Рішення

від 16.10.2014 по справі 911/3820/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. Справа № 911/3820/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилбудкомплект», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна проектно-монтажна компанія», Київська обл., с. Гавронщина про стягнення 286 784,97 грн., за участю представників:

позивача:Гавриленко О.В., довіреність № б/н від 04.03.2014 року; відповідача:Яковенко Т.Ю., довіреність №б/н від 01.10.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 213 971,28 грн. боргу, 8 388,85 грн. 3% річних, 23 606,16 грн. інфляційної складової боргу, 40 818,68 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором №29/06 від 04.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 16.10.2014 року.

Через канцелярію суду 16.10.2014 року позивач надав письмові пояснення по справі та обґрунтований розрахунок пені та 3% річних.

16.10.2014 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна проектно-монтажна компанія» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жилбудкомплект» (виконавець) укладено договір №29/06, за умовами якого виконавець, згідно з нормами діючого цивільного законодавства, бере на себе зобов'язання виконати роботи по декоративній штукатурці стін, колон, стелі та зовнішньої клітки сходів тераси цокольного поверху, об'ємом 730 м 2 (далі «роботи»).Роботи виконуються на об'єкті: «Клубна будівля Київського гольф-клубу за адресою; с. Гавронщина, Макарівського району, Київської області», далі «об'єкт», згідно технічного плану замовника (Додаток 1), графіка платежів і робіт (Додаток №3) та Договірної ціни (Додаток №2), які являються невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.2. договору, виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з високою якістю власними та залученими силами (іншими субпідрядними організаціями) «під ключ», а замовник прийняти та оплатити роботи.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що договірна ціна робіт за договором сформована на основі договірної ціни №1 (Додаток №2.1) і складає: 380 970 (триста вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп. в тому числі і ПДВ 20% - 63 495,00 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.3. договору, зміна договірної ціни може бути здійснено виключно шляхом укладання обома сторонами відповідної додаткової угоди.

Протягом строку виконання робіт замовник здійснює фінансування робіт шляхом виконання графіка платежів та робіт (додаток №3.1 до договору) з урахуванням умов розділу 3 договору (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, протягом строку виконання робіт за договором сторони оформляють акт здачі-прийому робіт, далі «Акти» щомісячно. Після закінчення робіт, що входять до об'єму зобов'язання виконавця за даним договором, здійснюється здача згідно з діючим в Україні будівним законодавством, про що складається Акт передачі в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна проектно-монтажна компанія» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жилбудкомплект» (виконавець) укладалися чисельні додаткові угоди до договору 29/06 від 04.07.2011 року, наявні в матеріалах справи, за умовами яких збільшувався об'єм робіт та встановлювалася договірна ціна за виконанні роботи.

На виконання умов договору та додаткових угод позивач виконав всі роботи передбачені договором, на загальну суму 1 381 648,08 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних будівельних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за виконані роботи вартістю 1 381 648,08 грн. розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем в сумі 213 971,28 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з виконання робіт за вказаним договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт і має перед позивачем заборгованість у сумі 213 971,28 грн.

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 213 971,28 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 8 388,85 грн. 3% річних та 23 606,16 грн. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 12.5. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань» від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за несвоєчасну оплату товару в розмірі 3 617,72 грн (за період з 25.03.2013 року по 31.05.2014 року) є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), а також в порушення статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України в сумі 15 376,62 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару в позові слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 5 226,86 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна проектно-монтажна компанія» (08003, Київська обл., Макаровський район, с. Гавронщина, вул. Київська, 17а, оф. 1, код 35136802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилбудкомплект» (61136, м. Харків, вул. Уборевича, 38-а, кв. 146, код 35474314) 213 971 (двісті тринадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 28 коп. основного боргу, 8 388 (вісім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 85 коп. 3% річних, 23 606 (двадцять три тисячі шістсот шість) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 15 376 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 62 коп. пені, 5 226 (п'ять тисяч двісті двадцять шість) 86 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.10.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак