Постанова

від 26.01.2007 по справі 32/268пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/268пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.01.2006 р.                                                                            справа №32/268пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Чилімова А.В. за довіреністю,

від відповідача:від третьої особи 1від третьої особи 2Черкашин І.Ю. – директорне з»явивсяАмельченко С.В. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуНауково-виробничого об"єднання "Енергосоюз" м. Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від27.11.2006 року

по справі№32/268пд

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний комерційний банк "Камбіо" в особі філії "Донецька дирекція ТОВ УКБ "Камбіо" м. Донецьк

до

за участю третіх осібНауково-виробничого об"єднання "Енергосоюз" м. Донецьк1. Донецькогоспеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Донецьк2. Добровільного пожежного товариства України м. Київ

провизнання договору оренди розірваним

В С Т А Н О В И В :

          В серпні 2006 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальний комерційний банк "Камбіо" в особі філії "Донецька дирекція ТОВ УКБ "Камбіо" м. Донецьк (позивач) із позовом до Науково-виробничого об"єднання "Енергосоюз" м. Донецьк (відповідач) про визнання договору оренди розірваним.

          Ухвалами господарського  суду  від 14.09.06р. та 03.10.06р. до участі  у  справі  були залучені в якості третіх осіб на  стороні  відповідача Донецьке спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Донецьк (третя особа 1) та Добровільне пожежне товариство України м. Київ (третя особа 2).

          В процесі  розгляду  справи  позивач  17.10.06р. заявив  вимоги про припинення правовідношення шляхом розірвання договору оренди нежитлового приміщення та прилеглої території № 1 від 22.03.99р., укладеного між Донецьким спеціалізованим ремонтно –будівельним підприємством протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Донецьк та відповідачем. Ці  вимоги прийняті судом до  розгляду.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2006 року у задоволені  позовних  вимог відмовлено, а в  частині  позовних  вимог про  визнання розірваним договору  оренди нежитлового приміщення та прилеглої території № 1 від 22.03.99р. провадження  припинено.

         Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду частково скасувати за мотивами порушення судом процесуального права та припинити  провадження у справі, як непідвідомчої  господарському  суду, мотивуючи тим, що рішенням встановлено  факти, які  не  відповідають дійсності.

          Позивач  вважає  рішення господарського  суду  правильним, а  апеляційну  скаргу такою, що  не підлягає задоволенню.

          Третя особа 2 надала пояснення в яких зазначила, що  спірний Договір свою дію не  припинив, рішення господарського  суду  вважає  не законним   та необгрунтованим.

          Третя особа 1 в судове засідання  апеляційної  інстанції не з»явилася, ні яких  клопотань не заявила, хоча  була належним  чином  повідомлена про час дату та  місце  слухання  справи, через що  судова  колегія  вважає за  можливе  розглянути  справу  у ії  відсутності  та  прийняти  рішення.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів  справи, між третьою особою 1 та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення та  прилеглої  території  №1 від 22.03.99р. (далі Договір) за адресою - Донецьк, вул. Професорів Богословських 5, загальною  площею 1512,4 кв.м., літ А-4 зі строком  оренди на 5 років з моменту підписання Договору.

У зв»язку з находженням зазначеної  адміністративної  будівлі у  податковій заставі ДПІ у Ленінському  районі м.Донецька вона  була  реалізована у  примусовому  порядку з  аукціону 03.12.2004р. та  набула  нового  власника  Песоцького Д.А.

Відповідно до  договору  купівлі-продажу від 30.12.04р.  право  власності  на спірну  будівлю перейшло до    Тарадайко Н.А. та  зареєстровано  в КП БТІ м. Донецька 27.05.05р.

Тарадайко  Н.А.  за договором купівлі-продажу  від 03.06.05р. продала   будівлю позивачу.

Відповідно  до  Витягу з державного  реєстру  правочинів  від 29.06.06р. та  витягу про  реєстрацію  права  власності  на  нерухоме  майно на  теперішній  час  власником спірної будівлі є ЗАТ «Фарлеп-Телеком-Холдінг»на підставі   договору  купівлі  продажу від  29.06.06р.

Вищевказані фактичні обставини правильно встановлені судом  першої інстанції та  сторонами не оспорюються.

Також господарський  суд дійшов  правильного  висновку  припинивши на підставі  п.1 ст. 80 ГПК України первісні  позовні  вимоги про  визнання  розірваним договору оренди нежитлового  приміщення та  прилеглої території №1 від 22.03.99р. у зв»язку з тим, що  спір не  підлягає вирішенню в господарських судах  України, оскільки не направлені на  захист прав та  обов»язків, а  заявлені  вимоги є лише  вимогою про встановлення певного  факту, що не відповідає  вимогам ст. 1, 12 ГПК України.

Предметом  позовних  вимог,  що заявлені позивачем в заяві від 17.10.06р. є  вимоги про припинення правовідношення шляхом розірвання договору оренди нежитлового приміщення та прилеглої території № 1 від 22.03.99р., укладеного між Донецьким спеціалізованим ремонтно –будівельним підприємством протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України м. Донецьк та відповідачем, тобто  фактично він просить розірвати цей Договір.

За приписами  ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Оскільки з  матеріалів  справи  вбачається, що  позивач на  момент  подання  позовної  заяви  вже  не  був    власником  спірної будівлі,  отже  він  фактично   вимагає розірвання договору, стороною за  яким  на  момент заявлення цих вимог - 17.10.06р. він не  був,  тому  спірний  договір на цій момент не створював для  нього  ніяких  прав  та  обов»язків.

Відповідно до вимог  ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки  при  розгляді цієї  справи в  межах заявлених позовних   вимог не  встановлено будь-яких порушень права  позивача, на захист якого він звернувся до  суду, висновок  суду  першої  інстанції про відмову в задоволені  позову  про припинення правовідношення  шляхом  розірвання договору оренди нежитлового  приміщення та  прилеглої  території  №1 від 22.03.99 р.є вірним.

Разом з тим, обгрунтування цього рішення  висновком про припинення дії вищевказаного договору оренди нежитлового  приміщення та  прилеглої території №1 від 22.03.99р., та  відсутність правонаступництва за договором у  власника майна є попередчасним. Дослідження цього питання не   стосується предмету спору, виходить за межи позовних  вимог та  стосується  інтересів теперішнього  власника майна, який не  бере участі у  справі.

Отже  мотивування рішення  суду  першої  інстанції є  помилковим,  викладено з порушенням п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, але це не є  підставою до  скасування рішення суду першої  інстанції,   тому судова  колегія вважає за необхідне залишити в  силі резолютивну частину рішення, але за мотивами викладеними в постанові.

Вимоги апеляційної  скарги про  скасування рішення  суду  та  припинення провадження у  справі не засновані на законі.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2006 року у справі №32/268пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

         Рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2006 року у справі №32/268пд залишити без змін за мотивами  викладеними в  постанові, а апеляційну скаргу Науково-виробничого об"єднання "Енергосоюз" м. Донецьк –без задоволення .

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС