Постанова

від 02.10.2014 по справі 5013/492/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 5013/492/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" рішеннягосподарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі№ 5013/492/12 господарського суду Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Української товарної біржі провизнання договорів недійсними та повернення майна За участю представників: ТОВ "Віконт" - Плетньова О.С.; Самаріна А.С.; ТОВ "Автосвіт" в особі ліквідатора - Брацкова О.С.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про:

- визнання недійсними біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 886994 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886995 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886996 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886997 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886998 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886999 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887000 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887001 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887002 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887003 від 28.01. 2009 р., реєстраційний номер 887004 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887005 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887006 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887007 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887008 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887009 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887010 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887011 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887034 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887035 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887036 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887037 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887038 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887039 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887040 від 31.01.2009 р., які укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт";

- зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" повернути наступне майно загальною вартістю 44 365,70 грн.: транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі НОМЕР_1; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі НОМЕР_2; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 430, 1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_3; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 430, 1997 р. випуску, № шасі НОМЕР_4; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1998 р. випуску, № шасі НОМЕР_5; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі НОМЕР_6; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 р. випуску, № шасі НОМЕР_7; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 р. випуску, № шасі НОМЕР_8; транспортний засіб моделі MAN 18.460 TGA, 2001 р. випуску, № шасі НОМЕР_9; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_10; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_11; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_12; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_13; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 р. випуску, № шасі НОМЕР_14; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 р. випуску, № шасі НОМЕР_15; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_16; транспортний засіб моделі FLIEGL SDS 350, 2000 р. випуску, № шасі НОМЕР_17; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2001 р. випуску, № шасі; транспортний засіб моделі: SСНМІТZ S 01, 1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_18; транспортний засіб моделі: SСНМІТZ S 01, 1999 р. випуску, № шасі НОМЕР_19; транспортний засіб моделі: RENAULT RVI Magnum 470, 1998 р. випуску, № шасі VF611GTA100008536; транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі НОМЕР_20; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 р. випуску, № шасі НОМЕР_21; транспортний засіб моделі: ВАЗ 2107, 2004 р. випуску, № кузову НОМЕР_22; транспортний засіб моделі: ВАЗ 21104, 2005 р. випуску, № кузову НОМЕР_23.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що біржові договори (угоди) купівлі-продажу транспортних засобів укладені керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" Дьячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень, по суттєво заниженій вартості, що завдало збитків товариству та призвело до неможливості виконання державною виконавчою службою рішення суду та призвело до банкрутства ТОВ "Автосвіт".

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2012 р. до участі у справі № 5013/492/12 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Українську товарну біржу, що реєструвала біржові договори купівлі-продажу транспортних засобів.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 р. у справі № 5013/492/12, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р., у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 року у справі №5013/492/12 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 р. скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року у справі №5013/492/12 (суддя Макаренко Т.В.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року (колегія суддів: головуючий Іванов О.Г., судді Березкіна О.В., Подобєд І.М.), позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про визнання договорів недійсними та повернення майна задоволено повністю.

Мотивуючи рішення, суд послався на те, що оспорюванні позивачем біржові договори (угоди) купівлі-продажу транспортних засобів були укладені керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" Дьячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень та, відповідно, без додержання вимог, які встановлені приписами статей 203, 207, 208 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року №5013/492/12 господарського суду Кіровоградської області залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 19.08.2014 року постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року у справі №5013/492/12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" повністю, посилаючись на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та ненадання цим обставинам належної правової оцінки, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових рішень.

В обґрунтування касаційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховано приписи статті 241 Цивільного кодексу України, де зазначено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, посилаючись на те, що спірні договори купівлі-продажу укладалися згідно рішення засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт", оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства № 19/1 від 19.01.2009 року, що свідчить про наявність згоди засновників на укладання оскаржуваних угод, при цьому, ТОВ "Автосвіт" шляхом вчинення дій по передачі транспортних засобів та прийняттю оплати за них фактично виконало спірні угоди, що свідчить про їх схвалення та виключає можливість визнання їх недійсними з підстав перевищення Дьячковським Д.В. своїх повноважень.

Також, у касаційній скарзі зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" без поважних причин пропустило строк позовної давності, який не підлягає поновленню з тих причин, що про укладення оскаржуваних угод ТОВ "Автосвіт" дізналося в січні 2009 року, і саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності, впродовж якого товариство могло звернутися до суду з даним позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2009 р. та 31.01.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" (покупець) були укладені біржові договори (угоди) купівлі-продажу автотранспорту у кількості 25 штук, згідно яких ТОВ "Автосвіт" продало ТОВ "Віконт" транспортні засоби із зазначенням моделі, № двигуна, № шасі та вартості (ціни).

Загальна вартість (ціна) продажу всіх транспортних засобів по усіх договорах становить 44 365, 70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання зазначених біржових договорів (угод) недійсними та повернення майна у зв'язку з укладенням договорів керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" Дьячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як передбачено частинами 1-3 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" регулюється Статутом, зареєстрованим Реєстраційною палатою Кіровоградської міської ради, реєстровий № 08468 - Лт-1 від 23.03.2004 р., затвердженим рішенням загальних зборів засновників, протокол № 1 від 01.03.2004 р.

Згідно зі статтею 9 Статуту вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішення про купівлю, продаж, заставу рухомого і нерухомого майна та передачу у довірче управління основних засобів товариства.

Відповідно до статті 11 Статуту, директор представляє товариство у відносинах з організаціями, підприємствами та державними органами України щодо питань діяльності товариства, має право без доручення здійснювати дії від його імені в межах своєї компетенції, передбаченої Статутом, видає доручення на вчинення юридичних дій від імені товариства. Поряд з цим, директор не має права без згоди засновників відчужувати будь-яким способом будь-яке майно товариства, передавати його в заставу, заключати кредитні угоди, угоди про фінансову допомогу, вносити зміни і доповнення до договорів оренди земельних ділянок (часток), в тому числі припиняти та розривати достроково договори оренди земельних ділянок з будь-яких підстав без згоди на те засновників (підпункт 1.1.17.1. статті 11 Статуту).

Згідно з Протоколом зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" від 03.03.2008 р. на посаду директора товариства було призначено Дьячковського Д.В. з 04.03.2008 р., з правом першого підпису фінансово-господарської документації, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 356656-356657 від 28.04.2009 р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій протоколів загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" від 19.01.2009 р. № 19/01 та від 20.01.2009 р. № 20/02, товариство вирішило зняти з обліку для подальшої реалізації зазначені в протоколах автомобілі у кількості 14 штук та напівпричепи в кількості 9 штук. Всі необхідні дії, пов'язані з підписанням договору купівлі-продажу та зняття їх з обліку від імені ТОВ "Автосвіт" було доручено Хейруллаєву Рустаму Демнез-Огли.

Із змісту оскаржуваних біржових договорів (угод) від 28.01.2009 р. та 31.01.2009 р. вбачається, що вони підписані від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" директором товариства Дьячковським Д.В., який діяв на підставі довіреності № 110 від 28.01.2009 р.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що при укладенні оскаржуваних біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів Дьячковський Д.В., перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт", діючи на підставі довіреності № 110 від 28.01.2009 р., надання якої директору Статутом товариством не передбачено, діяв всупереч положенням Статуту, у підпункті 11.17.1 статті 11 якого закріплено, що директор не має права без згоди засновників відчужувати будь-яким способом будь-яке майно товариства, а протоколами загальних зборів засновників товариства всі необхідні дії, пов'язані з підписанням договору купівлі-продажу та зняття з обліку автомобілів, від імені ТОВ "Автосвіт" було доручено Хейруллаєву Рустаму Денмез-Огли.

Предметом розгляду у цій справі, як уже було встановлено є визнання недійсними біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів у зв'язку з підписанням цих договорів особою, яка не мала відповідних повноважень.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною першою статті 241 ЦК України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Колегія суддів вважає, що зі змісту норми ч.1 ст. 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Отже, дії позивача з виконання спірних договорів (передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової оплати за спірними договорами) дають підстави вважати правочин схваленим особою, на користь якої його було укладено.

Щодо вимог касаційної скарги з приводу того, що Позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності, який не підлягає поновленню з тих причин, що про укладення оскаржуваних угод ТОВ "Автосвіт" дізналося в січні 2009 року, і саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності, впродовж якого товариство могло звернутися до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, про укладення оскаржуваних біржових договорів (угод) купівлі-продажу арбітражному керуючому ТОВ "Автосвіт", який був призначений ліквідатором у справі № 11/48 господарського суду Кіровоградської області про банкрутство товариства ТОВ "Автосвіт", стало відомо 24.11.2010 року - з моменту отримання від Кіровоградського РЕВ ДАІ відповіді на запит, до якої були додані копії оскаржуваних договорів (угод), при цьому, як відомо, ТОВ "Автосвіт" звернулось до суду з даним позовом 18.05.2012 року.

Відповідно до статті 257 ЦК України позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253-255 ЦК України.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Частиною сьомою статті 261 ЦК України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом.

У зв'язку із наведеним слід відзначити, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), спеціальних норм про позовну давність, у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсним угод боржника, не встановлено, на що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень уваги не звернули.

Отже, суд першої інстанції у рішенні від 10.10.2013 року, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі №5013/492/12, дійшов помилкового висновку, що початок перебігу строку позовної давності є днем, коли саме арбітражний керуючий у справі про банкрутство дізнався про укладені спірні договори, та неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів, що прийняті з порушенням норм матеріального права, не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки господарським судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи, які входять до предмета доказування в цій справі, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, через що висновки судів не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції вважає за можливе прийняти нове рішення у справі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року у справі №5013/492/12 про задоволення позовних вимог та визнання договорів недійсними і повернення майна підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд даної справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 11 , 111 9 , 111 28 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року у справі №5013/492/12 скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" (25006, м. Кіровоград, вул. В. Чорновола (Луначарського), 40/51, код ЄДРПОУ 32892706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" (25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова (Леніна), 10, код ЄДРПОУ 31975182) судовий збір: за розгляд у господарському суді Кіровоградської області у сумі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн., 50 коп.; за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у сумі 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн., 25 коп.; за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 85 коп.; за подання касаційної скарги до Верховного Суду України 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 10 коп.

Господарському суду Кіровоградської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

Судді: П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук