Постанова

від 15.07.2014 по справі 0870/10866/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року 12:55Справа № 0870/10866/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.ІО. та представників

позивача: Маркової С.Ю.,

відповідача: Шахрая О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріал» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2012 року №0002382211.

Провадження у справі неодноразово зупинялось.

15.07.2014 провадження у справі поновлено.

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими. Позивач має всі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентом ТОВ «Абсолют АМ». Зазначені документи відповідають вимогам діючого законодавства стосовно їх змісту. Придбані у контрагента позивача - ТОВ «Абсолют АМ» послуги з прибирання у нежитлових приміщеннях, які належать ТОВ «Аріал» позивач сплатив у повному обсязі. На підставі вищевикладеного, відповідачем неправомірно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ за липень - вересень 2010 року у розмірі 52 333 грн. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Глорія-Нет» позивач зазначив, що фактично перевірка підприємства ТОВ «Аріал» відповідачем проведена на підставі постанови слідчого у м. Рівне про порушення кримінальної справи від 12.09.2012, про що відображено у самому акті перевірки. Проте, пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Беручи до уваги вищезазначену норму, відповідачем неправомірно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2011 року у сумі 41 667 грн. Крім того, первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Глорія-Нет» були вилучені правоохоронними органами та при перевірці не досліджувались. На підставі вищевикладеного вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви. Просив позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях. Зазначив, що висновки податківців, про порушення позивачем п.1.3 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 94000 грн.: за липень 2010 року - 14 333 грн., серпень 2010 року - 19 167 грн., вересень 2010 року - 18 833 грн., березень 2011 року - 41 667 грн. є обґрунтованими, а тому спірне податкові повідомлення - рішення є законними та правомірними.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 15 липня 2014 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

У період часу з 21.09.2012 по 27.09.2012 фахівцями позивача було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Аріал» (код ЄДРПОУ 32469888) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Абсолют АМ» та ТОВ «Глорія-Нет» за період з 01.01.2010 по 01.07.2012, за результатами якої складено акт №116/22- 11/32469888 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення:

-п.1.3 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 94 000 грн.: за липень 2010 року - 14 333 грн., серпень 2010 року - 19 167 грн., вересень 2010 року - 18 833 грн., березень 2011 року - 41 667 грн.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 24.10.2012 №0002382211, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 107 084 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - 94000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 084 грн. 25 коп.

Адміністративне оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення позивачем не здійснювалося.

Не погодившись з винесеним спірним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки акту перевірки про допущені порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані нікчемністю укладених між позивачем та зазначеними контрагентами правочинів, а оформлені податкові накладні не засвідчують факт придбання платником податку робіт, послуг та не є підставою для включення до складу податкового кредиту. Такий висновок ґрунтується на обставинах, установлених вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя (справа №0814/183/2012, 1/814/111/2012 від 13.03.2012), відповідно до якого фінансово-господарську діяльність ТОВ «Абсолют АМ» визнано фіктивною та на відсутності доказів щодо реального виконання ТОВ «Глорія-Нет» умов договору. А тому, документи щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Абсолют АМ» та ТОВ «Глорія-Нет» не мають силу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки роботи цими підприємствами за зазначеними договорами не виконувалися.

І.Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Абсолют АМ».

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Аріал» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Абсолют AM» (код ЄДРПОУ 37020572) за 3 квартали 2010 року (липень, серпень, вересень 2010 року). Між ТОВ «Аріал» (замовник) та ТОВ «Абсолют АМ» (виконавець) укладено письмовий договір № 261 від 25.06.2010, згідно з яким виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт по організації послуг з прибирання нежитлових приміщень,які належать ТОВ «Аріал» на підставі права власності.

ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя отримано вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя (справа №0814/183/2012, 1/814/111/2012 від 13.03.2012), яким визнано винними гр. ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.205, 358 Кримінального кодексу України, а саме створення фіктивного підприємства - ТОВ «Абсолют АМ» код 37020572, діючого з метою ухилення від сплати податків підприємствами-контрагентами. Вирок набрав законної сили 29.03.2012.

Підприємством до перевірки не надані інші бухгалтерські документи, що свідчили би про фактичне виконання послуг з прибирання нежитлових приміщень, а саме: не доведено які саме приміщення прибирались, за якою адресою, які роботи фактично здійснювались та інше. Згідно поданих до ДПІ декларацій з податку на прибуток та додатків до них, на ТОВ «Абсолют АМ» власного майна не значиться.

Відповідно до норм Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (далі - Положення №88): первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків як позивача так і його контрагентами.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений первинними документами, складеними належним чином, які відображають реальність здійсненої господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), яка кореспондується із пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної вартості) товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-BP та п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)... . Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Так, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на віднесення сум до податкового кредиту у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику вад покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, п.1 ст.9 вищевказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.7 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Для підтвердження виконання робіт повинні бути складені акти виконаних робіт, які є первинними документами, наявність яких є обов'язковою для підтвердження факту здійснення господарської операції з отримання робіт (послуг), а отже - для отримання платником податку права на віднесення витрат, нарахованих у зв'язку з придбанням таких товарів, до складу валових витрат та складу податкового кредиту.

Вказана позиція узгоджується із Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2010 № К-13590/10.

Суд приходить до висновку, що акти виконаних робіт, які надані позивачем до перевірки не є належними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні», оскільки у вказаних актах не визначено змісту та обсягу господарських операцій (які саме приміщення прибирались, за якою адресою та які роботи фактично здійснювались), що позбавляє можливості перевірити в якому обсязі мали бути виконані та були виконані роботи, яким чином формувалась вартість таких робіт, а відтак зробити висновок про реальність виконання таких робіт.

Також, відповідно до довідки АА №259319 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності за КВЕД ТОВ «Абсолют АМ» є:

- 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту;

- 51.12.0 Посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами;

- 51.13.0 Посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами;

- 51.90.0 Інші види оптової торгівлі;

- 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту;

- 74.40.0 Рекламна діяльність.

Такі види діяльності як надання будь-яких послуг, виконання робіт, тощо, серед основних видів діяльності підприємства відсутні.

Всі документи на підтвердження господарських операцій між ТОВ «Аріал» та ТОВ «Абсолют АМ» с боку останнього підприємства підписані ОСОБА_6, який не брав участь в діяльності підприємства та не підписував від його імені документів. Вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2012 по кримінальній справі №1-111/12 (який набрав законної сили 29.03.2012) встановлено, що печатка та реєстраційні документи підприємства використовувались для складання фіктивних договорів та первинної бухгалтерської документації від імені ОСОБА_6. У звітність про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Абсолют АМ», а також в первинну бухгалтерську документацію вносились завідомо неправдиві відомості з метою прикриття безтоварних операцій.

Таким чином, вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя встановлено факт створення фіктивного підприємства - ТОВ «Абсолют АМ», діючого з метою ухилення від сплати податків підприємствами - контрагентами. Отже, і фінансово - господарська діяльність даного підприємства була фіктивною.

З огляду на зазначене вище, суд вважає помилковими доводи позивача відносно достатності для формування податкового кредиту виключно податкових накладних, які були виписані ТОВ «Абсолют АМ» та актів виконаних робіт, підписаних сторонами, оскільки операції з ТОВ «Абсолют АМ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, як прибирання конкретних нежитлових приміщень, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності.

А отже, суд вважає висновки податкової про заниження позивачем податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Абсолют АМ» за липень 2010 року - 14 333 грн., серпень 2010 року - 19 167 грн., вересень 2010 року - 18 833 грн. обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 24.10.2012 №0002382211 в цій частині правомірним.

На підставі вищевикладеного, в цій частині вимоги позивача про скасування та визнання спірного податкового повідомлення протиправним, а саме в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65 416 грн. 25 коп., у тому числі: за основним платежем - 52 333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 416 грн. 25 коп. є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

ІІ. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Глорія - Нет»

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, ТОВ «Аріал» на запит відповідача щодо надання первинних документів для проведення перевірки надано відповідь, що 30.11.2011 старшим слідчим прокуратури Жовтневого району м.Запоріжжя була проведена виїмка оригіналів документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Глорія-Нет» код ЄДРПОУ 37245999.

До ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя надійшов акт від ДПІ у м. Рівне від 20.05.2011 №636/23-100/37245999 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Глорія-Нет», код ЄДРПОУ 37245999, з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами відомостей за березень 2011 року.

Директор ТОВ «Глорія-Нет», згідно статутних документів - ОСОБА_7. До акта перевірки надано копію протоколу допита директора ОСОБА_7, згідно якого він перебував на посаді директора ТОВ «Глорія-Нет», та за термін перебування не робив ні яких розрахунків, не здійснював фінансових операцій, декларацій до ДПІ не подавав.

На адресу відповідача надійшла постанова слідчого у м.Рівне про порушення кримінальної справи від 12.09.2012.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п.85.8, п. 85.9 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Також, в акті перевірки не зазначено, які самі первинні бухгалтерські документи по господарських операціях позивача з ТОВ «Глорія-Нет» досліджувались. Такі документи фактично не досліджувались відповідачем.

Відповідач не надав доказів звернення до правоохоронних органів щодо отримання або ознайомлення з вилученими у позивача первинними бухгалтерськими документами по господарських операціях з ТОВ «Глорія-Нет».

Сам акт від ДПІ у м. Рівне від 20.05.2011 №636/23-100/37245999 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Глорія-Нет», з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами відомостей за березень 2011 року не є доказом, що підтверджує нереальність господарських операцій.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення в частині нарахування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Глорія - Нет» за березень 2011 року у розмірі 41 667 грн. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення - рішення в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 41 668 грн. (41667 грн. - за основним платежем, 1 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями) підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал» задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 24 жовтня 2013 року №0002382211 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Аріал» на суму 41 668,00 грн.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал» (код ЄДРПОУ 32469888) судовий збір у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) гривен 63 копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко