Постанова

від 16.10.2014 по справі 13455/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 жовтня 2014 р. № 13455/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Слобідська усадьба" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ПП "Слобідська усадьба" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 00002812305 та № 00002802305, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Романюк Т.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Джумаєва К.Б. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "Слобідська усадьба" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Євробуд грант", ТОВ "Будівництва пан України" за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої 29.02.2012 року був складений акт за №1062/2305/31644452, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого на думку податкового органу ПП "Слобідська усадьба" за перевіряємий період завищено витрати, всього у сумі 155625,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток, всього в сумі 36723,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПП "Слобідська усадьба" ПДВ на загальну суму 31125,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 20.03.2012 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 00002812305 - 35147,83 грн. та № 00002802305 - 43337,00 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Євробуд грант", ТОВ "Будівництва пан України".

Як свідчать докази у справі, за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. між позивачем та ПП "Євробуд грант" був укладений договір підряду №1\1 від 12 січня2011 р., на виконання умов якого сторонами була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3.

За результатами виконаних робіт з договором підряду сторонами був складений акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від 31.01.2011 р. у сумі 55 570,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%-9 261,66 грн., зазначені роботи були оплачені ПП "Слобідська усадьба", що підтверджується платіжними дорученнями № 83 від 22.02.2011 р. у сумі 28304,40 грн. та № 69 від 14.02.2011 р. у сумі 27 445,60 грн.

На суми, зазначені в акті, ПП "Євробуд грант" була виписана податкова накладна №310115 від 31.01.2011 р., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у лютому 2011 р. по оплаті, зазначені суми включені до складу валових витрат.

Також, за період з 01.06.2011 р. по 31.09.2011 р. між позивачем та ТОВ "Будівництво Пан Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) були укладені наступні договори підряду:

- № 1/06/2011 від 01 червня.2011 р.;

- №2/07/2011 від 01 липня 2011 р.;

- №3/08/2011р від 01 серпня 2011 р.;

- №4/09/2011р. від 09 вересня 2011 р.

На виконання умов вищевказаних договорів сторонами були складені довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3, які надавались перед проведенням перевірки (копії додаються до адміністративного позову).

За результатами виконаних робіт з договорами підряду сторонами були складені акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2, які надавались перед проведенням перевірки (копії додаються до адміністративного позову), а саме:

- № 1/2011 від 30.06.2011 р. у сумі 34 500,00 грн., в т.ч ПДВ 20%-5 750,00 грн.;

- № 2/2011 від 29.07.2011 р. у сумі 30 000,00 грн., в т.ч. 5 000,00 грн.;

- № 3/2011 від 31.08.2011 р. у сумі 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.;

- № 5 від 30.09.2011 р. у сумі 46 500,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% 7 750,00 грн.

Зазначені роботи були оплачені ПП "Слобідська усадьба", що підтверджується платіжними дорученнями № 261 від 16.06.2011 р. у сумі 11 500,00 грн., № 269 від 22.06.2011 р. у сумі 23 000,00 грн., № 281 від 04.07.2011 р. у сумі 8000,00 грн., № 305 від 15.07.2011 р. у сумі 10 000,00 грн., № 311 від 20.07.2011 р. у сумі 12 000,00 грн., № 376 від 25.08.2011 р. у сумі 20 000,00 грн., № 378 від 01.09.2011 р. у сумі 15 000,00 грн., № 404 від 13.09.2011 р. у сумі 17 000,00 грн., №405 від 16.09.2011 р. у сумі 14 500,00 грн.

Так, на суми, зазначені в актах, ТОВ "Будівництво Пан-Україна" були виписані податкові накладні, а саме: №73 від 16.06.2011 р. у сумі 11 500,00 грн., № 22.06.2011 р. у сумі 23 000,00 грн., які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у червні 2011 р.; №3 від 04.07.2011 р. у сумі 8 000,00 грн., № 45 від 15.07.2011р. у сумі 10 000,00 грн., № 62 від 20.07.2011 р. у сумі 12 000,00 грн., віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у липні 2011 р.; № 62 від 25.08.2011 р. у сумі 20 000,00 грн., віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у серпні 2011 р.; № 9 від 01.09.2011 р. у сумі 15 000,00 грн., № 167 від 13.09.2011р. у сумі 17 000,00 грн., №190 від 16.09.2011 р. у сумі 14 500,00 грн., віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у вересні 2011 р. Зазначені суми позивачем були включені до складу валових витрат.

Як вбачається із доказів справи, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентами, а саме: з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" та у зв'язку з чим не доведено економічну обґрунтованість та доцільність операцій за вищезазначеними договорами.

Такий висновок відповідача грунтувався на акті ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.10.2011 року №3087/23/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами, в тому числі, з ТОВ "Будівництво Пан-Україна"правочини, є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.10.2011 року №3087/23/34859292 стосовно контрагента позивача - ТОВ "Будівництво Пан-Україна", який не може бути взятий судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 784,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 00002812305 та № 00002802305, прийняті щодо приватного підприємства "Слобідська усадьба".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь приватного підприємства "Слобідська усадьба" (61166, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 30, код ЄДРПОУ: 31644452) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 784,84 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 84 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2014 року.

Суддя Самойлова В.В.