Постанова

від 12.10.2007 по справі 2-а-107/2007

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 2-а- 107/2007р

Справа № 2-а- 107/2007р.

ПОСТАНОВ

Іменем України

12.10.2007 р.                                Кіровський

районний суд м.  Кіровограда

в складі: головуючого - судді Кореняк В.К. при секретарі

-Гарбузовій М. С.  з участю прокурора Стойко А.В.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. 

Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної

податкової інспекції в м.  Кіровограді і

Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області

про визнання незаконним податкового повідомлення,  стягнення моральної шкоди та скасування

обтяжень рухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся в суд з позовом про визнання незаконним та скасування податкового

повідомлення ДПІ в м.  Кіровограді форми

«Ф» від 08.06.2006 р. № 0007001720/0 , 

яким йому,  позивачу,  було визначено суму податкового зобов»язання

у сумі 847, 99 грн.,  стягнення 16958

грн. відшкодування завданої моральної шкоди та скасування обтяження рухомого

майна під номером 4408034 у відповідному державному реєстрі.

В судовому

засіданні по розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав

повністю,  на обґрунтування їх

зазначивши,  що згідно свідоцтва про

право на спадщину за законом від 19.12.2005 р. позивач є спадкоємцем майна

свого батька ОСОБА_2,  який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Спадкове майно складається з грошового вкладу з відповідними

відсотками та компенсаційними нарахуваннями , 

що зберігаються в Кіровоградському облуправлінні ВАТ «Державний ощадний

банк України» по поточному рахунку № 1301 (залишок 0, 99 грн.,  відкрито 02.09.1076 р.) та по компенсаційному

рахунку № НОМЕР_1 (залишок - 16958, 75 грн., 

нараховано - 1997 p.). 09.06.2006 p. на адресу позивача надійшло податкове повідомлення ДПІ в

м.  Кіровограді,  згідно якого позивачу ,  в зв»язку з отриманням ним спадкового майна,  було визначено суму податкового зобов»язання

в сумі 847, 99 грн. Податкове зобов»язання відповідачем визначено

неправомірно,  оскільки,  відповідно до підпункту 4.3.23 пункту 4.3  ст.  4

Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  вказаний вище грошовий вклад не повинен

включатись до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу

платника податку. Тому дії ДПІ в м. 

Кіровограді як по визначенню податкового зобов»язання,  так і по вчиненому в подальшому обтяженню

рухомого майна позивача вважає незаконними, 

в зв»язку з чим наполягає на задоволенні позовних вимог. Крім того,  посилаючись на порушення відповідачем

конституційних прав позивача, 

спричинення йому хвилювань та негативних емоцій,  вимагає стягнення на його користь 16958 грн.

в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Представники

відповідачів - ДПІ в м.  Кіровограді і

Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області

заявлений позов не визнали,

вказують на його безпідставність,  в обгрунтування своєї позиції по справі

посилаються,  як і позивач,  на положення Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб», " в тому числі п.п.4.3.23 п. 4.3. ст.  4 вказаного Закону.

Заслухавши

пояснення представників позивача і відповідачів,  думку прокурора,  який вказує на необхідність відмови у

задоволенні позову,  вивчивши матеріали

справи суд вважає,  що в задоволенні

позову необхідно відмовити повністю.

В судовому

засіданні встановлено,  що відповідно до

свідоцтва про право на спадщину за законом, 

посвідченого державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної

нотаріальної контори 19.12.2005 p.,  позивач є спадкоємцем майна свого батька

ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Спадкове майно,  на яке видано вказане

свідоцтво,  складається з грошового вкладу

з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями ,  що зберігаються в Кіровоградському

облуправлінні ВАТ «Державний ощадний банк України» по поточному рахунку № 1301

(залишок 0, 99. грн.,  відкрито

02.09.1076 р.) та по компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 (залишок -16958, 75

грн.,  нараховано - 1997 р.). В зв»язку з

спадкуванням позивачем грошового вкладу йому 08.06.2006 р. ДПІ в м.  Кіровограді було надіслано податкове

повідомлення №0007001720/0,  в якому

податкове зобов»язання позивача було визначено в сумі 847, 99 грн. Вказана сума

позивачем сплачена не була,  в зв»язку з

чим 26.01.2007 р. в Державному

реєстрі обтяжень рухомого майна Державною податковою інспекцією в м.  Кіровограді було зареєстровано обтяження

рухомого майна позивача.

Викладені

обставини підтверджені поясненнями представників сторін і матеріалами

справи,  в зв»язку з чим вважаються судом

встановленими.

Аналізуючи

встановлені в судовому засіданні обставини суд відзначає наступне:

Згідно з

підпунктом «д» пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» об»єктом оподаткування визначено кошти,  а саме готівкові кошти або кошти ,  що зберігаються на рахунках спадкодавця,  відкритих у банках та небанківських

фінансових установах,  в тому числі

депозитні (ощадні),  іпотечні

сертифікати,  сертифікати фонду операцій

з нерухомістю.

Підпунктом

13.2.1»б» пункту 13.2 статті 13 вказаного Закону визначено,  що при спадкуванні коштів,  що зберігаються на рахунках спадкодавця,  відкритих у банках та небанківських фінансових

установах спадкоємцем першого ступеня споріднення,  оподаткуванню податком з доходів фізичних

осіб за ставкою,  визначено пунктом 7.2

статті 7 Закону у розмірі 5%,  підлягає

сума коштів,  яка не перевищує суму,  що дорівнює стократному розмірі мінімальної

заробітної плати ,  встановленої законом

на початок року,  в якому така спадщина

успадковується.

Крім того,  відповідно до підпункту 4.3.23 пункту 4.3

статті 4 Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного

доходу платника податку не включається основна сума депозиту (вкладу),  внесеного платником податку до банку чи

небанківської фінансової установи,  яка

повертається такому платнику податку,  а

також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і

грошових внесків,  вкладених до 2 січня

1992 року в установи Ощадного банку СРСР.

Також в листі

Державної податкової адміністрації України від 09.06.2006 р. № 11041/7/17-0117

«Щодо оподаткування сум знецінених грошових заощаджень та податкового кредиту з

ПДФО» повідомлено,  що,  відповідно до підпункту 4.3.23 пункту 4.3.

статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» суми виплат

громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків

,  вкладених до 02.01.1992 р. в установи

Ощадбанку СРСР,  погашення яких не

відбулося,  не

включаються до складу загального місячного або річного

оподатковуваного доходу платника податку. Виплачені (видані) знецінені грошові

заощадження громадян,  куди б вони в

подальшому не спрямовувались,  не є

об»єктом оподаткування і відповідно не підлягають оподаткуванню.

З урахуванням

викладеного суд відзначає,  що до складу

загального річного оподатковуваного доходу платника податку не включається саме

сума виплат громадянам України і їх спадкоємцям грошових заощаджень і грошових

внесків,  вкладених до 2 січня 1992 р. в

установи Ощадного банку СРСР. Оскільки в судовому засіданні певно

встановлено,  що виплат відповідних

грошових коштів позивачу не проводилось, 

остільки об»єктивно відсутні підстави для застосування положень

підпункту 4.3.23 пункту 4.3. статті 4 Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» при визначенні загального річного оподатковуваного доходу

позивача. Відтак,  визначення ДПІ в м .

Кіровограді податкового зобов»язання позивача в сумі 847, 99 грн. слід визнати

правомірним,  в зв»язку з чим для

визнання незаконним та скасування відповідного податкового повідомлення підстав

немає.

В зв»язку з

встановленням правомірності дій ДШ в м. 

Кіровограді при визначенні податкового зов»язання позивача не підлягають

задоволенню і позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди та скасування

обтяжень рухомого майна.

З урахуванням

викладеного,  на підставі п.п. 4.3.23

п.4.3  ст. 4,  п.п. «д»пункту 13.1,  п.п. 13.2.1 «б» пункту 13.2 статті 13 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб», 

п.п. «а» п.п. 4.2.2 п.4.2 

ст.  4 Закону України «Про порядок

погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами»,  керуючись  ст. 

ст.  159-163 КАС України,  суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні

позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м.  Кіровограді і Головного управління Державного

казначейства України в Кіровоградській області про визнання незаконним

податкового повідомлення,  стягнення

моральної шкоди та скасування обтяжень рухомого майна - відмовити повністю.

Постанова може

бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення

постанови в повному обсязі - 17.10.2007 p., 

а також подання апеляційної скарги на постанову суду

потягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.