Постанова

від 13.10.2014 по справі 815/3804/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

справа № 815/3804/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Царькової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новапродукт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість та надмірно сплаченого ввізного мита,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Новапродукт Україна» (далі - Позивач, або ТОВ «Новапродукт Україна») до Південної митниці Міндоходів (далі - Відповідач-1, або ПМ Міндоходів), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - Відповідач-2, або ГУ ДКСУ в Одеській області) про скасування картки відмови Південної митниці Міндоходів в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00050 від 31.01.2014 року, № 500060001/2014/00053 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/00066 від 12.02.1014 року, № 500060001/2014/00093 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/00109 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/00134 від 31.03.2014 року; скасування рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 500060001/2014/610009/1 від 31.01.2014 року, № 500060001/2014/10010/2 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/610014 від 12.02.2014 року, № 500060001/2014/610024/2 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/610026/1 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/610032/1 від 31.03.2014 року; стягнення з Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 39683,70 грн.; стягнення з Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 9448,48 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що на протязі 2014 року ТОВ «Новапродукт Україна» було здійснено ввезення з Туреччини на митну територію України товар - фруктозу кристалічну марки «LevoSweet» категорії «С» на підставі контракту № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року з турецьким виробником (він же - експортер), компанією «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.». Вартість одного кілограму імпортованого товару складає 1,15 доларів США. Проте, митним органом було скориговано задекларовану митну вартість до вартості за попередніми контрактами між тим самим експортером (компанією «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.») та імпортером (ТОВ «Новапродукт Україна») та визначено її на рівні 1,3 доларів США. Підставою для такого коригування, як зазначає Позивач, стало подання декларантом начебто неправдивих відомостей щодо імпортованого товару, а саме: торговельна марка у митній декларації країни відправлення та пакувальному листі відрізняються одна від одної, а саме: у пакувальному листі зазначено товарну марку «LevoSweet С», в той час як у експортній декларації «LevoSweet». Разом з тим, як вказує Позивач, згідно зі специфікацією компанії «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.», погодженою Департаментом якості Республіки Туреччина, торгова марка імпортованого товару є «LevoSweet». Додаткові позначки «М», «МС», «С», «Н» є характеристиками грануляції товару, але не відносяться до визначення торгової марки. Відповідно, вказана у пакувальному листі торгова марка «LevoSweet С» є визначенням, як торгової марки, так і виду грануляції (розміру фракції) товару, оскільки спеціальної графи для цього не передбачено, а фруктоза з різними грануляціями відрізняється, як за своїми властивостями, так і за вартістю. Враховуючи вищезазначене, Позивач наголосив, що інформація, подана ТОВ «Новапродукт Україна» під час декларування товару, є цілком достовірною. Також, як зазначено Позивачем, відповідно до прайс-листа виробника імпортованих товарів - турецької компанії «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» від 11.12.2013 року, вартість товарів на умовах «СІF-Одеса» складає 1,12 доларів США за партію від 1000 тон, 1,15 доларів США за партію від 500 до 1000 тон, 1,30 доларів США за партію від 200 до 500 тон. Згідно контракту № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року загальна кількість товару, що поставляється, складає 500 тон, таким чином, ціна за кілограм для ТОВ «Новапродукт Україна» складає 1,15 доларів США. Крім того, як зазначив Позивач, сам виробник товарів - компанія «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» у своєму листі до митних органів України від 11.01.2014 року зазначила, що зниження цін для ТОВ «Новапродукт Україна» у порівнянні з попереднім роком та попереднім контрактом № 13-18 Т-U від 13.08.2013 року, сталося через значне зниження цін на сировину (кукурудзу), що використовується для виробництва товару. Також, Позивач вказав, що згідно калькуляції собівартості відвантажених на користь ТОВ «Новапродукт Україна» компанією «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» товарів від 11.01.2014 року вартість придбаної сировини (кукурудзи) становить 225 дол. США/тона, витрати на виробництво - 700 дол. США/тона, пакування та маркування - 50 дол. США/тона, доставка в порт та фрахт - 80 дол. США/тона, прибуток - 95 дол. США/тона, що загалом становить 1150 дол. США/тона, або 1,15 дол. США/кг. Інформацію щодо світової вартості сировини (кукурудзи) та динаміки зниження цін ТОВ «Новапродукт Україна» надавало до митних органів листом вих. № 05/14 від 23.01.2014 року. Додаткову інформацію щодо вартості кукурудзи, придбаної для виробництва товарів, надала компанія «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» у своєму листі, а саме: вартість СІF: 155,00 Євро/т х 1,36 (курс Євро до Долару США) = 210,80 дол. США/тона. Відповідно до полісу морського страхування товарів № 9006455 від 13.11.2013 року на ім'я страхувальника «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.», згідно якого страхувався товар, загальною вартістю за інвойсом у розмірі 46000 дол. США (маршрут: порт Мерсін - СІF-Одеса, товар: фруктоза кристалічна вагою нетто 40000 кг) за декларацією № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року. Додатковим підтвердженням митної вартості товарів (з урахуванням умов поставки СІF-Одеса), вартості сировини, виробництва, пакування, маркування, на думку Позивача, є висновок експерта ПАТ «Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів» № 51-06/01-2014 від 22.01.2014 року. Як зазначив Позивач, згідно вказаного висновку, вартість товарів становить 1100,00 - 1150,00 дол. США/тона. Враховуючи вищезазначене, на думку Позивача, ТОВ «Новапродукт Україна» правильно визначило, задекларувало та підтвердило митну вартість імпортованих товарів, надавши всі можливі документи з цього питання. Вартість імпортованих ТОВ «Новапродукт Україна» товарів повністю підтверджена письмовими документами та відповідає ціні подібного товару на світовому ринку. Застосування до Позивача положень п.2 ч.2 ст.54 Митного кодексу України (далі - МК України), на його думку, є незаконним та безпідставним. Це, в свою чергу, призвело до завищення митної вартості товарів, що поставляються (імпортуються) за контрактом № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року та надмірної сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 39683,70 грн. та ввізного мита у розмірі 9448,48 грн.

В судовому засіданні представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позовні вимоги з підстав наведених у позові та додаткових письмових поясненнях (т. 1 а.с. 201-205).

Представник Відповідача-1 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.153-157). В судовому засіданні представник Відповідача-1 зазначив, що під час здійснення ПМ Міндоходів контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості шляхом здійснення відповідного запису у декларації митної вартості товарів, із яким було ознайомлено представника Позивача. Однак, декларант повідомив Відповідача-1, шляхом здійснення відповідного запису у декларації митної вартості, що не може надати додаткові документи. Представник Відповідача-1 зазначив, що, оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів та неможливістю застосування перших п'яти методів визначення митної вартості, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей. Враховуючи викладені обставини та положення ч.6 ст.54 МК України, Відповідач-1 вважає, що ним були правомірно прийняті спірні рішення щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник Відповідача-2 в судові засідання для розгляду справи по суті не з'явився, подав до суду заперечення на заявлений адміністративний позов (т.1 а.с.197-199), в яких зазначив, що, оскільки ГУ ДКСУ в Одеській області висновок від ПМ Міндоходів про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Новапродукт Україна» надмірно сплачених митних платежів у розмірі 49132,18 грн. не отримувало, тому не має жодних правових підстав для здійснення операцій щодо повернення спірної грошової суми. Крім того, Відповідач-2 наголосив, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Суди не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ або ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості та підміняти митний орган. Враховуюче зазначене, Відповідач-2 вважає, що відсутні підстави щодо стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних платежів.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Декларантом ТОВ «Інтерсервіс України» (одержувач ТОВ «Новапродукт Україна») до митного оформлення був заявлений товар - фруктоза кристалічна, хімічно чиста, діабетичного призначення, «LevoSweet С», генетично не модифікована, у сухому твердому стані, вміст фруктози 100% складових частин, за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року, № 500060001/2014/006677 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/003026 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/004292 від 12.02.2014 року, № 500060001/2014/008542 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/011161 від 31.03.2014 року.

Для підтвердження митної вартості зазначеного товару декларантом до ПМ Міндоходів були надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір, комерційний документ (інвойс), прейскурант (прайс-лист) виробника товару, розрахунок ціни (калькуляцію), пакувальний лист, копію митної декларації країни відправлення та інші товаросупровідні документи.

Під час здійснення ПМ Міндоходів контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. Так, за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року: у поданих до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 13330100ЕХ128802 від 31.12.2013 року, гр.31, та пакувальному листі від 24.12.2013 року вказано торгівельну марку, яка відрізняється від торгівельної марки зазначеної в інших товаросупровідних документах та заявленої до митного оформлення торгівельної марки; за МД № 500060001/2014/006677 від 27.02.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-402.011 від 13.02.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 00979 від 03.02.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX014982 від 06.02.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, в прайс-листі б/н від 11.12.2013 року наявне посилання на інвойс, реквізити якого відмінні від реквізитів інвойсу поданого до митного оформлення; за МД № 500060001/2014/003026 від 03.02.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-401.011 від 15.01.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 00890 від 13.01.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX004841 від 14.01.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та наведено комерційний інвойс, номер якого не відповідає комерційному інвойсу № 00890 від 13.01.2014 року; за МД № 500060001/2014/004292 від 12.02.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-401.012 від 11.02.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 00906 від 21.01.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 13330100EX008489 від 22.01.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та наведено комерційний інвойс, номер якого не відповідає комерційному інвойсу № 00906 від 21.01.2014 року; за МД № 500060001/2014/008542 від 13.03.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-402.013 від 24.02.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 24058 від 18.02.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX021289 від 21.02.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, в прайс-листі № б/н від 11.12.2013 року наявне посилання на інвойс, реквізити якого відмінні від реквізитів інвойсу поданого до митного оформлення; за МД № 500060001/2014/011161 від 31.03.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-403.011 від 15.03.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 24119 від 12.03.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX029464 від 12.03.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме на товар, що оформлявся за МД: № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року - виписку з бухгалтерської документації; № 500060001/2014/006677 від 27.02.2014 року - виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за МД № 500060001/2014/003026 від 03.02.2014 року - виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за МД № 500060001/2014/004292 від 12.02.2014 року - виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за МД № 500060001/2014/008542 від 13.03.2014 року - виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за МД № 500060001/2014/011161 від 31.03.2014 року - виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Однак, декларант повідомив Відповідача-1, шляхом здійснення відповідного запису у деклараціях митної вартості, що не може надати витребувані документи.

На підставі ч.1 ст.55 МК України, Відповідачем-1 було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено його вартість в 1,30 дол. США за кг., про що прийняті відповідні рішення № 500060001/2014/610009/1 від 31.01.2014 року, № 500060001/2014/10010/2 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/610014 від 12.02.2014 року, № 500060001/2014/610024/2 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/610026/1 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/610032/1 від 31.03.2014 року.

На підставі зазначених рішень про коригування митної вартості товару Відповідачем-1 були винесені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00050 від 31.01.2014 року, № 500060001/2014/00053 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/00066 від 12.02.1014 року, № 500060001/2014/00093 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/00109 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/00134 від 31.03.2014 року.

У відповідності до вимог розділу X МК України, заявлений Позивачем за вищезазначеними митними деклараціями товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій.

07.03.2014 року, на виконання вимог ч.8 ст.55 МК України, супровідним листом за вхід. № 5943/03-01-33, Позивачем були подані до ПМ Міндоходів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року (т.1 а.с. 176-177).

За результатами розгляду поданих Позивачем додаткових документів, Відповідачем-1 було відмовлено у визнанні заявленої Позивачем митної вартості за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року та перегляді рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 500060001/2014/610009/1 від 31.01.2014 року з урахуванням додаткових документів, про що Позивача повідомлено листом № 3758/15-70-52 від 14.03.2014 року (т.1 а.с.178-179).

06.06.2014 року Позивач, не погоджуючись із рішенням ПМ Міндоходів, подав скаргу до Департаменту митної справи Міндоходів, в який просив скасувати рішення ПМ Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 500060001/2014/00050 від 31.01.2014 року, № 500060001/2014/00053 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/00066 від 12.02.1014 року, № 500060001/2014/00093 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/00109 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/00134 від 31.03.2014 року; зарахувати надмірно сплачені суми ПДВ в розмірі 39683,70 грн. та ввізного мита в розмірі 9 448,48 грн. в рахунок майбутніх платежів; застосувати перший, основний метод визначення митної вартості до товарів , що поставляються за контрактом турецькою компанією-виробником «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» на підставі контракту № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року (т.2 а.с. 42-50).

За результатами розгляду вказаної скарги Міндоходів і зборів України листом № 12139/6/99-99-24-02-04-15 від 07.07.2014 року повідомив Позивача про відсутність підстав для перегляду коригування митної вартості товарів (т.2 а.с. 215-216).

Не погоджуючись із рішеннями Відповідача-1 про коригування митної вартості товару та прийнятими картками відмови, Позивач оскаржив їх до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.ч. 1, 3, 6 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено ч.ч. 1-4 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно вимог ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

В даному випадку у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення Позивачем митної вартості товару. Так, в поданих до митного оформлення документах було виявлено розбіжності, а саме: за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року: у поданих до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 13330100ЕХ128802 від 31.12.2013 року, гр.31, та пакувальному листі від 24.12.2013 року вказано торгівельну марку, яка відрізняється від торгівельної марки зазначеної в інших товаросупровідних документах та заявленої до митного оформлення торгівельної марки; за МД № 500060001/2014/006677 від 27.02.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-402.011 від 13.02.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 00979 від 03.02.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX014982 від 06.02.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, в прайс-листі б/н від 11.12.2013 року наявне посилання на інвойс, реквізити якого відмінні від реквізитів інвойсу поданого до митного оформлення; за МД № 500060001/2014/003026 від 03.02.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-401.011 від 15.01.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 00890 від 13.01.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX004841 від 14.01.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та наведено комерційний інвойс, номер якого не відповідає комерційному інвойсу № 00890 від 13.01.2014 року; за МД № 500060001/2014/004292 від 12.02.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-401.012 від 11.02.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 00906 від 21.01.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 13330100EX008489 від 22.01.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та наведено комерційний інвойс, номер якого не відповідає комерційному інвойсу № 00906 від 21.01.2014 року; за МД № 500060001/2014/008542 від 13.03.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-402.013 від 24.02.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 24058 від 18.02.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX021289 від 21.02.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, в прайс-листі № б/н від 11.12.2013 року наявне посилання на інвойс, реквізити якого відмінні від реквізитів інвойсу поданого до митного оформлення; за МД № 500060001/2014/011161 від 31.03.2014 року: в поданому до митного оформлення коносаменті № 2910-0177-403.011 від 15.03.2014 року та зовнішньоекономічному контракті № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року, інвойсі № 24119 від 12.03.2014 року відмінні найменування відправника-іноземної сторони контрактоутримувача, в гр.44 копії митної декларації країни відправлення № 14330100EX029464 від 12.03.2014 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.

Враховуючи наведене, митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів Відповідач-1 діяв відповідно до вимог ст.53 МК України.

При цьому, Відповідач-1, відповідно до наведених законодавчих норм, надавав Позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, Позивач не використав надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань щодо неможливості надання додаткових документів.

Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Таким чином, оскільки декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, суд вважає, що дії митниці при визначенні митної вартості зазначених товарів за методами, визначеними МК України, були правомірними, здійсненні виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а прийняті нею рішення є обґрунтованими.

При цьому, суд враховує, що у спірних рішеннях митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів. Так, в гр.33 спірних рішень про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованого товару не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції) відповідно до вимог ст.58 МК України в зв'язку з тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості в результаті аналізу поданих для підтвердження митної вартості документів виявлено, що документи містять розбіжності та неточності. Митна вартість товару заявленого за МД № 500060001/2014/006677 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/003026 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/004292 від 12.02.2014 року, № 500060001/2014/008542 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/011161 від 31.03.2014 року не могла бути визначена за другорядними методами відповідно вимог ст.ст. 59 60, 62, 63 МК України та з огляду на не підтвердження декларантом зазначених ним відомостей документально та у зв'язку із відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, відсутності інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником.

Послідовно використавши усі попередні методи, працівники відділу митних платежів дійшли до висновку про те, що митна вартість оцінюваного товару має бути визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГУТТ).

Так, відповідно до п.2 (а, b) ст.VII ГУТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України № 362 від 13.07.2012 року під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Використання митним органом бази даних ЄАІС Міндоходів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості передбачене ст.ст. 31, 33, 362 і 363 МК України.

Для забезпечення повноти оподаткування, на підставі аналізу бази даних ЄАІС Міндоходів встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме - 1,30 дол. США за кг (митна декларація № 500060001/2013/050044 від 13.11.2013 року), ніж рівень митної вартості, який заявлено декларантом (1,15 дол. США за кг).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, що були заявлені Позивачем до декларування, ПМ Міндоходів діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, рішення митниці відповідають вимогам ч.2 МК України щодо їх змісту, підстав для скасування оскаржуваних Позивачем карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається.

Що стосується наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень про коригування заявленої митної вартості з огляду на надані Позивачем додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларувались, у відповідності до вимог ч.8 ст.55 МК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно вимог ч.ч. 8, 9 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Як встановлено судом, ПМ Міндоходів було випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання, відповідно до розділу X Митного кодексу України, товари, що заявлені Позивачем до декларування за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року, № 500060001/2014/006677 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/003026 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/004292 від 12.02.2014 року, № 500060001/2014/008542 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/011161 від 31.03.2014 року.

Поряд з цим, на виконання вимог ч.8 ст.55 МК України, Позивачем були представлені митному органу копії документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, лише за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року, а саме: картки відмови № 500060001/2014//00050 від 31.01.2014 року; митної декларація країни відправлення № 13330100ЕХ128802 від 21.12.2013 року; інвойсу № 00866 від 24.12.2013 з перекладом; специфікації компанії «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» з перекладом; прайс-листа компанії «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» з перекладом; контракту № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року; калькуляції собівартості фруктози виробництва «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» з перекладом; декларації калькуляції закупівельної ціни виробника «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» з перекладом; листа виробника «Тат Нішаста Иншаат Санайи ве Тиджарет А.Ш.» від 11.01.2014 року з перекладом; полісу морського страхування товарів № 9006455 від 13.11.2013 року з перекладом; висновку експерта № 51-06/01-2014 від 22.01.2014 року за; контракту № 13-18 Т- U від 13.08.2013 року; додатку № 1 до Договору поставки № 12/07 від 12.07.2013 року ТОВ «Аграна Фрут Украйна»; розрахунку ціни реалізації ТОВ «Аграна Фрут Украйна» на 2013 рік; додатку № 2 до Договору поставки № 12/07 від 12.07.2013 року ТОВ «Аграна Фрут Украйна»; розрахунку ціни реалізації ТОВ «Аграна Фрут Украйна» на 2014 рік; додатку № 5 до Договору поставки № 22032012-Ф (S-11-551) ТОВ «Сандора»; розрахунку ціни реалізації ТОВ «Сандора» на 2013 рік; додатку № 6 до Договору поставки № 22032012-Ф(S-11-551) ТОВ «Сандора»; розрахунку ціни реалізації ТОВ «Сандора» на 2014 рік; контракту № 12-26 Т-U від 10.12.2012 року; інвойсу № 00549 від 13.08.2013 по контракту № 13-18 від 13.08.2013 року; вал/меморіальний № 30501 від 25.11.2013 року щодо здійснення валютного платежу; інвойсу № 005041 від 13.08.2013 року по контракту № 12-26 від 10.12.2012 року; вал/меморіальний № 26214 від 07.05.2013 року щодо здійснення валютного платежу.

Водночас, як вірно зазначено Відповідачем-1, в наданому Позивачем прайс-листі від 11.12.2013 року місцем призначення вказана Одеса та він орієнтований безпосередньо на ТОВ «Новапродукт Україна», оскільки посилається на зовнішньоекономічний контракт № 14-05 Т-U від 11.12.2013 року та інвойс № 00866 від 24.12.2013 року і не може розглядатися в якості комерційної пропозиції продукції виробника необмеженому колу заінтересованих покупців, та для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару.

Також, суд погоджується з висновком Відповідача-1, що наданий Позивачем експертний висновок № 51-06/01-2014 від 22.01.2014 року не може бути визначальним при визначенні митної вартості товарів, що оцінюються, оскільки зроблений на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів. У висновку не вказано на які саме джерела інформації посилається експерт та не зрозуміло чи врахована кон'юнктура ринку в цілому при здійсненні аналізу.

Крім того, цінова калькуляція товару від 11.01.2014 року, що представлена Позивачем, не містить деталізації витрат на навантаження, що не дає можливості перевірити витрати, які включені до ціни товару.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відповідач-1 дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання заявленої Позивачем митної вартості за МД № 500060001/2014/002404 від 28.01.2014 року та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № 500060001/2014/610009/1 від 31.01.2014 року з урахуванням поданих Позивачем додаткових документів, в порядку ч.9 ст.55 МК України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених податків та зборів суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Аналіз положень статей 57, 58 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Суди не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ або ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості та підміняти митний орган.

Подібна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13 за позовом приватного підприємства «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокурора Київського району міста Харкова, про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення суми, яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що ПМ Міндоходів повністю довела правомірність прийнятих нею рішень, в зв'язку з чим вимоги ТОВ «Новапродукт Україна» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новапродукт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування картки відмови Південної митниці Міндоходів в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00050 від 31.01.2014 року, № 500060001/2014/00053 від 03.02.2014 року, № 500060001/2014/00066 від 12.02.1014 року, № 500060001/2014/00093 від 27.02.2014 року, № 500060001/2014/00109 від 13.03.2014 року, № 500060001/2014/00134 від 31.03.2014 року; скасування рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості №500060001/2014/610009/1 від 31.01.2014 року, №500060001/2014/10010/2 від 03.02.2014 року, №500060001/2014/610014 від 12.02.2014 року, №500060001/2014/610024/2 від 27.02.2014 року, №500060001/2014/610026/1 від 13.03.2014 року, №500060001/2014/610032/1 від 31.03.2014 року; стягнення з Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 39683,70 грн.; стягнення з Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 9448,48 грн. - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

13 жовтня 2014 року .