Рішення

від 15.10.2014 по справі 916/3007/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 916/3007/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від прокуратури: Доброжан Н.І. згідно посвідчення від 17.10.12. за №010038;

від позивача: Моджук І.О. згідно довіреності від 18.06.2014р. за №146/исх-гс;

від відповідача: Суворова Л.С. згідно довіреності від 19.08.2014р. за №134/1; Дротенко Т.Ф. згідно довіреності від 19.08.2014р. за №133/1; Широкоборода С.М. згідно довіреності від 18.08.2014р.

від третьої особи: Польщіна Т.Л. згідно довіреності від 15.01.2014р. за №01-36/44.

розглянув справу:

за позовом: заступника прокурора Малиновського району м. Одеси (м. Одеса) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (м.Одеса);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-мотор-сервіс" (м. Одеса);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (м. Одеса)

про відшкодування збитків

У засіданні суду 10.10.14. оголошувалась перерва до 15.10.14. до 10:30 год. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

30.07.14. Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-мотор-сервіс" про відшкодування збитків.

Ухвалою суду від 31.07.14. порушено провадження у справі №916/3007/14 за зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 20.08.14. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

У судовому засіданні представники позивача, третьої особи та прокуратури підтримали позов з підстав, зазначених у позовній заяві. Прокурор заявив усне клопотання про призначення справи до колегіального розгляду з метою надання додаткових документів.

Представники позивача та третьої особи підтримали клопотання прокурора.

Представники відповідача в засіданні суду заперечували проти позову та проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурор, позивач та третя особа затягують процес, а строки розгляду справи закінчились згідно ст.69 ГПК України. У прокурора та у позивача було достатньо часу для подачі доказів. Просили закінчувати розгляд справи.

Суд враховуючи, вимоги ст.69 ГПК України, заперечення представників відповідача, достатність часу для подачі клопотань, відсутність заяв або клопотань про витребування додаткових доказів, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги про стягнення із відповідача збитків за використання земельної ділянки без оформлення документів на неї, що розташована в м. Одесі, по вул. Дальницьке (Тираспольське шосе, 16), актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.14., затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.14 №109; ст.ст. 12, 83, 156,157 ЗК України, Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 .

Відповідач заперечує проти позову, мотивуючи тим, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №43 від 06.02.75. було відведено Одеському спеціалізованому автоцентру Волжського об'єднання по виробництву легкових автомобілів земельний участок площею 3,57га по Тираспольському шосе в районі Застави -1 під будівництво вирбничої бази і зовнішньої автостоянки згідно затвердженому проекту, правонаступником якого є відповідач. Також посилається на акт відводу земельної ділянки, наявністю на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке є власністю відповідача, користуванням спірною земельною ділянкою як правонаступник. Крім того, посилається на лист державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління міндоходів в Одеській області за №1544/15-52-15-03, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, листи - зверненнями до позивача про оформлення спірної земельної ділянки, рішенням позивача про дачу згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 09.10.2013р., ст.22, 623, 1166 ЦК України, ст.ст.142, 224 ГК України.

Дійсно, з врахуванням вимог ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч.2 ст.125 ЗК України).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (ч.3 ст.125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки (ст.126 ЗК України).

Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт від 17.04.14., яким визначено розмір збитків в сумі 800193,1грн., які повинен відшкодувати відповідач. Зазначений акт затверджений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.14. №109.

Згідно ст.156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами (ч.1 ст.157 ЗК України).

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.157 ЗК України).

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що предметом спору є стягнення збитків за користування земельною ділянкою відповідачем без правовстановлюючих документів, яка розташована в м. Одесі, по вул. Тираспольське шосе, 16, на якій розміщене нерухоме майно, право власності на яке набув відповідач в порядку правонаступництва, а саме: рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №43 від 06.02.75. та акт відводу, яким було відведено Одеському спеціалізованому автоцентру Волжського об'єднання по виробництву легкових автомобілів земельний участок площею 3,57га по Тираспольському шосе в районі Застави -1 під будівництво вирбничої бази і зовнішньої автостоянки згідно затвердженому проекту (а.с.50-51, т.1), наказ №270 від 19.03.91. Волжского об'єднання по виробництву легкових автомобілів "АвтоВАЗ", яким було ліквідовано Державне підприємство "Одеський обласний центр "АвтоВАЗтехобслуговування" та передано Орендному підприємству основні і оборотні фонди Одеського обласного центру "Автовазтехобслуговування", статут Акціонерного товариства "Одеса-Лада-Сервіс", згідно якого останнє створено на базі орендного підприємства Одеського обласного центру "АвтоВАЗтехобслуговування" шляхом об'єднання капіталів засновників (а.с.21, т.2), протокол зборів акціонерів Акціонерного товариства "Одеса-Лада-Сервіс" від 04.10.94., згідно якого вирішено останнє реорганізувати у Відкрите товариство"Одеса-Мотор-Сервіс" (а.с.28, т.2); відповідь Фонду Державного майна України від 16.03.2005 року, якою підтверджується, що наказом від 28.11.94р. №78-ДП Фондом прийнято рішення щодо приватизації державного пакета акцій Відкритого товариства "Одеса-Мотор-Сервіс", приватизацію якого завершено 31.07.96. та про те, що ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" є правонаступником Відкритого товариства "Одеса-Мотор-Сервіс" (а.с.34, т.2), статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Мотор-Сервіс", згідно якого відповідач ТОВ "Одеса-Мотор-Сервіс" створено шляхом реорганізації ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс"(а.с.56-57, т.1), свідоцтвом про право власності на виробничий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.Тираспольське шосе,16 від 15.01.98.(а.с.49, т.1), який є власністю відповідача, користуванням спірною земельною ділянкою як правонаступник.

Відповідач сплачує земельний податок за спірну земельну ділянку і заборгованість у відповідача по сплаті земельного податку відсутня, про що свідчить лист Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління міндоходів в Одеській області за №1544/15-52-15-03.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 передбачено, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, зокрема, наявність у особи, що використовує земельну ділянку, права на її отримання у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Згідно з п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення ст. 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 4.1.1., 4.1.4. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства».

Слід зазначити, що порядок набуття відповідачем прав власності на об'єкти, що розміщені на спірній земельній ділянці за приписами Земельного кодексу України, який був чинний до 01.01.02. та чинного на час розгляду справи Земельного кодексу України надавав право користування земельною ділянкою відповідачу на якій розміщено об'єкти.

Право власності відповідача на об'єкти по вул. Тираспольське, 16, в м. Одесі в силу ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України нерозривно пов'язано із правом користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, тому що згідно ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), а згідно ч.1,2 ст.120 ЗК України до осби, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, статут, довідка ЄДРПОУ (а.с.128-129, т.1) відповідач був зареєстрований у 2010 році та із 2011 року останній звертався до позивача з проханням оформити спірну земельну ділянку, про що свідчить лист №239/3 від 21.11.11. (а.с.105, т.1), а також до Одеського міського управління земельних ресурсів - лист за №49/3 від 19.03.13. та до третьої особи з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, отримав дозволи на передачу в оренду спірної земельної ділянки, що підтверджується висновком Управління архітектури та містобудування за №7/01-15/4160 від 12.01.12.

Рішенням позивача №4143-УІ від 09.03.13. відповідачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки (а.с.110, т.1), отримано висновок Головного управління держземагенства в Одеській області від 10.06.14 за №654/13 та від Управління архітектури і містобудування про погодження проекту землеустрою.для обслуговування комплексу адміністративно-виробничих будівель та споруд, хоча відповідач не закінчив оформлення документів на зазначену земельну ділянку, тобто не отримав згідно ст.125,126 ЗК України документи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі №1-17/2005 від 22.09.2005 року за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст.92, п.6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України було визнано таким, що не відповідають Конституції України, тобто згідно п.6 зазначеного рішення, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач з моменту його реєстрації не ухилявся від оформлення документів на спірну земельну ділянку і самовільно не займав її, а набув право користування нею в порядку правонаступництва.

Отже, прокурор та позивачі не надали доказів, в підтвердження ухилення відповідача від оформлення документів на користування спірною земельною ділянкою і в матеріалах справи такі докази відсутні.

До того ж відповідач добровільно сплачував податок на землю, про що суд зазначав вище.

Пунктом 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної орендної плати за оренду земельної ділянки) господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України, ч.2 ст.224 ГК України.

Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини) так і ступінь вини врозумінні ст.1193 ЦК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Проте, прокурор та позивач не надали належних доказів, які б підтверджували вину відповідача та протиправність поведінки. Навпаки, матеріали справи свідчать, що відповідач звертався до позивача та до третьої особи із заявами про оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку і частина документів оформлена, про що суд зазначав вище.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та інтересів.

Проте, прокурор та позивач не довели тих обставин, на які посилалися в позові.

Суд не приймає доводи прокурора, позивача та третьої особи, оскільки доводи у цій частині спростовуються у матеріалах справи, про що суд зазначав вище.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути із Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206) - 16003,87грн. - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 20 жовтня 2014 року.

Суддя Я.В. Брагіна