Постанова

від 14.10.2014 по справі 903/1055/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 903/1055/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Лутекс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі№ 903/1055/13 Господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" доПриватного підприємства "Лутекс"

про стягнення 980400,70 грн., за участю представників сторін від позивача:Копій Д.О. (довіреність № 5410-10/06/13 від 10.06.2013), від відповідача:Овчаров А.В. (довіреність № б/н від 24.09.2014),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" у жовтні 2013 року звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Лутекс" 980400,70 грн. заборгованості, з них: 818566,00 грн. основного боргу, 135472,50 грн. пені, 22269,47 грн. 3 % річних, 4092,50 грн. інфляційних втрат за контрактом продажу товару № 03/06/09 від 03.06.2009.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.04.2014 у справі № 903/1055/13 (суддя Дем'як В.М.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" до Приватного підприємства "Лутекс" відмовлено.

Рішення Господарського суду Волинської області від 16.04.2014 у справі № 903/1055/13 мотивоване тим, що первісний кредитор, Товариство з обмеженою відповідалльністю "Фуд Інвест", не мав права передавати своє право вимоги новому кредитору, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс", без письмової згоди Приватного підприємства "Лутекс", оскільки умови контракту (пункт 10.7) містять заборону на вчинення таких дій без отримання письмової згоди боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі № 903/1055/13 (у складі колегії суддів: Демянчука Ю.Г.- головуючого, Крейбуха О.Г., Юрчука М.І.) рішення Господарського суду Волинської області від 16.04.2014 у справі № 903/1055/13 скасовано. Прийнято нове рішення. Стягнуто з Приватного підприємства ''Лутекс'' (43023 Волинська область, м. Луцьк, вул. Гордіюк 10, кв. 79 код ЄДРПОУ 35782116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд сервіс" (вул. Мжановська, 35 а, Рава Мазовецкая, 96-200, Польща, NIP: 8351486937, Regon: 75073064, Р/р 25154012452001480140290001, Bank Ochrony Srodowiska S.A., SWIFT: EBOSPLPW) 327426,28 (триста двадцять сім тисяч чотириста двадцять шість злотих, 28 польських грошей) польських злотих, еквівалент - 818566,00 гривень (вісімсот вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень), 16371,32 грн. витрат з сплати судового збору за подання позовної заяви. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства ''Лутекс'' (43023 Волинська область, м. Луцьк, вул. Гордіюк 10, кв. 79 код ЄДРПОУ 35782116) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд сервіс" (вул. Мжановська, 35 а, Рава Мазовецкая, 96-200, Польща, NIP: 8351486937, Regon: 75073064, Р/р 25154012452001480140290001, Bank Ochrony Srodowiska S.A., SWIFT: EBOSPLPW) 8185, 38 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Приватного підприємства ''Лутекс'' (43023 Волинська область, м. Луцьк, вул. Гордіюк 10, кв. 79 код ЄДРПОУ 35782116) в дохід державного бюджету 1147,00 грн. судового збору за подання позову немайнового характеру та 609,00 грн. за розгляд вимоги немайнового характеру.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі № 903/1055/13, Приватне підприємство ''Лутекс'' звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі № 903/1055/13 про стягнення з Приватного підприємства ''Лутекс'' на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" 327426,28 польських злотих, еквівалент - 818566,00 грн., а рішення Господарського суду Волинської області від 16.04.2014 у справі № 903/1055/13 залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 касаційну скаргу Приватного підприємства ''Лутекс'' прийнято та призначено до розгляду на 14.10.2014.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" та Приватним підприємством "Лутекс" 03.06.2009 укладено контракт № 03/06/09 продажу товару, згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" продає, а Приватне підприємство "Лутекс" купує м'ясну продукцію. Загальна вартість контракту складає 6 190 000,00 польських злотих. Пунктами 4.5, 4.6 контракту передбачено, що продавець повідомляє факсом або електронною поштою замовниками про готовність до завантаження партії товару, відправивши фактуру покупцю, в якій вказано кількість та вартість товару даної партії. Покупець після отримання фактури факсом оплачує 100% вартості товару на рахунок продавця. Продавець відразу після митної відправки, але не пізніше наступного дня від моменту відправки товару зобов'язаний надіслати покупцеві факсом або електронною поштою наступні дані: копію сертифікату походження та якісного посвідчення; ваги нетто, брутто товару; копію митної декларації СМR; копію рахунку-фактури (інвойс).

Відповідно до пункту 8.4 контракту, за порушення умов поставки, згідно з даним контрактом, продавець сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі 0,05% від вартості недопоставленого товару, відповідно до специфікації на дану партію, за кожний день прострочення.

Поставка товару на суму 346941,45 польських злотих (еквівалентно 867353,50 грн.) підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними № 177943 від 23.03.2012; № 177937 від 30.03.2012; № 057619 від 06.04.2012; рахунками-фактур № 40/12 від 23.03.2012; № 41/12 від 23.03.2012; № 42/12 від 30.03.2012; № 43/12 від 30.03.2012; № 46/12 від 06.04.2012; № 47/12 від 06.04.2012.

Відповідачем зобов'язання щодо проведення розрахунків за поставку товару виконано на суму 19515,00 польських злотих (еквівалентно 48787,50 грн.), частково.

Скарг чи претензій щодо якості товару відповідачем на адресу позивача не надіслано.

Відповідно до пункту 8.5 контракту, товар який не відповідає умовам контракту по асортименту чи якості, рахується прийнятим, якщо покупець в 10-денний термін, після його отримання, не повідомить продавця про свою відмову від товару.

На адресу відповідача 22.05.2012 та 31.05.2012 позивачем надіслано вимоги щодо сплати коштів за отриманий товар.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" 14.12.2012 укладено договір про переуступку права вимоги стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс", Польща (позивач).

На адресу відповідача позивачем 30.05.2013 надіслано претензію про сплату заборгованості № 30/05/13, в якій вказано, що сума даної претензії складає 385508 польських злотих, і право вимоги боргового зобов'язання переходить до компанії "Фуд Сервіс".

З метою встановлення змісту пункту 10.7. контракту, викладеного польською редакцією, суд першої інстанції, керуючись пунктом 4 статті 65 Господарського процесуального кодексу України , запросив перекладача з Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку - ОСОБА_10, яка у суді першої інстанції підтвердила про те, що в обох мовних версіях зазначено про необхідність отримання письмової згоди другої сторони у разі передачі інформації та комерційної таємниці за контрактом, що виключає можливість передачі прав та обов'язків без письмового згоди іншої сторони. Передаючи право вимоги на стягнення заборгованості, фірма "Фуд Інвест" передала інформацію про стан розрахунків і про наявну суму заборгованості.

Ухвалою суду від 28.05.2014 у справі № 903/1055/13 розгляд справи відкладено на 26.06.2014 та зобов'язано сторін надати до дня слухання справи належним чином засвідчений переклад контракту № 03/06/09 від 03.06.2009.

Клопотанням від 26.06.2014 позивачем долучено до справи нотаріально засвідчений переклад контракту № 03/06/09 від 03.06.2009, виконаний перекладачем ОСОБА_11 Кваліфікацію останньої підтверджено нотаріально засвідченою копією диплому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з пунктом 10.7 перекладу контракту № 03/06/09, сторони повинні зберігати комерційну таємницю, не мають передавати третім особам інформацію щодо даного контракту, без письмової згоди іншої сторони.

Відповідно до статті 505 Цивільного Кодексу України , комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Тобто, визначення ''комерційна таємниця'' включає в себе тільки відомості та інформацію, яка є важкодоступною для певних категорій осіб. В статті не зазначається про права та обов'язки, які входять у поняття комерційної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України , кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що заміну кредитора у зобов'язанні за контрактом купівлі-продажу товару № 03/06/09 здійснено з порушенням статті 516 Цивільного кодексу України та умов контракту; договір про відступлення права вимоги від 14.12.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України .

Також не відповідає положенням статті 516 Цивільного кодексу України висновок суду першої інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" не набув права вимоги про стягнення заборгованості за контрактом від 03.06.2009 до відповідача - Приватного підприємства "Лутекс", а у відповідача - Приватного підприємства "Лутекс" на підставі договору про переуступку права вимоги від 14.12.20012 не виникло зобов'язань.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 1372,50 грн. пені, 22269,47 грн. 3% річних та 4098,50 грн. інфляційних втрат, касаційна інстанція зазначає наступне.

Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України , у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про неприйняття від позивача до розгляду рахунків-фактур, оскільки ним необгрунтовано неможливість їх подання суду першої інстанції. У позовній заяві позивачем не зазначено строки та періоди нарахування штрафних санкцій. У зв'язку з неподачею рахунків-фактур у засідання суду першої інстанції, позивачем не визначено початок прострочення платежу відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування чи зміни постанови.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лутекс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі № 903/1055/13 Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі № 903/1055/13 Волинської області залишити без змін.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.