Ухвала

від 09.10.2014 по справі 813/5407/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р. Справа № 876/13441/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

з участю: секретаря судового засідання Сідельник Г. М.

представників особи, яка подала

апеляційну скаргу (відповідача) Середняка Б. В., Ледчак Т. О.

представника позивача Шабовти О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, до якої приєдналася Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року по справі №813/5407/13 - а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський жиркомбінат» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Львівський жиркомбінат» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000672210/6383 від 25 березня 2013 року та №0000451540 від 30 травня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі висновків позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем в період із 20 по 26 лютого 2013 року з питань підтвердження господарських відносин із ПрАТ «Гал - Експоком» щодо їх реальності і повноти відображення в податковому і бухгалтерському обліку. Проте, висновки перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ПАТ «Гал - Експоком» за період із 01 по 30 квітня 2011 року і відповідно про порушення вимог Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки представлені документи, якими оформлені господарські операції з ПАТ «Гал - Експоком», складені і оформлені відповідно до законодавства. Тобто, позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, а тому у податкового органу не було підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідачем подані письмові заперечення на адміністративний позов, згідно змісту яких в ході проведеної перевірки встановлено, що операція по взаємовідносинах із ПрАТ «Гал - Експоком» не мала реального характеру. При цьому, позивачем оприбутковано цукор - пісок, який було отримано від невстановлених осіб. До перевірки були представлені товарно - транспортні накладні, за якими замовником перевезення було ПрАТ «Гал - Експоком», вантажоодержувачем ПАТ «Львівський жиркомбінат», а перевізником виступало підприємство ТОВ «Ексосистеми України». Проте, у цих товарно - транспортних накладних зазначено лише номер, дату та суму видаткової накладної без зазначення назви продукції, одиниці виміру товару, ціни, суми товару. В документах, які слідують з вантажем вказано тільки марку автомобіля «Сканія» і не зазначено державний номер цього автомобіля, а також не вказано адресу пункту навантаження. До перевірки не надано актів приймання - передачі товару, а представлений сертифікат відповідності №UA 171.038003823 - 11 серії ВВ терміном дії з 18 березня по 18 грудня 2011 року на цукор - пісок, який не завірено печаткою органу, що видав даний сертифікат. Згідно умов Договору постачання від 07 вересня 2011 року №07/09/10 поставка товару з неналежно оформленими документами або відсутність документів не вважається поставкою. Тобто представлені позивачем документи, на переконання відповідача, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, що свідчить про створення позивачем умов для отримання права на формування податкового кредиту.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року адміністративний позов ПАТ «Львівський жиркомбінат» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення відповідача від 25 березня 2013 року за №0000672210/6383 та від 30 травня 2013 року за №0000451540.

З таким судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись у поданій апеляційній скарзі на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що в ході проведеної перевірки виявлено, що внаслідок порушення позивачем вимог відповідних статей Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту в сумі 101 675 гривень і відповідно занижено суму податку на додану вартість, а також завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у зв'язку із непідтвердженням реальності господарських відносин із ПАТ «Гал - Експоком». При цьому суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, безпідставно врахував представлені позивачем первинні документи, які фактично не відображають суті господарської операції позивача з контрагентом. Суд першої інстанції без належної мотивації не врахував доводи про відсутність належно оформлених документів про поставку товару, що не підтверджує і самого факту поставки.

Також, до апеляційної скарги приєдналася Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка у відповідності до ст. 192 Кодексу адміністративного судочинства України подала заяву про приєднання до апеляційної скарги. У поданій заяві зазначає, що судом першої інстанції прийнято оскаржувану постанову без врахуванням фактичних обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача), підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи і вважають, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із зазначених в апеляційній скарзі підстав.

Представник позивача вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не підтверджують наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Особа, яка приєдналася до апеляційної скарги в судове засідання представника не направила, хоча повідомлялася у встановленому законом порядку та належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що відповідно до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом за відсутності представника цієї особи.

Вислухавши суддю - доповідача, доводи представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність правової оцінки судом першої інстанції обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем представлено первинні документи, які документально підтверджують поставку товару позивачу та використання отриманого товару у власній господарській діяльності (для виробництва продукції). Крім цього контрагент позивача взятий на податковий облік і зареєстрований платником податку на додану вартість. Представлені докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПрАТ «ГАЛ - Експоком», а надані відповідачем докази в підтвердження його доводів про нереальність господарських операцій, судом першої інстанції не взято до уваги, оскільки ці докази не підтверджують позиції податкового органу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суд першої інстанції з урахуванням наступного.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - Публічне акціонерне товариство «Львівський жиркомбінат», 19 серпня 1993 року виконавчим комітетом Львівської міської ради зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа і основними видами діяльності його є, зокрема виробництво маргарину і подібних харчових жирів, а також виробництво олії та тваринних жирів і торгівля ними. Позивача 29 липня 1994 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова) та зареєстровано платником податку на додану вартість. Вказані обставини підтверджуються Довідками АА №570198 та АА №570186 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) від 31 травня 2012 року, Довідкою про взяття на облік платника податків від 30 березня 2011 року та Свідоцтвом №100331847 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

07 вересня 2010 року позивачем, як Покупцем укладено із ЗАТ «Гал - Експоком», як Постачальником договір постачання №07/09/10, згідно з умовами якого постачальник зобов'язувався поставити у встановлений термін товар (цукор - пісок) у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар і сплатити його вартість на умовах цього договору. Постачання товару здійснюється на умовах DDP - склад покупця (м. Львів вул. Городоцька, 132) відповідно до правил ІНКОТЕРМС - 2000, автомобільним транспортом). Вказаний у Договорі товар повинен бути поставлений Покупцеві в терміни, передбачені підписаною Специфікацією на кожну партію товару. Документи на товар, який постачальник зобов'язаний передати Покупцеві: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна. Сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності (оригінал або копія, завірена печаткою органу, який видав сертифікат), висновок державної санітарно - гігієнічної експертизи (оригінал або копія на кожну партію продовольчої сировини), сертифікат або посвідчення якості, в яких мають бути показники якості або безпеки продукту, номер партії, дата виготовлення, кількість партій, котрий виданий виробником продукту на кожну партію товару (з перекладом на українську мову).

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем представлено: видаткові накладні від 15 квітня 2011 року №СV - 0000513, від 19 квітня 2011 року №СV - 0000527, від 21 квітня 2011 року №СV - 0000535; податкові накладні №79 від 15 квітня 2011 року, №97 від 19 квітня 2011 року, №108 від 21 квітня 2011 року; специфікацію №3 від 14 квітня 2011 року до договору постачання №07/09/10 від 07 вересня 2010 року; журнал реєстрації довіреностей; товаро - транспортні накладні; прибуткові ордери; оборотно - сальдові відомості із 01 квітня по 30 червня 2011 року; висновок санітарно - епідеміологічної експертизи; сертифікат відповідності; протокол випробувань зразків продукції ДП «Волинський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації; посвідчення ВАТ «Володимир - Волинський цукровий завод» про якість цукру.

Відповідачем із 20 по 26 лютого 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань підтвердження господарських взаємовідносин позивача з ПрАТ «Гал - Експоком», їх реальності та повноти відображення в податковому і бухгалтерському обліку, у тому числі у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року та податковій декларації з податку на прибуток підприємств за звітні (податкові) періоди: другий квартал 2011 року, другий - третій квартали 2011 року, третій - четвертий квартал 2011 року, за результатами якої 05 березня 2013 року складено акт №501/15 - 40/00333598.

Згідно змісту акта перевірки в ході її проведення не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ПрАТ «Гал - Експоком» за період із 01 по 30 квітня 2011 року, у зв'язку з порушенням п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року №88.

Також в ході перевірки виявлено: завищення суми податкового кредиту в Деклараціях з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітня 2011 року в сумі 101 675 гривень, що призвело до заниження суми вказаного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 101 675 гривень у зв'язку з порушенням п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року №88; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий - четвертий квартали 2011 року в сумі 1 118 425 гривень у зв'язку з порушенням п. п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 138.2, п. п. 135.1, 135.2, пп. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135, п. 138.8, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; порушення порядку ведення податкового обліку, а саме п. п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. п. 135.1, 135.2, пп. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п. п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198. ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року №88.

При цьому, відповідач посилається на обставини, викладені в акті Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 19 вересня 2012 року за №3015/22 - 40/32053226 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Гал - Експоком» з питань підтвердження відображення в податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Інтерагро 2007» за період із 01 березня по 30 квітня 2011 року», яким встановлено, що ПрАТ «Гал - Експоком» не проводило фактичного придбання цукру в ТзОВ «Інтерагро - 2007», а відповідно і не здійснювало реалізації його позивача. Перевіркою було встановлено завищення ПрАТ «Гал - Експоком» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2011 року по безтоварних операціях проведених з позивачем.

На підставі висновків перевірки відповідачем 25 березня 2013 року винесені податкові повідомлення - рішення форми «Р»: №0000672210/6383, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 118 425 гривень; №0000291540, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 152 520 гривень 50 коп., в тому числі: за основним платежем - у розмірі 101 675 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 50 837 гривень 50 коп..

Зазначені податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги Рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області «Про результати розгляду скарги» від 28 травня 2013 року №1526/10/10 - 2005/104 податкове повідомлення - рішення відповідача від 25 березня 2013 року №0000672210/6383 залишено без змін, а податкове повідомлення - рішення №0000291540 від 25 березня 2013 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість в розмірі 50 836 гривень 50 коп. скасовано. В іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 30 травня 2013 року №0000451540, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 101 675 гривень, в тому числі: за основним платежем - на суму 101 675 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму одну гривня.

Повторну скаргу позивача Рішенням Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду скарги» від 20 червня 2013 року №5405/6/99 - 99/10 - 01 - 16, вбачається, що повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 25 березня 2013 року №0000291540, №0000672210/6383 з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги залишено без змін.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.

У відповідності до п. п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. п. 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, повинні бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.10. Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 цього Положення визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях із ПрАТ «Гал - Експоком» підтверджується податковими накладними, які були виписані у відповідності до вимог податкового законодавства. Товар, який було придбано згідно з видатковими накладними і які були складені під час здійснення господарських операцій, оприбутковано і операції відображені в бухгалтерському обліку позивача згідно оборотно - сальдових відомостей. Витрати позивача на придбання товару підтверджені відповідними платіжними документами, а передавання цукру у виробництво підтверджене лімітними картками. Крім цього якість товару підтверджена посвідченнями про якість, а придатність його до використання у виробництві - відмітками позивача.

Тобто, позивачем документально доведено як реальність господарських операцій із ПрАТ «Гал - Експоком», так і факт використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності і вищенаведені докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПАТ «Гал - Експоком».

Крім цього, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Гал - Експоком», довідка про взяття на облік платника податків від 20 січня 2005 року за №1282/28 - 1 та свідоцтво №17743028 про реєстрацію платника податку на додану вартість «Гал - Експоком» підтверджують, що контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, взятий на податковий облік і був платником податку на додану вартість.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти позову, положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що представлені позивачем первинні документи, а також обставини, які характеризують господарську діяльність позивача та його контрагента підтверджують факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом і їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, а тому підтверджують і правильність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

При цьому доводи апеляційної скарги щодо недоліків в оформленні товарно - транспортних накладних, у яких не зазначено назви продукції, одиниці виміру товару, ціни, суми товару, не можуть слугувати підставою для висновку про помилковість висновків суду першої інстанції в оцінці доказів і, відповідно про незаконність та необгрунтованість оскаржуваного судового рішення, оскільки окремі недоліки в оформленні таких накладних за наявності інших документів, які відображають господарські операції, не спростовують факт отримання позивачем товару.

З цих же міркувань не можуть бути покладені в основу судового рішення апеляційного суду і твердження відповідача про те. що в документах не вказано адресу пункту навантаження і до перевірки не надано актів приймання - передачі товару. Крім цього на видаткових накладних є відповідний штамп позивача на ввіз товару. Асортимент і кількість вивезених товаро - матеріальних цінностей відповідає супроводжуючому документу, зазначено назву продукції, одиницю виміру товару, ціну та суму. Видаткові накладні та товаро - транспортні накладні містять відповідні підпис матеріально - відповідальної особи та штамп позивача.

Не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій і доводи апеляційної скарги про те, що копія сертифікату відповідності та протоколи випробувань зразків продукції не завірені печаткою органу, який видав даний сертифікат та не завірені печаткою випробувального центру, який проводив експертизу. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує той факт, що позивачем документально доведено факт використання придбаних товарно - матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

У зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законних та обґрунтованих висновків, а оспорювані податкові повідомлення - рішення прийняті без дотримання та урахування принципів, передбачених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинами справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, до якої приєдналася Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року по справі №813/5407/13 - а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський жиркомбінат» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Ухвалу у повному обсязі складено 14 жовтня 2014 року.