Постанова

від 22.02.2008 по справі 2-а-400/2008

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Гагарінський районний суд міста Севастополя

Гагарінський районний суд міста Севастополя

І інстанція

Код суду 2702

 Справа № 2-а-400/2008

Категорія -38

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 лютого 2008 року

Гагарінський

районний суд м.  Севастополя в складі:

головуючого - судді Нестерук В.В. при секретарі - Массалабозої Л.Ю.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. 

Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління

праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної

адміністрації м.  Севастополя про

стягнення недоплаченої одноразової коштовної щорічної допомоги та стягнення

моральної шкоди,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з адміністративним позовом, 

в якому зазначив,  що він є

ветераном війни та на нього поширюється 

ст.  4 Закону України «Про статус

ветеранів війни,  гарантіях їх

соціального захисту» та йому щорічно виплачувалася грошова допомога в розмірі 8

мінімальних пенсії за віком.  Однак с 1999 року така

допомога йому виплачувалася не в повному обсязі. Відповідач неодноразово

порушував діюче законодавство и

тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь таку допомогу з

1999 року по цей час в розмірі 17865 гривень 36 копійок,  а також стягнути з нього моральну шкоду на

користь позивача в розмірі 2000 гривень.

Позивач

в судове засідання не прибув,  однак його

представники повністю підтримали його вимоги які вказані вище.

Представник

відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити позивачу в задоволенні

її позовних вимог в повному обсязі.

Суд,  вислухавши представника позивача,  представника відповідача,  вивчивши матеріали цієї справи,  вважає на необхідне відмовити позивачу в

задоволенні його вимог,  так як вважає що

такі вимоги дійсно заявлені не до того відповідача. Суд вважає що дійсним

відповідачем по цій справі може бути Кабінет Міністрів України та Верховна Рада

України. Суд вважає,  що позовні вимоги

позивача нічім не підтверджені,  а

відповідач не представив ніяких документів до суду для обґрунтування позову.

Відповідно

до пояснень відповідача,  кошти йому

виділялися Кабінетом Міністрів України відповідно до Законів України «Про

державний бюджет» різних років. Суд вважає такі заперечення відповідача та його

представника доцільними. Ні яких доказів того що відповідач причинив позивачу

які-небудь моральні страждання та моральну шкоду суд не вбачає. Тому вимоги

позивача є голослівними та нічім не доведеними.

Також

позивач пропустив строк позовної давності по цьому позову та представниками

позивача не представлено до суду дійсних та поважних причин відновлення цього строку.

Тому суд не може відновити позивачу строк позовної давнини.

Враховуючи

зазначене,  суд вважає за необхідне

відмовити в задоволення позовних вимог позивачу в повному обсязі.

На

підставі вищевикладеного,  керуючись  ст. 

ст.  2,  4, 

5,  12,  13 Закону України «Про статус

ветеранів»,   ст.  ст. 

1,  3,  8, 

19,  22,  46, 

48,  56,  64, 

152 Конституції України,   ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  ст. 

ст. 268, 1173, 1175 ЦК

УКРАЇНИ,   ст.  ст. 

1,  2,  10-12, 

23,  49,  50-51, 

70-71,  73,  86, 

94,  122,  138, 

159-163,  160 ч.3,  181 КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені

адміністративного позову

ОСОБА_1 до Управління

праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної

адміністрації м.  Севастополя про

стягнення недоплаченої коштовної щорічної допомоги в розмірі 17865 гривні 36

копійок та моральної шкоді в розмірі 2000 гривень - відмовити.

Судові витрати

по цій справі віднести на рахунок держави.

постанова

може бути оскаржена в Апеляційний суд м. 

Севастополя в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10-денний термін з дня проголошення постанови заяви про апеляційне

оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею

її копії в суд апеляційної інстанції або у порядку  ст. 186 ч.5 КАС УКРАЇНИ.