Постанова

від 22.01.2015 по справі 916/3007/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р.Справа № 916/3007/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №2732 від 05.11.2014р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від заступника прокурора Одеської області - Лянна О.А. - старший прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від заступника прокурора Малиновського району м.Одеси - Лянна О.А. - старший прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Одеської міської ради - Моджук І.О. - за довіреністю;

від ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» - Широкобород С.М., Суворова Л.С., Дротенко Т.Ф. - за довіреностями;

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Польщіна Т.Л. - за довіреністю;

від Виконавчого комітету Одеської міської ради - Моджук І.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2014 року

по справі №916/3007/14

за позовом Заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Департамент комунальної власності Одеської міської ради;

- Виконавчий комітет Одеської міської ради

про відшкодування збитків

Сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 16.12.2014р. та 15.01.2015р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 22.01.2015р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У липні 2014 року Заступник прокурора Малиновського району м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» (надалі - відповідач, ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС») в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Одеської міськради 800193грн. збитків.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.14р. №109, встановлено, що станом на 01.04.2014р. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» не виконано вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку площею 2,844га, що розташована за адресою: Дальницьке (Тираспольське) шосе, 16. Таким чином, відповідач є незаконним користувачем вищезазначеної земельної ділянки. Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам та землекористувачам 17.04.2014р. складено акт, відповідно до якого розмір збитків, нанесених територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» та використання без правовстановлюючих документів, складає 800193грн.

З посиланням на норми ст.ст.12, ч.2 ст.83, ст.ст.206,156,157 Земельного кодексу України, норми Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. (надалі - Порядок №284), прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою місцевого господарського суду від 20.08.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2014р. (суддя Брагіна Я.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Одеської міської ради до Державного бюджету України 16003,87грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст.116, ч.ч.1-3 ст.125, ст.ст.126,156, ч.ч.1-2 ст.157 ЗК України, роз'яснення, які містяться у п.п.3.1,3.4, 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» та вмотивовано тим, що ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» користується спірною земельною ділянкою як правонаступник ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС»; на земельній ділянці розташований виробничий комплекс, який належить відповідачу. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» сплачує земельний податок за спірну земельну ділянку і заборгованість у відповідача по сплаті земельного податку відсутня. Право власності відповідача на об'єкти по вул. Тираспольське, 16, в м.Одесі в силу ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України нерозривно пов'язано із правом користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, тому що згідно ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), а згідно ч.1,2 ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Відповідно до Статуту Товариства, довідки з ЄДРПОУ відповідач був зареєстрований у 2010 році та з 2011 року останній звертався до позивача з проханням оформити спірну земельну ділянку, про що свідчить лист №239/3 від 21.11.11р., а також до Одеського міського управління земельних ресурсів - лист за №49/3 від 19.03.13р. та до третьої особи з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, отримав дозволи на передачу в оренду спірної земельної ділянки, що підтверджується висновком Управління архітектури та містобудування за №7/01-15/4160 від 12.01.12р. Рішенням Одеської міської ради №4143-VІ від 09.03.13р. відповідачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, отримано висновок Головного управління Держземагентства в Одеській області від 10.06.14р. та від Управління архітектури і містобудування про погодження проекту землеустрою для обслуговування комплексу адміністративно-виробничих будівель та споруд, хоча відповідач не закінчив оформлення документів на зазначену земельну ділянку, тобто не отримав згідно ст.125,126 ЗК України документи. Прокурор та позивач не надали належних доказів, які б підтверджували вину відповідача та протиправність поведінки (ст.1193 ЦК України). Навпаки, матеріали справи свідчать, що відповідач звертався до позивача та до третьої особи із заявами про оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку і частина документів оформлена, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також суд зазначив, що відповідач не ухилявся від оформлення документів на користування земельною ділянкою та не займав її самовільно.

Не погодившись з рішенням суду від 15.10.2014р. , заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора Одеської області зазначив, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.152,156,157 ЗК України, ст.ст.22,1166 ЦК України, Порядку №284, ст.ст.32,33,43,84 ГПК України,постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- про відсутність намірів відповідача належним чином оформити земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Одеса, Дальницьке (Тираспольське) шосе, 16, свідчить той факт, що право власності на будівлю та споруди за вказаною адресою отримане відповідачем у 1998р., однак рішення Одеської міської ради про надання дозволу ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, на підставі матеріалів, наданих підприємством, отримано лише 09.10.2013р.; на теперішній час проект не затверджено. Отже, набувши право власності на нерухомість, відповідач лише через 11 років звернувся до власника землі щодо оформлення землекористування. Вкрай несвоєчасні дії відповідача з оформлення правовстановлюючих документів на землю призвели до суттєвих збитків територіальній громаді;

- суд першої інстанції в порушення ст.ст.32,43 ГПК України дійшов необґрунтованого висновку про те, що відповідачем вжито всіх заходів направлених на укладення договору оренди земельної ділянки, адже Товариство лише у 2013р. звернулось до управління земельних ресурсів щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- судове рішення винесено в порушення ст.ст.152,156 ЗК України, згідно з якими власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, зокрема і заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- господарським судом у порушення ст.43 ГПК України безпідставно не прийнято до уваги, що комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 17.04.2014р. складено акт, відповідно до якого розмір збитків становить 800193грн;

- судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що використання земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів позбавило міську раду, як власника землі, можливості отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати, що і стало підставою для подання даного позову. Не заслуговує на увагу і посилання суду першої інстанції га те, що відповідачем сплачувався земельний податок, адже це не впливає на вирішення спору по суті, та цей факт не звільнює відповідача від необхідності одержати правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

24.11.2014р. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Одеської міської ради.

22.01.2015р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на необґрунтованість оскарженого рішення та наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області.

В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор, представники Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №43 від 06.02.75р. відведено Одеському спеціалізованому автоцентру Волжського об'єднання по виробництву легкових автомобілів /Авто-ВАЗ/ земельну ділянку площею 3,57га по Тираспольському шосе в районі Застави -1 під будівництво виробничої бази і зовнішньої автостоянки згідно затвердженому проекту.

Вищевказана земельна ділянка площею 35741кв.м. була відведена Спеціалізованому автоцентру ВАЗа, що підтверджується відповідним актом, датованим 1976 роком.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №507 від 17.07.1980р. відведено Одеському спеціалізованому автоцентру виробничого управління «Автовазтехобслуговування» суміжну з автоцентром земельну ділянку площею 0,54га по вул.Тираспольське шосе,12, для організації стоянки відкритого зберігання автомобілів, що надходять у продаж.

12.04.1990р. на конференції трудового колективу Одеського обласного центру «АвтоВаз-техобслуговування» був затверджений Статут Орендного підприємства Одеського обласного центру «АвтоВаз-техобслуговування» (т.2 а.с.3).

Наказом №270 від 19.03.91р. Волжського об'єднання по виробництву легкових автомобілів «АвтоВАЗ», було ліквідовано Державне підприємство «Одеський обласний центр «АвтоВАЗтехобслуговування» та передано Орендному підприємству основні і оборотні фонди Одеського обласного центру «Автовазтехобслуговування». В наказі також зазначено (п.2): правонаступником підприємства, що ліквідується, вважати орендне підприємство.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) підприємства та відповідного рішення, 20.09.1991р. за №1212 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради народних депутатів було прийняте рішення про реєстрацію акціонерного товариства «ОДЕСА-ЛАДА-СЕРВІС» (т.2, а.с17-18). Відповідно до Статут АТ «Одеса-ЛАДА-СЕРВІС» створене на базі орендного підприємства Одеського обласного центру «АвтоВАЗтехобслуговування» та засновниками Товариства є: А/Т «АвтоВАЗтехобслуговування» (державна власність) та Орендне підприємство Одеський обласний центр «АвтоВАЗтехобслуговування» (колективна власність). (т.2 а.с.21)

Рішенням зборів акціонерів Акціонерного товариства «Одеса-Лада-Сервіс» від 04.10.94р., вирішено АТ «Одеса-Лада-Сервіс» реорганізувати у Відкрите товариство «Одеса-Мотор-Сервіс»; фірмову назву «Одеса-Лада-Сервіс» змінити на «Одеса-Мотор-Сервіс» (т.2, а.с.29).

Відповідно до відомостей, які містяться у листі Фонду Державного майна України від 16.03.2005р., наказом від 28.11.94р. №78-ДП Фондом прийнято рішення щодо приватизації державного пакета акцій Акціонерного товариства «Одеса-Мотор-Сервіс», приватизацію якого завершено 31.07.96р. ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" є правонаступником Акціонерного товариства "Одеса-Мотор-Сервіс" (т.2, а.с.34).

15.01.1998р. ВАТ «Одеса-Мотор-Сервіс» Іллічівською райадміністрацією Одеської міської ради народних депутатів (на підставі розпорядження райадміністрації №3 від 14.01.1998р.) було видане свідоцтво про право власності на виробничий комплекс, що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Тираспольське шосе, 16.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2 Статуту ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» Товариство створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «Одеса-Мотор-Сервіс» та стає правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Одеса-Мотор-Сервіс». ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» стає правонаступником будівель і споруд згідно свідоцтв на право власності проектної, кошторисної документації на будівлі і споруди, всіх погоджень державних і комунальних служб щодо усіх будівель і споруд які розташовані (у тому числі) на земельній ділянці за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе, буд.16, а також всіх правоустановчих документів .

Отже ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» є власником виробничого комплексу по вул.Тираспольське шосе,16 у м.Одеса, що належав ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» відповідно до Свідоцтва про право власності від 15.01.1998р., виданого Іллічівською райадміністрацією м.Одеси (а.с.16).

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що станом на квітень 2014р. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості по вул.Тираспольське шосе, 16 у м.Одесі, що позивачем розцінюється як самовільне зайняття земельної ділянки площею 2,844га, чим територіальній громаді м.Одеси завдаються збитки у вигляді неодержаного доходу у зв'язку із ненадходженням орендних платежів у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.05.2013р. із змінами, внесеними рішенням Виконкому Одеської міськради від 15.08.2013р. №302, доповнено пункт 3.4. Додатка 2 до рішення Виконкому Одеської міськради №564 від 11.08.2011р. «Про створення комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» наступним: «розмір збитків територіальної громади м.Одеси за тимчасове зайняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою розраховується за формулою Нго 1м.кв. * Sзаг * Фв%/12=орендна плата за місяць, де Нго 1м.кв. - нормативна грошова оцінка 1кв.м. відповідної земельної ділянки; Sзаг - загальна площа земельної ділянки; Фв% - фіксований відсоток відповідно до рішення Одеської міськради від 20.09.2011р. №1267-VI».

Відповідно до довідки №1079 від 03.02.2011р. нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки по Тираспольському шосе,16 у м.Одесі становить 643,40грн. із застереженням, що грошова оцінка земельної ділянки підлягає корегуванню після присвоєння кадастрового номеру.

Актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014р., складеним комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, Положення про яку затверджене рішенням Виконкому Одеської міськради від 30.05.2013р. №204 (із змінами від 15.08.2013р. (надалі - Комісія)), встановлено, що станом на 01.04.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» не виконано вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку площею 2,844га., що розташована за адресою: м. Одеса, Дальницьке (Тираспольське) шосе,16.

Цим же Актом комісія вирішила: розмір збитків, нанесених ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, складає 800193,1грн., які ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» повинно відшкодувати не пізніше одного місяця після затвердження Виконавчим комітетом Одеської міської ради Акту комісії.

За розрахунком розміру збитків (який міститься в Акті комісії з визначення розміру та відшкодування збитків від 17.04.2014р.), нанесених територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття TOB «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» та використання без правовстановлюючих документів, сума збитків становить 800193,1грн.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №109 від 12.06.2014р. (надалі - рішення №109) «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» відповідно до ч.6 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.156-157 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, згідно з переліком (Додаток 1), зобов'язано суб'єктів господарювання сплатити збитки, визначені актами, у місячний термін після прийняття рішення (Додаток 2).

У Додатку 1 до рішення №109 під №8 зазначений Акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, складений 17.04.2014р. відносно ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС».

Сума збитків у розмірі 800193,1грн. внесена в Додаток 2 до рішення №109 від 12.06.2014р. під №7 (ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС»).

Відповідно до ч.ч.6,10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки .

Відповідно до ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що земельна ділянка площею 2,844га по вул.Тираспольське шосе, 16 у м.Одесі використовується ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» без оформлення правовстановлюючих документів.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2.11-2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін. Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача . Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України). При цьому необхідно враховувати також приписи: - статті 120 ЗК України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу; - статті 377 ЦК України; - статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, частини першої згаданої статті. Статтею 120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001) було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди. З 20.06.2007 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки. Статтями 92, 93, 98, 102 ЗК України передбачено користування земельною ділянкою на праві постійного користування, оренди, сервітуту, еміфітевзису та суперфіцію.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму №6 від 17.05.2011р. (пункт 3.1), відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки . Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття . Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст.156 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, зокрема, таку підставу як неодержання власником/землекористувачем доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки , що пов'язується прокурором та позивачем саме з відшкодуванням збитків ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС».

Крім того, згідно із п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993р., власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок , встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.3 вищезазначеного Порядку, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані* . *Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно із пунктами 4,5 цього Порядку, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина. При вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст.156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних доходів, як неоформлення згідно із законом правовстановлюючих документів (договору оренди) фактичним землекористувачем.

Крім того, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що предметом правового регулювання норм ст.ст.156,157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказані правовідносини не слід ототожнювати з фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"). Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Сума збитків, затверджених рішенням Виконкому Одеської міськради №109 від 12.06.2014р., яку має сплатити ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС», є наслідком умовного припущення про можливість отримання територіальною громадою в особі Одеської міської ради прибутку від одержання плати за землю у формі орендної плати, розмір якої обчислений виходячи з площі земельної ділянки 2,844га та нормативної грошової оцінки кв.м., - 643,40грн. за вирахуванням сплаченого ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» земельного податку (588952,54грн.), проте щодо загального розміру збитків та методики їх обчислення в матеріалах справи на час ухвалення оскаржуваного рішення були відсутні будь-які докази.

Розрахунок неодержаних доходів за період з 20.09.2011р. по 01.04.2014р. згідно із формулою, затвердженою рішенням Виконкому Одеської міськради №302, поданий Департаментом комунальної власності Одеської міської ради тільки в поясненнях суду апеляційної інстанції (вх. №5058 від 21.01.2015р.).

Збитки у формі упущеної вигоди, завдані безтитульним користуванням ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» землею можливо і мають місце, проте повинні доводитись з урахуванням положень ст.ст.224,225 Господарського кодексу України, ст.22 ЦК України на загальних підставах, не пов'язаних із застосуванням положень Порядку №284.

Позовні вимоги прокурора в інтересах Одеської міської ради ґрунтуються виключно на спеціальному нормативному акті - Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р., оскільки розмір збитків розрахований за затвердженою формулою та щодо цього з боку позивача не вчинено будь-яких дій, спрямованих на доведення реального характеру збитків в такому розмірі.

На думку колегії суддів для застосування при визначенні розміру збитків приписів Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, в даному спорі відсутня така ознака як тимчасове зайняття ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» земельної ділянки площею 2,844га по Тираспольському шосе,16 у м.Одесі, позаяк за наявності права власності на об'єкти нерухомого майна на ній відповідач набув право користування земельною ділянкою згідно ст.120 Земельного кодексу України. Відповідно, видаються безпідставними твердження позивача, що Одеська міська рада, яка діє від імені територіальної громади м.Одеси, тимчасово не використовує вказану земельну ділянку у зв'язку із неоформленням ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» права користування нею для експлуатації та обслуговування виробничого комплексу, що є його власністю.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.3.4 Постанови Пленуму №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

У пункті 3.8 Постанови Пленуму №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» Вищий господарський суд роз'яснив наступне: вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що датою проведення державної реєстрації ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» є 05.11.1996р., датою проведення державної реєстрації ТОВ «ОДЕА-МОТОР-СЕРВІС» (яке є правонаступником ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС») є 21.08.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру» листом №1204 від 29.10.2002р. передало управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС», для експлуатації та обслуговування спец автоцентру по продажу та ремонту автомобілів за адресою:м.Одеса, Тираспольське шосе,16.

25.06.2004р. АТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» звернулось до заступника начальника управління земельних ресурсів Одеської міської ради з листом №152/2, в якому зазначило, що 07.11.2002р. вх.№2649 передало Управлінню земельних ресурсів технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе,16, проте документи не розглянуті, рішення не прийнято.

23.10.2009р. ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» зверталося до начальника одеського міського управління земельних ресурсів з листом №445/1, в якому містилось прохання надати довідку, що документи ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» знаходяться на розгляді в управлінні земельних ресурсів.

25.05.2011р. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» листом №116/3 надавало Одеському міському управлінню земельних ресурсів в доповнення до звернення відповідача щодо оформлення документів на право користування за адресою: м.Одеса, вул.Тираспольське шосе,16 додаткові документи та матеріали.

05.11.2011р. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» зверталось до начальника Одеського міського управління земельних ресурсів з листом №62/3 з зазначенням того, що для оформлення землекористування до управління земельних ресурсів надавалась технічна документація (09.11.2012р., 26.12.2005р., 16.11.2006р.), та просило повідомити, яку додаткову документацію необхідно надати щодо вирішення питання стосовно оформлення документів на земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Одеса, вул.Тираспольське шосе,16.

21.11.2011р. відповідач звернувся до міського голови м.Одеси (лист №239/3) з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду.

10.01.2012р. ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» звернулось до Одеського міського управління земельних ресурсів (лист №02/03) з проханням прискорити вирішення питання стосовно оформлення документів на земельні ділянки в довгострокову оренду.

14.02.2013р. ПП «Геостар» направило начальнику Одеського міського управління земельних ресурсів (лист вих.№15) матеріали по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (оренду), ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» за адресою: м.Одеса, Дальницьке (Тираспольське) шосе,16, загальною площею 2,8439га - для експлуатації і обслуговування будівель і споруд виробничого комплексу, для підготовки проекту рішення Одеської міської ради «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (оренду)».

01.08.2013р. відповідач звернувся до Одеської міської ради (лист №136/3) з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Одеса, вул. Дальницька (Тираспольське) шосе, 16 в довгострокову оренду, орієнтовною площею 2,8439га за цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничого комплексу.

16.08.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом №01-18/1578 (на лист №136/3 від 01.08.2013р.)повідомив ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» про те, що Департаментом підготовлено відповідний проект рішення та буде направлено до розгляду на черговій сесії Одеської міської ради. Остаточне рішення приймається Одеською міською радою с межах її повноважень.

Рішенням Одеської міської ради №4133-VІ від 09.10.2013р. надано дозвіл ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,844га за адресою: м.Одеса, Дальницьке (Тираспольське) шосе,16, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничого комплексу.

В 2013р. на підставі вищезазначеного рішення та договору №19/1 від 16.10.2013р, укладеного між ПП «Геостар» та ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС», ПП «Геостар» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (оренду) ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничого комплексу за адресою: м.Одеса, Малиновський район, Дальницьке (Тираспольське) шосе, 16.

11.07.2014р. ПП «Геостар» направило Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (лист вих.№15) вищезазначений проект землеустрою для візування та підготовки проекту рішення Одеської міськради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (оренду) ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС».

Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини щодо вжиття ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» та ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» заходів з оформлення права користування землею починаючи з 2002р. , мають значення саме для вирішення спору про відшкодування збитків з інших (загальних) правових підстав, поза межами спору про відшкодування збитків у зв'язку із тимчасовим невикористанням власником земельної ділянки згідно із п. «д» ч.1 ст.156, ст.157 ЗК України та положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р.

Виходячи із сукупності встановлених обставин справи, вбачається необґрунтованість нарахування збитків (завданих неоформленням ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» правовстановлюючих документів на земельну ділянку по Тираспольському шосе, 16, м.Одеса) відповідно до порядку, встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яка має спеціальний предмет правового регулювання та до даного випадку не може застосовуватись.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на розрахунок розміру збитків, заподіяних ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» територіальній громаді м.Одеси, який міститься в Акті комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014р.

Відповідно до Довідки №1079 від 03.02.2011р. про нормативну грошову оцінку 1 кв.м. земельної ділянки, складеної на підставі клопотання ТОВ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» №11/1 від 17.01.2011р., нормативна грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе,16 становить 643,40грн.

В той же час, вищезазначена довідка містить застереження, що грошова оцінка земельної ділянки підлягає корегуванню після присвоєння кадастрового номеру.

В матеріалах справи наявна копія Витягу від 02.07.2014р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що розташована за адресою: Одеська область, м.Одеса, шосе Дальницьке (Тираспольське), 16, в якому зазначений кадастровий номер даної земельної ділянки - 5110137300:34:008:0007. Дата державної реєстрації земельної ділянки 02.07.2014р.

Як вбачається з розрахунку, при визначенні розміру збитків комісією використовувалась нормативна грошова оцінка 1 кв.м. спірної земельної ділянки у розмірі 643,40грн. станом на 03.02.2011р., що свідчить про те, що нормативна грошова оцінка не корегувалась після присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру та її державної реєстрації.

З огляду наведеного, в основу розрахунку заподіяних збитків було покладено нормативну грошову оцінку 1кв.м. земельної ділянки, визначену до дати проведення її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номеру, тобто до моменту, коли земельна ділянка була сформована, а отже набула ознак об'єкта цивільних прав виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» об'єктами Державного земельного кадастру є, зокрема, земельна ділянка.

Згідно із ст.15 цього Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї . Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь".

Як убачається з Витягу з Державного земельного кадастру від 02.07.2014р., станом на цю дату Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня, тому твердження про тимчасове невикористання Одеською міською радою як власником конкретної земельної ділянки площею 2,844га по Тираспольському шосе,16 у м.Одеса у період з 20.09.2011р. по 01.01.2014р. судова колегія вважає необґрунтованими.

Позивач (Одеська міськрада) реалізує повноваження власника земель комунальної власності в межах м.Одеса від імені територіальної громади м.Одеси, проте в даній справі його уявлення про себе як власника земельної ділянки площею 2,844га по Тираспольському шосе,16 у м.Одеса у період, за який нараховано збитки, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора в частині відсутності намірів відповідача належним чином оформити земельну ділянку, оскільки вони спростовуються наявним в матеріалах справи листуванням ВАТ «ОДЕСА-МОТОР-СЕРВІС» та відповідача з Одеською міською радою та її структурними підрозділами, починаючи з 2002 року, а не з 2013р., як то вказує прокурор.

Інші доводи апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду з урахуванням мотивів відмови у позові, викладених в постанові апеляційного господарського суду, та підставою для його скасування слугувати не спроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2014р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2014р. у справі №916/3007/14 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27.01 .2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.