, просив розірвати Договір оренди та зобов'язати відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку у стані придатному для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 27.03.2013 р., складеного головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у міст Києві, за результатами перевірки було встановлено, що замовнику будівництва ТОВ "Торговельний універсал" видано дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва багатоквартирного житлового будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва від 18.06.2012 р. № КВ 11412100137. Замовником будівництва ТОВ "Торговельний універсал" наказом від 25.05.2012 р. № 13 затверджено проект будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва.

Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що за вказаною вище адресою земельна ділянка вільна від забудови. Будівельні роботи не розпочато, будівельна техніка, будівельна огорожа відсутня. Із усних пояснень генерального директора ТОВ "Торговельний універсал" було повідомлено, що Головним управлянням контролю за благоустроєм тимчасово призупинено дію контрольної карти на тимчасове порушення благоустрою.

Генеральним директором відповідача вищевказаний акт був підписаний з наступним зауваженням: "Відсутність забудови зумовлена листом № 043-1779 від 14.03.2012 р. будівництво плануємо розпочати найближчим часом".

З акту обстеження земельної ділянки № 649/08 від 20.05.2014 р., складеного головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вбачається, що було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8 000 000 000:75:319:0069.

Під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку не використовується. Земельна ділянка вкрита трав'яним покровом та на її території розташовані заасфальтовані доріжки. Ознак ведення будівельних робіт не встановлено.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд першої інстанції з посиланням на ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору оренди, зокрема п 8.4, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у повному обсязі.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується і вважає його таким, що зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також невірним застосуванням норм матеріального права, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 цієї статті).

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору оренди), орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов'язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору оренди) визначено, що орендар земельної ділянки має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар земельної ділянки зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Пунктом 8.4 Договору оренди передбачено, що орендар, зокрема, зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 11.5 Договору оренди, договір може бути достроково розірваний у раз невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

У пункті 2.20 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"(далі - Постанова) зазначено, що при вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з п. 2.21 Постанови, у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Відповідно до п. 2.22 Постанови, якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди повинні з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а тому чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні документи, надані на запит прокуратури Святошинського району міста Києва Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві відносно дотримання відповідачем вимог містобудівного законодавства на вул.. Булгакова, 9 у місті Києві, а саме:

- Дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.06.2012 № КВ11412100137, виданий ТОВ «Торговельний універсал» на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного жилого будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва відповідно до проектної документації , яка розроблена ТОВ «Київпроект М»;

- Експертний звіт щодо розгляду проектної документації (позитивний) проекту «Будівництво багатоквартирного жилого будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва», затверджений директором ДП «Укрдердбудекспертиза» 19.07.2012, в додатку до якого зокрема при визначенні характеристик об'єкта вказується зокрема про те, що тривалість будівництва складає 29 місяців;

- наказ ТОВ «Торговельний універсал» № 13 від 25.05.2012 про затвердження проекту будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва;

- ліцензія ТОВ «Торговельний універсал» серії АВ № 587329 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії ліцензії: з 08.06.2011 по 08.06.2014;

- проект будівництва багатоквартирного жилого будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва, затверджений ДП «Спеціалізована державна експертна організація «Центральна служба Української державної будівельної експертизи»;

- паспорт опорядження фасадів з будівництва багатоквартирного жилого будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва.

Також, відповідачем для долучення до матеріалів справи надано наступні копії документів:

- Технічні умови № 5201 на каналізування об'єкта: багатоквартирний жилий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва;

- Технічні умови № 5255 на водопостачання об'єкта: багатоквартирний жилий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва;

- Технічні умови № 31/9/6271 на підключення об'єкта до теплових мереж;

- Декларація про початок виконання підготовчих робіт, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м.Києві 25.01.2012 № КВ03412012073;

- Архітектурно - планувальне завдання (АПЗ) № 09-0066 на проектування будівництва об'єкта: багатоквартирний жилий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва;

- Містобудівне обґрунтування місця розташування та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування : багатоквартирний жилий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва;

- Протокол громадських слухань з обговорення проекту містобудівної документації об'єкта будівництва: багатоквартирний жилий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (презумпція вини).

З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач довів суду, що порушення строків забудови земельної ділянки за Договором оренди сталося не з його вини, адже отримання дозвільної документації на забудову земельної ділянки не залежить від волі відповідача, проте такі обставини впливають на строки забудови земельної ділянки, оскільки відповідач не має права вчиняти дії по будівництву не отримавши обумовленого законом обсягу погодження будівельної документації та відповідні погодження служб, на які законом покладено функції дотримання забудовниками вимог закону при будівництві об'єктів нерухомості.

Крім того, в додатку до Експертного звіту щодо розгляду проектної документації (позитивний) проекту «Будівництво багатоквартирного жилого будинку з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі міста Києва», затвердженому директором ДП «Укрдердбудекспертиза» 19.07.2012, при визначенні характеристик об'єкта вказано зокрема про те, що тривалість будівництва складає 29 місяців,

Також, прокурором та позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи факту завдання відповідачем шкоди органу місцевого самоврядування у зв'язку з незабудовою земельної ділянки за Договором оренди.

Навпаки, наявними матеріалами справи (актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 27.03.2013, актом обстеження земельної ділянки № 649/08 від 20.05.2014) підтверджується, що відповідачем не вчинено жодних дій, які б завдавали шкоди як земельній ділянці (зокрема внаслідок її використання не за цільовим призначенням), так і органу місцевого самоврядування у зв'язку з незабудовою земельної ділянки за Договором оренди.

Таким чином, судом апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено факту порушення відповідачем прав орендодавця за договором оренди, тобто Київської міської ради, відносно незабудови земельної ділянки у строк, встановлений Договором оренди, а прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України істотного порушення відповідачем умов Договору оренди, як не встановлено і порушення відповідачем виконання своїх обов'язків, обумовлених ст. 25 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим підстави для дострокового розірвання Договору оренди - відсутні, у зв'язку з чим вимога прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити що посилання прокурора у позові на те, що невикористання відповідачем земельної ділянки шляхом її забудови протягом 3 років з моменту державної реєстрації Договору оренди є істотним порушенням умов договору, що тягне за собою розірвання договору в судовому порядку, який було прийнято судом першої інстанції до уваги при вирішення спору, - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставне та необгрунтоване, оскільки підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, про що зокрема і вказується в п. 2.21 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Таким чином, оскільки підстави для розірвання Договору оренди відсутні, а тому і підстави для зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3727 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1 316 399,09 грн., що розташована в районі вул. Булгакова, 9 у м. Києві, у стані, придатному для використання за цільовим призначенням - відсутні, у зв'язку з чим вимога прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про розірвання Договору оренди та зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3727 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1 316 399,09 грн., що розташована в районі вул. Булгакова, 9 у м. Києві, оскільки вказаний висновок зроблено судом першої інстанції з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому, у відповідності до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14, прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зроблені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають перерозподілу з огляду на наступне.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору з позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, судовий збір в сумі 2 436,00 грн. за заявлені у позові 2 вимоги немайнового характеру (про розірвання договору і зобов'язання повернути земельну ділянку) підлягає стягненню з Київської міської ради на користь державного бюджету України. Крім того, з Київської міської ради на користь державного бюджету України підлягає стягненню 1 218,00 грн. за подачу апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 - скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.07.2007 та повернення земельної ділянки - відмовити.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) в доход державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) в доход державного бюджету України 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 910/1753/14 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун