Постанова

від 16.10.2014 по справі 909/606/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 909/606/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі його Івано-Франківського регіонального управління на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 року у справі № 909/606/13 за позовом приватної виробничо-торгової фірми "Колоінвест" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі його Івано-Франківського регіонального управління про стягнення збитків,

УСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 50 350 грн., завданих пошкодженням орендованого майна, на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2008 року.

16.07.2013 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив відшкодувати позадоговірну матеріальну шкоду, що не виникає з суті договору оренди.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2013 року (суддя Калашник В.О.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 50 350 грн., яка виникла внаслідок пошкодження орендованого майна.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 року (судді Хабіб М.І., Данко Л.С., Якімець Г.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 50 287,60 грн., а в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та відмовити в позові.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 13.03.2008 року ПВТ фірма "Колоінвест" (орендодавець) та ПАТ "Комерційний банк "Надра", в особі відокремленого структурного підрозділу Івано-Франківського регіонального управління ПАТ "Комерційний банк "Надра" (орендар), укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в платне, тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення, площею 180,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 44, Івано-Франківської обл.

Відповідно до п. 3.1 договору строк оренди становить 5 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна. В цьому акті зазначається: опис орендованого майна, технічний стан, недоліки орендованого майна та інше.

Згідно з пунктом 5.1 договору прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що у випадку закінчення строку дії договору або дострокового припинення цього договору, орендар забирає обладнання та інвентар, належний банку, без демонтажу зроблених поліпшень приміщення.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що дія цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку його дії.

Згідно з актом прийому-передачі майна від 14.03.2008 року приміщення передано орендареві в доброму стані, стіни, штукатурка без пошкоджень. Підлога, стеля без тріщин, вікна та двері справні. Коефіцієнт зносу орендованого приміщення не більше 15%.

За згодою позивача відповідач здійснив поліпшення орендованого приміщення: було демонтовано стару віконну систему, покриття підлоги, систему опалення, вставлено нові вікна, нову плитку на підлогу, підвісну стелю, індивідуальне опалення, умивальник, унітаз, крани, міжкімнатні двері, вимикачі, розетки, світильники, електролічильник, проведено монтаж трубопроводів водопостачання та водовідведення та інші роботи з поліпшення орендованого майна. Сторони погодили зарахувати частину витрат відповідача на поліпшення орендованого майна в рахунок орендних платежів відповідача шляхом зменшення розміру орендної плати.

У зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди відповідач звільнив орендовані приміщення. Акт прийому-передачі приміщень від 15.04.2013 року підписаний директором ПВТФ "Колоінвест" із зауваженнями, викладеними в додатку до акту, в якому вказано про пошкоджені вхідні сходи, розбитий вхідний скляний вітраж, пошкодження облицювання стін на висоту 1 м, відсутні на стелі окремі плитки касетони, відсутні світильники, двері, паливний котел, батареї опалення, розетки, вимикачі, вентиляційні решітки, їх характеристики та кількість, розкомплектований зливний бачок (без кришки) тощо.

Пошкодження приміщення та відсутність світильників, дверей, батарей опалення, розеток, вимикачів тощо зафіксовані також в актах від 29.03.2013 року, 03.04.2013 року та 15.04.2013 року, які складені позивачем за участю третіх осіб.

Позивач звернувся до відповідача листом від 26.04.2013 року № 16, у якому вимагав ліквідувати всі недоліки, викладені в додатку до акту передачі приміщення орендодавцю. Цю вимогу позивача відповідач залишив без задоволення.

Згідно з кошторисом на відновлення (ремонт) приміщень, що належать позивачу, виконаним на його замовлення приватним підприємством "Дизайн студією "Пара План", вартість ремонтних робіт приміщень після закінчення їх оренди становить 50350 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендодавця до орендаря про стягнення збитків, завданих пошкодженням орендованого майна на підставі договору оренди нежитлового приміщення.

Висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого господарського суду та часткове задоволення позову про стягнення збитків обґрунтовано безпідставністю прийняття та розгляду судом першої інстанції поданого позивачем уточнення позовних вимог, та наявністю правових підстав і умов для покладення на орендаря обов'язку відшкодувати збитки, завдані пошкодженням орендованого майна.

Згідно з частиною 4 ст. 22 ГПК України право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що заяву про зміну підстав позову позивачем було подано після початку розгляду судом першої інстанції справи по суті, що є порушенням вимог наведеної норми процесуального права, дійшов правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та розглянув вимоги позивача, викладені у позовній заяві про стягнення збитків, завданих порушенням умов пункту 6.4 договору оренди щодо повернення майна у разі припинення договору оренди.

За ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 778 ЦК України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Статтею 779 ЦК України встановлений обов'язок наймача усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

За ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За положеннями ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку від 10.06.2014 року № 4152 судової будівельно-технічної експертизи судовий експерт дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що демонтовані відповідачем двері, світильники, паливний котел, батареї опалення, розетки, вимикачі, вентиляційні решітки тощо, належать до невід'ємних поліпшень приміщення, яке належить позивачу.

Причиною пошкоджень приміщень, які вказані у висновку експертизи та в актах від 29.03.2013 року, 03.04.2013 року, 15.04.2013 року є проведений відповідачем демонтаж конструктивних елементів приміщень.

Вартість відновлювальних ремонтних робіт, які необхідно провести в нежитловому приміщенні, станом на час проведення дослідження (05.06.2014 року) може становити 59 193 грн., з ПДВ в т.ч вартість матеріалів - 45969,60 грн. з ПДВ.

Разом з тим, висновком судової експертизи встановлено, що є розходження в кількості відсутніх поліпшень, вказаній в актах від 15.04.2013 року: по світильниках растрових - на 1 шт. більше, світильниках стельових на 4 шт. більше, плиток касетонів на 8 штук менше.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом апеляційної інстанції встановлено наявність збитків, завданих позивачу внаслідок порушення орендарем п. 6.4 договору оренди та пошкодження орендованого майна (розмір яких підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 10.06.2014 року № 4152 року, з урахуванням розміру заявленого позову та вирахуванням вартості відсутніх 8 плиток касетонів і робіт з їх установки), обставини неналежного виконання орендарем договірних зобов'язань, вину відповідача у заподіянні збитків внаслідок невжиття ним усіх необхідних заходів для належного виконання зобов'язання.

Отже, апеляційний господарський суд, встановивши наявність необхідних правових підстав та умов для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, дав належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих правових норм, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову про стягнення збитків у розмірі 50 287,60 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі його Івано-Франківського регіонального управління залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 року - без змін.

Поновити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 року.

Головуючий суддя Є.Борденюк

Судді І.Вовк

С.Могил