Постанова

від 14.10.2014 по справі 14/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 14/20

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

За участю представників:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - Білоусов О.А. - ліквідатор;

від третьої особи - Тараненко А.І. - представник за довіреністю від 17.12.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року

у справі № 14/20 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнтранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша західно-українська лізингова компанія»

Третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

про зобов'язання передати у власність транспортний засіб та документи до нього

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехнтранс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша західно-українська лізингова компанія» про зобов'язання передати у власність (продати) транспортний засіб - автомобіль марки БелАЗ - 7540 (кар'єрний самоскид), рік випуску - 2008, завод виготовлювач - РУПП "Білоруський автозавод", паспорт формуляр - № 7540-3902050ПС, заводський номер - 24183, двигун № 23774, шасі - 24183, номерний знак - Т3821ЛВ, та документи на нього - накладна, акт приймання-передачі, податкова накладна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач свої зобов'язання за договором оперативного лізингу № 080220/ОЛ-01180 від 20.02.2008 року та форвардним контрактом на продаж транспортного засобу від 27.06.2008 року виконав у повному обсязі. Проте, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, а саме не передає у власність позивача предмет лізингу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у справі № 910/10022/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено факт перебування предмета лізингу в заставі у ПАТ «Укрсоцбанк» та не залучено останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 23.09.2014 року.

У судове засідання 23.09.2014 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" та представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2014 року надали пояснення, якими підтримали доводи апеляційної скарги.

Також, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» та відкладено розгляд справи до 14.10.2014 року.

Представник позивача у судове засідання 14.10.2014 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06389329.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовоум засіданні 14.10.2014 року наддали пояснення по справі, якими підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 20.02.2008 року між ТОВ "Перша західно-українська лізингова компанія" (надалі - лізингодавець) та ТОВ "Промтехнтранс" (надалі - лізингоодержувач) було укладено договір № 080220/ОЛ-01180 оперативного лізингу (оренди) (далі - договір оперативного лізингу), відповідно до якого лізингодавець надає в користування лізингоодержувачу майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із п. 1.2 договору оперативного лізингу, предметом оперативного лізингу є транспортний засіб БелАЗ-7540 В повнокомплектний.

Відповідно до п. 1.3 договору оперативного лізингу передбачено, що після укладення цього договору за умови виконання обов'язку, передбаченого пунктом 3.4 договору, лізингодавець приступає до укладення договору купівлі-продажу предмета лізингу з продавцем (виробником) предмета лізингу.

На виконання вказаного пункту договору оперативного лізингу, 27.06.2008 року між ТОВ "Перша західно-українська лізингова компанія" (продавець) та ТОВ "Промтехнтранс" (покупець) було укладено форвардний контракт на продаж технологічного транспортного засобу (далі - контракт), у відповідності до умов якого сторони дійшли згоди, що після закінчення дії договору № 080220/ОЛ-01180 оперативного лізингу (оренди) від 20.02.2008 року, але не пізніше 10.06.2011 року, продавець зобов'язується продати транспортний засіб, що був переданий ним в користування в оренду відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору № 080220/ОЛ-01180) та характеристики транспортного засобу (додаток № 1 до цього контракту): тип та марки технологічного транспортного засобу -автосамоскид БелАЗ-7540В, рік випуску - 2008, завод виготовлювач - ВО "Білоруський автомобільний завод", паспорт-формуляр № 7540-А-3902050ПС, заводський № 24183, двигун ; 23774, шасі 24183, номерний знак Т3821ЛВ.

Дія контракту залежить від виконання в повному обсязі покупцем своїх зобов'язань за договором № 080220/ОЛ-01180 (п. 1.3. контракту). Ціна продажу транспортного засобу дорівнює 74 502,60 грн. (п. 2.1. контракту). Факт вчинення угоди купівлі-продажу і переходу права власності на транспортний засіб сторони підтвердять в момент передачі його та наступних документів на транспортний засіб від продавця за контрактом до покупця: накладна, акт приймання-передачі, податкова накладна (п. 3.1. контракту). В разі відмови продавця від продажу транспортного засобу, відповідно до умов даного контракту, в т.ч. від передачі документів без поважної на те причини, покупець має право на судовий позов щодо спонукання продавця вчинити зазначені дії (п. 6.1. контракту).

Так, беручи до уваги, що позивачем в повному обсязі були виконані зобов'язані щодо проведення розрахунків по договору № 080220/ОЛ-01180 оперативного лізингу (оренди) від 20.02.2008 року та форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008 року, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Однак, колегія суддів не погоджується із даним висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 1.8 договору оперативного лізингу встановлено, що предмет лізингу переданий в заставу ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» в якості забезпечення виконання зобов'язань лізингодавця за договорами кредиту.

Водночас, судом першої інстанції даний факт досліджено не було, та не було залучено до участі у справі у якості третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк», а тому останній був позбавлений права захищати свої права та інтереси.

Так, звертаючись до суд із апеляційною скаргою, ПАТ «Укрсоцбанк» надав суду договір застави майна від 20.06.2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Перша західно-українська лізингова компанія».

Відповідно до п. 1.1 договору застави передбачено, що заставодавець передає заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-62 від 26.03.2008 року транспортний засіб - марки БелАз-7540В, випуску 2008 року, реєстраційний номер Т3821ЛВ.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про заставу» передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 4 41893078 від 16.09.2013 року, застава транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ 7540В, 2008 року випуску, шасі № 24183, реєстраційний номер Т3821ЛВ зареєстрована 25.06.2008 року за № 7450339., підстава обтяження: договір від 20.06.2008 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про заставу» встановлено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Частиною 2 ст. 586 ЦК України також передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.1.5 договору застави сторони встановили, що заставодавець зобов'язаний без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, пов'язаних із зміною права власності на предмет застави, його обтяження будь-якими зобов'язаннями, в тому числі: передача в оренду, спільну діяльність і т.п.

Так, колегією суддів встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» письмову згоду на зміну права власності на предмет застави не надавав.

Крім того, колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року у справі № 910/20317, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року визнано недійсним форвардний контракт на продаж технологічного транспортного засобу, укладеного 27.06.2008 року між ТОВ «Перша західно-українська лізингова компанія» та ТОВ «Промтехтранс» з причин не надання ПАТ «Укрсоцбанк» дозволу на відчуження заставного майна.

До того ж, 18.06.2014 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 20/5025/58/12 було відмовлено ТОВ «Промтехтранс» у визнанні права власності на транспортний засіб - БелАЗ - 7540, 2008 року випуску, шасі № 24183, реєстраційний номер Т3821ЛВ.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що форвардний контракт на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008 року у судовому порядку визнано недійсним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача передати у власність позивачу транспортний засіб - БелАЗ - 7540, 2008 року випуску, шасі № 24183, реєстраційний номер Т3821ЛВ, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року у справі № 14/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехтранс» (32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул.. Хмельницьке шосе, 3; ідентифікаційний код 05461177) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 14/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко