Ухвала

від 11.11.2014 по справі 13455/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 13455/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 13455/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Слобідська усадьба"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30.03.2012 року позивач, Приватне підприємство "Слобідська усадьба", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 00002812305 та № 00002802305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.14 року по справі № 13455/12/2070 зазначений позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 00002812305 та № 00002802305, прийняті щодо приватного підприємства "Слобідська усадьба".

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "Слобідська усадьба" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Євробуд грант", ТОВ "Будівництва пан України" за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої 29.02.2012 року був складений акт за №1062/2305/31644452, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого на думку податкового органу ПП "Слобідська усадьба" за перевіряємий період завищено витрати, всього у сумі 155625,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток, всього в сумі 36723,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПП "Слобідська усадьба" ПДВ на загальну суму 31125,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 20.03.2012 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 00002812305 - 35147,83 грн. та № 00002802305 - 43337,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувані рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними та підлягають скасуванню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 00002812305 та № 00002802305, прийняті щодо приватного підприємства "Слобідська усадьба".

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року між позивачем та ПП "Євробуд грант" був укладений договір підряду №1\1 від 12 січня 2011 року, на виконання умов якого сторонами була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3.

За результатами виконаних робіт з договором підряду сторонами був складений акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від 31.01.2011 року у сумі 55570,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9261,66 грн., зазначені роботи були оплачені ПП "Слобідська усадьба", що підтверджується платіжними дорученнями № 83 від 22.02.2011 року у сумі 28304,40 грн. та № 69 від 14.02.2011 року у сумі 27445,60 грн.

На суми, зазначені в акті, ПП "Євробуд грант" була виписана податкова накладна № 310115 від 31.01.2011 року, яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у лютому 2011 року по оплаті, зазначені суми включені до складу валових витрат.

Також за період з 01.06.2011 року по 31.09.2011 року між позивачем та ТОВ "Будівництво Пан Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) були укладені наступні договори підряду:

- № 1/06/2011 від 01 червня.2011 року;

- № 2/07/2011 від 01 липня 2011 року;

- № 3/08/2011 від 01 серпня 2011 року;

- № 4/09/2011 від 09 вересня 2011 року.

На виконання умов вищевказаних договорів сторонами були складені довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3, які надавались перед проведенням перевірки (копії додаються до адміністративного позову).

За результатами виконаних робіт з договорами підряду сторонами були складені акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2, які надавались перед проведенням перевірки, а саме:

- № 1/2011 від 30.06.2011 року у сумі 34500,00 грн., в т.ч ПДВ 20% - 5750,00 грн.;

- № 2/2011 від 29.07.2011 року у сумі 30000,00 грн., в т.ч. 5000,00 грн.;

- № 3/2011 від 31.08.2011 року у сумі 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.;

- № 5 від 30.09.2011 року у сумі 46500,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 7750,00 грн.

Зазначені роботи були оплачені ПП "Слобідська усадьба", що підтверджується платіжними дорученнями № 261 від 16.06.2011 року у сумі 11500,00 грн., № 269 від 22.06.2011 року у сумі 23000,00 грн., № 281 від 04.07.2011 року у сумі 8000,00 грн., № 305 від 15.07.2011 року у сумі 10000,00 грн., № 311 від 20.07.2011 року у сумі 12000,00 грн., № 376 від 25.08.2011 року у сумі 20000,00 грн., № 378 від 01.09.2011 року у сумі 15000,00 грн., № 404 від 13.09.2011 року у сумі 17000,00 грн., № 405 від 16.09.2011 року у сумі 14500,00 грн.

На суми, зазначені в актах, ТОВ "Будівництво Пан-Україна" були виписані податкові накладні, а саме: № 73 від 16.06.2011 року у сумі 11500,00 грн., № 22.06.2011 року у сумі 23000,00 грн., які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у червні 2011 року; № 3 від 04.07.2011 року у сумі 8000,00 грн., № 45 від 15.07.2011 року у сумі 10000,00 грн., № 62 від 20.07.2011 року у сумі 12000,00 грн., віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у липні 2011 року; № 62 від 25.08.2011 року у сумі 20000,00 грн., віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у серпні 2011 року; № 9 від 01.09.2011 року у сумі 15000,00 грн., № 167 від 13.09.2011 року у сумі 17000,00 грн., № 190 від 16.09.2011 року у сумі 14500,00 грн., віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у вересні 2011 року. Зазначені суми позивачем були включені до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентами, а саме: з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" та у зв'язку з чим не доведено економічну обґрунтованість та доцільність операцій за вищезазначеними договорами.

Такий висновок відповідача грунтувався на акті ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.10.2011 року №3087/23/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладені договори між позивачем та вищевказаними контрагентами, в тому числі з ТОВ "Будівництво Пан-Україна"правочини, є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.10.2011 року № 3087/23/34859292 стосовно контрагента позивача - ТОВ "Будівництво Пан-Україна", оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.14 року по справі № 13455/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 13455/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.