Рішення

від 09.10.2014 по справі 910/16337/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/16337/14 09.10.14

За позовомПриватного підприємства "Перун 06 Інвест Груп" доДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Центрального територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною простягнення 17 050,62 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Липський М.І. Від відповідача:Жак-Кітаєнко Д.О., Ільїн С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Перун 06 Інвест Груп" (надалі - "Підприємство") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Центрального територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (надалі - "Управління") про стягнення 17 050,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на охорону об'єкта №01/03 від 01.03.2013 р. позивач надав у січні 2014 року послуги з охорони, а відповідач зобов'язання по оплаті вказаних послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 835,04 грн. Крім того, Підприємством нараховано Управлінню за неналежне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг пеню у розмірі 1 097,38 грн., 3% річних у розмірі 197,53 грн. та інфляційні витрати у розмірі 920,67 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. порушено провадження у справі №910/16337/14 та призначено її розгляду на 11.09.2014 р.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

25.09.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив Управління на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, мотивуючи свою правову позицію тим, що договір на охорону об'єкта №01/03 від 01.03.2013 р. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 31.01.2014 р. підписаний від імені відповідача особою на підставі довіреності, яка на момент їх підписання втратила чинність.

09.10.2014 р. відповідачем подано до канцелярії суду письмові пояснення, в яких вказано, що Русіну Є.Є. видавались довіреності, якими він був уповноважений здійснювати представництво інтересів від імені Управління, однак вони не мають відношення до спірного правочину.

В судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду заперечення на відзив, в яких вказував, що Управлінням було схвалено спірний правочин шляхом часткової оплати наданих послуг у розмірі 5 000,00 грн. та включенням зазначеної господарської операції до податкового кредиту. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 09.10.2014 р. з'явились, проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях від 11.09.2014 р. та 25.09.2014 р. складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, а в судовому засіданні від 09.10.2014 р. фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 р. між Підприємством (охорона) та Управлінням (замовник) було укладено договір №01/03 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, позначений у дислокації (Додаток №1 до Договору) та позначений у план-схемах об'єкта, що охороняється.

Охорона здійснюється у дні і години, вказані у дислокації. Система охорони об'єкта та розташування постів визначається охороною і узгоджується з замовником (п. 1.3 Договору ).

Згідно п. 2.1 Договору вартість послуги по охороні об'єкта становить 19,04 грн., в тому числі ПДВ, за одну годину охорони співробітника ПП "Перун 06 Інвест Груп", задіяного на виконання умов Договору. Вартість послуг охорони за цим Договором визначається на підставі протоколу погодження вартості.

У пунктах 2.2 та 2.3 Договору сторони передбачили, що оплата за охорону здійснюється щомісячно в національній валюті України на підставі акту виконаних робіт, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок охорони не пізніше ніж десять банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, з дня надходження бюджетного асигнування.

У пункті 8.1 Договору вказано, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за послуги охорони об'єкта замовник сплачує охороні пеню в розмірі 0,5% вартості послуг, по яким допущено прострочення виконавця, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до дислокації постів на об'єкті, що охороняється ПП "Перун 06 Інвест Груп" (Додаток №2 до Договору) об'єкт охороняється 2 постами з 09:00-09:00 (цілодобово).

15.01.2014 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, згідно з якою сторони погодили викласти п.13.1 Договору у наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з 01.03.2013 р. і діє до 30.01.2014 р. включно.".

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 19 835,04 грн., що підтверджується актом прийому-здачі робіт від 31.01.2014 р., а відповідачем було їх оплачено частково - у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2082 від 13.02.2014 р.

У зв'язку з неоплатою Управлінням наданих згідно Договору послуг, Підприємство звернулось до відповідача з претензією №18/1 від 18.06.2014 р., в якій просило сплатити наявну заборгованість та нараховані штрафні санкції.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідачем в порушення умов Договору не було у повному обсязі оплачено вартість наданих у січні 2014 року послуг, в зв'язку з чим в Управління виникла заборгованість в розмірі 14 835,04 грн. Крім того, Підприємством нараховано Управлінню за неналежне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг пеню у розмірі 1 097,38 грн., 3% річних у розмірі 197,53 грн. та інфляційні витрати у розмірі 920,67 грн.

Договір є договором охорони, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 66 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 978 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

На підтвердження надання послуг за Договором позивачем додано до позовної заяви сам Договір та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 31.01.2014 р., підписані представниками та скріплені печатками сторін, у відповідності до якого Підприємством було надано послуги з охорони об'єкта по вул. Лобачевського, буд. 23-В у січні 2014 року вартістю 19 835,04 грн. (в тому числі ПДВ). Сторони претензій одна до одної не мають.

Від Управління Договір та вказаний акт підписаний Начальником Центрального територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною Русіним Євгеном Євгенійовичем, який діє на підставі Положення Управління та довіреності №47 від 22.05.2012 р.

Відповідач у своєму відзиві вказував, що довіреність, яка зазначена у Договорі та акті втратила свою чинність 31.12.2012 р., відтак даний правочин вчинено не уповноваженою на те особою, а тому в Управління не виникло обов'язку з оплати наданих послуг.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

По-перше, посилання відповідача на відсутність повноважень особи - Начальника Управління Русіна Є.Є. спростовуються наявною в матеріалах справи довіреністю від 28.12.2012 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованою в реєстрі за №18636, відповідно до якої Русіну Є.Є., зокрема, надано повноваження укладати та підписувати правочини, ціна яких не перевищує 500 000,00 грн. та від імені відповідача підписувати акти наданих послуг та акти виконаних робіт. Дана довіреність дійсна до 31.12.2013 р. Отже, спірний правочин був укладений уповноваженою на те особою, а посилання у Договорі на довіреність, яка втратила свою чинність, не свідчить про відсутність повноважень у Русіна Є.Є. на укладення даного Договору.

Що стосується повноважень Русіна Є.Є. на підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 31.01.2014 р., то суд відзначає, що такі повноваження Начальника Управління передбачені довіреністю №219 від 27.12.2013 р., строк дії якої встановлений з 27.12.2013 р. по 31.12.2014 р.

По-друге, частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №2082 від 13.02.2014 р., з якого вбачається, що відповідачем було перераховано позивачу кошти у розмірі 5 000,00 грн. за послуги охорони, надані у січні 2014 року згідно Договору на підставі рахунку-фактури №СФ-0000007 від 30.01.2014 р., виставленого Підприємством Управлінню.

Крім того, позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з березня 2013 року по грудень 2013 року (підписані представниками та скріплені печатками сторін), згідно яких Підприємством надавалися послуги з охорони починаючи з березня 2013 року та за твердженнями позивача, які не спростовувались представниками відповідача, були оплачені Управлінням, крім останнього місяця - січня 2014 року.

З наведеного вбачається, що відповідачем було схвалено спірний правочин, укладений Начальником Управління Русіним Є.Є., що підтверджується виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати послуг охорони протягом березня-грудня 2013 року та частковою оплатою наданих у січні 2014 року послуг у розмірі 5 000,00 грн.

Відтак, матеріалами справи (підписаним представниками та скріпленим печатками сторін без зауважень актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 31.01.2014 р.) підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору послуг з охорони вартістю 19 835,04 грн.

Сторонами у п. 2.2 Договору було погоджено, оплата за охорону здійснюється щомісячно на підставі акту виконаних робіт, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок охорони не пізніше ніж десять банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.2 Договору та дати підписання акту №ОУ-0000010 - 31.01.2014 р. грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг повинне було бути виконане до 13.02.2014 р. (оскільки згідно розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2014 році" №920-р від 21.11.2013 р. субота, яка перепадає на 08.02.2014 р., - робочий день).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором вартість наданих послуг охорони в повному обсязі у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 14 835,04 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14 835,04 грн. за надані йому послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Управління заборгованості у розмірі 14 835,04 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 097,38 грн., 3% річних у розмірі 197,53 грн. та інфляційних витрат у розмірі 920,67 грн., нарахованих з 10.02.2014 р. по 27.07.2014 р. (з урахуванням наданого представником позивача 09.10.2014 р. розрахунку).

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за послуги охорони об'єкта замовник сплачує охороні пеню в розмірі 0,5%вартості послуг, по яким допущено прострочення виконавця, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи встановлену судом дату, до якої відповідач повинен був сплатити за надані у січні 2014 року послуги - 13.02.2014 р., часткову сплату Управлінням 13.02.2014 р. заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. та з урахуванням встановленої позивачем дати, до якої нараховується пеня - 27.07.2014 р., за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог, суд вважає правомірною вимогу Підприємства про стягнення з Управління пені у розмірі 1 097,38 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання - 14.02.2014 р., визначеної позивачем кінцевої дати, до якої нараховуються інфляційні витрати та 3% річних - 27.07.2014 р. та з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості 13.02.2014 р. у розмірі 5 000,00 грн., за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог, прийшов до висновку про правомірність вимоги Підприємства про стягнення з Управління 3% річних у розмірі 197,53 грн. та інфляційних витрат у розмірі 920,67 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Управління на користь Підприємства заборгованість у розмірі 14 835,04 грн., пеню у розмірі 1 097,38 грн., 3% річних у розмірі 197,53 грн. та інфляційні витрати у розмірі 920,67 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Перун 06 Інвест Груп" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Центрального територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В; ідентифікаційний код 20077743) на користь Приватного підприємства "Перун 06 Інвест Груп" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 28, оф. 6; ідентифікаційний код 35198277) заборгованість у розмірі 14 835 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 04 коп., пеню у розмірі 1 097 (одна тисяча дев'яносто сім) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 53 коп., інфляційні витрати у розмірі 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 67 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.10.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко