Ухвала

від 12.02.2015 по справі 826/12299/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/800/63345/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Бізнес Естейт" (далі - ТОВ "Сіті Бізнес Естейт") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року позов ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Шевченківському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року. За результатами перевірки складено акт №150/26-59-15-02-27 від 20 червня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" вимог: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 3906, 27 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0032150226 від 03 липня 2014 року, яким ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3906, 27 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 976, 56 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" мало господарські відносини з контрагентом ТОВ "Мега Білдінг Груп" за договором підряду №910/12 від 19 жовтня 2012 року. За наслідками господарських відносин ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" згідно податкових накладних включило суму 3906, 27 грн. до податкового кредиту жовтня та грудня 2012 року. Реальність виконання господарських операцій за договором підтверджено копіями базового кошторисного розрахунку на улаштування панелей, копією акта приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Висновки ДПІ у Шевченківському районі про допущені порушення ґрунтуються на даних АІС "Податковий блок" відносно контрагента ТОВ "Мега Білдінг Груп", та акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мега Білдінг Груп", щодо підтвердження господарських відносин платника податків з платниками податків за період березень-липень та жовтень, грудень 2012 року №233/3-22-03-35571357 від 27 серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" первинні документи відповідають вимогам, визначеним ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". На момент складання податкових накладних ТОВ "Мега Білдінг Груп" було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Сіті Бізнес Естейт" не порушено вимог податкового законодавства, оскільки сума віднесена до податкового кредиту на підставі належних первинних документів, складених за наслідками реальних господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Сіті Бізнес Естейт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров