Постанова

від 08.10.2014 по справі 826/10988/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2014 року 08 год. 15 хв. № 826/10988/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРГЕЗМЕСК» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 квітня 2014 року № 46526552208 і № 46626552208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГЕЗМЕСК» (далі - позивач, ТОВ «УКРГЕЗМЕСК») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 квітня 2014 року № 46526552208 і № 46626552208.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.03.2014р. № 209/26-55-22-08/36758099, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» (ідентифікаційний код 30523272) за період з 01.11.2012р. по 31.12.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що сформована в позасудовому порядку позиція контролюючого органу щодо нереальності (нікчемності) господарського правочину, укладеного між ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» і ТОВ «ВКФ «Мілана» (агентський договір на пошук покупців на товари Принципала від 02.07.2012р. № 02/07) фактично ґрунтується лише на висновках акта іншого податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана», незрозумілих листах та матеріалах кримінального провадження, отриманих в ході досудового розслідування, (тобто, на неналежних доказах), а тому суперечить нормам чинного законодавства України. Натомість реальність спірних фінансово-господарських операцій підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами, та безпосередньо пов'язанні із господарською діяльністю ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» .

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та жодних письмових заперечень проти позову і додаткових документів до суду не подав.

15 вересня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 03.03.2014р. по 04.03.2014р., згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 27.02.2014р. № 725, працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» (ідентифікаційний код 36758099) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» (ідентифікаційний код 30523272) за період з 01.11.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 07.03.2014р. № 209/26-55-22-08/36758099 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та інших джерел використаних під час проведення документальної перевірки позивача наведений на стор. 3 - 4 Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» з суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «ВКФ «Мілана» (ідентифікаційний код 30523272) згідно агентського договору від 02.07.2012р. № 02/07, підписаного від імені контрагента - директором Петренком Р.П. За умовами цього Договору Агент (ТОВ «ВКФ «Мілана») зобов'язується здійснювати від свого імені, та за рахунок Принципала (ТОВ «УКРГЕЗМЕСК») дії щодо пошуку покупців на продукцію Принципала, збирати замовлення покупців продукції Принципала і направляти їх останньому, виконувати інші необхідні дії для залучення покупців відповідно до умов цього Договору, а Принципал зобов'язується сплатити Агенту винагороду за виконання доручень.

Відповідно до наданих до перевірки податкових накладних та актів приймання виконаних робіт, датованих листопадом і груднем 2012 року (перелік останніх міститься на стор. 5 Акта перевірки), ТОВ «ВКФ «Мілана» виконало робіт на загальну суму 446 724, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 74 454, 01 грн.). Розрахунки за вказаним Договором були проведенні в безготівковій формі, наявність дебіторської та/або кредиторської заборгованості перевіркою не зафіксована. За результатами аналізу даних Додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад і грудень 2012 року сума коштів у розмірі 372 270, 00 грн. за описаними вище господарськими операціями віднесено до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість у розмірі 74 454, 01 грн. - до складу податкового кредиту за вказані місяці.

При цьому під час проведення перевірки перевіряючим були враховані висновки, викладені в Акті Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 24.07.2013р. № 30/22-2/30523272 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» (код ЄДРПОУ 30523272) щодо підтвердженій господарських відносин з ТОВ «Фруком» (код 38256383), ТОВ «Імортель груп» (код 3166322), ТОВ «Еко-Сервіс» (код 34751286), ТОВ «Скомп» (код 38256357), ТОВ «Прімум Компані» (код 37779105), ТОВ «Саміро Холдинг» (код 37563814), ТОВ «Рекламна агенція «Принцепс» (код 36827126), ТОВ «Нашира» (код 37474667), ТОВ «Детемо» (код 37563821), ТОВ «Автобудсервіс-7» (код 35063331), ТОВ «Новий градъ» (код 37779084) за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р.». За висновками Акта від 24.07.2013р. № 30/22-2/30523272 реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ВКФ «Мілана» із підприємствами-постачальниками за наведеним переліком, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також реальність здійснення господарських відносин із підприємствами-покупцями за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р. - не підтверджено.

Крім того, разом з листом ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.01.2014р. № 312/7/26-58-09-02 до відповідача надійшли матеріали кримінального провадження № 32013110090000086, розпочатого 26.03.2013р., а саме - протокол допиту свідка Петренка Р.П. від 11.07.2013р. (який значився як директор ТОВ «ВКФ «Мілана» протягом періоду з 01.11.2011р. по 31.12.2012р.), оформлений старшим о/у ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, старшим лейтенантом податкової міліції Куцим М.Ю. у Київській обл., с. Юрівка, вул. Нова, 6-А. Зокрема, під час допиту Петренко Р.П. пояснив, що будучи введеним в оману підписав якісь документи в нотаріуса та надавав свій паспорт та ідентифікаційний номер певній особі саме з метою працевлаштування. Про те, що він фактично став директором і засновником підприємства ТОВ «ВКФ «Мілана» він не знав. Жодних первинних документів, документів податкової звітності від імені названого підприємства не підписував, підприємницької діяльності як не здійснював та рахунки для цього підприємства в установах банків не відкривав. Також в процесі перепродажу підприємства участі не приймав та з ОСОБА_1 (останній значиться як наступний директор ТОВ «ВКФ «Мілана») ніколи не зустрічався.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» правових підстав для формування ним валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних правочинів з ТОВ «ВКФ «Мілана».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 07.03.2014р. № 209/26-55-22-08/36758099 перевіряючий встановив порушення ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» норм ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 і п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2012 рік на суму 78 177, 00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 74 454, 01 грн. (в т.ч. за листопад 2012 року на суму 51 454, 01 грн., за грудень 2012 року - 23 000, 00 грн.).

01 квітня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 07.03.2014р. № 209/26-55-22-08/36758099 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 46626552208, яким визначило ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 97 721, 00 грн., в т.ч. 78 177, 00 грн. - основний платіж, 19 544, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 46526552208, яким визначило ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 93 068, 00 грн., в т.ч. 74 454, 00 грн. - основний платіж, 18 614, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2014р. за № 46526552208 і № 46626552208 були переглянуті в процедурі адміністративного оскарження у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, та згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві 16.05.2014р. № 4435/10/26-15-10-03-15 та Міністерства доходів і зборів України від 17.06.2014р. № 10762/6/99-99-10-01-15 залишені без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що в 02 липня 2012 року між ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» (Принципал), в особі директора Гурського А.Е., і ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» (Агент), в особі директора Петренка Р.П., був укладений письмовий агентський договір на пошук покупців на товари Принципала за № 02/07. За умовами цього Договору (п. 1.1) Агент зобов'язується здійснювати від свого імені, але за рахунок Принципала дії щодо пошуку покупців на продукцію Принципала, збирати замовлення покупців продукції Принципала і направляти їх останньому, виконувати інші необхідні дії для залучення покупців відповідно до умов цього Договору, а Принципал, в свою чергу, - сплатити Агенту винагороду за виконання цього доручення.

Згідно п. 1.2 і п. 1.3 зазначеного Договору Агент не має права укладати договори купівлі-продажу з покупцями продукції Принципала. Також Агент виконує доручення, вказане в п. 1.1 цього Договору, на території України. Агент також має право здійснювати діяльність за цим договором на територіях розташування торгових ярмарків, виставок-продажів.

При цьому за умовами п. 2 даного Договору Агент зобов'язується здійснювати залучення покупців на продукцію Принципала, зокрема, шляхом: розміщення зразків продукції Принципала в торговій мережі, на ярмарках, виставках-продажу і на інших аналогічних заходах за погодженням з Принципалом. Зразки продукції, а також рекламні матеріали (проспекти і т.п.), передані для зазначених цілей Агенту, є власністю Принципала, надаються ним безкоштовно і підлягають поверненню у разі припинення договору; розміщення рекламної інформації у періодичних виданнях за погодженням з Принципалом.

Також за умовами Додаткової угоди від 03.07.2012р., укладеної між сторонами до Агентського договору, Агент зобов'язується щомісячно (до 10 числа кожного місяця) надавати Принципалу інформацію про проведену ним роботу.

В свою чергу відповідно до п. 3.1 цього Договору Принципал зобов'язаний належно й реально виконувати умови цього Договору та своєчасно сплачувати Агенту агентську винагороду.

Розміри агентської винагороди визначені сторонами в п. 3.2 Договору. Принципал за замовленнями, переданим йому Агентом шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вказаний в розд. 8 цього Договору, строк 60 календарних днів з дати повного розрахунку за проданий товар. У разі несплати, або часткової сплати Покупцем Принципалу коштів за проданий товар, більш як 60 календарних днів Принципал сплачує Агенту частину належної йому винагороди у розмірі до 30% відсотків. Залишок 70% сплачується при повному розрахунку Покупцем за проданий товар (п. 3.2 і п. 3.3 зазначеного Договору).

Строк дії Договору починає свій перебіг з моменту набрання ним чинності та триває до 31.12.2012р.

Відповідно до письмових пояснень позивача, поданих до канцелярії суду 28 серпня 2014 року, придбання спірних послуг у ТОВ «ВКФ «Мілана» було безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «УКРГЕЗМЕСК». А саме ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» здійснює торгівлю засобами індивідуального захисту органів дихання (в т.ч. цивільні та промислові фільтруючі протигази, саморятівники, комплектуючі до протигазів). В травні 2012 року на адресу ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» надійшов лист директора ТОВ «ВКФ «Мілана» Петренка Р.П. з пропозицією співробітництва, а саме щодо пошуку покупців на продукцію. В зв'язку з актуальністю потреби збуту товару та пошуку покупців для досягнення економічних вигод позивачем була надана письмова відповідь - згоду на співробітництво з пропозицією обговорення деталей умов подальшої співпраці. Переговори були проведені з представником ТОВ «ВКФ «Мілана» Сергієм без перевірки документів останнього. За результатами переговорів між підприємствами укладений агентський договір від 02.07.2012р. № 02/07 щодо пошуку покупців на товари Принципала (позивача). На виконання цього Договору ТОВ «ВКФ «Мілана» здійснювало пошук покупців на товари ТОВ «УКРГЕЗМЕСК». Протягом серпня-грудня 2012 року ТОВ «ВКФ «Мілана» звітувало про виконання покладених на нього доручень за вказаним Договором, а саме - надавало письмовий перелік потенційних покупців продукції. Результати наданих послуг були прийнятті позивачем на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Також контрагентом були виписані відповідні податкові накладні. Завдяки співпраці з ТОВ «ВКФ «Мілана» позивачем в подальшому були укладені договори купівлі-продажу товарів з деякими із запропонованих Агентом підприємствами-покупцями (ДП «Санаторій «Кришталеві джерела», ДП «НЕК «Укренерго», ТОВ «Укрпромсервіс-Південь», ТОВ НВП «Енергоінжиніринг», ТОВ «Поліметал-Торг»).

На підтвердження фактів здійснення ТОВ «ВКФ «Мілана» щодо пошуку покупців для продукції ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» та проведення розрахунків за такі наданні послуги позивач надав до суду копії наступних документів:

- листа ТОВ «ВКФ «Мілана» б/н і б/д, за підписом Петренка Р.П., адресованого директору ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» Гурському А.Е. з пропозиціями до співпраці. Відмітка про реєстрацію даного листа іншого підприємства в журналі вхідної кореспонденції відсутні. Відомості про спосіб доставки такого листа на адресу Товариства позивач суду не повідомив;

- листа ТОВ «ВКФ «Мілана» від 26.04.2012р. б/н, адресованого директору ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» Гурському А.Е. з комерційною пропозицією;

- листів-відповідей ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» від 04.04.2012р. № 11 та від 22.05.2012р. № 4;

- звітів ТОВ «ВКФ «Мілана» щодо проведеної роботи на замовлення ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» від 10.08.2012р., 10.09.2012р. (за підписами Петренка Р.П.), від 10.10.2012р., 09.11.2012р. та 10.12.2012р. (за підписом Лісовського С.А.), що містять відомості про певних юридичних осіб;

- актів приймання-передачі від 30.07.2012р., 31.08.20.12р., 28.09.2012р., 30.11.2012р., 28.12.2012р., оформлених між ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» за результатами передачі запитів третіх осіб (потенційних покупців) на поставку продукції. В ході огляду змісту зазначених актів приймання-передачі з додатками судом виявлено, що відомості про деякі підприємства (а саме - ДТЕК Криворізька ТЕС ПАТ Дніпро, ДП «Промоборонекспорт» і ТОВ «Монотек Україна»), які розглядаються представлені як потенційні покупці із запитами на певну продукцію (товари), натомість відсутні у звітах про наданні послуги);

- актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.11.2012р. № 28/11, від 29.11.2012р. № 29/11, від 30.11.2012р. № 30/11, від 31.122012р. № 31/12 та від 31.12.2012р. № 31/12, всього на загальну суму 446 724, 00 грн. (з ПДВ), оформлених за результатами надання ТОВ «ВКФ «Мілана» послуг з пошуку покупців на товари Принципала (із зазначенням найменувань певних підприємств);

- податкових накладних від 28.11.2012р. № 158, від 29.11.2012р. № 170, від 30.11.2012р. № 197, від 31.12.2012р. № 209 та від 31.12.2012р. № 210, виписаних від імені ТОВ «ВКФ «Мілана» на користь позивача всього на загальну суму 446 724, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 74 454, 01 грн.). В гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» цих податкових накладних вказано «пошук покупців на продукцію». Всі податкові накладні підписані ОСОБА_1;

- платіжних доручень ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» від 06.12.2012р. № 318, від 14.12.2012р. № 335, від 15.01.2013р. № 355, від 26.02.2013р. № 378, від 28.02.2013р. № 389 щодо перерахування коштів в сумі 326 851, 60 грн. (з ПДВ) на користь ТОВ «ВКФ «Мілана» в якості оплати за надання послуг згідно договору від 02.07.2012р. № 02/07, та на суму 120 872, 40 грн. (з ПДВ) в якості оплати за надання послуг згідно договору від 20.09.2012р. № 20/09 (який в матеріалах справи відсутній та не надавався позивачем до документальної перевірки), - всі роздруковані з бази «Клієнт-банк» та без жодних відміток банку про проведення операцій з переказу коштів. З огляду на це вказані документи, на думку суду, не можуть бути належним доказом для засвідчення факту руху активів на підприємстві.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Агентського договору від 02.07.2012р. № 02/07, зокрема: документальних доказів руху між Агентом і Принципалом зразків певної продукції ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» і документації (прайс-листи, інформаційні матеріали щодо характеристик товарів, копії сертифікатів, тощо), необхідних для ознайомлення потенційних покупців; оригіналів виписок по особовому рахунку ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» за відповідний період з відомостями про перерахування ним коштів на користь агента за наданні послуги, тощо, позивач суду не надав.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» надало суду копії наступних документів: свого статуту; податкової звітності ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за спірний період; письмових довідок про обсяги зростання продажів продукції внаслідок укладення договорів з певними підприємствами-покупцями; договорів купівлі-продажу/поставки, укладених між ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» (як Постачальником) і підприємствами - ДП «Санаторій «Кришталеві джерела», ДП «НЕК «Укренерго», ТОВ «Укрпромсервіс-Південь», ТОВ НВП «Енергоінжиніринг», ТОВ «Поліметал-Торг» (Покупцями) щодо реалізації певних товарів, та видаткових накладних, оформлених на підставі таких договорів; сертифікатів перевірок та сертифікатів відповідності на товари, що реалізуються позивачем, та ін.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки з їх змісту не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між Агентським договором від 02.07.2012р. № 02/07 та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання ТОВ «ВКФ «Мілана» послуг з пошуку покупців продукції (товарів) позивача або за його участі в такому процесі.

Крім того, позивачем не були пред'явлені суду первинні та розрахункові документи, банківські виписки за певні періоди на підтвердження фактів здійснення ТОВ «УКРГЕЗМЕСК» продажу товарів названим вище контрагентам-покупцям у відповідних обсягах, та що, в свою чергу, мала бути підставою для визначення та сплати агентської плати у відсотковому співвідношенні від вартості проданого товару за спірним правочином.

Таким чином, за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання результатів послуг з пошуку покупців продукції, передбачених Агентським договором від 02.07.2012р. № 02/07 належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення сум витрат по таких послугах до складу валових витрат і сум податку на додану вартість з вартості таких послуг (робіт) до складу податкового кредиту за звітні періоди листопад і грудень 2012 року на підставі вище описаних документів, є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГЕЗМЕСК» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова