Рішення

від 16.10.2014 по справі 917/1906/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 р. Справа №917/1906/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РД Спорт", Московський проспект, 9, корпус 4-А, оф. 202, м. Київ, 04073

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 36003

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", Московський проспект, 9, м. Київ, 04073

про стягнення грошових коштів у сумі 531 509,60 грн.

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: Трюхіна А.А., дов. б/н від 01.10.2014 року,

від відповідача: ОСОБА_4, дов. б/н від 04.10.2013 р.,

від третьої особи: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором найму від 08.11.2010 року в розмірі 531 509,60 грн., з яких 172 800,00 грн. - сума основного боргу, 345 600,00 грн. - неустойка, 9 264,80 грн. - 3% річних, 3 844,80 грн. - інфляційні нарахування.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання за договором найму від 08.11.2010 року.

Позивачем надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (з додатками) (вх. № 13579 від 16.10.2014 р.), відповідно до якої заявлені вимоги про стягнення 165 600,00 грн. - суми основного боргу, 331 200,00 грн. - пені, 9 599,27 грн. - 3 % річних та 3 844,80 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви, судом розглядаються вимоги про стягнення 165 600,00 грн. - суми основного боргу, 331 200,00 грн. - пені, 9 599,27 грн. - 3 % річних та 3 844,80 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву( вх. № 13055 від 07.10.2014 р.), відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не може набути прав та обов'язків орендодавця за договором найму, адже останній є припиненим 27.08.2011 р.

Третьою особою через канцелярію суду надано письмові пояснення (вх. № 13081 від 07.10.2014 р.), відповідно до яких вона не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справу у відсутність її представника.

Ухвалою суду від 07.10.2014 р. відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Киричука О. А. від розгляду справи № 917/1906/14.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

08.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" (далі - третя особа) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - наймач, відповідач) був укладений договір найму, відповідно до умов якого наймодавець передає наймачу в найом (строкове платне користування) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 для використання в якості магазину непродовольчих товарів.

Згідно п.4.1- 4.3. договору наймач сплачує наймодавцю щомісячну найомну плату в розмірі 7 200 грн. щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок наймодавця.

Відповідне приміщення передано наймачу наймодавцем за актом прийому передачі об'єкту найму від 08.11.2010 р.

Договір найму припинив свою дію з 27.08.2011 року з підстав, передбачених ч. 1 ст. 782 ЦК України (факт встановлено судовими рішеннями по справі № 18/3399/11 за позовом ТОВ "Пума Україна" до ФОП ОСОБА_2.).

Однак, відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 6.6 договору, обов'язок з повернення орендованого майна наймачем виконаний не був.

На підставі Рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №315 від 16.121.2011 року за товариством з обмеженою відповідальністю "РД Спорт" (далі - позивач) було визнано право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 238,8 кв. м., до якого входить об'єкт найму загальною площею 75 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2. 13.12.2011 року Управлінням житлово-комунального господарства було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Отже, право власності на нежитлове приміщення - об'єкт оренди, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "РД Спорт" 13.12.2011 року.

Відповідно до пункту 2.5 договору, повернення наймачем об'єкту найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту оплачуваний строк найму вважається закінченим.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення, об'єкт найму був переданий позивачу лише 29.11. 2013 р. і, як зазначає позивач, за період користування приміщенням (до 29.11.2013 р.) орендна плата наймачем не сплачувалась.

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно з абз. 4 п. 5.1 Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013 р. №12 " Про деякі питання практики застосування законодавства про найм (оренду) майна", з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати орендної плати відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 165 600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно абз. 2, 3 п. 5.4 Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013 р. №12 " Про деякі питання практики застосування законодавства про найм (оренду) майна", застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована неустойка за період з 13.12.2011 р. по 29.11.2013 р. на суму 331 200,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані 3% річних за період з 13.12.2011 р. по 10.09.2014 р. на суму 9 559,27 грн. та інфляційні за період з 13.12.2011 р. по 10.09.2014 р. на суму 3 844,80 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки неустойки за період з 13.12.2011 р. по 29.11.2013 р. в сумі 331 200,00 грн., 3% річних за період з 13.12.2011 р. по 10.09.2014 р. в сумі 9 559,27 грн. та інфляційних нарахувань за період з 13.12.2011 р. по 10.09.2014 р. в сумі 3 844,80 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 36003, АДРЕСА_1, інд. номер - НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РД Спорт" (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, корпус 4-А, оф. 202 ЄДРПОУ 37739586) суму основного боргу в розмірі 165 600,00 грн., 331 200,00 грн. - неустойки, 9 599,27. - 3% річних, 3 844,80 грн. - інфляційних нарахувань та 11 254,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

Суддя О. А. Киричук