Рішення

від 18.07.2014 по справі 314/3583/13-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3583/13-ц Провадження № 2/314/77/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2014 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Надворної О.С.

при секретарі- Якубовській Т.М.,

за участю прокурора- Бабія Є.В.,

представника відповідачів- Сашкова М.В.,

представника третьої особи- Гладкого С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_1, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство» про визнання недійсним рішення та державного акту, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_1, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство»і з врахуванням неодноразово уточнених позовних вимог прохає суд визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району № 3 від 15.12.2006 року, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1019 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624, виданий ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення; зобов'язати останнього повернути ділянку до земель державної власності, а оригінал отриманого ним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624 - повернути до Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області. При цьому прокурор також прохає поновити йому строк звернення до суду з заявленими вимогами. (а.с. 1-9, 61-69, 98-105, 170-177, 195-196 ).

Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що прокурорською перевіркою, проведеною за участю спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, встановлено, що рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 3 від 15.12.2006 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,1019 га (кадастровий № 2321586800:07:001:0010) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У подальшому на підставі зазначеного рішення Петро-Михайлівської сільської ради ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 708624, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010726000011.

Прокурор вважає, що при прийнятті вказаного рішення Петро-Михайлівською сільською радою Вільнянського району, на підставі якого ОСОБА_1 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, - було суттєво порушено земельне законодавство України. Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області 07.11.2012 року, земельна ділянка, відведена ОСОБА_2, частково розташована за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а тому не могла виділятися для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та передаватись у приватну власність. А крім того, земельну ділянку було відведено на підставі технічної документації із землеустрою без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Отже, посилаючись на вищезазначені обставини, прокурор вважає, що оскільки рішення сільської ради прийнято з суттєвим порушенням вимог чинного законодавства, то його, а також виданий відповідачу ОСОБА_1 на підставі цього рішення Державний акт на право власності на земельну ділянку, - слід визнати недійсними, і зобов'язати останнього повернути ділянку до земель державної власності, а оригінал вказаного державного акту повернути до Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області.

В судовому засіданні прокурор Бабій Є.В. підтримав позов, підтвердив викладені в позовній заяві обставини, пояснивши, що внаслідок прийняття Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваного рішення без розроблення проекту землеустрою, без погодження з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини, а також без згоди землекористувача ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», вказана земельна ділянка незаконно вибула, було змінено її цільове призначення, чим порушено інтереси держави. Отже прохає суд задовольнити позов в повному обсязі, при цьому поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що про вказані порушення чинного законодавства, допущенні при відведенні земельної ділянки ОСОБА_1, він дізнався тільки після перевірки, проведеної в листопаді 2012 року за участі спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області.

Представник відповідачів: Петро-Михайдівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що прокурор не довів обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема, вважає, що складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012 року, не відповідає уніфікованій формі, не є нормативно-правовим актом, а являється службовим документом, який не породжує у сторін прав та обов'язків, а отже не може вважатись належним доказом у сроаві. Також в своїх запереченнях посилається на відсутність у ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, зазначає, що межі земель лісогосподарського призначення не встановлені. Крім того, заперечуючи проти позову, представник відповідачів зазначає, що ГУ Держземагенства в Запорізькій області надано відповідь, де вказано, що межі села Круглик зазначені в індексно-кадастровій карті, яка розташована на офіційному веб-сайті управління, а згідно неї земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в межах с. Круглик. Тому вважає, що сільська рада, приймаючи рішення щодо виділення ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки, діяла в межах своїх повноважень. Також представник відповідачів наголошує на тому, що прокурор в своєму позові не зазначив жодну з передбачених положеннями ст. 140 ЗК України підстав, за умови наявності яких право власності на земельну ділянку може бути припинено. З врахуванням наданих заперечень прохає суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи - Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» позов підтримав, прохає суд його задовольнити. Підтвердив, що спірна земельна ділянка дійсно належить до земель лісового фонду, і була виділена ОСОБА_1 незаконно, всупереч положенням чинного законодавства України.

Третя особа: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області надала суду заяви, в яких зазначала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та прохала розглянути справу без участі їх представника (а.с. 109, 236). При цьому присутній в минулих судових засіданнях представник відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області Бараник Р.М. також також підтримував заявлені прокурором вимоги, та не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши учасників процесу, встановивши обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд дійшов наступних висновків:

Положеннями ст. 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування у межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначений ст. 118 ЗК України.

Так, за положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

За нормами ч.ч. 8-10 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 3 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради у с. Круглик, вул. Дачна, площею 0,1019 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, вказану земельну ділянку передано безоплатно у власність ОСОБА_1 (а.с. 11).

15.05.2007 року ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення сільської ради № 3 від 15.12.2006 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624 (а.с. 10).

До прийняття рішення про безоплатну передачу у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка у його користуванні не перебувала.

Цю земельну ділянку було відведено ОСОБА_1 без розроблення проекту землеустрою, лише на підставі технічної документації із землеустрою, яка не містить передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України погоджень з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини (а.с. 154-165).

Висновок відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької про погодження технічної документації із землеустрою № 273 (а.с. 12) було надано 20 грудня 2006 року, тобто вже після прийняття Петро-Михайлівською сільською радою рішення № 3 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку».

Зважаючи на порушення порядку погодження Запорізьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері 03.01.2013 року до відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області було внесено подання з вимогою усунути виявлені порушення (а.с. 13-19).

За результатами розгляду подання наказом начальника Відділу держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області від 15.01.2013 року висновок відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 273 від 20.12.2006 про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1019 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - відкликано як такий, що наданий з порушенням вимог чинного земельного законодавства (а.с. 20-21).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Вимоги щодо державної експертизи погодженого проекту відведення земельної ділянки також встановлені Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004, п.п. 10, 11 якого визначали , що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

На обов'язковість проведення державної землевпорядної експертизи вказує і правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 22 травня 2013 року № 3-11цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відбулося без проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Наявність вищевказаних порушень підтверджується і актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області (а.с. 25-32).

Крім того, як вбачається з відповіді відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 6246 від 14.11.2012 року, відповідно до Плану утворення території та встановлення меж Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району 331.92.02-УГ, Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів 331.92.02-УГ, земельна ділянка ОСОБА_1 розташована за межами населеного пункту Круглик та відноситься до земель лісового фонду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». (а.с.22).

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, проектом встановлення меж с. Круглик, матеріалами лісовпорядкування (а.с. 25-35, 90-93, 119-140), відведена ОСОБА_1 земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, квартал 21). У додатку до Акту перевірки від 07.11.2012 міститься графічне зображення меж с. Круглик Петро-Михайлівської сільської ради та під № 7 позначено передану ОСОБА_1 земельну ділянку як таку, що знаходиться поза межами населеного пункту (а.с.30-32).

Також наведене підтверджується технічним звітом, складеним ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» за результатами інвентаризації земель лісового фонду ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, кв. 20-21), проведеної на замовлення ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (а.с. 141-153).

За таких обставин, на підставі досліджених матеріалів технічної документації із землеустрою (а.с. 154-165), суд приходить до висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора в частині порушення вимог ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при прийнятті Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваного рішення, а саме прийняття рішення без розроблення проекту землеустрою, з порушенням порядку погодження проекту органами, визначеними ч. 9 ст. 118 ЗК України, а також без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Крім того, суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи прокурора щодо розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_1, за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Зокрема, як вбачається з відповіді відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 6246 від 14.11.2012 року, відповідно до Плану утворення території та встановлення меж Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району 331.92.02-УГ, Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів 331.92.02-УГ, земельна ділянка ОСОБА_1 розташована за межами населеного пункту Круглик та відноситься до земель лісового фонду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». (а.с.22).

Факт розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_1 за межами с. Круглик підтверджується також наданим відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області графічним зображенням земельної ділянки ОСОБА_1, сформованим за допомогою програмного забезпечення «Земельный учет» (а.с. 139-140).

Отже всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності свідчать про те, що передача земельної ділянки ОСОБА_1 була здійснена за рахунок саме земель Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», урочища Круглик, кварталу 21.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

За змістом ст.ст. 83, 84 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Такі випадки встановлені ст.ст. 56, 57 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та стосуються передачі у власність замкнених земельних ділянок лісогосподарського призначення у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, земельних ділянок деградованих і малопродуктивних угідь для залісення, а також передачі у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Натомість, встановлено, що вилучення земельної ділянки вказаної категорії або зміна її цільового призначення з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища не проводилась.

Прийшовши до висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора щодо розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_1 за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачів з посиланням на те, що з індексно-кадастрової карти, яка розташована на офіційному веб-сайті ГУ Держземагенства в Запорізькій області, нібито не вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться поза межами с. Круглик.

Так, згілно відповіді ГУ Держземагенства в Запорізькій області встановлено, що чинна індексно-кадастрова карта Вільнянського району створена в рамках виконання Угоди про позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 року, ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 року № 1776-IV, згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та внесенні до Державного земельного кадастру. (а.с.136)

Разом з тим, представник відповідачів посилається на порядок ведення та визначення меж населених пунктів, який був введений в дію лише 01 січня 2013 року, тобто набагато пізніше, ніж виникли спірні правовідносини. Станом на час прийняття оскаржуваного рішення сільської ради межі села Круглик Вільнянського району визначались за проектом встановлення меж сільських населених пунктів Вільнянського району, затвердженим розпорядженням представника Президента України у Вільнянському районі Запорізької області № 100 від 30.09.1993, а тому при вирішенні справи суд керується планово-картографічними матеріалами території Петро-Михайлівської сільської ради, наданими представником відділу Держаземагенства у Вільнянському районі, викопіювання з якого міститься в матеріалах справи, і які використовувались при проведенні ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» інвентаризації земель лісового фонду ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (а.с.145-152).

Необґрунтованими суд вважає і доводи представника відповідачів щодо відсутності у ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою.

Так, у п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України зазначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У матеріалах справи наявні копії планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та висновки контролюючих органів, згідно з якими спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення і віднесена до земель ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (а.с.198-207).

Отже, досліджені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування суд розцінює як належні докази по справі, а відсутність у лісогосподарського підприємства акту на право постійного користування землею жодним чином не спростовує факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що земельна ділянка була отримана ОСОБА_1 у власність без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, тобто з порушенням вимог земельного законодавства України. Крім того, Петро-Михайлівська сільська рада передала ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а тому не можуть виділятися для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передаватись у приватну власність.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Необхідність захисту інтересів держави покладається на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ч.1 ст.126 ЗК України в реакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

При розгляді спору суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачів в частині того, що прокурор в своєму позові не вказав жодної з підстав припинення права власності на земельну ділянку, передбачених ст. 140 ЗК України .

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов'язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13, статтею 140 ЗК України визначено перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто в передбаченому законом порядку, а не коли особа набула право власності на земельну ділянку на підставі незаконного розпорядження органу місцевого самоврядування.

Зважаючи, що судом на підставі досліджених доказів достовірно встановлено, що в даному випадку ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку на підставі незаконного рішення Петро-Михайлівської сільської ради, суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 140 ЗК України.

Отже, в судовому засіданні доведений факт того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування та не відноситься до земель населеного пункту Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, оскільки проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку не розроблявся, рішення про проведення робіт із землеустрою щодо припинення права користування і вилучення із користування ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» із зміною категорії і цільового призначення радою не приймалося.

Вирішуючи спір, суд враховує, що про всі вищевказані порушення з боку сільської ради при наданні ОСОБА_1 у приватну власність спірної земельної ділянки Запорізькій міжрайонній прокуратурі з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері стало відомо лише під час проведеної перевірки - наприкінці 2012 року. Враховуючи вказану обставину, суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави для визнання поважною причини пропуску прокурором строку звернення до суду, і тому вважає за необхідне його поновити.

Приймаючи до уваги всіх вищевикладених обставин суд дійшов висновку щодо обгрунтованності заявлених позовних вимог, і тому вважає за необхідне визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 3 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку», визнати недійсним виданий на підставі цього рішення Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624, виданий на ім'я ОСОБА_1, зобов'язати останнього повернути до відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області оригінал виданого йому Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624, а також зобов'язати відповідача повернути до земель державної власності спірну земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради площею 0,1019 га, кадастровий номер 2321586800:07:001:0005.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити прокурору строк звернення до суду.

Позов Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_1, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство» - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 3 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку»,

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624, виданий на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 3 від 15.12.2006 року.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути до відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708624, виданий на його ім'я.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради площею 0,1019 га, кадастровий номер 2321586800:07:001:0010 до земель державної власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.С. Надворна

18.07.2014