3/5а
донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
22.01.2007 р. справа №3/5а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів, Старовойтова Г.Я.
при секретареві судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:Пермінов О.О. - спеціалист-юрисконсульт, довір. № 23/347 від 14.08.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Донецької митниці, м. Донецьк
на постанову господарського суду
Донецької області
від26.10.2006 року
по справі№ 3/5а
за позовомАкціонерного товариства "НОРД", м. Донецьк
доДонецької митниці, м. Донецьк
провизнання недійсними талонів про відмову в пропуску на митну територіюУкраїни товару за контрактом № 02/03 від 07.06.2002р.: № 26 від 06.12.2005р., № 27 від 06.12.2005р., № 28 від 07.12.2005р., № 30 від 08.12.2005р., № 31 від 08.12.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство „НОРД" (далі-позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Донецької митниці (далі - відповідач) про визнання недійсними талонів про відмову в пропуску на митну територію України товару за контрактом № 02/03 від 07.06.2002 р.: № 26 від 06.12.2005 р., № 27 від 06.12.2005 р., № 28 від 07.12.2005 р., № 30 від 08.12.2005 р., № 31 від 08.12.2005 р. та зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару.
Постановою господарського суду Донецької області від 25.10.2006р. по справі № 3/5а позов задоволено частково.
Визнано недійсними талони про відмову в пропуску на митну територію України товару за контрактом № 02/03 від 07.06.2002 р.: № 26 від 06.12.2005 р., № 27 від 06.12.2005 р., № 28 від 07.12.2005 р., № 30 від 08.12.2005 р., № 31 від 08.12.2005 р.
Закрито провадження по справі на підставі підпункту 2 пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в частині вимоги щодо зобов'язання Донецької митниці здійснити митне оформлення товару.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач по адміністративній справі, Донецька митниця, звернувся до Донецького апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду Донецької області від 25.10.2006р. по справі № 3/5а та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, шо судом першої інстанції невірно застосовані норми Митного кодексу України, як-то: ст. 259 - 273 Митного кодексу України (далі МКУ), ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та не в повному обсязі оцінені докази по матеріалам справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 25.10.2006р. по справі № 3/5а- без змін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, суд встанов наступне:
Між Акціонерним Товариством "НОРД" та фірмою Dіроl Сhеmісаі Іпtегпаtіопаl Іпс, США 07.06.2002 р. укладено контракт за № #02/03, відповідно до якого фірма Dіроl Сhеmісаі Іпtегпаtіопаl Іпс, США (далі-продавець) зобов'язалась поставити, а Акціонерне Товариство "НОРД" - прийняти та оплатити хімічні компоненти, у кількості та за цінами, відповідно до інвойсу продавця, на умовах DDU, в редакції Інкотермс 2000.
На митно-ліцензійний склад ТОВ "ТРІДЕ" м. Київ товар потрапив в період вересень-жовтень 2005 року по ціні 2250 Евро за 1 тону.
Згідно додаткової угоди № 45 від 29.11.2005р. сторони дійшли згоди, що ціна товару складає 2220,0 Евро за 1 тону.
В грудні партія товару була вивезена з митно-ліцензійного складу ТОВ "ТРІДЕ" м. Київ та задекларована по ціні, зазначеній в інвойсах.
Відповідно до інвойсів фірми продавця від №02-140000678 від 02.12.2005 р., №02-140000676 від 02.12.2005 р., №02-140000677 від 02.12.2005 р., №02-140000680 від 5 грудня 2005 р. та №02-140000681 від 5 грудня 2005 р. поставці за зазначеним контрактом підлягали хімічні компоненти по ціні 2220,0 Євро за 1 тону.
Позивачем платіжними дорученнями було перераховано за товар, який підлягав поставці відповідно до контракту №02/03 від 07.06.2002р. та додаткової угоди № 45 від 29.11.2005р.
Відповідно до п.6.11 „Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів”, затвердженого Наказом Державної митної служби за № 592 від 31.12.1996 р. зазначено, що митна вартість товару визначається на час випуску товарів зі складу.
Таким чином позивачем правомірно задекларовано партію товару за ціною по 2220 Євро.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно за ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про їх визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Відповідно до ч.І ст.267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здісненні або які повинні бути здісненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів. Однак методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що 2220,0 Євро, є ціною, що фактично сплачена позивачем за поставлений товар.
Згідно п.2.3 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджену Наказом державної митної служби України від 13.10.2003р. № 685 зазначено, що при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень статті 16 Закону України від 05.02.1992р. N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф", постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1998р. N 1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України", або в разі неможливості перевірки її обчислення, якщо рахунок-фактура відсутній, а також якщо за наявності рахунка-фактури відсутні інші документи, потрібні для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, чи буде доведено, що заявлені в них відомості не відповідають дійсності, або якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість чи відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей, посадові особи Відділу визначають митну вартість самостійно, на основі цін на ідентичні або подібні товари.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, матеріали справи не містять обгрунтованих доказів, наданих відповідачем в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості вартості позивача та чи взагалі була потреба самостійно визначати митну вартість на основі цін на ідентичні або подібні товари. Відповідачем також не доведено чому не можливо було застосувати основний метод визначення митної вартості імпортованого товару та наявність факту виникнення у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Відповідачем також не доведено, чи взагалі декларантом не була підтверджена документально заявлена у митній декларації митна вартість. Крім того, в талоні відмови не вказано конкретних причини відмови, а є лише посилання на нормативні акти взагалі.
Посилання заявника скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не одержання останнім ніяких ухвал суду після 25.10.2006р. є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки в судовому засіданні 25.10.2006 р. було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.
Керуючись п. 1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст. 162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Донецької митниці, м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 25.10.2006р. по адміністративній справі № 3/5а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 25.10.2006р. по адміністративній справі № 3/5а за позовом акціонерного товариства "НОРД", м. Донецьк до Донецької митниці, м. Донецьк про визнання недійсними талонів про відмову в пропуску на митну територію України товару за контрактом № 02/03 від 07.06.2002р.: № 26 від 06.12.2005р., № 27 від 06.12.2005р., № 28 від 07.12.2005р., № 30 від 08.12.2005р., № 31 від 08.12.2005р. –залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 29.01.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 409793 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні