Постанова

від 25.09.2014 по справі 910/17673/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2014 р. Справа№ 910/17673/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від прокуратури міста Києва: Бондарчук І.П.-представник;

Від позивача:Безносик А.О.- юрист;

Від відповідача: Алексюк М.І.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014

у справі № 910/17673/13 (головуючий суддя Удалова О.Г.,

судді: Балац С.В., Чебикіна С.О.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест"

про розірвання договору, повернення земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" (відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів держаної реєстрації договорів 22.10.2004 р. за № 79-6-00241 (зі змінами) та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 позов задоволено частково.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1360 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:76:090:0001), вартістю 2 374 963,36 грн., яка розташована під проїжджою частиною по вул. Володимирській на ділянці від вул. Льва Толстого до бульвару Тараса Шевченка у Голосіївському районі м. Києва.

Припинено провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки під проїжджою частиною по вул. Володимирській на ділянці від вул. Льва Толстого до бульвару Тараса Шевченка у Голосіївському районі м. Києва, укладеного 06.08.2004 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів держаної реєстрації договорів 22.10.2004 р. за № 79-6-00241 (зі змінами).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2014.

В судовому засіданні 25.09.2014 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матералами справи, 29.04.2004 Київською міською радою було прийнято рішення № 245/1455 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" земельної ділянки для будівництва підземного пішохідного переходу з приміщеннями торговельно-виставкового комплексу під проїжджою частиною на вул. Володимирській на ділянці від вул. Льва Толстого до бульв. Тараса Шевченка у Шевченківському та Голосіївському районах м. Києва" (далі - Рішення).

На підставі вказаного Рішення 06.08.2004 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів держаної реєстрації договорів 22.10.2004 р. за № 79-6-00241 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі Рішення за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - під проїжджою частиною на вул. Володимирській на ділянці від вул. Льва Толстого до бульв. Тараса Шевченка у Голосіївському районі м. Києва; розмір - 1360 кв.м.; цільове призначення - для будівництва підземного пішохідного переходу з приміщеннями торгівельно-виставкового комплексу; кадастровий номер - 8000000000:76:090:0001.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що договір укладено на 2 роки.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом двох місяців) поспіль, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п. 12.2 Договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві листом від № 958/9/26-50-10-05 від 29.08.2013 повідомила, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати в розмірі 391 782,85 грн. за період з 2009 року по 2013 рік.

Крім того, з акту обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів № 620/01 від 28.08.2013 вбачається, що спірна земельна ділянка не використовується відповідачем за призначенням, встановленим Договором.

04.07.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір, відповідно до п. 1 якого поновлено на 2 роки з 23.10.2006 договір оренди земельної ділянки, що укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.10.2004 р. за № 79-6-00241, строк дії якого закінчився.

29.09.2009 сторонами укладено договір про внесення змін до Договору оренди, яким в п. 1 договору від 04.07.2007 р. слова "2 роки" замінено на "7 років".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач просить розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Відносини, пов'язані з орендою землі, відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про оренду землі», регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексои України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, укладений між позивачем та відповідачем Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 285 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі (п.4.1 Договору).

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів не виконав, а тому позовні вимоги прокурора про розірвання Договору пред'явлено правомірно.

Згіздно з ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Матеріалами справи підтверджується , що під час розгляду справи судом першої інстанції термін дії Договору закінчився (23.10.2013), а разом з ним і припинилися зобов'язання сторін.Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення вимоги прокурора про розірвання договору на час прийняття рішення, очкільки провадження в цій частині підлягає припиненню.

Щодо вимоги прокурора про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" земельної ділянки площею 1360 кв. м. (кадастровий номер 8000000000:76:090:0001), яка розташована під проїжджою частиною по вул. Володимирській на ділянці від вул. Льва Толстого до бульвару Тараса Шевченка у Голосіївському районі м. Києва, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 83 Земельного кодексу України унормовано, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Київській міській раді, яка відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, у придатному для використання стані.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Київміськбуд-Інвест" зернулось до місцевого господарського суду з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди землі поновленим та стягнення збитків у сумі 95 793,37 грн.(справа № 910/25039/13).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 по справі № 910/25039/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014, встановлена заборгованість відповідача перед бюджетом зі сплати орендної плати в сумі 423 449,00 грн., що свідчить про обо"язок відповідача сплачувати орендну плату, а отже і про похідні з цим договором обов"язки, в тому числі про належне виконання всіх умов, однією з якої є обов"язок повернути земельну ділянку орендодавцю ( п.п.5 п.8.4 і п.11.8 Договору).

Таким чином, з огляду на порушення відповідачем умов Договору та закінчення терміну дії останнього, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого знаходження на земельній ділянці.Таким чином, позовні вимоги про повернення земельної ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що вказаний об'єкт ним незайнятий, не використовується та не контролюється, колегіє суддів до уваги не береться з огляду на наступне.

Як вже зазначалось раніше, звертаючись до суду першої інстанції з вищенаведеним позовом (справа № 910/25039/13), ТОВ "Київміськбуд-Інвест" просило визнати спірний договір оренди землі поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Зазначеною стяттею унормовано, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором".

Таким чином, відповідач підтвердив користування спірною земельною ділянкою після закінчення дії Договору. Крім того, до 2009 року стороною сплачувалися платежі за користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київміськбуд-Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 у справі № 910/17673/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/17673/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко