Постанова

від 30.09.2014 по справі 826/12299/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2014 року 16:00 № 826/12299/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Бізнес Естейт»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0032150226, прийняте державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України було прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Позивач вказує, що в якості обґрунтування висновку про відсутність права позивача на формування податкового кредиту з ПДВ за результатами господарської операції з ТОВ «Мега Білдінг Груп» відповідач посилається на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 233/3/22-03-35571357 від 27.08.2013 року, який свідчить про те, що перевірка ТОВ «Мега Білдінг Груп» була проведена за результатами аналізу даних АІС «Податковий блок» (виключно). Також зазначає, що існування, технічні характеристики, відомості про сертифікацію та зміст інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок», а також регламент використання даного явища не передбачені чинним законодавством. Тобто використання АІС «Податковий блок» в якості підстави для винесення акта, який має правові наслідки для платника податків є прямим порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України з боку податкового органу.

Наголошує, що будь-які порушення з боку контрагентів позивача (навіть якщо такі мали місце) не можуть бути підставою для застосування негативних наслідків таких порушень до позивача. Пояснив, що не відповідає фактичним обставинам справи і висновок відповідача про відсутність мети у вигляді реальних господарських наслідків. Наголошує на тому, що всі роботи, передбачені договором між ТОВ «Сіті Бізнес Естет» та ТОВ «Мега Білдінг Груп,» було виконано в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, платіжними документами, а також речовими доказами у вигляді фото таблиці із зображенням результату виконаних підрядних робіт.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. При цьому свою позицію, обґрунтовує тим, що ним на підставі та у спосіб, визначені законодавством проведено перевірку, складно акт перевірки ТОВ "Сіті Бізнес Естет" та прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення. У задоволенні позову просив відмовити.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив :

ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 08.06.2010 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.04.2014 року № 200171900, код ЄДРПОУ 37143874, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.06.2010 року за № 56357 та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Індивідуальний податковий номер 371438726559.

Основними напрямками діяльності ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» є організація будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, відповідно до п.п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 20 червня 2014 року № 150/26-59-15-02-27 (далі - Акт перевірки від 20.06.2014 року № 150/26-69-15-02-27).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, встановлено завищення суми до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року на загальну суму 3 906,27 грн.

На підставі Акту перевірки від 20.06.2014 року № 150/26-69-15-02-27 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0032150226, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 3 906,27 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції: 976,56 грн.

Незгода з вказаним рішенням обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в порядку, а також у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Приписами п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Відповідно до п. п. 7.2. п. 7 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом ДПС від 19 червня 2012 року № 522 під час документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок з питань правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ та відповідно до причини виникнення від'ємного значення з ПДВ підлягають ретельному дослідженню з документуванням щодо контрагентів, відібраних для відпрацювання, такі напрями: крім іншого, перевірка повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ; вивчення проведених платником податку операцій; оцінка ймовірності подальшого використання придбаних або виготовлених товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; аналіз податкових накладних та відповідних платіжних документів, документів бухгалтерського та податкового обліку; перевірка наявності платіжних доручень та їх сплату; у разі виявлення в ході проведення перевірки фактів декларування платником сум податкового кредиту за операціями, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), здійснювати дослідження документального, грошового, товарного потоків та документувати ознаки, які в сукупності можуть свідчити про недійсність правочину.

Як вбачається з акта перевірки ТОВ «Сіті Бізнес Естейт» та усних заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується виключно на обставинах отримання інформації з АІС «Податковий блок» відносно контрагента позивача ТОВ «Мега Білдінг Груп», та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мега Білдінг Груп», податковий номер 35571357, щодо підтвердження господарських відносин платника податків з платниками податків за період березень-липень та жовтень, грудень 2012 року від 27.08.2013 № 233/3-22-03-35571357. У акті перевірки відсутній аналіз первинної документації позивача податковим органом та зауваження до форми і змісту податкових накладних, господарські операції не досліджувалися.

З акту перевірки вбачається, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ є: витрати пов'язані з будівництвом офісного приміщення з паркінгом за адресою м. Київ, провулок Шевченко, 3.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Сіті Бізнес Естет» до податкового кредиту жовтня та грудня 2012 року включено суму згідно податкових накладних виписаних ТОВ «Мега Білдінг Груп» код 35571357 ПДВ в розмірі 3 906,27 грн.

За результатами аналізу податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення за даними АІС Податковий блок податковим органом встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності позивача - завищення податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму ПДВ - 2 734,39 грн., грудень 2012 року на суму ПДВ - 1 171,88 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Мега Білдінг Груп» код 35571357 за рахунок зменшення податкових зобов'язань ТОВ «Мега Білдінг Груп» код 35571357 згідно акта від 27.08.2013 року № 233/3/22-03/35571357 «щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період березень - липень та жовтень, грудень 2012 року» написаного ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

При проведенні перевірки податковий орган використав дані відносно контрагента позивача ТОВ «Мега Білдінг Групп», що містяться в АІС «Податковий блок».

Так в акті перевірки вказано, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Мега Білдінг Груп» з суб'єктами господарської діяльності - покупцями за періоди по яким подано податкові декларації з ПДВ (без урахування податкових декларацій з ПДВ по яким платником відображено нульові показники) на загальну суму 919 360,28 грн.

Зазначено, що у зв'язку з тим, що первинні документи, отримані ТОВ «Мега Білдінг Груп» від ТОВ «Фуміком» (код 30435108), ТОВ «Зеррінгер» (код 32913389), ТОВ «Бізнес ресурс 2011» Код 37567122), ПП «Київжитлоспецсервіс» (код 36557181), ТОВ «Контракт Менеджмент» (код 37567159), оформлені з порушенням, то згідно з п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. В даному випадку податкові накладні виписані з порушеннями, а саме підписані невідомими особами.

Тому, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Сіті Бізнес Естет» неправомірно сформовано податковий кредит в жовтні 2012 року та в грудні 2012 року за рахунок суми ПДВ по податкових накладних виписаних ТОВ «Мега Білдінг Груп», які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимої, чим порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198 3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В підтвердження права на формування податкового кредиту позивачем надано суду:

- договір підряду № 910/12 від 19.10.2012 року укладений між ТОВ «Сіті Бізнес Естет» та ТОВ «Мега Білдінг Груп» на виконання комплексу робіт по монтажу панелей Trespa. Вартість якого становить 19 531,37 грн., ПДВ-3 906,27 грн., разом з ПДВ - 23 437,64 грн.

На виконання вказаного договору позивачем надано суду: копії базового кошторисного розрахунку на улаштування панелей Trespa (додаток до Договору №910/12 від 19.10.2012 р.), акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, податкові накладні № 29 від 23.10.2012 року на суму 16 406,35 грн., в т.ч. ПДВ 2 734,39 грн., № 40 від 27.12.2012 року на суму 7 031,29 грн., в т.ч. ПДВ 1 171,88 грн., платіжні доручення № 365 від 23.10.2012 року на суму 16 406,35 грн., № 486 від 27.12.2012 року на суму 7 031,29 грн.

Отже, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагента

Відтак, вказані документи є належними доказами правомірності формування позивачем відповідних сум податкового кредиту.

На час укладання та виконання договору № 910/12 від 19.10.2012 року сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угоди недійсною до суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства контрагентами контрагента. Судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача або його контрагентів. Висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальної угоди, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження фактично не здійсненних господарських операцій до суду не надано.

Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена в рішеннях по справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України».

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про відсутність факту виконання договору, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не доведено, що зміст зазначеної вище угоди не відповідає дійсним намірам сторін, щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд враховує той факт, що відповідачем не доведено факту притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та відповідальності посадових осіб контрагента позивача, контрагентів контрагента позивача по ланцюгу за ухилення від сплати податків або за інші правопорушення. Сторонами по даній справі не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб та визнання їх винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 205 або 212 КК України, яка б набрала законної сили.

Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

Також, суд звертає увагу на закріплений статтею 61 Конституції України принцип індивідуалізації відповідальності, виходячи зі змісту якого, підприємство не несе відповідальності за свого контрагента та не позбавлене права на податковий кредит (формування валових витрат) у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/валових витрат.

Суд зауважує, що навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвала ВАСУ від 19.02.2013 року № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 року № К/800/9087/13).

Отже, відповідачем, незважаючи на положення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було подано належних та допустимих доказів на обґрунтування власних доводів та/або доведення узгодженості дій позивача з недобросовісним контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод чи обізнаності позивача з відповідними діями контрагента.

Таким чином, не знайшли підтвердження матеріалами справи доводи відповідача (викладені в акті перевірки) про перевірку податкової інформації об'єктивними даними з комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу - АРМ інтегрована автоматизована інформаційна система «Податковий блок».

Крім того, відповідачем не надано суду посилань на законодавство, що дозволяє суб'єкту владних повноважень, у даному випадку - відповідачу, використовувати в якості доказу відомості з інформаційної системи «Податковий блок» саме у спосіб формування висновків та/або надання пояснень представником податкового органу.

Крім того, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, оскільки отриманий всупереч діючому законодавству у неналежній формі не може бути належним доказом. Зокрема, в порушення вимог Податкового кодексу України (п.73.5 ст.73), відповідачем прийнятий як доказ акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства. Такий Акт є службовим документом Відповідача, а тому не створює правових підстав для третіх осіб. Не може розглядатися в якості належного доказу правомірності зменшення ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" розміру податкового кредиту.

При цьому суд керується усталеною судовою практикою про те, що «…факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари вищезазначеним договорам постачання, не є підставою для висновків про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість» (ухвала ВАСУ від 24.01.2012 р. № К/999І/249І/11).

Відповідно до вимог п. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України із змінами та доповненнями встановлено, що докази одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

В зв'язку з тим, що ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" була правомірно сформована сума податкового кредиту по взаємовідносинам з «Мега Білдінг Груп», висновки Акта від 20.06.2014 року № 150/26-69-15-02-27 про порушення позивачем норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI є помилковими.

Відтак, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 906,27 грн. та нарахування штрафних (фінансових) здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0032150226, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкового повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0032150226.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 0032150226 від 03.07.2014 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 3 906,27 грн. штрафних санкцій 976,56 грн.

Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій