Постанова

від 21.10.2014 по справі 904/6960/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 року Справа № 904/6960/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання : Сусла Я.Б.

за участю представників сторін :

від позивача : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14

за позовом Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 68 410,40 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 68 410,40 грн. заборгованості з орендної плати та комунальним платежам. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14 (суддя Колісник І.І.) позовну заяву Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що позивачем не зазначено у позовній заяві та не долучено до позову доказів, які підтверджують понесення ним витрат на утримання спірного орендованого нерухомого майна, у тому числі щодо сплати земельного податку, а також не зазначено доказів на підтвердження обсягу спожитих відповідачем комунальних послуг.

Місцевий господарський суд зазначив, що наданий позивачем розрахунок не є обґрунтованим, оскільки не містить посилань на дати та платіжні документи, за якими мала місце часткова оплата заборгованості. Крім того, в розрахунку не зазначено за яким саме видом витрат здійснено зарахування оплат та за яким саме видом понесених витрат розрахована, а відтак і заявлена позивачем спірна заборгованість.

Не погодившись із ухвалою господарського суду, Державне підприємство "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14;

- справу передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області;

- судові витрати по справі покласти на відповідача.

Скарга мотивована тим, що до позовної заяви додані належні докази на підтвердження позовних вимог: копії договорів та додаткових угод до них, розрахунок суми позову. Державне підприємство "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" зазначає, що у разі виникнення у суду питань щодо об'єму спожитих відповідачем комунальних послуг, оплати земельного податку, то вони можуть бути досліджені у судовому засіданні під час розгляду спору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року (головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.) відновлений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14 прийнято до провадження у судовому засіданні на 21.10.2014 року.

17.10.2014 року від Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання, яке відбулося 21.10.2014 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не з'явилася, відзиву на апеляційну скаргу не надала, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (пункт 4 частина 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається (пункт 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 12.09.2014 року у справі №904/6960/14 (суддя Колісник І.І.) позовну заяву Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку суми позову та доказів, які підтверджують понесення ним витрат на утримання спірного орендованого нерухомого майна, у тому числі щодо сплати земельного податку, а також доказів на підтвердження обсягу спожитих відповідачем комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати та комунальних послуг за договором оренди №16.А-2012 від 28.05.2012 року з урахуванням внесених до нього змін та за договором №16.КУ-2012 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.12.2012 року за період з липня 2013 року по липень 2014 року у загальній сумі 68 410,40 грн. Копії вказаних договорів з додатками та додаткових угод до нього додані до позовної заяви від 08.08.2014 року (додатки №№4-9 до позовної заяви).

До позовної заяви доданий розрахунок суми позову за період з липня 2013 року по липень 2014 року, який містить розрахунок заборгованості з розбивкою по кожному місяцю та договору окремо. Крім того, заборгованість за договором №16.КУ-2012 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.12.2012 року, крім розбивки по місяцях, містить також суму заборгованості окремо по відшкодуванню податку на землю, накладних затрат, комунальних послуг (електроенергія, вода, і т.д.).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про неподання позивачем обґрунтованого розрахунку суми позову.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставним висновок місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду з підстав неподання доказів які підтверджують понесення ним витрат на утримання спірного орендованого нерухомого майна, у тому числі щодо сплати земельного податку, а також доказів на підтвердження обсягу спожитих відповідачем комунальних послуг, з наступних підстав.

Так, предметом спору у справі №904/6960/14 є стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних послуг за договором оренди №16.А-2012 від 28.05.2012 року з урахуванням внесених до нього змін та за договором №16.КУ-2012 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.12.2012 року. Умовами вказаних договорів передбачені порядок та строк оплати наданих послуг, визначення їх розміру.

З'ясування правомірності заявлених до стягнення сум здійснюється під час розгляду справи по суті. У разі виникнення у суду сумнівів щодо заявлених до стягнення позивачем сум, місцевий господарський суд має право витребувати необхідні докази у сторін. У разі неподання витребуваних доказів, за наявності підстав, місцевий господарський суд має право залишити позов без розгляду.

За приписами частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13 Конституції України).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року про повернення позовної заяви у справі №904/6960/14 винесена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а справа направленню до місцевого господарського суду.

За таких обставин апеляційна скарга Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14 підлягає задоволенню.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111 13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись статтями 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Експериментально-виробниче підприємство інституту чорної металургії ім. З.I. Некрасова Національної академії наук України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14 задовольнити

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року у справі №904/6960/14 скасувати.

Справу №904/6960/14 направити на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко