Ухвала

від 02.10.2014 по справі 1304/9883/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1304/9883/12 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/783/5636/14 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Гриновця Б.М.

При секретарі: Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ПАТ "ВТБ", ПАТ "ВіЕс Банк" на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 2 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ПАТ "Фольксбанк", ПАТ ВТБ Банк", ТзОВ "Комфорт Груп" про поділ майна подружжя, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ПАТ "ВТБ Банк" про визнання права власності, -

ВСТАНОВЛЕНО:

Оскаржуваною ухвалою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно якої:

1. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дійшли згоди щодо розподілу спільного майна, яке підлягає поділу, наступним чином:

1.1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 (житловий цегляний будинок, який складається з шести житлових кімнат, житловою площею 156,4 кв.м., та кухні, загальна площа будинку 382,8 кв.м.; будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0400 га, кадастровий номер 4610136600:07:007:0046);

- 1/2 нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_3 (загальною площею 84,0 кв.м.);

1.2. Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- 1/4 житлового будинку АДРЕСА_2 (житловий цегляний будинок, який складається з шести житлових кімнат, житловою площею 156,4 кв.м., та кухні, загальна площа будинку 382,8 кв.м.; будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0400 га, кадастровий номер 4610136600:07:007:0046);

- 1/2 нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_3 (загальною площею 84,0 кв.м.);

- 14,7 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Груп" (код ЄДРПОУ 33533566), що становить 6 321 000,00 (шість мільйонів триста двадцять одну тисячу гривень 00 копійок), яка належить ОСОБА_3 на підставі нової редакції Статуту ТзОВ "Комфорт-Груп", зареєстрованої 23.07.2013 року за № 14151050013004504,

1.3. Визнати за ОСОБА_4 право власності на:

- 1/4 житлового будинку АДРЕСА_2 (житловий цегляний будинок, який складається з шести житлових кімнат, житловою площею 156,4 кв.м., та кухні, загальна площа будинку 382,8 кв.м.; будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0400 га, кадастровий номер 4610136600:07:007:0046);

1.4. ОСОБА_2 відмовляється від позовних вимог про:

- визнання за нею права власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 (квартира складається з трьох житлових кімнат житловою площею 61,0 кв.м., загальною площею 102,6 кв.м. ;

- визнання за нею права власності на 1/2 житлового будинку (об'єкта незавершеного будівництва, готовністю 68%), що розташований за адресою: АДРЕСА_4; кадастровий номер земельної ділянки - 32 218 860 01 01 119 0005;

- визнання за нею права власності на 1/2 житлового будинку (об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 69%), що розташований за адресою: АДРЕСА_4; кадастровий номер земельної ділянки - 32 218 860 01 01 119 0106;

- стягнення з ОСОБА_3 на її користь 1/2 доходів ТзОВ "Комфорт-Груп", які виплачувались йому з моменту створення господарського товариства по день постановлення рішення у справі.

2. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтверджують, що укладення цієї мирової угоди відповідає їхнім інтересам, їхнє волевиявлення є вільним і усвідомленим та відповідає їхній внутрішній волі та переконанням, умови угоди є зрозумілі й відповідають реальній домовленості сторін, спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених в ній.

3. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розуміють суть вчиненої угоди та її правові наслідки, зокрема, обізнані зі змістом вимог п. 2 ч. 2 ст. 122 , ст. ст. 175 , 205 , 206 ЦПК України про неможливість звернення в майбутньому до суду із тотожними позовами.

4. Ця мирова угода набирає чинності в день набрання законної сили ухвалою Галицького районного суду м. Львова про визнання цієї мирової угоди.

5. Судові витрати за цим позовом покладаються на ОСОБА_3.

Провадження по справі закрито.

У випадку невиконання сторонами мирової угоди, мирова угода виконується в примусовому порядку.

Ухвалу суду оскаржили ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "ВіЕс Банк".

В апеляційних скаргах Пат "ВТБ Банк", ПАТ "Фольксбанк" просять ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянти вважають, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Покликаються на те, що при затвердженні мирової угоди не було враховано той факт, що майно, на яке визнано право власності позивачів перебуває в іпотеці банку, не досліджено того, що заборгованість за кредитним договором відповідачем за первісним позовом не погашена, не враховано факт існування їх права на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки. Визнання права власності за позивачами на частину майна, яке перебуває в іпотеці, в подальшому утруднить звернення стягнення на дане майно, чим в свою чергу порушуються права апелянтів.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 ст. 74 СК України передбачено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Під час розгляду справи третя особа, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 подала позов до сторін по справі про визнання права власності на майно.

В подальшому, сторони звернулися в суд з заявою про визнання мирової угоди, яка укладена між ними.

Визнаючи дану мирову угоду та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. 175 ЦК України встановивши, що дана мирова угода стосується лише прав та обов'язків сторін та предмету позову, не суперечить вимогам і не порушує прав та інтересів інших осіб. Апелянти брали участь у розгляді справи в якості третіх осіб, самостійних вимог не заявляли. Цивільно - процесуальне законодавство не вимагає згоди третіх осіб на укладення та визнання мирової угоди.

Безпідставними є покликання апелянтів на те, що спірне майно перебуває в іпотеці, як забезпечення грошових зобов'язань відповідача і поділом майна подружжя (сторін по справі) порушуються їхні законні інтереси. Так відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" та обставина, що спірне майно є предметом іпотеки, не впливає на визначення розміру часток сторін у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Особа до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця при цьому має всі права і несе всі обов'язки за іпотечним договором у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

Поділ спільного майна подружжя, яке є предметом іпотеки не має наслідком зміни обсягу прав апелянтів по справі, як іпотекодержателів.

Враховуючи вищенаведене, помилковими є покликання апелянтів на те, що визнання права власності за сторонами на частки у спірному майні порушено права апелянтів щодо предмету іпотеки, оскільки такий поділ майна не порушує прав банку та не може впливати на зміну умов договору іпотеки.

Ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

А тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 314 ч. 1 п. 4, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "ВіЕс Банк" - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 2 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: