Постанова
від 05.02.2007 по справі 25/367
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/367

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

31.01.2007 р.                                                                            справа №25/367

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

За участю представників сторін:

від позивача – Тичина С.О. –юрисконсульт військової частини, довіреність № 86 від 29.01.2007р., Олександров О.В. –військовий прокурор Донецького гарнізону, посвідчення № 234 від 28.03.2005,   

від відповідача –Поволоцька Н.М. –начальник юридичного відділу, довіреність № 0604/449 від 06.04.2006р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Сармат” м. Донецьк

на рішення

господарського суду Донецької області

від 30.11.2006p.

по справі  № 25/367 (суддя Бойко І.А.)  

за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України –органу центральної влади, яке уповноважило і передало право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах військовій частині 3037 м.Донецьк

до відповідача - закритого акціонерного товариства “Сармат” м. Донецьк

про стягнення 31 421 грн. 02 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2006p. по справі № 25/367 (суддя Бойко І.А.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ЗАТ “Сармат” 2 121 грн. 02 коп., в тому числі пеня в сумі 1 002 грн. 50 коп., 3 % річних в сумі 200 грн. 76 коп., індекс інфляції в сумі 917 грн. 76 коп.

В частині стягнення основного боргу в сумі 29 300 грн. 00 коп. провадження у справі припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Рішення суду мотивоване тим, що в порушення умов договору № 11 від 23.03.2006р. про надання послуг з прибирання сміття та очищення території, відповідач не розрахувався за виконані військовою частиною № 3037 роботи на суму 29 300 грн.

Під час розгляду справи відповідач платіжними дорученнями № 16342 від 09.11.2006р. на суму  6260,00 грн. та № 16452 від 13.11.2006р. на суму 23040,00грн. борг погасив, у зв'язку з чим суд першої інстанції припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог.

У відповідності до п. 5.5 договору позивачем обрахована пеня за 112 днів прострочення в сумі 1002 грн. 50 коп., а згідно ст. 625 ЦК України –3% річних та індекс інфляції на суму боргу.

Посилання відповідача на не виставлення рахунків на оплату послуг, що є підставою для не нарахування штрафних санкцій, не прийнято судом до уваги, оскільки з наданих відповідачем платіжних доручень в якості доказів оплати суми боргу в призначенні платежу йде посилання на рахунки №№ 33, 40 та 41, що були виставлені позивачем на оплату за надані послуги.

Крім того, в матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача (вих. № 03/2-6065 від 22.09.2006р.), в якому зазначено, що заборгованість по рахунку № 33 від 01.08.2006р. ЗАТ “Сармат” зобов'язується погасити.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, процентів та інфляційних нарахувань в розмірі 2 121 грн. 02 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що прострочення сплати суми боргу виникло не з дати підписання актів виконаних робіт, а з дати надання виконавцем замовнику рахунків.

Доказів пред'явлення відповідачу рахунків, позивач в порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав. Рахунки не містять відомостей про особу, яка їх приймала та час їх отримання.

Посилання суду на платіжні доручення № 16342 та № 16452 безпідставне, оскільки зазначення в них відомостей про підстави оплати не є доказом виставлення їх саме на ті дати, з яких позивач провів нарахування штрафних санкцій.

Гарантійний лист відповідача також не є доказом виставлення рахунку.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Між закритим акціонерним товариством “Сармат” (замовник) та  військовою частиною 3037 (виконавець) 23.03.2006р. укладено договір  № 11 про надання послуг з прибирання сміття та очищення території, за яким останній зобов'язався надавати власними силами послуги з прибирання сміття та очищення території замовника за адресою: 83059, м. Донецьк, проспект Ілліча, 106.

          На виконання  умов  договору позивачем у період з березня 2006р. по вересень 2006р. надані послуги з прибирання сміття та очищення території відповідача на загальну суму 72480 грн.00 коп., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 6/09 за вересень 2006р.,  № 3/08 за серпень 2006р., № 3/07 за липень 2006р., № 3/06 за червень 2006р.,  № 1/06 за травень 2006р., № 1/05 за квітень 2006р., № 1/04 за березень 2006р., підписаними представниками сторін без заперечень.

          Відповідно до п. 4.1 договору № 11 від 23.03.2006р. за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього (на підставі наданих виконавцем рахунків) протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг (виконаних робіт) та табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця).

Взяті на себе зобов'язання за договором ЗАТ “Сармат” виконав не належним чином, тому у нього за надані послуги у липні, серпні та вересні 2006р.  утворилась заборгованість в сумі 29 300 грн. 00 коп.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ “Сармат” оплатив заборгованість платіжними  дорученнями  № 16342 від 09.11.2006р. на суму  6260 грн. 00 коп. згідно рахунку № 33 від 01.08.2006р. та № 16452 від 13.11.2006р. на суму 23040 грн. 00 коп. згідно рахунків №№ 40, 41 від 21.09.2006р. - після порушення провадження у справі і цей факт не оспорюється позивачем,  тому  господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору та припинив провадження у справі в цій частині позову на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 договору № 11 від 23.03.2006р. за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього (на підставі наданих виконавцем рахунків). Доказів направлення відповідачу рахунків на оплату послуг № 33, № 40 та № 41 матеріали справи в собі не містять.

Позивач листом № 1030 від 15.09.2006р. звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості у сумі 15360 грн., у зв'язку з неоплатою виставленого рахунку № 33 на оплату виконаних робіт за липень 2006р.

ЗАТ “Сармат” розглянуло вимогу військової частини 3037 та листом № 03/2-6065 від 22.09.2006р. повідомило позивача про своє зобов'язання погасити заборгованість за рахунком № 33 від 01.08.2006р. до 27.09.2006р.

Разом з тим, гарантійний лист відповідача (вих. № 03/2-6065 від 22.09.2006р.),  підтверджує  лише факт отримання рахунку № 33, однак не  визначає дати його направлення.

Тому посилання позивача на зазначення у графі “призначення платежу” платіжних доручень № 16452 та № 16342 рахунків на оплату послуг  № 40 та №41 не підтверджує факту їх направлення відповідачу до звернення з позовом до господарського суду.

Оскільки позивачем не підтверджено направлення відповідачу рахунків на оплату послуг № 40 та № 41, тому господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення штрафних санкцій в повному обсязі, обрахованих  з моменту складення актів здачі-приймання робіт до 31.10.2006р.

Разом з тим, оскільки факт отримання відповідачем рахунку № 33 на оплату послуг ним визнається у листі № 03/2-6065 від 22.09.2006р., тому  відповідно  до  умов договору та вимог ст. 530 ЦК України позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій  є обґрунтованими за період з 22.09.2006р. по 31.10.2006р.  та підлягають задоволенню в сумі 133 грн. 58 коп. –пеня, 321 грн. 94 коп. –інфляційні та 23 грн. 57 коп. –3 % річних.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду не відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч.1 п. 2 ст. 103,  ч.1 п.4 ст.104, ст. 105  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2006р. по справі № 25/367 скасувати частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Сармат” (пр. Ілліча, 106 м.Донецьк, 83059) на користь військової частини 3037 Міністерства внутрішніх справ України (вул. Купріна, 1 м. Донецьк, 83005) пеню в сумі 133 грн. 58 коп., 321 грн. 94 коп. збитків від інфляції та 23 грн. 57 коп. –3 % річних.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Сармат” (пр. Ілліча, 106 м.Донецьк, 83059) в доход Державного бюджету 258 грн. 32 коп. державного мита.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Сармат” (пр. Ілліча, 106 м.Донецьк, 83059) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, пр-т Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн. 10 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано:          

1.          ЗАТ “Сармат”

2.          Військова частина 3037

3.          військова прокуратура Донецького гарнізону

4.          прокуратура Донецької області

5.          господарському суду Донецької області

6.          у справу № 25/367 (2 прим.)

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення05.02.2007
Оприлюднено29.08.2007
Номер документу409943
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —25/367

Ухвала від 30.09.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 21.09.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Рішення від 11.09.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Рішення від 31.01.2008

Господарське

Господарський суд Донецької області

Бойко І.А.

Ухвала від 11.12.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Бойко І.А.

Ухвала від 13.09.2007

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 19.03.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Мачульський Г.М.

Ухвала від 16.01.2007

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

М'ясищев А.М.

Постанова від 05.02.2007

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

М'ясищев А.М.

Судовий наказ від 04.12.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Чередко А.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні